Характеристика, специфика лексических средств хеджирования в англоязычных аннотациях российских и англоамериканских научных статей по экономике. Особенности употребления российскими авторами модальных глаголов, наречий и адвербиальных выражений.

Характеристика перекладацьких труднощів, пов’язаних iз збереженням гендерної конотації. Аналіз гендерних характеристик як одного із важливих компонентів світосприйняття, який закріплений в суспільно-історичному досвіді національної спільноти людей.

В науковій статті йдеться про лексичну базу прізвищ села Мізяківські Хутори Вінницького району Вінницької області, які стали об'єктом окремого дослідження і становлять інтерес у контексті регіональної ономастики. Розглядаються відапелятивні прізвища.

Опис онімної й апелятивної лексики, відображеної в основах прізвищ двох районів Житомирщини - Новоград-Волинського й Овруцького. Неофіційні спадкові іменування Середнього Полісся. Назви людей за зовнішніми характеристиками, фізіологічними особливостями.

У науковій статті описано онімну й апелятивну лексику, відображену в основах прізвищ двох районів Житомирщини – Новоград-Волинського й Овруцького. Аналізовані прізвища засвідчено в "Національній книзі пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні.

Аналіз питання структурно-семантичних трансформацій фразеологічних одиниць на матеріалі творів В. Нечитайла. Основні естетичні функції таких видозмін фразеологізмів як заміна складників. Приклади випадків заміни всіх компонентів фразеологізму, їх аналіз.

З’ясування механізму міжмовної інтерференції в рекламних текстах. Порушення норм української літературної мови, що призводить до зниження рівня культури мовлення. Причини, що породжують лексичну інтерференцію, семантичні і структурні розходження.

Характеристика жанру ліро-епічної поезії фантастичного та історико-героїчного ґатунку з драматичним сюжетом. Дослідження лексичної та морфологічної стилістики балад Гете. Аналіз стилістичних спільностей та відмінностей тексту оригіналу та його перекладу.

Огляд культурно-історичних засад укладання російсько-українського словника. Принципи добору лексичного матеріалу з автентичних джерел, що їх сформулював А.Ю. Кримський. Паспортизація лексичного матеріалу та складання мовної Картотеки Звенигородщини.

Дослідження засобів лексичної когезії в художній прозі сучасної німецької письменниці Дженні Ерпенбек, їх функціонального навантаження та специфіки відтворення в українському перекладі. Зв’язність художнього тексту, що реалізується через когерентність.

Лексична культура й редакторська гігієна регіонального медіапростору на прикладі друкованих та електронних ЗМІ Волині. Аналіз типових помилкових місць на рівні лексики для редакцій медіа. Напрямки покращення процесу редагування журналістського тексту.

Визначення перекладацького прийому лексичної модуляції та основні причини її використання. Обґрунтування типів логіко-смислових змін у семантичній структурі номінативної одиниці як прояв дії лексичної модуляції в англо-українському художньому перекладі.

Сучасні тенденції в мовленні телевізійних новинарів у прямому ефірі. Причини виникнення лексичної надмірності та недостатності в мовленні репортерів і ведучих телевізійних новин. Визначення шляхів уникнення цих негативних явищ у журналістських текстах.

Аналіз сучасних тенденцій в мовленні телевізійних новинарів у прямому ефірі. Причини виникнення лексичної надмірності та лексичної недостатності в мовленні репортерів і ведучих випусків телевізійних новин. Уникнення цих явищ у журналістських текстах.

Аналіз явища лексичної полісемії в східностепових говірках Донеччини. Переносні значення, причини й шляхи розвитку семантичної структури діалектного слова в лексиці говірок. Статус багатозначних східностепових номенів в українській діалектній лексиці.

Виявлення й опис лексичних засобів, що відображають стан смутку, у ліриці Петра Скунця. Семантичний аналіз, типологія лексичних репрезентантів емоції смутку в досліджуваній збірці; іменники, прикметники, дієслова та прислівники, що репрезентують емоцію.

Узагальнення дефініції "застереження" в сучасній лінгвістиці. Визначення способів номінації ядерного смислового компоненту "danger/небезпека" в мовленнєвому акті "застереження", створеного внаслідок реакції на політичну діяльність суб’єктів влади.

Вивчення концептів у сучасному вітчизняному та зарубіжному мовознавств. З'ясування особливостей формування та вживання термінів аграрного сектору. Особливості англомовної аграрної термінології та специфіка її перекладу українською мовою; їх походження.

Виявлення і комплексний аналіз репрезентативних для сучасного художнього дискурсу сленгових лексичних синонімів, їх уживання й особливостей функціонування в текстах творів письменників-постмодерністів. Імліцитні комунікативні інтенції адресанта.

Дослідження лексики української мови кінця XIX - початку XX ст. в серійному виданні "Епістолярна спадщина академіка Д.І. Яворницького". Сукупність слів і їх значень, які закріпилися за словами у процесі багатовікового всенародного користування мовою.

Валентність та сполучуваність у лінгвістичних дослідженнях. Характеристика мови художньої літератури. Статистичні методи у лінгвістиці. Визначення Хі – квадрату на основі дієслів мовлення та іменників. Значення слова і контекст: лексична сполучуваність.

Поняття "лексична сполучуваність", специфіка сталих словосполучень нефразеологічного типу. Функціонування і співвідношення СДСС як описової форми номінації дії та корелятивних монолексемних дієслів. Головні функції і значення дієслівних компонентів СДСС.

Принципи корпусної лексичної граматики. Властивості дієслів широкої семантики do, give, get, have, keep, make, put, take у складі сталих дієслівно-субстантивних словосполучень. Семантичний об’єм іменників, які сполучаються із широкозначними операторами.

Характеристика факультативного та обов’язкового вживання прикметників. Фактори, які впливають на силу зв’язку в іменній групі. Вплив синтаксичної конструкції і семантики іменників на обов’язкове вживання прикметників. Засоби збереження логічності змісту.

Уніфікація за зовнішньою формою як повна інтернаціоналізація термінологічних одиниць, у результаті якої модифікуються лише окремі функціональні ознаки різних мов. Лаконізм, нормалізація термінів, елімінація синонімії - риса фахової мови екології.

Специфіка використання публіцистами друкованих засобів масової інформації мови дискурсу. Взаємодія втілених у тексті газетної публіцистики ідей, мисленнєвих процесів мовця, мовних особливостей тексту. Роль мовної особистості у політичному дискурсі.

Створення лексикографічної бази даних для параметризації лексичної семантики іменників. Процес виведення формули структури тлумачення іменникових лексем на позначення знарядь праці та споруд. Встановлення структурних типів граматичної семантики.

Виявлення системи формальних репрезентантів лексичної та граматичної семантики, побудова лексикографічні моделі лексичної та граматичної семантики слів, створення нової класифікації іменників української мови за формальними граматичними параметрами.

Плеоназм - самостійний виражальний засіб мови, що відрізняється від суміжних з ним стилістичних засобів вираження надлишковості в мовленні. Специфічні особливості відношень між компонентами лексичного плеоназму в сучасному англомовному медіадискурсі.

Вираження надлишковості в мовленні за допомогою сполучення синонімів. Засоби увиразнення висловлення для прагматичного впливу на адресата. Специфіка застосування лексичних, граматичних, стилістичних плеоназмів у сучасному англомовному медійному дискурсі.