Механізми публічного управління системою охорони здоров’я : організаційно-правовий аспект

Размещено на http://www.allbest.ru

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

Механізми публічного управління системою охорони здоров'я : організаційно-правовий аспект

Шимко Юлія Миколаївна аспірант кафедри менеджменту і публічного адміністрування

Анотація

Невід'ємною складовою будь-якої розвиненої країни є наявність стабільної, ефективної та адаптованої до поточних умов нормативно-правової бази, яка охоплює широкий спектр питань, пов'язаних із суспільним життям. Законодавство виступає як ключовий інструмент у державному регулюванні життєдіяльності суспільства, та через його призму відбувається взаємодія держави з різними суб'єктами суспільних відносин. Ця нормативно-правова база є основним елементом соціальної структури, сприяючи регулюванню взаємовідносин між громадянами, підприємствами та іншими суб'єктами в суспільстві. Вона встановлює чіткі рамки та правила для функціонування різних секторів економіки, освіти, охорони здоров'я та інших сфер суспільного життя.

Метою статті є аналіз та оцінка основних нормативно-правових актів, що є основою для функціонування системи охорони здоров'я, а також проаналізовано їх вплив на механізми публічного управління у цій галузі. Важливим аспектом є також висвітлення ролі публічного управління у забезпеченні ефективного функціонування системи охорони здоров'я та підвищення якості надання медичних послуг населенню.

Було наголошено, що правові механізми реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я можуть стати визначальними чинниками подальшого перебігу процесів реформування медичної галузі та основою функціонування системи охорони здоров'я в Україні як європейській соціальній правовій державі та охарактеризовано чинні нормативно-правові акти, що регулюють відносини в сфері охороні здоров'я.

Визначено основні риси нормативно-правового регулювання та охарактеризовано основні недоліки в нормативно-правовому регулюванні функціонування механізмів публічного управління системою охорони здоров'я. управління публічний здоров'я

Ключові слова: механізми публічного управління, публічне управління, система охорони здоров'я, охорона здоров'я, здоров'я, нормативно-правове регулювання.

Shymko Yuliia Mykolaivna Phd.student at the Department of Management and Public Administration, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, Kharkiv

PUBLIC ADMINISTRATION MECHANISMS OF HEALTHCARE SYSTEM: ORGANIZATIONAL AND LEGAL ASPECT

Abstract

An integral component of any developed country is the presence of a stable, effective, and adaptable regulatory framework that encompasses a wide range of issues related to societal life. Legislation serves as a key instrument in the state regulation of societal activities, facilitating the interaction between the government and various subjects of social relations. This regulatory framework constitutes a fundamental element of the social structure, regulating interactions among citizens, businesses, and other entities in society. It establishes clear frameworks and rules for the functioning of various sectors such as the economy, education, healthcare, and other spheres of societal life.

The aim of this article is to analyze and assess key legislative acts forming the basis for the healthcare system's operation. It also scrutinizes their impact on the mechanisms of public administration in this field. An essential aspect is highlighting the role of public administration in ensuring the effective functioning of the healthcare system and enhancing the quality of medical services provided to the population.

The article emphasizes that legal mechanisms for implementing state policies in healthcare can be decisive factors in shaping the course of healthcare reform processes and the foundation for the healthcare system's operation in Ukraine as a European social legal state.

Current legislative acts regulating relations in healthcare are characterized, outlining the main features of regulatory frameworks, including defining the legal responsibilities and duties concerning public administration bodies in the healthcare system. The competencies of various levels of authority, including central, regional, and local levels, are defined.

The article also outlines the main shortcomings in the regulatory framework governing the functioning of public administration mechanisms in the healthcare system.

Keywords: public administration mechanisms, public administration, healthcare system, healthcare, health, regulatory framework.

Постановка проблеми. Неодмінним аспектом будь-якої розвиненої! країни є невід'ємна присутність стабільної, ефективної та адаптованої до поточних умов нормативно-правової бази, яка охоплює широкий спектр питань, що стосуються суспільного життя. Законодавство виступає як ключовий інструмент державного регулювання життєдіяльності суспільства, і крізь його призму відбувається взаємодія держави з різними суб'єктами суспільних відносин. Ця нормативно-правова база є головним елементом соціальної структури, сприяючи регулюванню взаємовідносин між громадянами, підприємствами, та іншими суб'єктами в суспільстві. Вона встановлює чіткі рамки та правила для функціонування різних секторів економіки, освіти, охорони здоров'я, та інших сфер суспільного життя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Механізмам публічного управління системою охорони здоров'я присвячено чимало публікацій. Саме правовим механізмам свої праці присвятили: Вашев О. Є., Рогова О. Г.,

Пустовойт Т. Б. [3], Биля-Сабадаш І. О. [15], Огнєв В. А., Чухно І. А. [16] та інші. Одночасно з триваючою реформою системи охорони здоров'я в Україні виникає нагальна потреба перегляду підходів до визначення саме організаційно-правових механізмів публічного управління системою охорони здоров'я, приділення їм належної уваги та дослідження.

