Когнітивні операції з увагою у перекладах поетичних творів Й. Бродського

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОГНІТИВНІ ОПЕРАЦІЇ З УВАГОЮ У ПЕРЕКЛАДАХ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ Й. БРОДСЬКОГО

Бондаренко Є.В.,

Анотація

У статті розглядається можливість застосування методів лінгвокогнітивних досліджень до аналізу перекладацьких трансформацій у поетичному перекладі чотирьох англомовних віршів Й. Бродського російською мовою. Як методичне підґрунтя для співставлення варіантів перекладів віршів використовуються когнітивні операції, які пов'язані із процесами уваги (attention/salience). Серед них виокремлюються операція селекції (selection), операція розподілу уваги (scope of attention/dominion), операція скалярного пристосування (scalar adjustment) та операція динамічної уваги (dynamic attention).

Ключові слова: лінгвокогнітивний підхід у перекладознавстві, когнітивний процес уваги, операція селекції, операція розподілу уваги, операція скалярного пристосування, операція динамічної уваги.

Аннотация

Бондаренко В. Когнитивные операции с вниманием в переводах поэтических произведений И. Бродского

В статье рассматривается методический потенциал лингвокогнитивных исследований в анализе переводческих трансформаций на примере параллельных переводов четырех англоязычных стихотворений И. Бродского на русский язык. В качестве методической основы для сравнения вариантов переводов стихотворений используются когнитивные операции, связанные с процессами внимания (attention/salience). Среди них выделены операция селекции (selection), операция распределения внимания (scope of attention/dominion), операция скалярного регулирования (scalar adjustment) и операция динамического внимания (dynamic attention).

Ключевые слова: лингвокогнитивный подход в пере- водоведении, когнитивный процесс внимания, операция селекции, операция распределения внимания, операция скалярного регулирования, операция динамического внимания.

Summary

Bondarenko I. Construal operations with attention in translation analysis (case study of translations of J. Brodsky's poems)

The article considers the methodological potential of linguistic cognitive analysis in case study of translation transformations deployed in the translations of four J. Brodsky's English poems into the Russian language. The research of the transformations, looking into parallel translations of Brodsky's poems, aims to single out four aspects of attention found across the domains of thought and therefore changing phenomena's salience. The aspects featured are selection, scope of attention/dominion, scalar adjustment and dynamic attention.

Key words: cognitive analysis of translation transformations, cognitive process of attention, selection, scope of attention/dominion, scalar adjustment, dynamic attention.

переклад селекція когнітивний трансформація

Постановка проблеми. Сучасні філологічні студії та перекладознавство у їх межах поставлені в умови необхідності дотримуватися базових принципів, сформульованих науковою революцією у кунівському сенсі [1]. Це насамперед означає, що традиційні дескриптивність та прескриптивність теорії перекладу [2, с. 21] мають доповнюватися, окрім інших, експла- наторністю [3, с. 207]. Іншими словами, сьогодні констатація наявності певних стилістичних чи морфологічних трансформацій у перекладі порівняно з оригіналом не може дати вичерпної відповіді на усі питання, які ставить перед собою фахівець відповідної галузі. Тож, питання як змінюється питанням чому. Відповідь, очевидно, знаходиться поза межами методичних можливостей звичної для перекладознавства функціональної парадигми лінгвістики й виводить його у ментальну чи когнітивну царину. Когнітивний підхід до лінгвістичних явищ, що постулює примат мислення у мовленнєвій діяльності [4; 5; 6; 7], дозволяє дати більш-менш вірогідне пояснення семантичного наповнення перекладацьких трансформацій, які досить вичерпно описані та класифіковані [8, с. 6; 9, с. 118-144; 10].

