Комплексний аналіз епістолярної спадщини Панаса Мирного з метою висвітлення сутності, особливостей ідейно-естетичних поглядів письменника у контексті доби. Проблемно-тематичні домінанти епістол автора. Епістолярні літературно-критичні оцінки П. Мирного.

Вивчення листування Михайла Косача і Лесі Українки як органічної складової національної публіцистики зламу століть у напрямку обговорення шляхів формування української політичної нації. З’ясування настроїв тогочасної свідомо національної інтелігенції.

Вивчення ролі української прогресивної еліти - Лесі Українки, - у збереженні національного мовного коду та утвердженні статусу цієї мови. Дослідження епістолярного та науково-публіцистичного доробку письменниці у контексті розкриття цієї проблеми.

Розгляд домінувальних розрізнювальних ознак родинної комунікації Косачів на матеріалі епістолярних текстів, аналіз особливої стильової тональності їхнього листування. Особливості мотивації, функціонування, типові контексти вживання лексеми уліта.

Аналіз епістолярних діалогів Миколи Зерова з Миколою Хвильовим упродовж 1923–1926 років. Висвітлення зразків епістолярної літературної критики, вміщених в приватних кореспонденціях митців, їхніх поглядів стосовно літературної дискусії 1925–1928 років.

Теоретичне встановлення закономірностей та ефектів, пов’язаних з переходом до низьковимірного стану епітаксіальних надграток з халькогенідних напівпровідників з невідповідністю грат суміжних шарів. Електричні, оптичні та магнітні властивості надграток.

Аналіз різноманітних точок зору на сутність епітета як стилістичної фігури. Особливості його вживання як специфічного засобу поетичної мови. Розкриття типових характеристик епітетів у поетичних текстах А. Фета. Опис їх функцій як образного означення.

Необхідність вивчення стилістичної складової офіційного туристичного слогану країни, оскільки він є найбільш експресивним видом туристичного рекламного тексту, основних лексичних і фонологічних засобів експресивної дії епітету в рекламному слогані.

Теоретичне дослідження епітета як стилістичного прийому, виявлення його структурно-семантичних типів і ролі у створенні чоловічих образів у літературі. Важливість епітетних конструкцій на основі художнього твору К. Мак-Каллоу "Ті, що співають у терні".

Розгляд сенсорних епітетів, що класифікуються на зорові, звукові, смакові, одоративні й тактильні. Роль епітетних структур у творенні індивідуального стилю Теокріта. Оригінальні складні епітети, які додають ідиліям Теокріта високої художньої цінності.

Аналіз проблем, пов’язаних з тлумаченням епітета як найпростішого універсального стилістичного засобу. Характеристика дефініцій епітета, запропонованих літературознавцями і мовознавцями. Граматичні методи вираження епітета, його синтаксичні функції.

Проаналізовано та описано функціонування такого лексичного стилістичного засобу як епітет для номінації емоційного стану персонажу в текстах англомовних художніх творів. Засоби інтенсифікації експресивності епітету. Відмінності інвертованих епітетів.

Основні парадигми епітетних словосполук за семантикою означуваних реалій. своєрідність епітетної символіки українських весільно-обрядових пісень. Конструктивна функцію ключових епітетів у зв’язку з основними ідеями українського весільного обряду.

Використання способів анонсування матеріалу у заголовках художньо-публіцистичних текстів Остап Вишня. Звернення до епітетних структур задля актуалізації змісту твору, для активації асоціативного потенціалу тексту. Функції епітетних структур у заголовках.

Дослідження тематичних й семантичних типів епітетних структур як важливого тропа, за допомогою якого у мові української поезії вербалізуються уявлення про простір, конкретизуються мовні засоби, пов’язані з відтворенням національної мовної картини світу.

Основні причини поступової деградації навколишнього середовища. Історія дослідження та систематичне положення лишайників. Особливості будови та способу живлення лишайників, їх широке використання в якості індикаторів стану навколишнього середовища.

Класифікація умовиводів та їх коротка характеристика. Види дедуктивних умовиводів. Епіхейрема та її характеристика. Можливість й необхідність пізнання одних предметів на підставі знання інших. Поняття терміну "силогізм". Види опосередкованих умовиводів.

Аналіз принципів взаємозв'язку тексту і гравюр у панегіричному стародруці на прикладі епіцедію "Zalponowiony". Характеристика епіцедію у контексті європейської традиції епідейктичного письменства та її теоретичних настанов, поданих у поетиках XVII ст.

Драматургічні пошуки Пушкіна, Гоголя, Горького, відповідна теоретична рефлексія як втілення принципово важливих ознак епічної драми. Співвіднесення її з творчою практикою Брехта, апеляція не стільки до емоцій, але до інтелектуальної інтуїції аудиторії.

Дослідження художньої спадщини представників української діаспори. Аналіз творчості Самчука, епопейний задум та система персонажів його романів. Зображення образу Марії та людських трагедій в часи голодомору. Особливості літературного стилю письменника.

Місце і роль епічного компонента в художній системі поеми Адама Міцкевича "Dziady", його взаємодія з іншими компонентами, зокрема ліричними та драматичними. Загальний аналіз структури та характеру ремарок поеми "Dziady". Особливості побудови твору.

Визначення характерних рис ідіостилю У. Самчука. Дослідження неповторного творчого почерку прозаїка, аналіз його романістики та епічної стильової домінанти (властивостей хронотопу). Місце його художньої спадщини в історії вітчизняної літератури ХХ ст.

Сучасні підходи до розуміння закономірностей розвитку епічного стилю і його властивостей. Стиль народного твору як продукт певного колективного історичного середовища та його слухової традиції. Арфа як улюблений інструмент бардів з незапам’ятних часів.

Створення нових типів натуральних каучуків, що мають цінний комплекс фізико-хімічних і технологічних властивостей. Розробка схеми процесу епоксидування натурального каучуку перкислотами в середовищі вода-ксилол нафтовий в термоізольованому реакторі.

Українські епонімічні терміни, які широко представлені в терміносистемах природничих галузей знань і мають окремий статус у термінологічний лексиці. Особливості процесу апелятивації у сфері наукової термінології. Структурні типи епонімічних найменувань.

Епоха бароко як найбільш цікава епоха в історії світової культури. Безмежність світу бароко. Новий тип світовідчуття в філософії, визнання існування антагонізмів. Типові специфічні риси епохи. Мистецтво Італії, Фландрії, Іспанії, Німеччини та Англії.

Характеристика діяльності Івана Мазепи. Політика гетьманського уряду. Розвиток релігії та культурних установ. Скасовування умов Московського договору Д. Многогрішним. Причини загострення українсько-московських протиріч, спроби возз'єднання України.

Розгляд екзистенційно-філософських ідей, пов'язаних з темою "епоха й людина", в повоєнній прозі І. Багряного. Екзистенційні мотиви, що визначають художньо-філософську основу творів письменника. Екзистенційний конфлікт між людиною й тоталітарною системою.

Аналіз проблеми епохи й людини в контексті ідейно-філософських концептів літератури ХХ ст. Дослідження екзистенціальної парадигми в поетичній творчості українських письменників. Екзистенціалістська модель у інтелектуальних романах повоєнного періоду.

У статті постправда розглядається як поняття та як феномен сучасного суспільства. Виявляються особливості розуміння поняття "постправда", "істина (правда)" в новітньому філософському лексиконі. Аналізуються основні особливості глобальної епохи постправди.