Проблема психологічного пізнання емоційних станів особистості. Поняття "емоційний стан особистості", розмежування змісту понять "емоція" і "емоційний стан". Види емоційних станів за модальністю провідної емоції, за їхнім впливом на активність особистості.
Вплив результатів змагань на хід кар'єри спортсменів. Причина виникнення тривожності під час спортивної діяльності. Створення оптимальних передумов для боротьби. Характеристика емоційного стану перед стартом. Способи мотивації для підвищення майстерності.
Вивчення міри вираженості самопочуття, активності і настрою дівчат і хлопців на лекційних навчальних заняттях. Порівняння ступеню їх вираженості залежно від курсу навчання. Результати застосування ґ-критерію в дослідженні емоційних станів студентів.
Визначення особливостей емоційної сфери особистості студентського віку, розвитку емоційних станів, зв'язку когнітивної та афективної сторін психіки. Роль когнітивно-психологічних чинників у динаміці емоційних процесів і станів сучасного студента.
Вплив переживання тих чи інших емоцій і почуттів на формування особистості студента, на перебудову його поглядів, відношення до дійсності. Фактори розгортання емоційних станів на основі когніцій. Виникнення й розвиток певного емоційного стану у студента.
Огляд емоційних станів у сфері здійснення юридичної діяльності. Прояви правових емоцій у процесі реалізації повноважень юриста. Взаємозв’язок рівня вираженості емоційності і психологічних особливостей саморегуляції юристів у сфері юридичної діяльності.
Теоретичний та емпіричний аналіз переживання військовослужбовцями їхніх станів та поведінкових реакцій, як наслідку тривалою травматичної ситуації. Типи фрустраційної поведінки військовослужбовців. Екстрапунітивні реакції з фіксацією на самозахисті.
Емпіричні дослідження та система дослідницьких процедур, спрямованих на діагностику основних аспектів ставлення до здоров’я. Характеристика психоемоційного та психосоціального стану осіб. Основні типи ставлення до здоров’я як природного об’єкта.
Вивчення впливу емоційних та психосоціальних чинників на ставлення особи до здоров’я. Визначення індивідуально-типових особливостей осіб, ставлення до здоров’я яких розрізняється за модальністю (суб’єктністю-об’єктністю, прагматичністю-напрагматичністю).
Результати теоретичного та експериментального дослідження емоційних умінь фахівців професій типу "людина-людина" як професійно важливих якостей. Основні напрями формування емоційних умінь і психологічної готовності до усвідомленого емоційного реагування.
Суть психологічної готовності майбутнього фахівця до усвідомленого емоційного реагування. Аналіз внутрішніх детермінант розвитку збудливих умінь спеціаліста професій типу "людина-людина". Синтез управління емоціями у звичайних і нестандартних ситуаціях.
Аналіз емоційних характеристик фразеологічних одиниць з соматичним компонентом. Дослідження специфіки фразеологізмів з соматичним компонентом у романі "Хрестоносці" Генрика Сенкевича. Процес формування осмислення картини світу через соматичний код.
Аналіз значення фразеологізмів з соматичним компонентом у романі. Зв’язок лексеми, що передають емоції з їх мовними властивостями: образністю, експресивністю, антропоцентричністю, здатністю створювати позитивний, або негативний вербальний образ героя.
Дослідженя рівня нервово-психічної напруги у медичних працівників під час пандемії та воєнного стану. Виявлення проявів виснаження, фрустрації, ригідності, тривожності. Впровадження психокорекційної програми для подолання дезадаптивної поведінки медиків.
Розмежування категорій емоційності та емотивності і виділення двох типів дискурсу - емоційного й емотивного. Комплексний аналіз мовних і позамовних чинників, які визначають ступінь експресивності цих дискурсів, встановлення критеріїв їхньої диференціації.
Формальний аналіз офіційних дискурсів Казахстану, Білорусі та РФ. Авторитарні режими колишніх країн СРСР у науковій літературі. Емоційність офіційних дискурсів Білорусі, Казахстану та Російської Федерації. Пряма інтертекстуальність офіційних дискурсів.
Сутність емоційних аспектів, виражених у художньому творі негативною характеристикою людини. Особливості відтворення інвективи німецькою мовою на прикладі творів письменників-постмодерністів та їх перекладів. Зоонімічна інвектива на позначення жінки.
Систематизація лексичних одиниць на позначення негативних якостей людини за сферою їх походження і функціонування, а також характеристика зоонімічної інвективи на позначення жінки. Визначення змісту понять "нецензурна, лайлива лексика", "мова гніву".
Стаття присвячена дослідженню емоцій та емоційних станів героїв у романах-трилерах. Визначення засобів створення атмосфери у романах-трилерах непізнаного та моторошного. Антитези та персоніфікації, які оживляють страшні та моторошні поняття у романі.
Аналіз емоційно забарвленої лексики як одного із засобів суб’єктивізації художнього тексту роману Володимира Лиса "Століття Якова", вияв оригінального ідіостилю письменника. Дослідження лексем, які набувають оцінного значення у процесі словотвору.
Використання емоційно забарвленої лексики в сучасних українських проповідях. Виокремлено експресивну лексику, що називає певні емоції та переживання, емоційно забарвлену лексику яка надає жанру церковно-релігійного красномовства емоційності, виразності.
Значення емоційно сприятливого середовища (ЕСС) як умови результативності вивчення іноземної мови учнями. Основні форми організації сприятливого середовища, його місце та роль у процесі навчання. Вплив різноманітних методів навчання на формування ЕСС.
Значення емоційно сприятливого середовища як умови результативності вивчення іноземної мови учнями. Основні форми організації сприятливого середовища, місце та роль емоційно сприятливого середовища у процесі навчання, вплив на нього методів навчання.
Характеристика морфо-фізіологічного, психологічного та особистісного розвитку старшого дошкільника. Емоційно-вольова готовність та мотивація дитини до навчання в школі. Психодіагностичний інструментарій визначення рівня готовності дошкільника до навчання.
Розгляд ролі і значення емоційно-вольової культури особистості студента з погляду підготовки його до майбутньої професійної діяльності. Обґрунтування прийомів впливу на емоційно-вольовий компонент особистості з метою професійно-педагогічної підготовки.
Розкриття особливого значення підліткового віку у становленні особистості, впливу вищих психічних функції і складного взаємозв'язку між ними, що знаходить своє вираження у зміні мотивів діяльності, поведінці в залежності від навколишнього середовища.
Аналіз емоційно-вольової регуляції у підлітків засобами фізичної культури та спорту. Огляд підліткового віку, психічні особливості підлітків. Специфіка фізкультурно-оздоровчої діяльності, її роль в подоланні стресу та в формуванні працездатності.
Організаційно-педагогічні умови формування емоційно-вольових якостей особистості. Основні напрями фізичної освіти та вимоги до результативності навчання учнів. Виявлення ключових рис фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності в підлітковому віці.
Аналіз змісту емоційно-вольової стійкості військових фахівців та розробка її моделі. Особливості використання методу прогнозування для обґрунтування змісту емоційно-вольової стійкості та її розвитку в майбутніх професіоналів військового управління.
Теорії походження емоцій. Роль емоцій у регуляції цілеспрямованої активності людини та вольових діях спортсменів. Фактори, що впливають на розвиток емоційно-вольової сфери особистості. Вплив емоцій та волі на результати у тренуванні та у змаганнях.
