Негація як одна з властивих усім мовам вихідних, семантично нерозкладних смислових категорій, що не піддаються визначенню через більш прості семантичні елементи. Імпліцитність у вербальній комунікації - додатковий сенс, який виникає в мікротексті.

Системний опис лексичних засобів вираження темпоральних відношень у наративному дискурсі німецької мови на матеріалі творів швейцарського письменника Ф. Дюрренматта і німецької письменниці М.Л. Кашніц. Представлення різних варіантів побудови нарації.

Розгляд результатів лінгвістичного аналізу лексико-стилістичних одиниць, які є засобами конструювання образності поетичного тексту. Розгляд лексичних одиниць, що мають здатність вторинно семантизуватися, на матеріалі поетичного тексту Богдана Томенчука.

Причина виникнення розбіжних поглядів щодо диференціювання семантичного значення локативів. Головні елементи структури семантики локативів: місцезнаходження, переміщення та простір. Головні особливості диференціювання семантики місцезнаходження.

Особливості функціонування засобів вираження лексичної темпоральності, класифікація лексем з темпоральною семантикою на матеріалі епістолярію Василя Стефаника за 1888-1898 роки. Засоби, які репрезентували лексичну темпоральність у сучасній українській мов

Аналіз використання письменником Ж. Верном найрізноманітніших засобів змалювання пересування людини у просторі: топонімів, прислівників місця і часу, іменників на позначення одиниць виміру відстані та кількісних числівників у пригодницькому романі.

Формування домінантної мовної одиниці "fake news" на основі трансформацій денотативно-сигніфікативного зв’язку, зумовленого екстралінгвістичними чинниками. Лексичні та граматичні засоби впливу лексеми є синонімічні засоби, евфемізми на семіотичному рівні.

Виявлення у статті, що пейзаж у творі допомагає створенню характеру героя, передає його емоційний стан, виступає в якості дійової особи, а також є засобом емоційного впливу на читача. Прийом персоніфікації природи. Використання автором іменників.

Характеристика та специфіка пейзажів роману Д. Дефо "Robinson Crusoe". Використання іменників на позначення географічних назв, координат та кількісних числівників у творі. Особливості та сутність процесу створення реальної картини морської подорожі.

Емоційно-експресивна лексика як засіб маніпуляції в інтернет-виданнях. Лексичні одиниці переважно із загальномовним емоційно-оцінним змістом, за допомогою яких автор дає негативну оцінку певним явищам суспільного життя. Метафоричне перетворення слів.

Лексичний склад психологічних новел В. Фолкнера та М. Хвильового як одного із засобів втілення психологізму. Виявлення типологічних збігів та індивідуально-авторських особливостей у психопоетиці письменників. Репродукція внутрішнього світу людини ХХ ст.

Дослідження мультикультурного складу Європейського парламенту. Аналіз сфери його діяльності, особливості використання прислівників-деінтенсифікаторів лексичних засобів модерації під час дискурсу для збільшення смислової невизначеності висловлювання.

Дослідження дискурсу дебатів Європейського парламенту з огляду на його мультикультурний склад. Основні лексичні засоби модерації, що використовуються для збільшення смислової невизначеності висловлювань. Роль евфемізмів у політичному дискурсі і в тексті.

Концепт fashion у когнітивній лінгвістиці. Суть понять "концепт", "об'єктивація", "ядро концепту", "периферія", "концептуальний аналіз", "мода", "лексика сфери моди". Системний опис лексики на позначення моди в романі Вайсбергер "The devil wears Prada".

Особливості вербалізації емоції страху в німецькій мові XXI століття. Формування лексичних засобів об’єктивації емоції страху у процесі емпіричного пізнання навколишнього світу когнітивною системою, універсальність якої зумовлена природою людини.

Встановлення, що для створення та вербалізаці просторово-часового континууму характерного для жанру новели на прикладі аналізованого твору автор найчастіше використовує іменники, дієслова, прислівники та прийменники з просторово-часовою семантикою.

Характеристика складу та системно-структурної організації поетичної мови. Дослідження складу та специфіки авторського вживання синонімів і неологізмів. Здійснення структурно-функціонального аналізу художньої тропіки у віршових текстах Надії Гармазій.

Вираження емоційних станів та вербалізація емоцій за допомогою прямої і непрямої лексичної номінації. Застосування методу аналізу семантичної структури значення слова. Виокремлення лексичних одиниць та їх синонімів, які є номінантами емоційного стану.

Головні особливості об’єктивації емоцій медіальної людини в німецькомовному героїчному епосі. Кваліфікація емоцій за гендерною та віковою ознаками. Апелювання лексичних засобів реалізації емоцій до слова, власної назви, прізвиська та словосполучення.

Постійні епітети як характерна риса, властива поетиці фольклору. Загальна характеристика найбільш конкретних образів німецької фольклорної картини світу. Знайомство з головними лексичними засобами створення образності в німецькому пісенному фольклорі.

Дослідження основних способів перекладу лексичних засобів створення страху на матеріалі роману "Воно" та оповідання збірки "Коли впаде темрява" Стівена Кінга. Характеристика найбільш вдалих трансформацій для перекладу лексики літератури жанру жахів.

Розподіл лексичних засобів художнього твору. Кількість і характер тропів. Групи поетичної лексики в перекладах М. Лукаша. Різнобарвність гри слів. Мистецтво пародії та іронії. Паронімія та синонімія в творах М. Лукаша. Визначна фразеологія М. Лукаша.

Різновиди лексичних засобів творення образності в мові романів В. Даниленка. Художні оніми автора як могутній виражальний засіб. Індивідуально-авторська специфіка образотворення, її зумовленість використанням топонімів, іншомовної лексики, власних назв.

Особливості фемінізації назв професій в іспанській мові на тлі соціальних змін у сучасному іспаномовному суспільстві. Вплив гендерних відносин в мові у вигляді культурно зумовлених стереотипів на поведінку особистості, на процеси її мовної соціалізації.

Комплексне дослідження ономасіологічних і стилістичних синонімічних рис у поезії молодомузівців. Розгляд вчень з даного питання у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві. Характеристика лексичних і контекстуальних синонімів у поетичних дискурсах.

З’ясування особливостей виникнення та функціонування лексичних інновацій англійської мови в Інтернет-середовищі. Дослідження найпопулярніших неологізмів 2017 року, за версіями авторитетних видань англійської мови. Аналіз різних способів словотворення.

Вивчення особливостей семантики та функціювання нової та новітньої запозиченої лексики у сучасних ЗМІ першої третини ХХІ ст. Дослідження тенденцій та особливостей еволюції лексичного складу у ЗМІ та їх впливу на мовну культуру та сприйняття мовцями.

Використання деривації, префіксації та суфіксації для створення нових слів у світі музики. Поєднання різних видів для утворення нових слів. Дослідження можливостей переходу лексичної одиниці в іншу сферу та набуття нового значення шляхом переносу.

Аналіз та вивчення типів словотвору, характерних для інновацій у музиці. Використання деривації для створення нових слів у музиці. Специфічні способи створення нових слів. Вплив способу словоформування на детерміно-логізоване використання терміна.

Визначення поняття "лексичні інновації". Аналіз факторів, що спричиняють виникнення лексичних інновацій у воєнно-політичному дискурсі. Етапи становлення лексичної інновації. Роль воєнних конфліктів та терористичних актів у створенні лексичних інновацій.