Метою статті є аналіз та оцінка основних нормативно-правових актів, що становлять «фундамент» для функціонування системи охорони здоров'я, а також проаналізовано їх вплив на механізми публічного управління у цій галузі. Важливим аспектом є також висвітлення ролі публічного управління у забезпеченні ефективного функціонування системи охорони здоров'я та підвищення якості надання медичних послуг населенню.

Виклад основного матеріалу. Основна функція законодавства полягає в забезпеченні правопорядку в суспільстві. Воно визначає права та обов'язки громадян, встановлює механізми врегулювання конфліктів, а також забезпечує відповідальність за порушення законів. Це є ключовим інструментом для забезпечення справедливості та рівності перед законом для всіх членів суспільства. Завдяки дотриманню та розвитку нормативно- правової бази, держава забезпечує стійкість і розвиток суспільства, а також його взаємодію з міжнародним співтовариством. Це є важливим елементом побудови сучасного, цивілізованого суспільства, де права та свободи кожного громадянина захищені та гарантовані.

На думку О. Вашева, О. Рогової, Т. Пустовойт правові механізми реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я можуть стати визначальними чинниками подальшого перебігу процесів реформування медичної галузі, а в далекоглядній перспективі - основою функціонування системи охорони здоров'я в Україні як європейській соціальній правовій державі [3].

Відповідно до статті 3 Конституції України прямо передбачено, що життя і здоров'я людини визнано найвищою соціальною цінністю та охоронюваним державою благом [1].

Стаття 49 Конституції України присвячена охороні здоров'я і медичній допомозі, у якій закріплено право кожного на охорону здоров'я, медичну допомогу і медичне страхування. Крім цієї статті є ще й інші конституційні норми, які тією чи іншою мірою стосуються охорони здоров'я та акумулюють кращі зразкиміжнародно-правових актів з прав людини [1].

У контексті цього доречним буде згадати Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 року [4]. Стаття 12 визначає право кожної особи на досягнення найвищого рівня фізичного і психічного здоров'я. У документі визначено, що право на здоров'я не обмежується лише відсутністю хвороби, але також передбачає активне забезпечення умов, необхідних для здійснення повноцінного фізичного і психічного благополуччя. Це включає в себе зобов'язання з боку держав та інших зацікавлених сторін створювати сприятливі умови для забезпечення здоров'я населення, зокрема шляхом розробки ефективних стратегій в галузі охорони здоров'я та попередження захворювань.

Варто зазначити, що в Україні відсутній спеціальний нормативно- правовий акт, де було б закріплено основи державної політики у сфері охорони здоров'я. Так, окремі її компоненти у загальних рисах визначено у Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (зокрема основні принципи охорони здоров'я).

Основним спеціальним законодавчим актом у цій сфері, свого роду «медичною конституцією» України, є Закон «Основи законодавства України про охорону здоров'я» [2], який відображає державну політику у галузі охорони здоров'я, визначає структуру права на охорону здоров'я й обов'язки громадян, встановлює державні гарантії щодо юридичного захисту права на охорону здоров'я, визначає політику світового співтовариства у сфері охорони здоров'я, регулює питання проведення медичної експертизи, закріплює гарантії охорони здоров'я матері і дитини, передбачає основи правового статусу медичних і фармацевтичних працівників та інші питання уцій сфері життєдіяльності тощо.

Охорона здоров'я належить до особливо соціально значущих внутрішніх функцій держави, є одним із стратегічних пріоритетів державної діяльності. Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» охорона здоров'я тлумачиться як система заходів, спрямованих на збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя [2].

Визначаючи правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні, зазначеним вище законом установлюють основні принципи охорони здоров'я, серед яких - попереджувально-профілактичний характер, комплексний соціальний, екологічний та медичний підхід до охорони здоров'я, що є особливо важливим для громадського здоров'я.

Окремі напрями охорони здоров'я регулюються спеціальними законами, так, наприклад питання донорства регулюються законом України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові».

