Введення до мистецтвознавчого обігу матеріалів архівних фондів видатного українського музичного критика та композитора кінця ХІХ - початку ХХ століття Миколи Шиповича. Дослідження музично-критичної діяльності та жанрової різноманітності Миколи Шиповича.

Опис творчого шляху та педагогічної роботи М. Вілінського в Одеській, Ташкентській та Київській консерваторіях. Характеристика спогадів колег і учнів М. Вілінського: К. Данькевича, О. Білаша, С. Орфєєва, М. Старкова, О. Фельцмана, А. Мухи, В. Кирейка.

Анализ феномена автопрезентации. Актуализация коммуникативных и автокоммуникативных стратегий самопрезентации. Отличительные свойства стратегии автопрезентации, реализация возможности автора музыкального представлять собственное музыкальное творчество.

Основоположник русской классической музыки. Влияние сочинений Глинки на поколения композиторов, в том числе на членов "Новой русской школы", развивавших в своей музыке его идеи. Жизненный путь композитора от первых аккордов на фортепиано и скрипке.

Розгляд творчості композитора Михайла Крошнера в період його життя в Мінську. Аналіз створеної ним єврейської музики (на прикладі пісень на ідиш) і звернення до білоруського музичного фольклору на прикладі балету "Соловей", першого білоруського балету.

Исследование жизненного и творческого пути Н.П. Девитте, малоизвестного российского композитора XIX века. Оценка его камерного вокального творчества, разбор некоторых романсов. Определение их актуальности в качестве вокально-педагогического репертуара.

Творчий шлях композитора, імпровізатора-піаніста і культурного діяча С. Горюновича. Становлення особистості, боротьба за власний шлях у мистецтві. Джазова імпровізація, ансамблеве музикування, хорова творчість, музична педагогіка в діяльності музиканта.

Универсализм как проявление широты и многогранности таланта композитора, множественности и культурной объемности его творческих интересов и устремлений. Анализ основных исторических этапов становления казахской профессиональной музыкальной культуры.

Произведения Ф. Шопена в репертуаре ударно-шумового оркестра. Рекомендации к оркестровке полонеза (си-бемоль мажор, детский), мазурки (оп. 67, № 3, до мажор). Музыкальные диктанты для абитуриентов и студентов музыкальных училищ на основе тематизма Шопена.

Чувашская композиторская школа. Новационные композиторские техники А. Васильева, Л. Быренковой, Ю. Григорьева. Роль атональности, сонорики, серийности. Отказ от тонального центра. Избегание аккордов терцового принципа, использования нерегулярной ритмики.

Взаимодействие композиторской и исполнительской практики пианиста. Анализ Второго концерта для фортепиано с оркестром. Задействование произведения живописи и литературы в качестве дополнений к формированию образно-эмоционального ряда в пьесах А. Окишевой.

Композиторський доробок М. Долгіх. Особливості поєднання традиційної бандури з сучасними музикальними течіями. Дослідження відомих пісень для дітей. Авторський сольний концерт Марини Долгіх у 2019 році. Історія рідного краю в творчості композиторки.

Висвітлення авторської композиторської інтерпретації (концепції) "нового звуку", за допомогою музично-комп’ютерного забезпечення, на прикладі власних композицій. Дослідження просторових інсталяцій, модульного синтезу, якісних характеристик "нового звуку".

Механізми міжвидового художнього перекладу в композиторській інтерпретації поезії та їх проекція на камерно-вокальне виконавство. Синтез мистецтв поезії та музики в камерно-вокальній творчості. Алгоритм вивчення виконавської інтерпретації камерних творів.

Системні основи і специфічні методи композиторської спеціалізації в музичній освіті у Великій Британії на рубежі ХХ-ХХI ст.. Інноваційно-пошуковий принцип композиторської освіти як основного у перспективі його адаптації у вітчизняній музичній освіті.

Аналіз сучасних навчально-методичних посібників, до яких увійшли віднайдені музичні твори національного композитора української діаспори в Німеччині – О. Бобикевича. Висвітлення жанрової палітри творів, мову митця, що ґрунтується на фольклорному мелосі.

Формування харківської композиторської школи. Династія харківських композиторів Анатолія та Ігоря Гайденко. Формування композитора І. Гайденка як творчої особистості. Віддзеркалення стильової множинності сучасної епохи в авторському стилі композитора.

Дослідження творчості композиторів української діаспори країн Північної Америки - США та Канади, що є цілісним феноменом в контексті вивчення музичної культури другої половини ХХ століття. Започаткування та відкриття фахових музичних шкіл та інституцій.

Дослідження багатогранності рідкісного таланту універсальних творчих особистостей З. Яхімецького та Л. Камєнського в світовій музичній культурі. Аналіз відновлення в музичній культурі Польщі та Україні як відображення етапу розвитку польської музики.

Дослідження життєвого і творчого шляху видатних універсальних творчих особистостей З. Яхімецького та Л. Камєнського, розгляд багатогранності їх таланту, аналіз їх композиторських праць. Внесок композиторів у процеси розвитку польської музичної культури.

Панорамне охоплення творчості українських композиторів для бандури ХХ-ХХІ ст. з погляду її стильових особливостей. Прояви стильових течій і напрямів академічної і масової музики та їх різнорідні синтези. Поєднання тембру бандури й інших інструментів.

Перша спроба наукового дослідження композиторської діяльності українського диригента-хормейстера Є. Вахняка. Характеристика усього його творчого доробку, жанрів і форм. Історичний аспект створення, виконання та публікацій деяких композицій майстра.

Обґрунтування місця жанру перекладу для хору камерно-вокальних та інструментальних творів в композиторській діяльності Євгена Вахняка. Особливості камерного та ліричного характеру фортепіанної творчості видатного українського диригента-хормейстера.

Особливості розвитку музичного руху (виконавські традиції, репертуарні установки, композиторська діяльність учасників) у другій половині ХХ ст. Визначення давидіанського типу творчості. Провідні мистецькі постаті західноукраїнської хорової культури.

Дослідження особливостей філософського світогляду, образно-асоціативного сприйняття та духовної сфери музичного мислення М.К. Чюрльоніса та І.В. Тилика. Аналіз їх музичної мови. Огляд смислових паралелей у теургічному аспекті творчості композиторів.

Жанрово-стильові пріоритети авторської музичної творчості відомого українського композитора, художнього керівника і головного диригента Хмельницького академічного ансамблю пісні і танцю "Козаки Поділля" М. Балеми. Огляд його творів різних музичних форм.

Аналіз важливих аспектів, що є характерними для розвитку в Україні нового напрямку музикознавства - виконавського. Дослідження композиторської творчості з позицій виконавського мистецтва. Аналіз композиторської творчості як об'єкту інтерпретації.

Розгляд теоретичних та практичних аспектів композиторських та виконавських інтерпретацій, їх реалізація в жанрі сонати для скрипки та фортепіано на прикладі твору ХХ століття. Особливості стилістичних новацій в сонаті М. Равеля для скрипки та фортепіано.

Формування нормативності доби бароко, які так чи інакше були пов’язані з композиторсько-виконавськими практиками гри-творення на музичних інструментах. Виявлення взаємовпливу гомофонного типу інтонаційної свідомості та інструментальної практики епохи.

Вагнер как один из наиболее выдающихся немецких композиторов. Роль Антона Григорьевича Рубинштейна в обучении Петра Ильича Чайковского. Жак Оффенбах как самый популярный автор оперетт во всей Европе. Мануэль де Фалья как выдающийся испанский композитор.