Мистецтвознавчий аналіз сценографії: сучасні тенденції оформлення вистав

Процес залучення декорацій в сценічну дію, що посилюється останнім часом в світовій практиці. Перетворення декорацій на інтерактивні сценічні об'єкти, які можуть змінювати конфігурацію та положення. Переживання театральної вистави як комплексний досвід.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.09.2024
Размер файла 14,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури

Мистецтвознавчий аналіз сценографії: сучасні тенденції оформлення вистав

Гомирева Олена Іванівна

кандидат мистецтвознавства,

старший викладач кафедри теорії та історії мистецтва

Сценографія включає в себе просторове, декоративне, пластичне, образне, світлове, технічне вирішення театральної вистави і має багато складових, які формують цілісний візуальний образ спектаклю. Тому й аналіз театрального оформлення передбачає багатоаспектний, комплексний розгляд як окремих складових візуального вирішення, так і їхньої співпраці в межах всього ансамблю. До художньо-візуального оформлення вистави входять організація сценічного простору за допомогою декорацій і об'єктів, світлова режисура, створення образів і дизайн костюмів. Всі елементи можуть мати різне співвідношення й узгодженість в межах ансамблю, що створює специфічне емоційне враження і може впливати на сприйняття глядачем образів, сюжету та ідеї драматичного твору.

Оформлення спектаклю, а отже і його аналіз, проводяться у нерозривному зв'язку, по-перше, зі змістом спектаклю, оскільки оформлення є інтерпретацією художником сюжету й атмосфери твору, по-друге, з режисерською роботою (нерідко режисери виступають і художниками-постановниками), бо сценографія формує образність та середовище для розгортання сценічної дії, а отже має бути і виразною, і функціональною. Зокрема, організація сценічного простору, розміщення декорацій мають бути зручними для дій акторів, передбачати певні траєкторії руху, входу і виходу зі сцени. Це стосується і костюму, який має не лише візуальну виразність, а й інформативне навантаження (наприклад, відносно певної епохи чи емоційної забарвленості образа персонажа) та свою функціональність з певними можливостями й обмеженнями для гри актора. Візуальне оформлення має велику силу емоційного та інформативного впливу на глядача, тому є детально продуманим ансамблем, в якому немає нічого випадкового. В завдання мистецтвознавця входить оцінка доцільності, виграшності та ефектності того чи іншого рішення художника-постановника.

В сучасному світі підхід до сценографії змінюється: трансформується розуміння цілісності ансамблю; стирається межа між окремими елементами оформлення та їхніми функціями (декорації перетворюються в маніпулятивні об'єкти, в іноді і в повноцінних учасників дії; костюм стає символічним сценічним об'єктом); з'являється відкритість та інтерактивність оформлення;

використовуються новітні технології.

Погляд на цілісність сценографічного ансамблю став більш гнучким в сьогоденні. Все частіше використовуються контрастні рішення, в яких є невідповідність стилістики чи історичної характеристики різних елементів театрального оформлення. Наприклад, стилістичні протиріччя між мінімалістичними чи технічними декораціями та детально проробленими, складними костюмами і навпаки; чи між стилістикою оформлення і епохою, представленою в сюжеті (поєднання історичності з осучасненням). Такі рішення вносять додаткові сенси у сприйняття ідеї драматичного твору. Контрастні зіставлення, в разі чіткої продуманості, загострюють враження глядача, концентрують увагу на головному і пожвавлюють асоціативне сприйняття. Наприклад, використання осучаснених елементів може бути недоречним в деяких випадках, але у постановці «Гамлета» (2015, Театр Барбікан, Великобританія), якій властива складна й наповнена символізмом сценографія, використання сучасних костюмів і реквізиту розширюють переживання глядачем змісту - вони наближають персонажів до сучасної людини, підкреслюють позачасовість психологічних тем п'єси.