Закон визначає юридичні та організаційні принципи державної стратегії щодо організації заготівлі, тестування, переробки, зберігання, розподілу, транспортування та реалізації донорської крові та її компонентів. Закон також визначає стандарти безпеки та якості для донорської крові та компонентів крові з метою гарантування рівного доступу громадян України до високоякісних та безпечних донорських компонентів крові у необхідному обсязі [5].

Правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою визначає закон України «Про психіатричну допомогу», який встановлює обов'язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо організації надання психіатричної допомоги та забезпечення правового і соціального захисту. Закон також регламентує навчання осіб, які страждають від психічних розладів.

Визначаючи права та обов'язки фахівців і інших працівників, які беруть участь у процесі надання психіатричної допомоги, а також у здійсненні соціального захисту та навчанні осіб із психічними розладами, цей закон спрямований на створення ефективного та гуманного підходу до психіатричної допомоги [6].

Основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання регулюються законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» [7].

Крім того, варто відзначити, що Україна має досить значний досвід запобігання інфекційним захворюванням і боротьби з ними, а також законодавчого регулювання відповідних відносин. Вони зокрема врегульовані нормативно-правовим актом щодо захисту населення від інфекційних хвороб та забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, а саме Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Цей Закон визначає не лише правові, а й організаційні та фінансові принципи функціонування органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у справі запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб серед людей. Ці органи призначені для локалізації та ліквідації спалахів та епідемій, а також для захисту населення від інфекційних захворювань [8].

Водночас законодавство з питань боротьби з інфекційними захворюваннями потребує вдосконалення. Відзначається необхідність у його приведенні відповідно до нині чинної редакції Міжнародних медико-санітарних правил Всесвітньої організації охорони здоров'я, у реформуванні системи екстреного реагування на спалахи карантинних інфекцій тощо. Потребу в таких нормативних актах відчули під час пандемії, спричиненої вірусом COVID-19, проте світовий досвід боротьби із зазначеною пандемією вказав на недосконалість всієї міжнародної практики реагування на такі катастрофічні явища, як ця пандемія. І це незважаючи на те, що ще у 2011 р. з'явилася низка застережень як від науковців, так і від практиків медичної сфери після пошесті світом епідемії A(H1N1) [9].

Окремими нормативно-правовими актами встановлюються засади протидії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу. Так, це Закон України «Про подолання туберкульозу в Україні», що встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері боротьби із туберкульозом, враховуючи принципи Глобальної стратегії та цілей у галузі профілактики, лікування та контролю туберкульозу, визначених на період після 2015 року, що були затверджені 67-ю сесією Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я у травні 2014 року. Закон спрямований на створення ефективної системи протидії туберкульозу, забезпечення компетентної медичної допомоги для хворих, а також на підтримку стратегічних цілей глобальної спільноти щодо туберкульозу. Він враховує сучасні виклики та інновації в галузі медицини, а також прагне забезпечити відповідність національного законодавства міжнародним стандартам, сприяючи узгодженому підходу до боротьби із цим серйозним захворюванням на рівні національних та глобальних ініціатив [10].

Також, в Україні наразі є чинною Державна Стратегія у сфері протидії ВШ-інфекції/СШДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року.

Головною метою прийняття Стратегії є подолання епідемій ВІЛ- інфекціїУСШДу, туберкульозу, вірусних гепатитів як глобальних загроз громадському здоров'ю та благополуччю населення, покращення якості і тривалості життя, зменшення рівня захворюваності, інвалідизації та смертності шляхом створення та функціонування ефективних, інноваційних, гнучких систем надання якісних і доступних послуг профілактики, діагностики, лікування, догляду та підтримки, що базуються на правах та потребах людини і пацієнта [11].

Важливу роль у визначенні правових, організаційних, економічних та соціальних засади функціонування системи громадського здоров'я є Закон України «Про систему громадського здоров'я».

Цей закон регулює суспільні відносини в галузі громадського здоров'я та санітарно-епідемічного благополуччя населення, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, органів місцевого самоврядування, а також юридичних і фізичних осіб у цій сфері [12].

З метою удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню, а також за для оцінки професійного рівня лікарів та складності виконуваних робіт, відповідності кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам проводиться атестація лікарів відповідно до Порядку проведення атестації лікарів, який затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.02.2019 № 446. Цей порядок визначає механізм проведення атестації лікарів з метою перевірки рівня теоретичних та практичних навичок, здобутих лікарем під час здійснення ним безперервного професійного розвитку. Атестація лікарів спрямована на покращення професійної діяльності лікаря для подальшого підвищення рівня якості надання медичної допомоги населенню [13].

