Переклад як складний комунікативний акт, що включає когнітивний, лінгвістичний процес. Роль лінгвістичної компетенції перекладача. Розуміння концептуальних механізмів як основа створення мовних виразів, ідентифікації мови, прийняття перекладацьких рішень.

Особливості когнітивної лінгвістики як сучасного напряму мовознавства. Роль категоризації та концептуалізації світу, у центрі уваги яких - проблеми мови як пізнавального механізму репрезентації та трансформування інформації з використанням мовних знаків.

Еволюція ключового методологічного поняття класичної лінгвокомпаративістики - реконструкції. Порівняльно-історичне мовознавство. Питання про механізми членування навколишньої дійсності носіями різних мов і відбиття його результатів у їх мовній свідомості.

Визначення спільного і відмінного у концептуальних метафорах концепту modesty/скромність в українській та англійській мовних картинах світу. Загальні ознаки, що утворюють зону перехресного мапування, моделювання діапазону і спектру концептуальних метафор.

Аналіз когнітивного рівня репрезентації категорії футуральності в сучасній французькій мові. Проектування когнітивної моделі граматичної категорії футуральності. Опис процесів сприйняття, мислення та представлення проспективності у франкомовній спільноті.

Обґрунтування неспроможності теорії дейксису та комунікативної теорії пояснити перекладацькі трансформації, зумовлені відтворенням артиклевих функцій в англо-українському й англо-російському перекладах. Доцільність вибору когнітивної моделі перекладу.

Встановлення когнітивних моделей і когнітивних операцій, які становлять підґрунтя застосування перекладачем стратегії очуження при перекладі синестезійних метафор з англійської мови. Дослідження та характеристика змісту функцій стратегії очуження.

Аналізу випадків відтворення в межах стратегії одомашнення культурно збіжних та специфічних когнітивних моделей синестезійних метафор, вилучених з англо-українських перекладів художніх текстів. Виявлення комунікативних смислів оригінальних матеріалів.

Подібність методологічних підходів синергетики та історичної антропології в філософії. Застосування діалогового підходу, пізнавального принципу міждисциплінарності в наукових дослідженнях. Альтернативність розвитку як природних, так і соціальних систем.

Осмислення проблеми взаємовпливів філософії науки та історичної антропології. Аналіз когнітивних особливостей концептуальної парадигми синергетики, принципів розвитку природних і соціальних систем. Застосування діалогового підходу в наукових дослідженнях.

Аналіз механізмів формування, сприйняття та інтерпретації знань на основі синтаксичної когезії та сепаратизації. Аналіз особливостей активації тих чи тих синтаксичних конструкцій в окремі історичні періоди, виникнення нових способів структурування думки.

Дослідження проблеми синтаксичних взаємозв'язків з точки зору когнітивного аналізу. З'ясування основних механізмів формування, сприйняття та інтерпретації знань на основі синтаксичної когезії та сепаратизації на матеріалі сучасної французької мови.

Проблемне поле когнітивної поетики в історико-типологічному, теоретико-методологічному й дослідницькому ракурсах з особливим акцентом на витоки когнітивно-поетологічних студій художнього тексту в парадигмальному ключі та у плані окремих наукових шкіл.

Концептуальні погляди на когнітивні аспекти природи віри. Аналіз віри як когнітивного феномену із позиції філософських узагальнень. Взаємозв’язок віри, когнітивних процесів і основних компонентів особистості на основі існуючих психологічних концепцій.

Мовознавча інтерпретація терміна "хрононім". Класифікація за місцем у лінгвокультурній картині світу української, російської та англійської мов. Наповнення індивідуального хрононімного фрейму. Реалізація узуального, сакрального, та інших скриптів.

Заперечення як одна з форм мислення людини, що засвідчує високий рівень роботи її свідомості. Дослідження когнітивної природи заперечення, яка створює передумови для конкретизації її змісту з використанням різних структур категоризації інформації.

Визначення та дослідження когнітивної природи словесного очудненого образу, операцій конкретизації, спеціалізації, модифікації. Розробка методики виведення метафоричних перетворень, вилучених за допомогою операцій і процедур формування нових смислів.

Дослідження засобів збереження, отримання й оброблення інформації. Проектування змісту паремійних мовних знаків і висловлювань. Формальний опис семантичної структури прислів’їв. Обґрунтування знакової природи паремії як когнітивного феномена культури.

Нейропсихологія і логіка виводу в соціально-когнітивних теоріях. Структуралізм і функціоналізм в динаміці розвитку інтелекту особи. Соціально-когнітивна теорія аналізу ситуаційної поведінки. Взаємодія активного агента і об’єкта як інтелектуального агента.

Порівняння ефективності різних стратегій когнітивної реабілітації при нейрохірургічній патології головного мозку. Особливість оцінки ступеню виразності дефіциту вищих кіркових функцій при вступі та через 30 діб перебування у відділенні реабілітації.

Проведення комплексного аналізу теоретичних джерел щодо стилів емоційної регуляції особистості зарубіжних та вітчизняних науковців. Професійний розвиток як спосіб подолання розриву від навчання в університеті до початку самостійної професійної практики.

Дослідження когнітивного підґрунтя аналізу вербалізації ефектів об'єктивності та суб'єктивності в англомовному інтернет-дискурсі новин. Аналіз специфіки формування ефекту суб'єктивності через неоднозначність при ідентифікації наукового співробітника.

Дослідження в антропоцентричній функціонально-когнітивній парадигмі засобів вербалізації та структури концепту "радість" в англійській мові (американський варіант). Аналіз підходів до вивчення емоцій, прийнятих у когнітивній психології та лінгвістиці.

Обґрунтування когнітивної природи афекту та виокремлення його як категорії лінгвістики. Виявлення аксіологічних домінант американської етносемантичної особи на базі аналізу поняттєвої, значущісної та образної компонент структури концепту радість.

Визначення впливу інтелектуального капіталу спеціалістів на показники якості праці шляхом застосування методу когнітивної структуризації. Побудова когнітивної карти взаємодії досліджуваних показників освітнього і кваліфікаційного рівня робочої сили.

Аналіз когнітивних процесів трансляції культурного досвіду. Розгляд схеми, їх типологічних та методологічних характеристик, зокрема інструментальних, соціальних та лінгвістичних типів схем. Огляд адаптаційного потенціалу механізмів культурної трансляції.

Огляд когнітивних засад трансляції культурного досвіду. Аналіз характеристик інструментальних, соціальних, лінгвістичних типів когнитивних схем. Адаптаційний потенціал механізмів культурної трансляції, їх інформаційний вплив на напрямки культурного руху.

Здобутки й тенденції когнітивної теорії навчання української мови в загальноосвітній школі. Підходи до мовної освіти, принципи, на основі яких формується когнітивний напрям шкільної лінгводидактики. Розвиток креативності, комунікативної компетентності.

Дослідження теоретичного підґрунтя виокремлення категорії когнітивної терміноструктури як одиниці професійної свідомості. Визначення наявних підходів до розуміння феномену когнітивної структури. Характеристика поняття когнітивної терміноструктури.

Визначення суттєвих ознак дії висловлювання та встановлення їх зв’язку з внутрішньою та зовнішньою формами цієї дії, а також з етапами самої дії: когнітивним, виконавчим та афективно-оціночним. Вивчення становлення процесу уваги до власної експресії.