Указана теоретична значущість такого підходу підкріплюється і практичним зиском: можливістю спрямування зусиль перекладачів на досягнення максимальної адекватності шляхом використання певних визначених прийомів, які можуть забезпечили успішність авторам відомих зразків перекладів. Одним з унікальних авторів у цьому аспекті є Й. Бродській, який, будучи рідкіским зразком літературно довершеного білінгвізму [11], сам створював поезії англійською мовою. їх переклад постає як окрема наукова проблема, яка полягає у, так би мовити, «зворотньому русі» перекладу (не від оригіналу до перекладу, а навпаки). Отже, незважаючи на потужний тематичний, композиційний та метричний вплив англосаксонської поезії у його творчості [12; 13], вірші створені російськомовним автором. За його власним зізнанням, він почав писати англійською не через необхідність, як Конрад, не від пекучого честолюбства, як Набоков, і не заради великого відчуження, як Беккет, але від намагання опинитися у більшій близькості до людини, яку він вважав величезним інтелектуалом двадцятого століття - У. Одена [14, с. 118]. Крім того, на відміну від В. Набокова, який створював власні твори двома мовами, Й. Бродський почав ретельне вивчення мови у дорослому віці. Зважаючи на той факт, що сам Й. Бродський завжди був незадоволений іншомовними версіями власних творів, фахівці визнають, що «спроба перекладу Й. Бродського російською виглядає хіба що не божевіллям, але потреба того, хто пише, у дзеркалі (у перекладі - Є.Б.) завжди залишається нагальною» [15].

Матеріалом дослідження постають чотири англомовних вірші Й. Бродського «Blues» (1992 р.), «Tornfallet» (1990-- 1993 рр.), «А Song» (1989 р.) та «То Му Daughter» (1994 р.) у паралельних перекладах В. Кулле, Л. Сітника, та М. Бородицької, Н. Бєленької-Грінберг, Г. Кружкова, О. Шапіро та К. Ан- кундінова [15].

Когнітивний аспект перекладознавства є таким, що досить активно розвивається на теренах слов'янської і західної лінгвістики [16; 17; 18; 19] (також див. огляди В. Комісарова [20] та І. Фурсової [21]), так що йдеться навіть про «когнітивне пробудження» перекладознавства [22; 23]. Окрім загальних питань методології, найбільш складним та проблематичним була й залишається проблема конкретного методу дослідження, який можна залучити до широкого обсягу емпіричного матеріалу для отримання достовірних результатів. У відомих нам джерелах перекладознавці, принаймні ті, хто вивчає художній/ поетичний переклад, поки що лише визначаються з ними. Втім, когнітивна лінгвістика надає цілу низку таких методів.

Методологічною і методичними підвалинами вивчення художнього перекладу можуть стати принципи когнітивної поетики [7; с. 24-29]. Методологічно вона пропонує холістичний підхід до художнього твору як лінгвоментальної структури (царина когнітивної психології і когнітивної лінгвістики), актуалізованої у дискурсі (царина теорії комунікації і дискурсології). Таке зрощення напрямів лінгвістичних студій як базовий принцип ґрунтується на розумінні невід'ємності почуттєвого досвіду людини (embodiment of human perception) від її сприйняття навколишнього і внутрішнього світу. Методичний потенціал когнітивної поетики на сучасному етапі навіть важко переоцінити. Наразі вона пропонує величезне розмаїття підходів, які існують у межах теорії концептуальної метафори і метонімії (мапування чи картування) [6], теорії концептуальної інтеграції та ментальних просторів [ЗО], а також теорії можливих світів [31; 32], залучення якої до аналізу перекладу ми розглядали раніше [33]. Усі вони передбачають наявність двох складових будь-якого когнітивного процесу: по-перше, бази знання чи одиниці ментального лексикону (концепти, домени, категорії, гештальти тощо), по-друге, когнітивні операції з ними чи засоби їх моделювання (construal operations) [4, с. 40-73]. Низка таких операцій серед інших когнітивних процесів стосується уваги.

У когнітивній психології увага описується як комплексна психологічна здатність, аспекти якої легко ілюструються через функції зору: людина може обирати той чи інший об'єкт, щоб зосередитися (сфокусуватися) на ньому (операція селекції (selection)); погляд людини фокусується на певному об'єкті чи об'єктах, тоді як інші вона помічає лише боковим зором (операція розподілу уваги (scope of attention/dominion)); людина обирає більш чи менш детальний ракурс об'єкта, на який дивиться (операція скалярного пристосування (scalar adjustment)); крім того, спостережник може зафіксувати погляд на об'єкті чи пересувати його з одного об'єкта на інший, оглядаючи увесь простір навкруги (операція динамічної уваги (dynamic attention)) [4, с. 46-54]. У відомих нам дослідженнях перекладу подібна методика комплексно не застосовувалася.

Метою статті є визначення потенціалу використання лінгвокогнітивного методу у вивченні перекладів віршів Й. Бродського. Розглянемо можливість виокремлення означених операцій на конкретних прикладах.

Виклад основного матеріалу дослідження.