Законодавча і нормативно-правова база з питань охорони здоров'я в Україні є досить потужною. Але, як відзначає І. Биля-Сабадаш, «в аспекті інтенсифікації нормотворчої діяльності слід акцентувати увагу на тому, що потрібно скорочувати до мінімуму кількість нормативно-правових актів з одного й того ж питання; по можливості відбивати в єдиному укрупненому акті основи правового регулювання певної сфери суспільних відносин; вносити всі подальші зміни та доповнення з того ж питання до тексту основного нормативного правового акта, а не видавати нові самостійні акти, які будуть тільки ускладнювати і захаращувати нормативно-правовий матеріал. Постійне зростання нормативно-правових актів, що перетинаються за предметом правового регулювання порушує і послаблює системні властивості законодавства» [14].

В. Огнєв та І. Чухно вказують на недостатню систематизацію правового поля, відзначаючи, що в Україні вже здійснені значущі кроки у цьому напрямі. Проте вони підкреслюють, що існуючі правові норми є надто загальними та, фактично, слугують лише фундаментом для створення ефективного механізму управління системою громадського здоров'я та загальної системи громадського здоров 'я [15].

Багато розвинених країн (Австрія, США, Франція, Італія, Іспанія тощо) у своєму національному законодавстві про охорону здоров'я мають так звані медичні чи лікарські кодекси, норми яких регулюють відносини між медиками та їх пацієнтами, а також їх родичами, професійні відносини медиків між собою, з адміністрацією установ охорони здоров'я і державних органів та ін.

В Україні наразі настала нагальна потреба в налагодженні ефективної дії вітчизняної системи охорони суспільного здоров'я в рамках єдиного правового простору. На наш погляд, вельми важливим є систематичний підхід до формування ключового документа, що функціонує як системоутворюючий. Мова йде про розробку та прийняття Кодексу «Про охорону здоров'я населення», завданням якого є консолідація та систематизація всіх аспектів функціонування охорони здоров'я загалом. Робота над створенням цього

Кодексу може стати ключовою метою роботи Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я.

Функціонування охорони здоров'я України крім засадничих документів керується ще низкою інших норм.

Так, Господарський кодекс встановлює ключові принципи господарської діяльності в Україні та регулює господарські відносини, що виникають під час організації та проведення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками у господарських відносинах. Згідно зі статтею 3, господарська діяльність, спрямована на досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку, вважається підприємництвом, а її учасники - підприємцями. Також вказується, що господарська діяльність може здійснюватись і без наміру отримати прибуток (некомерційна господарська діяльність) [16].

Податковий кодекс України визначає засади відносин, пов'язаних із сплатою податків і зборів, і надає комплексне регулювання сфери оподаткування в Україні. Кодекс визначає повний перелік податків та зборів, які збираються в Україні, і встановлює порядок їх адміністрування. Він також визначає платників податків і зборів, визначає їх права та обов'язки, регламентує компетенцію контролюючих органів, а також повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів. Крім того, Податковий кодекс визначає відповідальність за порушення податкового законодавства [17].

Крім того, для здійснення певних видів господарської діяльності суб'єкти підприємницької діяльності мають отримати ліцензію. Ліцензія - це право суб'єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

У межах нашого дослідження відповідно до цього Закону, ліцензуванню підлягають: виробництво лікарських засобів, оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами, імпорт лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів); медична практика; діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини; ветеринарна практика; виробництво ветеринарних препаратів; заготівля та тестування донорської крові та компонентів крові незалежно від їх кінцевого призначення, переробка, зберігання, розподіл та реалізація донорської крові та компонентів крові, призначених для трансфузії [18].

Суб'єкти підприємницької діяльності мають проводити господарську діяльність за обраним видом дотримуючись ліцензійних умов.

Так, діяльность з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) здійснюється відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) [19].

Діяльність з медичної практики здійснюється відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики [20].

Діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я здійснюється відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я [21].

Господарська діяльність з ветеринарної практики здійснюється відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з ветеринарної практики [22], а господарська діяльність з виробництва ветеринарних препаратів здійснюється відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів [23].

Необхідно також відзначити, що проходження акредитації закладу охорони здоров'я є однією з ключових ініціатив державного контролю за якістю надання медико-санітарної допомоги населенню. Цей процес є офіційним визнанням статусу закладу та його здатності забезпечити високий стандарт лікувально-профілактичної допомоги, враховуючи відповідність необхідним умовам та послугам на певному рівні якості. Пройшовши акредитацію, заклад отримує відповідний статус, що визначає його категорію серед лікувально-профілактичних установ.

