Исторические аспекты теории культуры. Миф, религия, искусство, философия, наука и идеология как духовные и материальные составляющие. Понятие, структура и виды культуры, сущность ее элитарной, народной и массовой форм. Субкультура и контркультура.

Характеристика основных подходов к определению категории "культура". Зарождение представлений о ней в европейской философии. Понятие культуры как специфического человеческого способа бытия. Кризис рационалистических основ новоевропейской культуры.

Понятие культуры, её теории (культурный релятивизм, многолинейная эволюция) и типология. Исторические типы культуры: первобытная, культура рабовладельческого общества, эпохи феодализма. Роль информационных технологий в культурном развитии общества.

Грамотное перераспределение доходов внутри страны и обеспечение потребностей граждан в общественных благах как одни из важнейших задач государственной власти. Характеристика основных проблем финансирования культурной сферы в Российской Федерации.

Дослідження методологічного підходу до аналізу медіакультури. Домінування медіакультури у повсякденному житті людини. Культуральна соціологія як продуктивний інструментарій для пояснень та інтерпретацій сучасних процесів медіатизації культурного простору.

Исследование сомаклональной изменчивости, возникающей при культивировании in vitro тканей и органов растений чая. Разработка оптимизированного протокола культуральной среды для индукции геммогенеза и получения соматических клонов в культуре in vitro.

Хронологія залізного віку на території України. Характеристика розвитку культури та побуту кіммерійців. Аналіз особливостей розвитку культури скіфів. Опис пам’яток ювелірного мистецтва скіфів. Вивчення розвитку культури та повсякденного життя сарматів.

Кіммерійці як перші кочові вершники, що з'явилися в Україні. Початок епохи заліза, її головні особливості. Поняття стел як статуй із зображенням людей. Основні риси скіфської кераміки та поховання царів у курганах. Культура савроматів і сарматів.

Психодіагностичний інструментарій для дослідження ставлення оточення до споживача медичних послуг та його якості життя, зумовленої захворюванням. Вплив емоційної експресивності родичів на ефективне управління захворюванням та саморегуляцію хворих осіб.

Аналіз тенденцій глобальної комунікації, її вплив на культуру окремого суспільства. Американізація сучасної глобальної культури, її відтворення у базових соціальних інститутах країн: економічних, політичних, правничих, медіа, освітніх, наукових, сімейних.

Глобалізація як загальний та всебічний процес культурної, ідеологічної та економічної інтеграції держав, державних об’єднань, національних та етнічних спільнот. Основні теоретичні підходи до дослідження проблеми культурної глобалізації в світі.

З’ясування особливостей культурної дипломатії Н. Йорги на прикладі його візиту до Другої Речі Посполитої у червні 1924 р. Вагомість міцного міждержавного союзу двох сусідніх народів за допомогою звичного для цього інструментарію культурної дипломатії.

Медійна репрезентація культурної дипломатії як складника публічної. Аналіз медійного дискурсу простежування ролі й місця культурної дипломатії в системі міжнародних стратегічних комунікацій. Визначення інструментів та перспектив медійного рефлексування.

Використання культурної дипломатії як інструменту бренд-стратегії. Формування позитивних асоціацій з Україною та вплив на думку закордонної аудиторії про державу. Включення культурної дипломатії до покрокової реалізації політики національного брендингу.

Визначення ролі комунікації та засобів масової інформації у становленні демократичного суспільства на основі аналізу зарубіжного досвіду. Значення політичної соціалізації як ознаки демократії. Вплив глобалізації на формування комунікативної політики.

Поняття культурної дипломатії, її можливості донести до закордонної аудиторії специфіку рідної культури мовою науки, освіти, мистецтва, створити сприятливий імідж держави з метою реалізації задач міжнародної політики. Її правові засади та значення.

Сутність поняття "культурна дипломатія" на сучасному етапі та трансформація його дефініції в контексті розвитку світової спільноти протягом ХХ - перших десятиліть ХХІ ст. Поширення інформаційно-комунікаційних технологій, значення культурної дипломатії.

Інформаційно-психологічні операції як основа гібридної війни. Культурна експансія Росії як невід’ємна складова у підготовці до анексії Кримського півострова. Формування національної культури в умовах безперервних зовнішніх інформаційних потоків.

Поняття культурної ідентифікації, його зв'язок з етапами розвитку етносу, системою його символічно-знакових уявлень та оцінок щодо навколишнього світу та формами культурно-історичного буття. Способи фіксування соціокультурної ідентичності людей.

Комплексне дослідження взаємозв’язку між культурною ідентифікацією та мовленнєвими вміннями англомовних моно-, бі- та трилінгвів. Здійснено кореляційний, багатофакторний регресійний та однофакторний дисперсійний аналіз на основі отриманих даних.

Аналіз особливостей взаємодії представників різних культур у процесі розвитку полікультурного середовища. Роль міжкультурної комунікації в соціумі. Аналіз культурної ідентифікації як практики творення відмінностей, що мобілізують колективні ідентичності.

Аналіз націологічної концепції М. Гібернау, викладеної у праці "Ідентичність націй". Тлумачення співвідношення національної і культурної ідентичності. Легітимаційна роль культури. Формування самосвідомості української нації. Націоналізаційна роль держави.

Характеристика вимог до професії вчителя. Визначення поняття культурної компетентності. Аналіз груп педагогічних навичок. Дослідження особливостей процесу формування культури у майбутнього вчителя, а також ролі в ньому педагогічного аспекту виховання.

Дослідження процесу культурної комунікації та формування інструментів публічної й культурної дипломатії України з метою впровадження позитивного іміджу держави в Болгарії. Аналіз реакції болгарського суспільства на заходи у сфері культурної дипломатії.

Суть культурної парадипломатії, що є інструментом поглиблення взаємодії регіонів, як складник "м’якої сили" субнаціональних акторів. Досягнення якості взаємодії через мотивацію акторів до економічної співпраці, підтримку етнічних діаспор за кордоном.

Аналіз особливостей культурної партиципації в умовах поточного стану надзвичайності в Україні. Актуальність і поширеність у сучасній соціології моніторингових і міжнародних досліджень участі в культурі та зусиль із стандартизації культурної статистики.

Дослідження культури як об’єкта і сфери державного управління, розкриття її значення для розбудови громадянського суспільства. Потенціал культурної політики держави. Формування цілей, завдань та принципів державного регулювання сфери культури в Україні.

Розкриття особливостей культурної політики України у контексті становлення в сучасних умовах із врахуванням світового досвіду. Мета діяльності Європейського Союзу - підтримка та збереження спільної спадщини європейців (матеріальної та духовної).

Аналіз основних засад та принципів культурної політики України в умовах євроінтеграції. Показано, що ефективна культурна політика має базуватися на глобальних моделях з урахуванням локального культурного ландшафту. Розробка культурних стандартів.

Дослідження історії участі (а також ігнорування) італійських футуристів у Венеційській бієнале. Порівняння виставкової мегаінституції з молодим мистецьким рухом. Значення "футуристичного уроку" для нашого сьогодення. Декларування мистецької суверенності.