Аналіз концепції когнітивно-ономасіологічної мотивації О.О. Селіванової. Інтерпретація ономасіологічної структури слова та розкриття конгітивних механізмів творення демінутивних найменувань. Когнітивні механізми комбінаторних можливостей демінутивів.

Евфемізми як одиниці вторинної номінації з відносно позитивною конотацією, що використовуються для заміни найменувань, вживання яких є небажаним. Утворення експресивно-асоціативного компонента конотації евфемізмів англомовного політичного дискурсу.

Дослідження когнітивних механізмів формування семантики однослівних ідіом англійської мови. Аналіз таких видів когнітивних механізмів як метафора, метонімія, синекдоха, металепсис, гіпербола та літота. Визначення їх природи і типових когнітивних моделей.

Аналіз формування апелятивів, утворених від власних назв, за допомогою метафтонімічної когнітивної моделі та когнітивних механізмів. Перспективизація, дефокурсування, з'єднання, добудова та розвиток. Метафора і метонімія в когнітивній лінгвістиці.

Розглянуто методи, форми і засоби нових технологій навчання в коледжах та вищих навчальних закладах комп’ютерного напряму. Розвиток пізнавальних здібностей кожної людини. Проблемна ситуація та її поняття. Застосування проблемного навчання для студентів.

Досягнення найвищої адекватності шляхом використання визначених прийомів, які можуть забезпечили успішність авторам відомих зразків перекладів. Когнітивна операція селекції у перекладі. Пояснення семантичного наповнення перекладацьких трансформацій.

Визначення ролі когнітивних особистісних конструктів, що формуються також під впливом однієї із сфер психічного людини. Вимоги до ефективності управління державою. Авторитет як форма і результат соціальної взаємодії. Психологічна концепція влади.

Вивчення культурно маркованих мовних знаків фольклористики України. Лінгвістичне дослідження зоонімних компонентів мови абстрактними за семантикою. Аналіз структури, форми та знаково-символічного навантаження аксіологічних кластерів паремійних одиниць.

Визначення основних методологічних ознак кластерного аналізу. Агломеративна класифікація та аналіз кластерів українських паремійних одиниць із зоонімним компонентом семантики. Вивчення кластеру зоонімних паремійних одиниць із партитивним компонентом.

Аналіз конотативних назв у когнітивному аспекті. Зміст понять "когнітивна схема", "сценарій", "когнітивна модель", "фрейм" на прикладах розвитку вторинного значення у власних назвах. Структурування інформації про світ у межах рамок онімної семантики.

У науковій статті С. Романчук досліджує роль культури мови та комунікації у формуванні комунікативної компетентності студентів. Значна роль приділяється психолінгвістичному та філософському підходах, розкритих у працях В. Гумбольдта та О. Потебні.

Аналіз головних когнітивних параметрів культури мови та комунікації як діяльностісистеми когніцій, які спочатку "будуються" у свідомості, а потім репродукуються мовними засобами. Роль різноманітних форм комунікації у працях В. Гумбольдта й О. Потебні.

Узагальнення зарубіжного досвіду ідентифікації й протидії когнітивним пасткам в аудиті та дослідження найбільш поширених помилок аудиторів при застосуванні евристичних методів аналізу інформації в розрізі етапів аудиту. Таргетування когнітивних пасток.

Поняття "постправда". Досліджено, яким чином когнітивні упередження, впливають на формування світоглядних позицій. Доведено, що розвиток критичного мислення мав би стати пріоритетним завданням, починаючи зі школи й закінчуючи вищими навчальними закладами.

Визначення рівнів організації мовної особистості. Характеристика дискурсних можливостей кожного в рівнів запропонованої інваріантної моделі дискурсу. Дослідження комунікативно-когнітивної організації тексту та ролі стратегій і тактик в творенні останньої.

Визначення особливостей когнітивних порушень у пацієнтів з СД з різним ступенем вираженості, ускладнених ГПР. Комплексне вивчення патогенетичних механізмів порушення когнітивних функцій, розробка нових підходів щодо відновлення нейронів головного мозку.

З’ясування механізмів порушення мозкових функцій у хворих, інфікованих COVID-19. Розвиток мікроваскулярних уражень головного мозку внаслідок порушення метаболізму глюкози у хворих на цукровий діабет. Профілактика когнітивного дефіциту бенфотіаміном.

Розгляд теорії пам’яті Фергуса Крейка та Роберта Локхарта. Опис психологічних понять, в яких когнітивний компонент є однією зі складових. Дослідження основ теорії визначення сигналів. Аналіз ситуації на підставі моделі пам’яті, моделювання ситуації.

Розгляд когнітивних стилів як теоретичних конструктів, що стосуються опису стійких форм мислення. Стильові параметри когнітивного аспекту особистості. Індивідуальні вподобання щодо способів сприйняття, категоризації, селекції, аналізу стимулів середовища.

Установлено, що когнітивний стиль робить значний внесок у навчальну діяльність студентів, оскільки його функцією є регулювання пізнавальних процесів. Зазначено, що навчання у виші повинно спиратися на вже усталені індивідуальні особливості студентів.

Місце і роль когнітивного стилю в контексті базових структурних утворень особистості. Основні умови, при яких розвиток когнітивної складності та диференційованості свідомості майбутніх психологів мають суттєвий вплив на їх професійне становлення.

Особливості та структура життєстійкості особистості в теорії Мадді як інтегральної здібності, яка включає в себе загальні та спеціальні здібності. Взаємозв’язок між творчими здібностями та життєстійкістю. Творчий потенціал як ресурс творчих можливостей.

Дослідження феномену "карантинного життя", проблем самоізоляції людини та соціальних груп. Ідентифікація комунікативних ризиків в аспекті аналізу ролі, функцій та напрямків діяльності політичних інститутів з протидії деструктивним наслідкам пандемії.

У науковій статті автором досліджено когнітивні сфери іконотропізму, робиться спроба конкретизування та увиразнення змісту цієї категорії у контексті студій, що присвячені між науковим інтерпретаціям явищ художнього пізнання та конструювання сенсів.

Дослідження динаміки становлення науки, її сутності та сучасних тенденцій розвитку. Аналіз дискурсу з становлення концепту раціональності. Суть науки як соціального інституту. Розгляд класичного, некласичного та постнекласичного етапів еволюції науки.

Інтертекстуальність як когнітивна та комунікативно-прагматична категорія, яка реалізується в сучасних медіа текстах. Її роль у активізаціцї пізнавальної та вдумливої діяльності журналіста та читача, стимулюванні інтелектуальних пошуків обох комунікантів.

Використання когнітивних стратегій у процесі засвоєння іншомовної лексики. Оцінка ефективності застосування мнемонічних прийомів запам’ятовування. Переваги методу ключового слова та семантичного групування. Компаративний аналіз англійської фахової мови.

Визначення ролі мови у відтворенні концептуальних структур у авторському художньому тексті. Дослідження зв’язку вербалізації концепту з глибинними когнітивними конфігураціями, які опираються на вивідне знання автора, його досвід, ментальний лексикон.

Виявлення когнітивних і прагматичних характеристик мовленнєвих актів поради в сучасній англійській мові. Структура комунікативної ситуації поради. Аналіз мовних засобів вираження прямого й непрямого мовленнєвого акту поради, його прагматичних модифікацій.

Перший рік навчання як спеціальний пропедевтичний курс, упродовж якого в учнів формуються первинні навички й уміння в усіх видах мовленнєвої діяльності. Мимовільне запам’ятовування та відтворення матеріалу, який вивчається. Мислення як процес пізнання.