Акредитація закладу охорони здоров'я проводиться згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 15 липня 1997 р. за № 765 «Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я». Акредитації підлягають незалежно від форми власності усі заклади охорони здоров'я. Акредитація проводиться один раз на три роки [24].

Принципи рекламної діяльності в Україні, зокрема реклама (промоції) лікарських засобів, належать до сфери впливу Закону України «Про рекламу» та інших нормативних актів, що регулюють відносини у галузі рекламної діяльності. Зазначені нормативи визначають необхідні правила та обмеження, які стосуються рекламування медичних препаратів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації.

Розділ III вказаного закону закріплює особливості рекламування лікарських засобів та пов'язаних із ними медичних послуг. Цей розділ встановлює прозорі норми та вимоги, спрямовані на забезпечення точності та об'єктивності рекламної інформації в цій сфері. Його положення допомагають запобігти можливим ризикам для здоров' я громадян і забезпечити високий стандарт медичної реклами, де кожен рекламний матеріал є надійним та відповідає вимогам законодавства [25].

Крім того, до переліку нормативно-правових актів, які регулюють промоції лікарських засобів відносять: Закон України «Про лікарські засоби»; Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері охорони здоров'я щодо посилення контролю за обігом лікарських засобів, харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок», який встановлює заборону на рекламу рецептурних препаратів, і тих, що відпускаються без рецепта лікаря та внесені до переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування; Закон України «Про внесення зміни до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо встановлення обмежень для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності»; Меморандум з належної практики інформування про лікарські засоби фахівців сфери здоров'я; Постанова КМУ № 629 від 16.07.2012 «Про внесення змін до пункту 4 Положення про Державний реєстр лікарських засобів, у якій зазначено, що до цього реєстру відносяться відомості про належність препарату до тих, рекламування яких заборонено»; Наказ МОЗ від 14.06.2012 року № 440, яким внесено зміни до наказу МОЗ від 19.07.2005 № 360 «Про затвердження правил виписування рецептів та вимог замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог- замовлень»; Кодекс маркетингової практики фармацевтичних виробників та їх представників (компаній), розроблений Європейською Бізнес Асоціацією у 2004 році; Правила належної промоції від 31 березня 2008 року; Кодекс маркетингової практики, прийнятий Асоціацією виробників інноваційних ліків «АПРАД»; Етичний кодекс лікаря України; Етичний кодекс фармацевтичного працівника України.

Також слід згадати про те, що наказом МОЗ від 18.07.2023 р. №1295 затверджено новий Перелік лікарських засобів, заборонених до рекламування, які відпускаються без рецепта (набув чинності 21.09.2023 р.). Головною зміною є значне збільшення кількості найменувань препаратів, заборонених до рекламування, порівняно з чинним на той час переліком [26].

Отже, основними рисами нормативно-правового регулювання є: визначення правових рамок та обов'язків, що стосуються органів публічного управління в системі охорони здоров'я; визначеність компетенції різних рівнів влади, включаючи центральний рівень, регіональний та місцевий; встановлення механізмів координації та співпраці між різними органами управління в системі охорони здоров'я; визначення процедури обміну інформацією, взаємодії та консультацій між різними рівнями управління; регулювання фінансових аспектів системи охорони здоров'я, визначаючи процедури бюджетування, розподілу ресурсів та витрат; визначення прав та обов'язків різних учасників системи, таких як лікарі, пацієнти, адміністратори тощо; регулювання процедури надання та отримання медичних послуг, включаючи етичні стандарти та конфіденційність; визначення механізмів моніторингу та контролю за якістю медичних послуг, дотриманням стандартів та використанням ресурсів; включення механізмів для залучення громадськості та пацієнтів до процесів управління та прийняття рішень.

В свою чергу, оновлення законодавчої бази у сфері охорони здоров'я стикається з рядом систематизованих факторів, що створюють труднощі та заважають досягненню оптимального рівня публічного адміністрування в сфері охорони здоров'я. Так, до них варто віднести : недостатній рівень підтримки галузі охорони здоров'я, неврегульоване її законодавче забезпечення; відсутність взаємодії у процесі роботи наукових експертів правового та медичного фаху; обмежена кількість кваліфікованих фахівців із знаннями в галузі медицини та юриспруденції одночасно; високий ступінь розбіжностей та колізій у законодавчих документах галузі охорони здоров'я; брак науково- обґрунтованої бази для прийняття нових законів; складний та довготривалий процес прийняття законів сфери охорони здоров'я; недостатній рівень активності населення; недостатній рівень адаптації міжнародно-правових стандартів у вітчизняній сфері охорони здоров'я; розмитість понять у нормативно-правових документах, суперечливість норм у НПА у процесі регламентації різних питань сфери охорони здоров'я тощо.

