Становлення особистості у шкільному віці та визначення психологічних умов формування у молодших школярів здатності до емпатії. Модель емпатії як психологічний механізм узгодження уявлень дитини про людину як таку, про себе та про конкретну іншу людину.
Взаємовідношення ввічливості та емпатії в стратегії збереження обличчя з позиції теорії мовленнєвих актів. Встановлення іллокутивного потенціалу емпатійних висловлювань у типах емпатії, аналіз функціонування детермінант емпатії в оцінних експресивах.
Особливості взаємозв’язку емпатії та мотивації міжособистісної взаємодії у юнацькому віці як необхідної умови афіліації. Залежність потреби у взаємодії, її мотиваційної орієнтації та цільової спрямованості від форм та рівня розвитку інтегральної емпатії.
Результати теоретичного та емпіричного дослідження взаємозв’язку емпатії та мотивації міжособистісної взаємодії у юнацтві. Залежність потреби у міжособистісній взаємодії, її мотиваційної орієнтації та цільової спрямованості від рівня інтегральної емпатії.
Критерії особистісного зростання, зрілості, становлення та самоактуалізації впродовж акмеогенезу. Моносуб’єктна трансфінітна емпатія, інтерсуб’єктне, трансцендентне, духовне, родове та універсальне емпатійне ставлення. Можливість подолання ізоляції.
Аналіз критеріїв особистісного зростання (зрілості, становлення, самоактуалізації) впродовж акмеогенезу. Емпатія як механізм, який дозволяє особистості подолати ізоляцію і самореалізуватися через духовне та універсальне емпатійне ставлення до Бога, людей.
Основні завдання, принципи роботи шкіл України. Вимоги до організації виховної роботи в системі освіти згідно з Концепцією національного виховання. Функції та стадії педагогічного спілкування. Педагогічний такт і стиль спілкування, сутність емпатії.
Поняття емпатії та її взаємозв'язок з акторською професією. Розробка практичних рекомендацій для розвитку емпатії у акторів драматичних театрів. Підвищення рівня емпатії як засобу підвищення професіоналізму акторів та ефективності репетиційного періоду.
Емпатія як динамічний феномен, що проявляється на афективному, когнітивному конативному суб’єктному й світоглядному рівнях. На етапі професійного самовизначення високий рівень афективної форми емпатії виявляється в емоційних вербальних конструкціях.
Аналіз феномена емпатії у роботах вітчизняних, зарубіжних авторів, вивчення його розуміння у різних напрямах психології, психотерапії. Розгляд результатів дослідження рівня розвитку емпатії у студентів - майбутніх педагогів дошкільних навчальних закладів.
Роль емоційного інтелекту лідера у здійсненні лідерства. Зв'язок між лідерством як емоційно-ціннісним феноменом та емпатією або співпереживанням як ознакою соціальної свідомості. Чинники, які можуть ускладнювати процес виховання у підлітків емпатії.
Дослідження емпатії, як особливого прояву людської чуттєвості, в процесі протікання творчого акту. Виявлення сутності творчої діяльності митця, розвинена чуттєвість якого трансформується в художній твір. Розгляд проблеми творчості в контексті емпатії.
Теоретичне й емпіричне обгрунтування особливості співвідношення між емпатією і тими структурними елементами педагогічного спілкування, що виявляються домінантними у забезпеченні загальної ефективності здійснення професійно-педагогічної діяльності.
Межи поняття емпатія. Аналіз можливих засобів взаємодії між різними складовими процесу постановки п'єси на прикладі театральних процесів на базі вистав у Київському академічному драматичному театрі. Опис використання техніки взаємодії акторів з глядачами.
Дослідження психологічних особливостей розвитку асертивності та її чинників у дітей. Тенденції інтегральної емпатії юнацтва і окремих її форм в період кризових трансформацій сучасного українського суспільства. Визначення статевих відмінностей цієї якості.
Дослідження взаємозв'язку емпатії та толерантності до невизначеності, інтолерантності до невизначеності, міжособистісної інтолерантності до невизначеності, особистішої готовності до змін в майбутніх психологів. Структура особистості психологів.
Аналіз показників сформованості толерантності до невизначеності в майбутніх психологів залежно від рівня розвитку їх емпатичних здібностей. Розгляд показників емпатії як психологічних корелятів формування толерантності до невизначеності у психологів.
Розгляд і аналіз показників досліджуваних з високим рівнем сформованості толерантності до невизначеності одночасно з низьким рівнем розвитку емпатії. Характеристика емпіричного визначення впливу емпатії на вибір копінг-стратегій майбутніх психологів.
Визначення основних критеріїв та рівнів сформованості дослідницько-рефлексивного компонента готовності майбутнього вчителя початкових класів до реалізації диференційованого підходу в навчанні молодших школярів. Підвищення рівня готовності школярів.
Знайомство з характерними рисами емпіризму філософії Нового часу. Загальна характеристика філософії Дж. Локка. Сутність поняття " монада". Філософія Р. Декарта як новий, цільний і раціонально обґрунтований образ світу, особливості основних праць.
Модель класичної раціональності. Відповідність між розумом та річчю, фактом чи реальністю. Філософський світогляд Берклі. Культ "природного світла розуму". "Очищення" філософської раціональності від морального контексту. Сучасна філософська думка.
Дослідження специфіки аргументації й етапів становлення емпірикалізації в історії науки. Аналіз концепцій нової риторики Х. Перельмана, Л. Ольбрехтс-Титеки та С. Тулміна. Використання ідей та інструментарію неформальної логіки у емпіричних дослідженнях.
Аналіз комунікативної і особистісної готовності студентів вищого навчального закладу до створення сім’ї. Орієнтація студентів на створення сім’ї, а також основні причини, що здатні впливати на їхню готовність (кохання, особистісна зрілість, благополуччя).
Слава як психологічний і культурно-історичний феномен, який супроводжує людство з часів появи перших героїв, як зразків для наслідування. Особливості її сприйняття дівчатами та юнаками, в залежності від зовнішніх чинників та пов’язаності у часі з минулим.
Слава як психологічний і культурно-історичний феномен, уособлення найвищих проявів самореалізації. Просторове-часове визначення, характер аверсно-реверсних зворотних установок. Форми активності індивідів з екстернальним та інтернальним локусом контролю.
Дослідження епістемологічної (емпірико-сенсуалістичної) концепції Дж. Локка, яка стала однією із домінуючих ліній у формуванні освіти Нового часу. Аналіз ґрунту, на якому формувалася концепція пізнання. Опис процесу інтеграції в педагогічній науці ХІХ ст.
Оцінка історичного минулого України студентською молоддю щодо ставлення до минулого. Підвищення вимог до історичної, соціологічної, політичної, економічної, правової освіти і культури студентів з боку викладачів та адміністрації вищих навчальних закладів.
Проблеми тестування рівня фізичної підготовленості студентів з відхиленнями у стані здоров’я та прогнозування їх функціональних можливостей. Визначення ступеню автентичності тестів, які використовуються для контролю рівня розвитку силових здібностей.
"Світовий закон" як трансцендентний світовий принцип. Центральні фігури закону циклічного розвитку світу. Періоди індійської філософії. Зміст філософії в упанішадах, основні твердження. Наріжний камінь ранньобуддійського природно-правового вчення.
Результати теоретико-емпіричного вивчення суверенності психологічного простору в ознаках соціального самоконтролю студентської молоді. Визначення суверенності психологічного простору, її структурних компонентів і результативних характеристик автономності.
