- 4111. Епілепсія як хвороба
Характеристика епілепсії як хронічної хвороби головного мозку. Стан надмірних гіперсинхронних електричних розрядів нейронів головного мозку. Судинні захворювання - інсульт, артеріо-венозні мальформації, склероз як передумови виникнення захворювання.
Вивчення клінічних особливостей епілептиформних та епілептичних розладів при хронічній алкогольній інтоксикації для розробки патогенетично обґрунтованого їх лікування. Позитивна дія раннього призначення карбамазепіну хворим з епілептиформними розладами.
Опис тенденції до зниження в англійській мові ролі морфологічного флективного засобу вираження достовірності/недостовірності. Визначення прагмалінгвістичних параметрів структур з обов’язковим вживанням засобів вираження епістемічної модальності.
Виокремлення локальних стратегій забезпечення стабільно-гармонійного спілкування, спонукання, презентації інформації, співпереживання, позитивного оцінювання. Використання тактик спростування відповідальності адресанта за обвинувачення адресата.
Загальносвітові туристичні тренди. Затребуваність етнічного туризму серед українців. Визначення передумов комунікацій у внутрішньому етнічному туризмі в Україні на підставі концепції епістеми. Процес ідентифікації з етнічним світом власного народу.
Дослідження епістемологічної проблематики у філософських концепціях Г. Башляра, М. Фуко, Ж. Дельоза. Аналіз понять епістема, епістемологія, історична епістемологія, парадигма, бінарна структура. Поняття історичної комунікації й епістеми як її складника.
Характеристика наукового прогнозування і основних його різновидів: екстраполяції, експертного опитування, історичної аналогії та моделювання. Специфіка соціального прогнозування, об’єктом якого є нестабільна динамічна система, що самоорганізується.
Філософське обґрунтування наукового прогнозування і основних його різновидів. Специфіка соціального прогнозування, об'єктом якого є нестабільна динамічна система, що самоорганізується. Наукове передбачення на засадах безперервності та поліваріантності.
Епістемологічне підґрунтя теорії держави і суспільства, викладене в "Левіафамі" Томаса Гоббса. Поняття абсолютної централізованої державної влади у праці Гоббса. Держава як засіб формування і квінтесенція єдності суспільства у розв'язанні суперечок.
Огляд концепцій В. Віндельбанда, Г. Ріккерта та інших для встановлення специфіки епістемологічних схем кожної з них. Методом апостеріорного іманентного аналізу окреслено сукупність проблем, породжених історичною констеляцією критичних наук про культуру.
Зміст і наукове значення теорії знання Казимира Твардовського, її відмінні особливості. Аналіз епістемологічних основ дидактики польського філософа. Дослідження концепції істини як критерію очевидності значення логіки у житті людини та суспільства.
Дослідження аспектів взаємодії знань між мовцем та слухачем. Розгляд підстав для маніпулятивного впливу мовця на адресата на основі аналізу механізму стратегій політика. Дискурсивні маркери у функції прагматичних одиниць як засоби викривлення інформації.
Розгляд проблеми специфіки художнього значення та функцій історичних поетонімів у постмодерністському романі. Характристика античних історичних постатей Сократа, Аристотеля, Овідія. Дослідження функції епістем художньої свідомості "перехідної доби".
Аналіз питання пізнання науки через раціонально-рефлексивну розумову діяльність, яка спрямована на вивчення способів перетворення людиною та виконання раціональних дій для вирішення певної задачі. Підходи щодо розуміння науки, починаючи із XVII століття.
Характеристика феномену епістолярію. Аналіз міждисциплінарного потенціалу листа З. Фрейда А. Ейнштейнові, відомого під назвою "Чи неминуча війна?". Проект "Відкриті листи" – відображення воєнної небезпеки, що вирувала у повітрі і на соціальному рівні.
Семантико-структурний аналіз фразеологізмів, зафіксованих у листах Лазаря Барановича. Фонетичні і морфологічні особливості староукраїнської та церковнослов’янської мов. Трактування семантики висловів в українських та російських фразеографічних працях.
Особистість Лесі Українки в епістолярному жанрі. Історія збирання і публікації її листів з науковими коментарями, поясненнями, примітками. Образи митців, культурних і громадських діячів перед читачем у природному, невимушеному стані у її творах.
Особливості листа як мемуарного жанру; еволюція світогляду Лесі Українки з урахуванням контекстів доби, взаємозв’язку епістолярію з художньою літературою. Зародження задумів художніх творів, шляхи їх реалізації, Феномен мистецької лабораторії поетеси.
У статті йдеться про необхідність розглядати епістолярну та літературно-критичну творчість Лесі Українки як паралітературну, з’єднану з мистецькою в органічну цілість. Епістолярій письменниці - її стиль, жанровий експеримент, прояв психології творчості.
Особливості листа як мемуарного жанру сучасної літератури, історія розвитку. Еволюція світогляду письменника з урахуванням контекстів доби та взаємозв'язок епістолярію митця з його художньою та мемуарною літературою, складники художньої майстерності.
Особливості листа як мемуарного жанру суччасної літератури, історія його розвитку. Головні етапи життя й творчості Олеся Гончара, формування життєвого кредо через вивчення його епістолярію. Еволюція світогляду письменника з урахуванням контекстів доби.
Розглянуто епістолярій П. Куліша як жанроутворюючий чинник у романах І. Корсака "Перстень Ганни Барвінок", В. Петрова "Романи Куліша". Роль епістолярію у творах, присвячених життєвому шляху П. Куліша та Г. Барвінок, їх вплив на жанрову природу творів.
Головні особливості мистецької психології Проспера Меріме. Основне дослідження листування видатних людей як невіддільної частини їхньої духовної спадщини, що відображає громадські інтереси й ідеали, обставини особистого життя, умови праці й творчості.
Систематизація листів українських інтелектуалів до польських колег, що зберігаються в бібліотеці Національного інституту ім. Оссолінських. Визначення їх інформативного потенціалу для вивчення польсько-українських взаємин ХІХ - першої половини ХХ ст.
Особливість дослідження епістолярної спадщини Уласа Самчука в аспекті комунікативних стратегій майстра художнього слова і як характеристика його "поведінкового тексту". Дослідження кореспонденцій письменника, що уміщують різні критичні судження.
- 4136. Епістолярна проза А. Чехова та ідейно-художні пошуки письменника 80-х–90-х рр. ХІХ – початку ХХ ст.
Комплексне вивчення своєрідності ідейно-художніх пошуків А. Чехова крізь призму жанрово-стильових особливостей його епістолярної прози. Сутність і процес формування світоглядно-естетичних поглядів А. Чехова в дискурсі його приватних кореспонденцій.
Дослідження та характеристика особливостей епістолярної спадщини М. Холодного воєнної доби, а також останніх років життя вченого. Окреслення кола адресатів і кореспондентів науковця. Визначення та аналіз основних тем і сюжетних ліній його листування.
Аналіз приватної кореспонденції В. Винниченка крізь призму епістолярної літературної критики. Розкриття ролі його листування в літературному процесі першої половини ХХ ст. Розширення уявлення про формування та функції жанру відкритого листування.
Осмислення листування Г. Сковороди крізь призму європейської епістолярної традиції. Вплив попередньої літературної традиції на функціональне навантаження кореспонденцій. Діалогічні зв’язки листів письменника з Біблією та творчістю античних майстрів слова.
Визначення та характеристика специфіки епістолярію як форми художнього вираження авторської позиції І. Карпенка-Карого. Розгляд особливостей приватних листів письменника до різних кореспондентів. Виявлення й згруповання авторських точок зору на світ.