Аналіз епістолярних діалогів Миколи Зерова з Миколою Хвильовим упродовж1923-1926 років. Характеристика зразків епістолярної літературної критики, вміщених в приватних кореспонденціях митців, їхніх поглядів стосовно літературної дискусії 1925-1928 років.

Теоретичне встановлення закономірностей та ефектів, пов’язаних з переходом до низьковимірного стану епітаксіальних надграток з халькогенідних напівпровідників з невідповідністю грат суміжних шарів. Електричні, оптичні та магнітні властивості надграток.

Місце епіталіально-мезенхімальної трансформації в процесах ембріонального розвитку епітеліальних клітин. Етапи клітинного диференціювання із залученням канонічного Wnt-бетакатенінового сигналінгу. Морфологічні ознаки епітеліальних і мезенхімальних клітин.

Розгляд епітафій, складених на честь представників козацької старшини XVII-XVIII ст. у контексті самобутньої поховальної культури. Традиції та особливості складання, розміщення та збереження епітафій, їх місце серед інших атрибутів поховальної культури.

Написи як важлива складова храмового розпису, у яких текст і зображення доповнюють одне одного, увиразнюють і поглиблюють символічні пласти. Дослідження загальної концепції розпису епітафій Єлисавети Гумницької та інших латинських написів костелу.

Виявлення категоріальних ознак всієї сукупності англійських тропів та визначити її як систему. Обґрунтування положень про епітет як системоутворюючий центр тропіки. Класифікація структурно-семантичних моделей складних однослівних і надслівних епітетів.

Аналіз різноманітних точок зору на сутність епітета як стилістичної фігури. Особливості його вживання як специфічного засобу поетичної мови. Розкриття типових характеристик епітетів у поетичних текстах А. Фета. Опис їх функцій як образного означення.

Необхідність вивчення стилістичної складової офіційного туристичного слогану країни, оскільки він є найбільш експресивним видом туристичного рекламного тексту, основних лексичних і фонологічних засобів експресивної дії епітету в рекламному слогані.

Теоретичне дослідження епітета як стилістичного прийому, виявлення його структурно-семантичних типів і ролі у створенні чоловічих образів у літературі. Важливість епітетних конструкцій на основі художнього твору К. Мак-Каллоу "Ті, що співають у терні".

Розгляд сенсорних епітетів, що класифікуються на зорові, звукові, смакові, одоративні й тактильні. Роль епітетних структур у творенні індивідуального стилю Теокріта. Оригінальні складні епітети, які додають ідиліям Теокріта високої художньої цінності.

Аналіз проблем, пов’язаних з тлумаченням епітета як найпростішого універсального стилістичного засобу. Характеристика дефініцій епітета, запропонованих літературознавцями і мовознавцями. Граматичні методи вираження епітета, його синтаксичні функції.

Проаналізовано та описано функціонування такого лексичного стилістичного засобу як епітет для номінації емоційного стану персонажу в текстах англомовних художніх творів. Засоби інтенсифікації експресивності епітету. Відмінності інвертованих епітетів.

Основні парадигми епітетних словосполук за семантикою означуваних реалій. своєрідність епітетної символіки українських весільно-обрядових пісень. Конструктивна функцію ключових епітетів у зв’язку з основними ідеями українського весільного обряду.

Використання способів анонсування матеріалу у заголовках художньо-публіцистичних текстів Остап Вишня. Звернення до епітетних структур задля актуалізації змісту твору, для активації асоціативного потенціалу тексту. Функції епітетних структур у заголовках.

Дослідження тематичних й семантичних типів епітетних структур як важливого тропа, за допомогою якого у мові української поезії вербалізуються уявлення про простір, конкретизуються мовні засоби, пов’язані з відтворенням національної мовної картини світу.

Дослідження патогенної епіфітної і ендофітної мікрофлори та мікрофлори здорового насіння Сосни звичайної. Визначення фітотоксичних властивостей виділених ізолятів бактерій. Практичні рекомендації для селективного регулювання мікрофлори здорового насіння.

Основні причини поступової деградації навколишнього середовища. Історія дослідження та систематичне положення лишайників. Особливості будови та способу живлення лишайників, їх широке використання в якості індикаторів стану навколишнього середовища.

Дослідження видового різноманіття епіфітних мохоподібних м. Харкова. Аналіз розподілу епіфітних мохових обростань за видами форофітів. Визначення таксономічної та екологічної структур епіфітної компоненти бріофлори та її порівняння з іншими містами.

Аналіз особливостей епіфітних угруповань водоростей на різних видах вищих водяних рослин в умовах слабо проточної водойми придаткової системи річкової ділянки Канівського водосховища, що знаходиться на території мегаполісу і зазнає антропогенного тиску.

Аналіз принципів взаємозв'язку тексту і гравюр у панегіричному стародруці на прикладі епіцедію "Zalponowiony". Характеристика епіцедію у контексті європейської традиції епідейктичного письменства та її теоретичних настанов, поданих у поетиках XVII ст.

Драматургічні пошуки Пушкіна, Гоголя, Горького, відповідна теоретична рефлексія як втілення принципово важливих ознак епічної драми. Співвіднесення її з творчою практикою Брехта, апеляція не стільки до емоцій, але до інтелектуальної інтуїції аудиторії.

Дослідження художньої спадщини представників української діаспори. Аналіз творчості Самчука, епопейний задум та система персонажів його романів. Зображення образу Марії та людських трагедій в часи голодомору. Особливості літературного стилю письменника.

Аналіз роману У. Самчука "Марія". Формування епічної моделі світу. Зображення людей з активним і позитивним ставленням до життя, вільних від почуття неповноцінності, меншовартості. Епічні паралелі, розповіді-попередження та розповіді-передбачення.

Місце і роль епічного компонента в художній системі поеми Адама Міцкевича "Dziady", його взаємодія з іншими компонентами, зокрема ліричними та драматичними. Загальний аналіз структури та характеру ремарок поеми "Dziady". Особливості побудови твору.

Використання фольклорних матриць у драматичних творах 30-х років ХХ століття Юрія Яновського. Прояв фольклоризму письменника у апеляції до легендарних сюжетів і образів. Аналіз присутності елементів схеми ініціаційного циклу у творах Ю. Яновського.

Аналіз епічних елементів у п’єсах Юрія Яновського "Завойовники", "Потомки", "Дума про Британку". Дослідження особливостей використання фольклорних матриць у драматичних творах. Розгляд фольклоризму письменника та елементів схеми ініціаційного циклу.

Визначення характерних рис ідіостилю У. Самчука. Дослідження неповторного творчого почерку прозаїка, аналіз його романістики та епічної стильової домінанти (властивостей хронотопу). Місце його художньої спадщини в історії вітчизняної літератури ХХ ст.

Сучасні підходи до розуміння закономірностей розвитку епічного стилю і його властивостей. Стиль народного твору як продукт певного колективного історичного середовища та його слухової традиції. Арфа як улюблений інструмент бардів з незапам’ятних часів.

Розгляд питання динамічного розвитку епіки крізь призму творець-виконавець-слухач. Особливості середньовічної поезії, яка утворювала з музикою нерозривну єдність. Місце творців та носіїв епічної традиції в аристократичному та народному середовищі.

Дослідження структурних особливостей формування нанокомпозитів на основі епоксидного олігомеру ЕД-20 за наявності високодисперсного аеросилу. Аналіз механічних характеристик нанокомпозита, їх залежності від вмісту аеросилу та природи його поверхні.