Особливості естетичного виховання у загально-історичній практиці. Рівень естетичного виховання, його впливовість, вибір тих чи інших засобів, форм, методів визначається естетичним розвитком особистості, народу, суспільства. Цілі естетичного виховання.

Розуміння природи і сутності естетичного відношення людини до дійсності, зокрема, прекрасного. Коротка характеристика відношення людей до дійсності. Специфіка суб’єкта, об’єкта естетичного відношення та їх взаємозв’язок. Головні категорії естетики.

Аналіз ідеї проникнення науки, з її методами, законами, принципами, у сферу мистецтва, відображеної в працях Оґюста Конта й Іпполита Тена. Онауковлений мистецький експеримент як сформований у межах філософії позитивізму метод художньої творчості.

Поняття тектоніки для деяких з сучасних конструктивних систем і аналіз чинників, що впливають на відмову від традиційних важких конструкцій на фасадах будівель. Основні джерела формування образно-естетичної і тектонічної мови сучасної архітектури.

Основні види скульптурного мистецтва - кругла скульптура та рельєф. Розподіл скульптури за своїм змістом та функціями - монументальна, станкова та декоративна. Бароко й класицизм у мистецтві скульптури. Оцінка моральних збитків від публічного ляпаса.

Визначення поняття "естетичне почуття" як найскладніших з духовних переживань, його значення та інтегрування з іншими почуттями. Аналіз процесу історичного зародження естетичного почуття. Специфіка формування цих почуттів у людини, їх особливості.

Дослідження естетичної концепції літературного явища "тихої лірики". Демонстрація поетичного мовчання як внутрішньої незгоди із соцреалістичною узурпацією мистецького простору. Поетичне моделювання моральних засад ліричного героя та його місця у житті.

Розуміння ролі світопереживання в життєдіяльності людини та висвітлення цієї проблеми в західній та сучасній вітчизняній філософії. Суттєві особливості естетичного переживання та його характер, онтологічна сутність, зв’язок з проявом естетичних почуттів.

Естетичний аспект світопереживання людини, переживання людиною краси світу та творів мистецтва на основі соціального, естетичного досвіду особистості як безпосереднього буття естетичного в свідомості. Аналіз емоційно-ціннісного переживання світу людиною.

Дослідження естетичного вчення візантійських мислителів і філософів. Споглядання чуттєвої краси світу у творах святителя В. Великого. Характеристика циклу проповідей "Гомілії на Шестидення". Коментування автором біблійної оповіді про створення світу.

Особливості визначення категорії естетичного сприйняття як здатність людини сприймати й оцінювати ступінь естетичної досконалості предметного й духовного світу, що дозволяє їй приймати адекватні рішення щодо становлення та розвитку чуттєвої культури.

Аналіз компонентів професійної підготовки музикантів-виконавців, хорових диригентів. Загальні положення й принципи збагачення культурологічної складової, елементи поліхудожнього підходу в практиці професійної підготовки сучасного диригента-хормейстера.

Засоби формування національної свідомості в Україні. Особливості підготовки вчителя музики до організації профільного навчання художньо-естетичного напряму. Підбор музичного репертуару для розвитку піаністичних здібностей і художніх цінностей студентів.

Особливості формування культурної особистості як соціальної істоти через світоглядні і естетичні ідеали української народної пісні у всіх її проявах. Осмислення культурного надбання народу, знання про традиції, обряди та свята календарно-обрядового циклу.

Теоретичне осмислення національно-культурної традиції як естетичного феномена. Дослідження особливостей естетичної інтерпретації національно-культурної традиції. Філософсько-теоретичний аналіз головних естетичних засад національно-культурної традиції.

Аналіз проблеми здійснення філософської рефлексії ідеї естетичного, що передбачає розгляд його в онтологічному, гносеологічному, антропологічному та аксіологічному вимірах у контексті історико-культурного сходження людства та зміни філософських парадигм.

Принципи сучасного дослідження естетичного, аналіз методологічних підходів. Потреба естетики як теоретичної системи в самоусвідомленні. Основні параметри сучасного тлумачення духовності. Сутність та форми естетизму. Формотворення духовного світу людини.

Відображення в змісті вищої освіти різноманітних зв’язків природознавчого та гуманітарного знання. Розгляд естетичного змісту дисциплін, який розкривається в історичному контексті. Основний вплив краси, гармонії і симетрії на розвиток сучасної фізики.

Дослідження естетичного виміру повсякденності у контексті культурного проекту постмодерну. Переосмислення класичних набутків естетики та ролі чуттєвості у процесах естетизації буденного досвіду. Повсякденність у її легітимізованому постмодерном вияві.

Напрями розвитку естетичної думки ХХ ст., психоаналітичні концепції З.Фрейда і Г. Юнга. Розгляд різнопланових питань щодо естетичного в дизайні, естетичне поєднання "художності" та "проектності" як двох основоположних принципів проектної культури.

Специфіка естетичного дискурсу сучасних мас-медійних текстів. Способи формування системи понять естетичного дискурсу журналістських текстів. Ептоніми та політична метафора, їх вплив на формування суспільної свідомості. Форми когнітивної діяльності.

Проблеми естетичного досвіду, його сутність, зміст, розгляд основних його характеристик. Аналіз феноменологічного, гуманістичного, культурологічного аспектів формування естетичного досвіду особистості майбутнього учителя образотворчого мистецтва.

Проблемне поле дослідження естетичного досвіду. Вплив зміни ідеалу раціональності на розвиток естетичної теорії. Проблематизація самоочевидності і прозорості регулятивів чистого розуму. Дедукція поняття "естетичний досвід" та його модальностей.

Вираження поняття ідеалу у розуміннях Канта та Гегеля. Матеріали для створення художнього образу у різних видах мистецтва. Пізнання наукової істини соціологами, які вивчають загальні закони розвитку суспільства. Предмет і специфіка художньої літератури.

Дослідження європейського досвіду використання естетичного інструментарію формування національних колективів. Національні гімни, як концентрований прояв самоінтерпретації конкретної політичної спільноти. Аналіз обґрунтування легітимності її існування.

Філософсько-естетичні основи діяльності педагога епохи інформаційного суспільства. Протиріччя освітньої системи. Шлях усунення дисгармонії у відносинах між учнем та школою через розвиток естетичного інтелекту педагога у світлі Педагогіки Добра І. Зязюна.

Принципи, методи і завдання творчого об’єднання "Молода Польща", які застосовували художники у мистецькій праці. Опис діяльності митців у Кракові та їх вплив на інші культурні центри. Розгляд діячів першої величини в напрямі образотворчого мистецтва.

Основні підходи до аналізу художнього твору, починаючи від 20-х (М. Зеров, П. Филипович, О. Білецький) до 90-х років ХХ століття (сучасні підручники та навчальні посібники). Б. Якубський, С. Родзевич, Ст. Смаль-Стоцький як прихильники формалізму.

Досягнення вітчизняної науки та викладачів-практиків у використанні та класифікації методів і прийомів інтерактивних технологій. Оптимальне їх застосування на заняттях зарубіжної літератури як необхідної умови для формування естетичних смаків студентів.

Проблема сьогоднішнього позитивного суспільства в ставленні до краси, за визначенням європейських філософів, літературознавців і письменників. Формування естетичної категорії краси для розуміння орієнтирів людини. Ставлення в літературі до цього феномену.