Специфіка естетичного виховання та його особливості. Специфіка різних видів мистецтв у процесі естетичного виховання: музики, художньої літератури, театру, образотворчих мистецтв (скульптура, графіка, живопис), кіномистецтва (його класифікація на види).

Поняття, шляхи та джерела естетичного виховання. Навчальна та позакласна робота як головні шляхи естетичного виховання. Мистецтво як естетичне явище, історичні закономірності та етапи його розвитку. Методичні рекомендації по плануванню виховної роботи.

Аналіз феномену творчої особистості. Розгляд комунікаційної функції мистецтва в контексті психоаналітичних та екзистенційних вимірів феномену людської творчості. Вивчення змісту концепції пошукової активності та адаптації В. Ротенберга та В. Аршавського.

Значення мистецтва як художньо-творчої діяльності у процесі формування культури самовираження майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Основоположні аспекти мистецтва як феномена художньої культури. Характеристика його поля функціональності.

Розвиток емоційної сфери людини як умова для становлення особистості, засвоєння системи цінностей. Засоби впливу на виховання індивідууму. Дослідження особливостей розвитку особистості засобами мистецтва. Формування естетичного почуття, судження, смаку.

Мистецтво як процес розгортання його функцій в різнобічних зв'язках і взаємозумовленості, єдності з життєдіяльними суспільними структурами. Основні ідеї ісламської моралі: моральність неможлива поза релігією, усе в ім'я аллаха та прославляння його імені.

Мистецтво як частина культури та продуктивний чинник формування естетичної культури майбутніх учителів початкових класів. Залучення підростаючого покоління до надбань світової та української національної культури в процесі естетичного виховання.

Доведено, що мистецтво сприяє гармонізації людських стосунків, етноконфесіональному консенсусу. Мова мистецтва є одним із досконалих способів прилучення людини до соціуму. Використання мистецтва як комунікативного фактору в системі міжнародних відносин.

Сучасні уявлення щодо можливостей мистецтва як дієвого чинника упередження злоякісної агресивності особистості. Психологічні особливості формування естетичної та моральної культури особистості. Мистецтво як механізм саморозвитку й самопізнання людини.

Знайомство з загальнонауковими та культурологічними методами дослідження, що застосовуються для осмислення взаємозв’язків між історичними змінами навколишньої дійсності та різними формами художніх процесів. Особливості створення людської "картини світу".

На основі узагальнення нових фактів, залучивши вперше в науковий обіг архівні матеріали, вивчити культурну складову частину програм візитів в Україну та Росію глав зарубіжних держав, урядів, іноземних відомств, політичних, військових і громадських діячів.

Мистецтвознавчий аналіз культурно-мистецького життя на Поділлі другої половини ХІХ - початку ХХ століть. Підготовка художника та поширення елементарної художньої освіти серед населення. Краєвиди та алегоричні композиції, пов’язані з історією України.

Сутність поняття "мистецтво", гіпотези його генезису. Соціокультурний зміст мистецтва та критерії художності. Краса в різних культурах та культурних епохах. Специфіка двох різних способів відображення дійсності у мистецтві. Динаміка художньої культури.

Основні напрямки всебічного розвитку особистості. Художня творчість і мистецтво як засоби духовного розвитку. Розвиток особистості і освіта. Формування наукового світогляду та національної самосвідомості. Особистість і умови її інтелектуального розвитку.

Збереження сакральних творів мистецтва Івано-Франківської області в другій половині ХХ ст. Дослідження діяльності В. Мельника по збереженню, вивченню та музеєфікації церковного мистецтва Прикарпаття. Колекціонування творів сакрального мистецтва.

Аналіз зв'язку предметного поля театрознавства з соціальним статусом дисципліни. Його залежність від політичних та ідеологічних чинників. Особливості періодизації мистецтва й аналіз творчості окремих митців. Способи укладання театральних словників.

Аналіз методів дослідження художньої порцеляни у мистецтвознавчій експертизі. Розробка класифікації виробів для проведення порівняльного аналізу типових предметів. Висвітлення критеріїв атрибуції, експертизи та ідентифікації українського фарфору.

Зарубіжні наукові дослідження балету. Характеристика механічного, звичайного, пантомімічного та дієвого танцю. Видова специфіка в художній культурі та мистецтвознавчі науки. Окремі галузі хореології та їх особливості. Дослідження хоротіксу і еукенетіксу.

Особливість філософії та теорії танцю в античності та ренесансі у XVIII–XX столітті. Основна характеристика визначення хореології як мистецтвознавчої дисципліни. Проведення дослідження генезису народної, класичної, бальної та сучасної хореографії.

Аналіз історії хореографічної культури. Соціокультурні умови, етапи і хронологія естетики, виражальних засобів і форм, техніки народної, класичної, сучасної хореографії. Особливості формування сучасного балету, визначено його хронологія, характерні риси.

Розгляд мистецтвознавчої освіти у вищих навчальних закладах України. Характеристика діяльності кафедр теорії та історії мистецтв у наукових установах Києва, Харкова та Львова. Опис історичного розвитку та напрямів діяльності у художній культурі України.

Представлення мистецтвознавчої сфери Г. Дем’яна, вказівки на його доробок про майстрів пензля та сцени, підкреслення його особистісних контактів з багатьма творчими людьми. Внесок в популяризацію цих постатей серед молоді, інших шанувальників культури.

Дослідження мистецтвознавчої систематизації музичної психології, яка має важливе функціональне призначення для концептуалізації проблеми слухацької саморефлексії. Вивчення феномену сприйняття музики як акту слухацько-глядацької мистецької творчості.

Просторове, декоративне, пластичне, образне, світлове, технічне вирішення театральної вистави. Тенденції до перетворення декорацій на інтерактивні сценічні об'єкти, які можуть змінювати свою конфігурацію та положення. Залучення декорацій в сценічну дію.

Процес залучення декорацій в сценічну дію, що посилюється останнім часом в світовій практиці. Перетворення декорацій на інтерактивні сценічні об'єкти, які можуть змінювати конфігурацію та положення. Переживання театральної вистави як комплексний досвід.

Форма як сукупність внутрішніх співвідношень витвору мистецтва за Гільдебрандом. Формалізм у мистецтвознавстві. Конструктивні завдання мистецтва за Вьольфліном. Художня воля за Ріглем. Європейський формальний метод, боротьба з позитивізмом, натуралізмом.

Дослідження соціокультурних передумов становлення та інституцій феномена мистецької галереї. Імідж куратора на основі діалогічного підходу як суб’єкта інтерпретації текстів художньої культури. Визначення поняття "галерея", відмінність її від музею.

Основні етапи музичних зв’язків Західної України і Австрії. Дослідження творчої та диригентської практики А. Гнатишина як цілісного духовно-мистецького явища. Принципи композиторської інтерпретації культових жанрів та стильова специфіка доробок митця.

Висвітлення мистецької діяльності Національної капели бандуристів імені Г. Майбороди в умовах воєнного стану як важливого чинника єднання нації, зміцнення патріотизму та визнання української культури. Мистецька та наукова діяльність на міжнародному рівні.

Висвітлення етнографічних позицій О. Кошиця, сформованих під впливом М. Лисенка, його пошуків регіональних особливостей фольклору. Встановлення засад праці композитора в галузі аранжування для хорів народних пісень, систематики й атрибуції зразків.