Особливості листа як мемуарного жанру суччасної літератури, історія його розвитку. Головні етапи життя й творчості Олеся Гончара, формування життєвого кредо через вивчення його епістолярію. Еволюція світогляду письменника з урахуванням контекстів доби.

Напрями розвитку електронних ресурсів бібліотек України Характеристика наявних джерел та проєктів оцифрування й віртуалізації епістолярної спадщини П. Куліша на вебсайтах Національної бібліотеки для збереження історико-культурної спадщини України.

Розглянуто епістолярій П. Куліша як жанроутворюючий чинник у романах І. Корсака "Перстень Ганни Барвінок", В. Петрова "Романи Куліша". Роль епістолярію у творах, присвячених життєвому шляху П. Куліша та Г. Барвінок, їх вплив на жанрову природу творів.

Головні особливості мистецької психології Проспера Меріме. Основне дослідження листування видатних людей як невіддільної частини їхньої духовної спадщини, що відображає громадські інтереси й ідеали, обставини особистого життя, умови праці й творчості.

Систематизація листів українських інтелектуалів до польських колег, що зберігаються в бібліотеці Національного інституту ім. Оссолінських. Визначення їх інформативного потенціалу для вивчення польсько-українських взаємин ХІХ - першої половини ХХ ст.

Особливість дослідження епістолярної спадщини Уласа Самчука в аспекті комунікативних стратегій майстра художнього слова і як характеристика його "поведінкового тексту". Дослідження кореспонденцій письменника, що уміщують різні критичні судження.

Комплексне вивчення своєрідності ідейно-художніх пошуків А. Чехова крізь призму жанрово-стильових особливостей його епістолярної прози. Сутність і процес формування світоглядно-естетичних поглядів А. Чехова в дискурсі його приватних кореспонденцій.

Дослідження та характеристика особливостей епістолярної спадщини М. Холодного воєнної доби, а також останніх років життя вченого. Окреслення кола адресатів і кореспондентів науковця. Визначення та аналіз основних тем і сюжетних ліній його листування.

Окреслення кола адресатів і кореспондентів Миколи Холодного, визначення основних тем та сюжетних ліній його листування. Дослідження діяльності і наукової творчості М. Холодного, комплексу світоглядних ідей, діапазону мислення та громадянської позиції.

Аналіз приватної кореспонденції В. Винниченка крізь призму епістолярної літературної критики. Розкриття ролі його листування в літературному процесі першої половини ХХ ст. Розширення уявлення про формування та функції жанру відкритого листування.

Аналіз частини епістолярної спадщини гетьмана І. Мазепи. Головні тенденції, напрями та методи в його взаєминах з Православною церквою на території Гетьманщини. Дослідження ідеї Мазепи зробити Православну церкву своїм союзником і опорою гетьманської влади.

Осмислення листування Г. Сковороди крізь призму європейської епістолярної традиції. Вплив попередньої літературної традиції на функціональне навантаження кореспонденцій. Діалогічні зв’язки листів письменника з Біблією та творчістю античних майстрів слова.

Визначення та характеристика специфіки епістолярію як форми художнього вираження авторської позиції І. Карпенка-Карого. Розгляд особливостей приватних листів письменника до різних кореспондентів. Виявлення й згруповання авторських точок зору на світ.

Сторінки біографії, особистого життя, родинних відносини, любові до рідної України, її мови, культури чеського археолога, українця за походженням І. Борковського. Збір листів і документів до музею його імені в селі Чортовець Городенківського району.

Дослідження історії збирання і публікацій листів Лесі Українки. Систематизація та історико-літературне коментування виявлених купюр, друкарських та редакторських огріхів у наукових виданнях епістолярної спадщини письменниці у 50–70-х роках ХХ століття.

Аналіз комплексу неопублікованого листування М. Обідного з "Празької колекції" та архівних фондів України й реконструкція на матеріалах його епістолярної спадщини кола спілкування діячів української міжвоєнної еміграції в Польщі та Чехословаччині.

Викладення уривків з листування О. Теліги, які свідчать про становлення геніальної творчої особистості та про її роль в боротьбі за становлення української державності. Головні події в особистому житті авторки на тлі загального історичного дискурсу.

Аналіз епістолярної спадщини Олени Теліги у контексті соціальних комунікацій. Уривки з листування, які свідчать про становлення творчої особистості на тлі загального історичного дискурсу. Роль Теліги в боротьбі за становлення української державності.

Оцінка ролі О. Теліги в боротьбі за становлення української державності. Виокремлення головних комунікативних візій та ідей української письменниці. Дослідження епістолярної спадщини авторки у контексті історичного дискурсу та соціальних комунікацій.

Аналіз епістолярної спадщини Олени Теліги. Уривки з її листування, які свідчать про становлення геніальної творчої особистості та про надзвичайно велику її роль в боротьбі за становлення української державності. Головні комунікативні візії та ідеї.

Зміст і джерельне значення листів українського етнографа, мистецтвознавця і фольклориста П.Я. Литвинової-Бартош, що зберігаються в Інституті рукопису. Аналіз листів, адресованих письменникам і громадським діячам (Біляшівському, Грінченку, Бережкову).

Комплексний аналіз епістолярної спадщини Панаса Мирного з метою висвітлення сутності, особливостей ідейно-естетичних поглядів письменника у контексті доби. Проблемно-тематичні домінанти епістол автора. Епістолярні літературно-критичні оцінки П. Мирного.

Аналіз кореспонденції класика літератури XX ст. В. Набокова і американського критика Е. Вілсона. Огляд статей письменника, уміщених у виданні "Міцні переконання" (1973), у перспективі імагології. Зміна уявлення про країну упродовж життя В. Набокова у США.

Епістолярій двох учених - Ю. Сіцінського і М. Петрова осмислення періоду у їхніх біографіях, аналіз історії їх співпраці, опис основних подій наукового життя, довкола яких оберталися листовні розмови, виникали зацікавлення, захоплення чи занепокоєння.

Вивчення листування Михайла Косача і Лесі Українки як органічної складової національної публіцистики зламу століть у напрямку обговорення шляхів формування української політичної нації. З’ясування настроїв тогочасної свідомо національної інтелігенції.

Вивчення ролі української прогресивної еліти - Лесі Українки, - у збереженні національного мовного коду та утвердженні статусу цієї мови. Дослідження епістолярного та науково-публіцистичного доробку письменниці у контексті розкриття цієї проблеми.

Розгляд домінувальних розрізнювальних ознак родинної комунікації Косачів на матеріалі епістолярних текстів, аналіз особливої стильової тональності їхнього листування. Особливості мотивації, функціонування, типові контексти вживання лексеми уліта.

Поняття "епістолярної літератури" як різножанрових творів, у яких використовується форма листа або послання. Одиниця епістолярної літератури (лист). Поняття - "епістолярна критика" та "епістолографія". Місце епістолярію в розвитку української літератури.

Висвітлення, на основі листів В. Винниченка, В. Левинського, Лесі Українки, Ю. Тищенка, Л. Юркевича, процесу заснування та діяльності видавництва "Дзвін" у 1907-1916 рр. Уточнення хронології та імен фундаторів на різних етапах становлення видавництва.

Аналіз епістолярних діалогів Миколи Зерова з Миколою Хвильовим упродовж 1923–1926 років. Висвітлення зразків епістолярної літературної критики, вміщених в приватних кореспонденціях митців, їхніх поглядів стосовно літературної дискусії 1925–1928 років.