Дослідження стилетворчих засобів поетичного мовлення творів Яра Славутича. Розкриття особливостей функціонування двох груп експресивних слів: ті, що виражають поняття та емоції одночасно; такі, що не мають понятійної основи, а виражають лише емоції.

Аналіз специфіки функціонування лексичних засобів в усному спортивному дискурсі. Виявлення поширених лексичних засобів у футбольних телерепортажах. Оцінно-експресивний потенціал найбільш поширених лексичних засобів в усному спортивному дискурсі.

Формування рецептивної парадигми українського літературного експресіонізму початку ХХ ст. визначення експресіоністичних ущільнень з урахуванням видового, родового та територіального критеріїв на матеріалах творчості М. Бажана, М. Куліша, О.Турянського.

У дисертації показано, що експресіонізму властива тенденція до синтезу видів мистецтва (живопис – танець, живопис – музика, література – живопис), яка, по-перше, виразно модифікується у синтез як співтворчість, по-друге, збагачує мистецьку практику.

Дослідження експресіонізму як напрямку у сучасному мистецтві, що має корені у світовій філософській думці і обумовлений динамікою розвитку художнього мислення. З'ясування типів творчого процесу експресіоністів відповідно до видової специфіки мистецтва.

Історичні етапи становлення і розвитку експресіонізму. Естетико-мистецтвознавчі засади експресіонізму. Типи творчого процесу експресіоністів відповідно до видової специфіки мистецтва. Інтегративна функцію експресіонізму в діалозі культур "Захід-Схід".

Відображення суб’єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське "Я". Дослідження сенсу страждання і смерті людини. Емоційна організація монологічного мовлення. Розбіжності щодо наявності експресіоністичних елементів у творчості М. Хвильового.

Особливості взаємин ідеології та мистецтва тоталітарних режимів СРСР і Німеччини, на ключових аспектах дискусії Геббельса і Розенберга щодо модерного мистецтва. Мистецтво як складний суспільний феномен, універсальна форма відображення людського буття.

Історія розвитку експресіонізму, його характерні риси. Експресіонізм у практиці різних літературних жанрів. Приклади експресіоністичної образності в українській літературі. Дадаїзм як авангардистська літературна течія, його принципи та історія розвитку.

Експресіоністична поезія Гейма. Властивість поезії раннього експресіонізму. Його зв'язок з психоаналізом. Серія робіт "Маски смерті" Райнера. Теоретична програма сюрреалізму Фрейда. Відокремлення сюрреалізму від дадаїзму. Складові частини неодадаїзму.

Основний творчий принцип експресіонізму. Коротка біографічна довідка з життя Егона Шиле. Отто Дікс, життя під час Другої Світової війни. Хайм Сутін, перші ознаки визнання. Головні особливості живопису Франца Марка. Характерні риси стилю Едварда Мунка.

Розгляд метафізичного горизонту буття людини у зв’язку з поетикою експресіонізму у новелістиці М. Черемшини. Дослідження екзистенційних станів, хронотопу, художніх деталей в їхньому відношенні до експресіонізму та метафізичної природи людського буття.

Порівняльний аналіз живописних робіт М. Демцю з роботами відомих західноєвропейських митців В. Ван Ґоґа, Г. Мюнтер, О. Новаківського, Е. Нольде, Ф. Марка, М. де Вламінка. Художні особливості, що притаманні для експресіоністичної стилістики художника.

У статті йдеться про домінанту алегорії в експресіоністському стилі. Стверджується, що концептуальне образне слово може стати стилетвірним чинником. Зв’язок між алегоричним мовленням і експресіоністським стилем на прикладі поезії Євгена Маланюка.

Розгляд роману "День гніву" Ю. Косача в аспекті стильової домінанти експресіонізму. Визначення місця твору в художньому доробку письменника й у літературному процесі середини ХХ ст. Описання функцій прийому психологізму та поетичної техніки роману.