Ще одна тенденція, що з ХХ ст. набуває все більшого поширення, це перетворення декорацій на інтерактивні сценічні об'єкти, які можуть змінювати свою конфігурацію та положення. Оформлювачі прийшли до трактування декорацій не лише як середовища, в якому розгортається дія, а й як об'єкта для маніпуляцій, з яким актори взаємодіють, розширюючи просторові асоціації і передаючи певні сюжетні ідеї. Приклад можна побачити у виставі «Чайка» (2013, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Київ, реж. і худ. В. Козьменко-Делінде), дія якої розгорталась довкола встановленої в центрі сцени конструкції, яка виглядала як велике кругле вікно з дверима і оберталась. Це дало змогу імітувати зовнішній і внутрішній простори будинку, протиставляти персонажів, ускладнювати їхній рух по сцені.

Процес залучення декорацій в сценічну дію посилюється останнім часом в світовій практиці. Театральні постановники, танцювальні шоу вступають у колаборацію з архітекторами та скульпторами, розширюючи розуміння синтезу мистецтв. Зокрема, в таких танцювальних виставах, як «Mirage» («Міраж», 2010, Нью-Йорк Сіті Балет, США) та «Connected» («Пов'язані», 2011, танцювальна трупа «Chunky Move», Австралія) сценічний дизайн являє поєднання декорації і «танцюючого» об'єкта. У виставі «Mirage» конструкція, розроблена архітектором Сантьяго Калатрава, змінювала конфігурацію і доповнювала собою танець, вона то асоціювалася з фоном дійства, то зі скульптурним об'єктом, який левітував на танцюристами. Творці вистави «Connected» пішли ще далі в синтезі мистецтв, запросивши скульптора Рубена Марголіна створити кінетичну скульптуру, яка не просто означувала сценічний простір і формувала його естетику, а й змінювала форму, відображаючи найтонші рухи танцюриста, до тіла якого була приєднана тросами. Ця скульптура «танцювала» паралельно з людьми на сцені і в той же час взаємодіяла з ними як посередник, поєднання пластики тіла з техногенними формами механізму створювало заворожуюче естетичне видовище. Аналіз таких постановок яскраво показує, що сценографію не можна розглядати як окремий витвір, оскільки лише цілісне

переживання музики, танцю, гри акторів, зміни пластичних конфігурацій дає повне розуміння призначення сценічної декорації, її продуманості й виразності. сценографія декорація сценічний вистава

Зміни в підході до оформлення торкаються і сценічного костюму. Ще на початку ХХ ст. художники стали експериментувати з практикою використання костюму як пластичного і змістового доповнення дії (згадати, наприклад, ескіз костюма до «Танця дощу» С. Реріха (1923)). В сучасному світі костюм стає все гнучкішим: часом його виразність роблять зовсім мінімалістичною, а часом він перетворюється на сценічний реквізит, на об'єкт маніпуляцій між акторами, іноді навіть на самостійний витвір мистецтва. Вистава «Аліза» (2015, Театр юного глядача, Красноярськ, худ. Д. Ахмедов) для дітей - це спектакль без слів, тому виразні можливості оформлення тут, нарівні з діями акторів, мають передавати ідейний зміст, і завдяки символічності роблять це навіть влучніше й переконливіше, ніж слова. Наприклад, костюм Чирвової королеви уособлює велич і важку могутність влади цього персонажа - вона звищена над всіма іншими на подобі п'єдесталу, який формує пишна, важка сукня вище людського зросту. Протистояння Аліси королеві символічно виражається через фізичне протистояння дівчини костюму королеви.

Окремою темою, що зараз активно розвивається, є використання цифрових технологій: відео-проекцій та екранів, голографічних проекцій. Вони дають можливість розширити і зробити яскравішим візуальний досвід під час перегляду вистави, подолати обмеженість сценічного простору і фізичних можливостей акторів, полегшити зміну декорацій, зробити необхідні змістові чи асоціативні доповнення до гри акторів. В тому ж спектаклі «Аліза» можна побачити використання відео-проекцій, що допомагають в реалізації фантасмагоричного сюжету.