Висновки

Підсумовуючи зазначимо, що нормативно-правове забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я характеризується системою законодавчих та правових актів, які визначають правила, процедури та структури, що регулюють діяльність органів управління у галузі охорони здоров'я.

В свою чергу існують деякі недоліки в нормативно-правовому регулюванні функціонування механізмів публічного управління системою охорони здоров'я це : відсутність спеціального нормативно-правового акту, де було б закріплено основи державної політики у сфері охорони здоров'я; недостатня гнучкість законодавства для швидкої адаптації до змін у медичній та соціальній сферах; відсутність чітких та вимірюваних критеріїв якості надання медичних послуг, що призводить до відсутності стимулів покращення якості; наявність різних стандартів та правил для різних регіонів або лікарських установ створює невизначеність щодо мінімальних вимог до надання медичних послуг.

Література

Конституція України : Закон України від 28.06.1996 № 254к/96 - ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2% D1%80

Основи законодавства України про охорону здоров'я : Закон України від 19.11.1992 року № 2801-ХІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text

Вашев О. Є., Рогова О. Г., Пустовойт Т. Б. Сучасні правові механізми реалізації державної політики реформування системи охорони здоров'я та проблеми формування галузі медичного права. Теорія та практика державного управління. 2014. Вип. 4. С. 197 - 204.

Про економічні, соціальні і культурні права: Міжнародний пакт від 16 грудня 1966 р. URL : http://www.igfm.org.ua/dokumenti/m-zhnarodnii-pakt-pro-ekonom-chn-sots-aln-kulturn-prava

Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові: Закон України від 30.09.2020 року № 931 - ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#n249

Про психіатричну допомогу: Закон України від 22.02.2000 № 1489-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#Text

Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення: Закон України від 22 вересня 2005 року № 2899-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2899-15#Text

Про захист населення від інфекційних хвороб: Закон України від 06.04.2000. № 1645-Ш URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2899-15#Text

Abelina A. et al. Lessons from pandemic influenza A(H1N1) The research-based vaccine industry's perspective. Vaccine: journal. Elsevier, 2011. Vol. 29, №. 6. P. 1135 - 1138.

Про подолання туберкульозу в Україні : Закон України від 14 липня 2023 року № 3269-IX URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3269-20#Text

Державна Стратегія у сфері протидії ВІЛ-інфекції'/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1415-р. URL: https://zakon.rada.gov .ua/laws/show/1415-2019-%D1%80#Text

Про систему громадського здоров'я : Закон України від 6 вересня 2022 року № 2573-IX URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text

Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів : Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 22.02.2019 № 446. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ z0293-19#n10

Биля-Сабадаш І. О. Нормотворча техніка як інструмент забезпечення системності законодавства. Форум права. 2010. № 1. С. 24 - 33 URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_ index.htm_ 2010_1_6.pdf

Огнєв В. А., Чухно І. А. Громадське здоров'я: змістовно-управлінський аспект. Україна: Здоров 'я нації. 2018. № 3 (50). С. 58 - 60.

Господарський кодекс: Закон України від 16.01.2003 року № 436-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text

Податковий кодекс: Закон України від 02.12.2010 року № 2755- VI/ URL: https ://zakon.rada .gov.ua/l aws/ show/2755-17#Text

Про ліцензування певних видів господарської діяльності : Закон України від 2 березня 2015 року № 222-VIII. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/222-19#Text

Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) : Постанова Кабінету МіністрівУкраїни від 30 листопада 2016 р. № 929. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/929-2016-%D0%BF#n12

Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики : Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 285 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/285-2016-%D0%BF#n8

Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я : Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 286 .URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286-2016-%D0%BF#n8

Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з ветеринарної практики: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 р. № 896. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/896-2015-%D0%BF#n8

Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів : Постанова Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 808. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-2018-%D0%BF#n11

Про затвердження Порядку акредитації закладу охорони здоров'я: Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 765. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/765-97-%D0%BF#Text

Про рекламу: Закон України від 03.07.1996 року № 270/96 - ВР. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#Text