В. Поліщук як яскравий новатор поезії 20-х років ХХ століття, популяризатор авангардистського напряму конструктивний динамізм. Кримський сегмент творчості поета. Елементи експресіонізму в циклах "Кримські поезії", "Деталі вічної дороги", "Подих моря".

Дослідження автобіографічних творів О. Довженка та В. Сосюри крізь призму художньої виразності авторського самовираження у нефікційній прозі. Виявлення естетичних характеристик та експресіоністичних особливостей оповідей українських авторів-нараторів.

Портрети персонажів новел Василя Стефаника. Ілюстрація мовою малярства вербальних описів героїв творів письменника, їх візуалізація із строгим дотриманням авторського тексту. Вияв експресіоністичної з елементами авангардизму манеру письма В. Стефаника.

Дослідження експресіоністських стильових особливостей роману французького письменника Жана Жіоно "Велика отара" (1931). Витонченість твору, присвяченого подіям Першої світової війни, визначений у французькій критиці як зразок трагічного натуралізму.

Основні причини інтеграції позафахової інформації в текст літературознавчого призначення. Терміни на позначення жанрових утворень - ключові літературознавчі архетипи, які формують множинність понять та забезпечують інструментарієм сферу рецепторики.

Побудова на виразно християнських знаках і символах - особливість поетичного світу Ґ. Тракля. Наявність виразних ознак модерністської експресіоністської манери письма, якій притаманні есхатологічні, апокаліптичні манери - риса творчості цього поета.

Дослідження впливу метил-третбутилового ефіру на експресію матричної рибонуклеїнової кислоти казеїнкінази-1епсілон та протеїнкінази. Аналіз діяння хімічної речовини на ендотеліального фактору росту судин та силу вираження циркадіальних генів у щурів.

Дослідження вуглеводних детермінант мембран лейкемічних лімфоцитів за допомогою лектинів основних груп вуглеводної специфічності у хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію. Визначення взаємозв’язку між рівнем експресії рецепторів лектинів і CD38 антигену.

Виникнення пухлин внаслідок пролонгованого впливу бактеріальної інфекції. Експресія гена в пухлинних клітинах епітеліального походження. Індукція в епітелії вульви та шийки матки. Вивчення експресії генів дефенсинів в клітинах злоякісних пухлин людини.

Вивчення вмісту мРНК IFNа, методом полімеразної ланцюгової реакції у інтактній печінці щурів та печінці після часткової гепатектомії та лапаратомії. Виділення гепатоцитів та клітин Купфера. Оцінка вмісту білка IFNа у печінці, селезінці та сироватці крові.

Головні біологічні особливості лейоміосаркоми та частота її рецидивування. Аналіз і оцінка рівнів молекулярно-біологічних маркерів Bcl 2, p53, Ki-67 та естрогену / прогестерону рецепторів, зміни їх експресії та взаємозв’язку з рецидивуванням пухлини.

Робота холодового рецептора в епітеліальних клітинах простати щура. Властивості струму, який активується у відповідь на гіперполяризацію. Виявлення зв'язку між функціонуванням TRPM8 у сенсорних нейронах і відмінностями в температурочутливості миші.

Значні порушення у функціонуванні вродженого та адаптивного імунітету. Вплив хронічного соціального стресу і модуляції складу кишкової мікрофлори на розподіл LMP2 клітин в лімфоїдних структурах клубової кишки щурів. Розвиток соціального стресу (ХСС).

Проведення цитофлуориметричних досліджень і терапії інгібіторами тирозинкінази групи ризику з індексом Socal. Визначення особливості експресії Pgp-170, Ki-67, CD 34 у периферичній крові та кістковому мозку пацієнтів з хронічною мієлоїдною лейкемією.

Селекційний відбір протягом 10 послідовних поколінь високостійких і низькостійких до гіпоксії D. melanogaster лінії Оregon-R дикого типу. Умови нормобаричної гіпоксії мух дослідних груп. Збільшення експресії генів та личинок десятого покоління особин.