Переживання театральної вистави завжди було комплексним досвідом (емоційним, візуальним, аудіальним, інформаційним) і в сучасних умовах це посилилося. Раніше ескізи костюмів та декорацій могли виставлятися як самостійні твори. Тепер поступово поширюється новий підхід, за якого взаємна проникність і трансформація елементів оформлення і гри акторів, гнучкість креативного рішення призводять до того, що всі складові зростаються в єдиний нерозривний витвір, єдиний організм. Емоційні та естетичні переживання від такого витвору сильніші й глибші, тому й вимагають глибшого підходу в аналізі таких вистав.

Размещено на Allbest.ru/


Подобные документы

  • Визначення спільних рис подіумної сценографії із театральною. Аналіз особливостей сприйняття кольорів на основі психічних характеристик людини. Дослідження ролі освітлення та кольорової гами оформлення подіуму в успішності організації показу мод.

    курсовая работа [36,4 K], добавлен 09.12.2010

  • Режисерський задум вистави, обґрунтування вибору, специфіка зображуваного в п'єсі життя, основні події. Жанрові і стильові особливості п'єси. Режисерське трактування ролей, композиція. Робота з актором, сценографія вистави, музично-шумове оформлення.

    дипломная работа [57,5 K], добавлен 04.11.2010

  • Історія відкриття першого професійного українського театру корифеїв. Засновник професійної трупи – М. Кропивницький. Жанри сценічного мистецтва, найзнаменитіші вистави театру. Вклад до розвитку театральної справи письменника і драматурга М.П. Старицького.

    презентация [837,6 K], добавлен 25.12.2013

  • Бойові мистецтва, прийоми ведення бою та ідеальний образ життя, котрий повинен вести самурай, що володіє технікою будзюцу. Театр Но, жанр японського традиційного драматичного мистецтва, вид театральної музичної вистави. Історія мистецтва пейзажного саду.

    контрольная работа [23,8 K], добавлен 25.10.2009

  • Сучасні модні тенденції, колекції стрижок та зачісок в перукарському мистецтві. Вплив африканських народних традицій укладання волосся на світову моду. Визначення даних моделі та процес створення зачіски. Вибір необхідних інструментів та обладнання.

    курсовая работа [48,4 K], добавлен 16.05.2011

  • Проблема наукового аналізу створення і втілення сценічного образу в театральному мистецтві. Теоретична і методологічна база для вирішення цієї проблеми з використанням новітніх методів дослідження в рамках театральної ейдології (сценічної образності).

    автореферат [50,9 K], добавлен 11.04.2009

  • Режисерська постанова п'єси Фредро "Свічка згасла". Обґрунтування вибору. Автор і епоха, специфіка зображуваного в п'єсі життя, основні події п'єси. Жанрові і стильові особливості п'єси, режисерський задум вистави. Особливості роботи режисера з актором.

    дипломная работа [56,0 K], добавлен 04.11.2010

  • Реалізм в українському пейзажі. Аналіз фахової літератури щодо пейзажного живопису кінець ХІХ — поч. ХХ ст. Темі пейзажного живопису. Мистецтвознавчий аналіз роботи В. Орловського "На березі моря". Пейзажний живопис у творчості В.Д. Орловського.

    курсовая работа [99,7 K], добавлен 13.11.2008

  • Мистецтвознавчий аналіз фотографії. Розвиток фотографії до справжнього мистецтва. Дослідженість фотографічної спадщини О. Родченка. Значення художника. Місце портретного жанру. Жанрова специфіка фотографічного портрета. Композиційне вирішення.

    курсовая работа [24,5 K], добавлен 13.11.2008

  • Поняття модернізму та його особливості. Структурно-стильовий аналіз модернізму. Естетичні концепції модернізму та стильові тенденції. Формування українського модернізму під впливом європейських тенденцій та зустрічних течій на перетині філософії.

    реферат [38,6 K], добавлен 18.05.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.