Дослідження емоційної культури, що представлена в контексті професійно-педагогічної культурної діяльності педагога. Характеристика основних шляхів розвитку емоціональної системи особистості, що впливає на підвищення продуктивності процесу самовизначення.

Формування емоційної культури майбутнього вчителя початкової школи, яка є одним із аспектів професійної підготовки фахівця. Емоції як обов’язковий регулювальний компонент пізнавальної діяльності особистості, що поєднує розум з практичною діяльністю.

Аналіз соціальних і культурологічних аспектів емоцій людини. Формування позитивних почуттів, загальної й емоційної культури молодших школярів в Україні. Роль морального зв'язку особистості із суспільством. Боротьба з проявами зла та несправедливості.

Виявлення ролі і значення емоційної культури як складової педагогічної взаємодії. Обґрунтування ролі емпатії в педагогічній взаємодії суб’єктів процесу виховання, з’ясування основних причин динаміки емпатії і можливостей корекції її функціонування.

Визначення принципу людиноцентризму як засадничого для набуття компетенций та їх реалізації в освітній діяльності, що згладжує суперечності між пізнавальним, виховним та розвивальним потенціалом емоційної культури в цілому та емоційної сфери особистості.

Розгляд проблеми формування емоційної культури майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти, як складової професійно-педагогічної культури педагога. Відповідність особистісного утворення сучасним вимогам суспільства до фахівців дошкільної освіти.

Виявляються можливості використання поняття "емоційна культура матері" у системі наукових термінів педагогіки родинного виховання. Аналізуються моделі емоційної культури і емоційного інтелекту, визначаються характеристики емоційної культури матері.

Особливості проявів емоційної лабільності у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями у континуумі з депресією та невротизацією особистості. Вплив сімейної ситуації на одужання підлітків. Різні види психокорекцій для роботи з дітьми.

Розгляд емоційно забарвленої лексики в різних частинах мови. Причини емоційної вмотивованості. Можливі зміни значення емотивів та емотивів-неологізмів. Встановлення класифікації семантичних типів емоційної лексики, виявлення засобів вираження емоційності.

Встановлено домінуючі по відношенню до психічно хворих емоції. Побудовано класифікацію емоційного наповнення соціальних практик взаємодії з психічно хворими за різними критеріями. Виділено характеристики емоційного наповнення цих соціальних практик.

Розкрито конструкт емоційної нестійкості як проблему психології здоров’я та психологічного консультування особистості. Показано, що психологія здоров’я - галузь психології, що швидко розвивається, та розглядається як об’єднання конкретних досягнень.

Закономірності функціонування емоційної пам'яті в когнітивній сфері особистості, характер її впливу на основні пізнавальні процеси. Основні форми продуктивного функціонування емоційної пам'яті людини в структурі професійної й навчальної діяльності.

Результати дослідження емоційного компоненту лідерства. Вивчалися індивідуально-психологічні особливості в проявах лідерських якостей, в специфіці лідерського стилю поведінки осіб, котрі відрізняються за емоційністю. Психологічні чинники лідерства.

Розгляд індивідуально-психологічних особливостей в проявах лідерських якостей, в специфіці лідерського стилю поведінки осіб, котрі відрізняються за емоційністю. визначення понять "лідер", "тип лідерства", "стиль лідерства", "стиль поведінки лідера".

Теоретико-емпіричного дослідження емоційної проникливості. Кореляційні зв’язки між показниками емоційної проникливості й факторами особистості. Розпізнаванню емоцій за експресивними сигналам, і тих якостей спостерігача, які гальмують, блокують цей процес.

Характеристика особливостей вербальних і невербальних засобів зображення в художнього тексті емоційних складових комунікації адвоката з усіма ключовими діячами досудового слідства та судових засідань на матеріалі чотирьох романів Е.С. Гарднера.

Дослідження рівню сформованості таких якостей майбутніх психологів як особистісна стійкість до стресу, нервово-психічна стійкість, ситуаційна та особистісна тривожність, визначення депресії. Можливість розвитку здібності до емоційної саморегуляції.

Уточнення наукового статусу поняття "психологічне здоров'я особистості". Важливість емоційної складової здоров'я студентства у психологічній сфері. Проблеми психологічного здоров'я особистості, визнання її міждисциплінарного соціогуманітарного характеру.

Аналіз ролі емоційної складової в процесах соціальних змін (СЗ). Перетворення емоційної енергії в соціальні дії (СД), які стають рушійною силою СЗ. Становлення специфічного соціального утворення Майдану, емоційна природа його перетворення на суб’єкта СД.

Ознайомлення з результатами теоретичного аналізу закордонних досліджень, що висвітлюють роль емоцій у професійній діяльності поліції. Встановлення особливостей емоцій та бажаних переживань у поліцейських з різним рівнем професійного самоздійснення.

Розгляд проблеми забезпечення емоційної стабільності з точки зору суб’єктно-діяльнісного та системного підходів. Психологічні механізми саморегуляції. Розвиток здатності до вольового керування емоціями. Усвідомлення ціннісних та смислових пріоритетів.

Дослідження особливостей емоційної стійкості студентів - майбутніх психологів. Психологічні властивості особистості. Взаємозв'язок агресивності та особистісних характеристик, інтернальності та самоконтролю, загального відношення до навчання із емоціями.

Аналіз можливостей розв’язання проблеми стабілізації емоційної стійкості здобувачів вищої освіти в умовах війни. Вивчення змісту актуальних емоційних переживань студентів та їх впливу на послаблення навчальної мотивації і погіршення результатів навчання.

У статті автор порушує проблему підвищення рівнів емоційної стійкості здобувачів вищої освіти у зв’язку з переживанням ними колективної травми через негативний вплив надзвичайно потужних дестабілізуючих емоціогенних факторів, принесених в Україну війною.

Системний аналіз психічного стану емоційної напруженості як специфічної форми відображення складної ситуації та його мозкових механізмів. Психологічні індикатори для розпізнавання переживання суб’єктом цього стану. Комп’ютерна модель для діагностики.

Аналіз понять "емоційно-етична компетентність" майбутніх вчителів, "емоційна стійкість", "емоційний інтелект", їх компонентів та зв’язку. Формування емоційно-етичної компетентності фахівця під час навчання в закладах професійно-технічної та вищої освіти.

Теоретичний аналіз літератури з проблеми дослідження та виявлення рівня сформованості емоційної стійкості студентів педагогічного закладу вищої освіти. Визначення компонентного складу емоційної стійкості, який включає критерії та показники її розвитку.

Емоційна стійкість як одним із найважливіших чинників життєдіяльності людини й забезпечення ефективності її професійної діяльності. Її залежність у педагогів від вміння свідомо керувати своєю діяльністю, а також створювати оптимальний режим роботи.

Емоції і почуття людини як особлива форма відображення дійсності. Поняття емоцій та почуттів, їх класифікація і функції. Фізіологічні та психофізіологічні основи виникнення і формування емоційної сфери людини. Аналіз теорій виникнення та розвитку емоцій.

Емоції – переживання свого особистого ставлення до дійсності, реакції на вплив внутрішніх і зовнішніх подразників. Рівень психічної саморегуляції пов’язаний із підтриманням та мобілізацією психічної активності. Схема афективного простору особистості.