Коляда Т.А., Кравець Т.М. Сучасний стан організаційних та нормативних засад промоції лікарських засобів. Актуальні проблеми якості, менеджменту і економіки у фармації і охороні здоров'я : матеріали ІІ науково-практичної internet -конференції з міжнародною участю (Харків. НФаУ. 19 січня 2024). Харків: НФаУ, 2024. URL: https://quality.nuph.edu.ua/ wp-content/uploads/2024/01/materialy-konferentsii_19.01.2024.pdf

References

Konstytutsiia Ukrainy : Zakon Ukrainy vid 28.06.1996 roku № 254k/96 - VR [The Constitution of Ukraine: The Law of Ukraine]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 254%D0%BA/96-%D0%B2% D1%80 [ in Ukrainian].

Osnovy zakonodavstva Ukrainy pro okhoronu zdorovia : Zakon Ukrainy vid 19.11.1992 roku [Fundamentals of Legislation on Healthcare in Ukraine: Law of Ukraine]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text [ in Ukrainian].

Vashev O. Ye., Rohova O. H., Pustovoit T. B. (2014) Suchasni pravovi mekhanizmy realizatsii derzhavnoi polityky reformuvannia systemy okhorony zdorovia ta problemy formuvannia haluzi medychnoho prava [Modern Legal Mechanisms for Implementing State Policy on Healthcare Reform and Issues in the Formation of Medical Law] Teoriia tapraktyka derzhavnoho upravlinnia [Theory and Practice of Public Administration], 4, pp. 197 - 204 [ in Ukrainian].

Pro ekonomichni, sotsialni i kulturni prava: Mizhnarodnyi pakt vid 16.12.1966 roku [On Economic, Social, and Cultural Rights: International Covenant]. URL: http://www.igfm. org.ua/dokumenti/m-zhnarodnii-pakt- pro-ekonom-chn-sots-aln-kulturn-prava [ in Ukrainian].

Pro bezpeku ta yakist donorskoi krovi ta komponentiv krovi: Zakon Ukrainy vid 30.09.2020 roku № 931 - іХ [On the Safety and Quality of Donor Blood and Blood Components: Law of Ukraine ] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#n249 [ in Ukrainian].

Pro psykhiatrychnu dopomohu: Zakon Ukrainy vid 22.02.2000 roku № 1489-III [On Psychiatric Care: Law of Ukraine] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#Text [ in Ukrainian].

Pro zakhody shchodo poperedzhennia ta zmenshennia vzhyvannia tiutiunovykh vyrobiv i yikh shkidlyvoho vplyvu na zdorovia naselennia: Zakon Ukrainy vid 22.09.2005 roku [On Measures for Prevention and Reduction of Tobacco Products Use and Their Harmful Impact on Population Health: Law of Ukraine] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2899-15#Text Text [ in Ukrainian].

Pro zakhyst naselennia vid infektsiinykh khvorob: Zakon Ukrainy vid 06.04.2000. № 1645-Ш. [On Protection of the Population from Infectious Diseases: Law of Ukraine] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2899-15#Text [ in Ukrainian].

Abelina A. et al. Lessons from pandemic influenza A(H1N1) The research-based vaccine industry's perspective. Vaccine : journal. Elsevier, 2011. Vol. 29, №. 6. P. 1135 - 1138.

Pro podolannia tuberkulozu v Ukraini : Zakon Ukrainy vid 14.07.2023 roku № 3269-IX. [On Overcoming Tuberculosis in Ukraine: Law of Ukraine] URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/3269-20#Text [in Ukrainian].

Derzhavna Stratehiia u sferi protydii VIL-infektsii/SNIDu, tuberkulozu ta virusnym hepatytom na period do 2030 roku: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 27.11.2019 roku № 1415-р. [State Strategy in the Field of HIV/AIDS, Tuberculosis, and Viral Hepatitis Counteraction for the Period Until 2030: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1415-2019-%D1%80#Text [ in Ukrainian].

Pro systemu hromadskoho zdorovia : Zakon Ukrainy vid 06.09.2022 roku № 2573-IX [Public Health System Act: Law of Ukraine]URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573- 20#Text [ in Ukrainian].

Deiaki pytannia bezperervnoho profesiinoho rozvytku likariv: Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 22.02.2019 № 446 [ Some Issues of Continuous Professional Development for Physicians: Order of the Ministry of Health of Ukraine] URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0293-19#n10 [ in Ukrainian].

Bylia-Sabadash I. O. (2010) Normotvorcha tekhnika yak instrument zabezpechennia systemnosti zakonodavstva [Legislative Technique as a Tool to Ensure Systematic Legislation] Forum prava [Legal Forum], 1, pp.24-33 URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index. htm_2010_1_6.pdf [in Ukrainian].

Ohniev V. A., Chukhno I. A. (2018) Hromadske zdorovia: zmistovno-upravlinskyi aspect [Public Health: Content and Managerial Aspects]. Ukraina: Zdorovia natsii [Ukraine: Health of the Nation], 3(50), pp.58-60 [ in Ukrainian].

Hospodarskyi kodeks: Zakon Ukrainy vid 16.01.2003 roku № 436-IV [Economic Code: Law of Ukraine] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text [ in Ukrainian].

Podatkovyi kodeks: Zakon Ukrainy vid 02.12.2010 roku № 2755-VI [ in Ukrainian] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text [ in Ukrainian].

Pro litsenzuvannia pevnykh vydiv hospodarskoi diialnosti : Zakon Ukrainy vid 2 bereznia 2015 roku № 222-VIII.[ On Licensing Certain Types of Economic Activity: Law of Ukraine] URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/222-19#Text [ in Ukrainian].

Pro zatverdzhennia Litsenziinykh umov provadzhennia hospodarskoi diialnosti z vyrobnytstva likarskykh zasobiv, optovoi ta rozdribnoi torhivli likarskymy zasobamy, importu likarskykh zasobiv (krim aktyvnykh farmatsevtychnykh inhrediientiv) : Postanova Kabinetu MinistrivUkrainy vid 30 lystopada 2016 r. № 929.[ On Approval of the License Terms for Economic Activity in the Production of Medicines, Wholesale and Retail Trade of Medicines, Import of Medicines (excluding active pharmaceutical ingredients): Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929-2016-%D0%BF#n12 [in Ukrainian].

Pro zatverdzhennia Litsenziinykh umov provadzhennia hospodarskoi diialnosti z medychnoi praktyky : Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 2 bereznia 2016 r. № 285 [On Approval of the License Terms for Economic Activity in Medical Practice: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/285-2016- %D0%BF#n8 [ in Ukrainian].

Pro zatverdzhennia Litsenziinykh umov provadzhennia hospodarskoi diialnosti bankiv pupovynnoi krovi, inshykh tkanyn i klityn liudyny zghidno z perelikom, zatverdzhenym Ministerstvom okhorony zdorovia : Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 2 bereznia 2016 r. № 286 . [On Approval of the License Terms for Economic Activity of Banks of Umbilical Blood, Other Human Tissues, and Cells in accordance with the list approved by the Ministry of Health: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/286-2016-%D0%BF#n8 [ in Ukrainian].

Pro zatverdzhennia Litsenziinykh umov provadzhennia hospodarskoi diialnosti z veterynarnoi praktyky: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 4 lystopada 2015 r. № 896. [On Approval of the License Terms for Economic Activity in Veterinary Practice: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/896-2015-%D0%BF#n8 [in Ukrainian].

Pro zatverdzhennia Litsenziinykh umov provadzhennia hospodarskoi diialnosti z vyrobnytstva veterynarnykh preparativ : Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 3 zhovtnia 2018 r. № 808. [On Approval of the License Terms for Economic Activity in the Production of Veterinary Preparations: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine]. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/808-2018-%D0%BF#n11 [ in Ukrainian].

Pro zatverdzhennia Poriadku akredytatsii zakladu okhorony zdorovia: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 15 lypnia 1997 r. № 765. [On Approval of the Procedure for Accreditation of Healthcare Institutions: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-97-%D0%BF#Text [ in Ukrainian].

Pro reklamu: Zakon Ukrainy vid 03.07.1996 roku № 270/96 - VR. [On Advertising: Law of Ukraine] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].

Koliada T.A., Kravets T.M. (2023) Suchasnyi stan orhanizatsiinykh ta normatyvnykh zasad promotsii likarskykh zasobiv [Current State of Organizational and Regulatory Principles of Drug Promotion]. Aktualniproblemy yakosti, menedzhmentu i ekonomiky u farmatsii i okhoroni zdorovia : materialy II naukovo-praktychnoi internet -konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu [Current Issues in Quality, Management, and Economics in Pharmacy and Healthcare: Proceedings of the II Scientific and Practical Internet Conference with International Participation] URL: https://quality.nuph.edu.ua/wp-content/uploads/2024/01/materialy-konferentsii_19.01.2024.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru