Економіко-організаційні аспекти ефективного функціонування картоплярства в агроформуваннях Подільського регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК [338.43:635.21:330.131.5](477.43/.44+477.84)

ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ КАРТОПЛЯРСТВА В АГРОФОРМУВАННЯХ ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

БУРЛАКОВ Олександр Сергійович

Луганськ 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Подільському державному аграрно-технічному університеті Міністерства аграрної політики і продовольства України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік Національної академії аграрних наук України, заслужений діяч науки і техніки України Тринько Роман Іванович, Львівський державний університет внутрішніх справ, завідувач кафедри менеджменту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Ульянченко Олександр Вікторович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу.

кандидат економічних наук Крупа Оксана Миколаївна, Львівський національний аграрний університет, кафедра статистики та аналізу.

Захист відбудеться 7 липня 2011 року об 11⁰⁰ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.841.02 у Луганському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики і продовольства України за адресою: 91008, Луганська область, м. Луганськ-8, містечко ЛНАУ, головний корпус, ауд. Г-202.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008, Луганська область, м. Луганськ-8, містечко ЛНАУ.

Автореферат розісланий «____» __________ 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І. Богачов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реалізація стратегічного курсу на побудову соціально-орієнтованої ринкової економіки та інтеграція України у світовий економічний простір потребують здійснення низки заходів щодо підвищення рівня доходу та поліпшення раціону харчування широких верств населення. Велике значення при цьому відводиться раціональному споживанню однієї з найцінніших і високоврожайних культур - картоплі.

Картоплярство є однією з найважливіших ланок агропромислового комплексу України, оскільки саме воно забезпечує всі верстви населення універсальним «другим хлібом».

Рівень розвитку картоплярства є визначальним у забезпеченні продовольчої безпеки та реалізації стратегічних курсів інтеграції України у світовий економічний простір.

Скорочення площ посадки картоплі в сільськогосподарських підприємствах та концентрація їх, переважно, у господарствах населення стало негативною тенденцією, яка спостерігається на всій території України. Так, за період з 1990 по 2009 рр. площі, що відводяться під картоплю сільськогосподарськими підприємствами Хмельницької області, зменшилися з 26,7 до 0,7 тис. га, Вінницької - 11,9 до 0,6 тис. га та Тернопільської області - 21,8 до 1,6 тис. га. Валові збори по областях регіону зменшились відповідно: у Хмельницькій області з 386,8 до 6,4 тис. т, Вінницькій області - з 105,4 до 10,2 т та Тернопільській області - з 356,1 до 49,6 тис. т.

Унаслідок невдалого реформування виробництво картоплі майже повністю зосередилось в господарствах населення (99%). Вирощування картоплі в цих господарствах характеризується низькою урожайністю. Так, в Україні середній рівень урожайності в 3,3 раза нижчий ніж у США, у 3,7 та 4 рази - ніж в Нідерландах та Бельгії. Окрім цього, за останні 10 років у досліджуваній галузі спостерігається зниження рівня продуктивності праці. Системна дія перелічених факторів стала передумовою зниження рівня ефективності виробництва картоплі у більшості господарств. В цей же час, про невикористані резерви та потенційні можливості розвитку галузі картоплярства свідчить досвід роботи передових господарств України та інших країн світу.

Це зумовлює необхідність дослідження економічної ефективності виробництва картоплі та обґрунтування напрямів її підвищення, що є складною проблемою.

Теоретико-методологічні та практичні основи діагностики економічної ефективності функціонування аграрної сфери економіки досліджували у своїх працях В. Андрійчук, В. Бойко, В. Гончаров, В. Ткаченко, В. Макогон, Н. Белінська, О. Дацій, О. Сухоруков, П. Березівський, П. Саблук та інші.

Публікації з проблем економіки картоплярства свідчать про важливість і актуальність цих проблем для становлення продовольчої безпеки країни.

Кардинальні напрямки їх вирішення виклали в наукових працях А. Погорілий, В. Марченко, В. Сторожук, І. Савчук, Л. Ігнатченко, Л. Мех, М. Гузь, Н. Буняк, О. Ульянченко, О. Крупа, Р. Тринько, Ю. Баранчук, Ю. Білан, Ю. Скорик, Ю. Цимбалюк, Я. Мартинішин та інші. Проте багатогранність та складність проблем щодо раціональної організації картоплевиробництва в регіонах України, зокрема в областях Подільського регіону, методології діагностики ефективності такого виробництва вимагають їх подальшого дослідження.

Виходячи із важливого практичного значення проблем картоплярства, проведене дослідження є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тем науково-дослідних робіт науково-навчального інституту бізнесу і фінансів Подільського державного аграрно-технічного університету на 2005-2010 рр. «Розробка заходів підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва на основі втілення досягнень науково-технічного прогресу, раціонального використання виробничого та трудового потенціалу, фінансових, кредитних, інвестиційних та інформаційних ресурсів, запровадження ефективного менеджменту, застосування передових досягнень в обліку та аудиті» (номер державної реєстрації 0110U005064). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає у дослідженні економіко-організаційних основ підвищення ефективності картоплярства за рахунок запровадження інтеграційних процесів, а також раціонального використання виробничого та трудового потенціалів агроформувань Подільського регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження стала розробка теоретичних та методологічних заходів і практичних рекомендацій, що забезпечать підвищення економічної ефективності картоплярства Подільського регіону, в основі яких лежить інтенсифікація виробництва, а також ефективні форми організації та управління агроформуваннями.

Відповідно до цієї мети в дисертації поставлені і розв'язувалися такі задачі:

– уточнити і доповнити сутність поняття “ефективність виробництва” як в цілому для галузі рослинництва, так і в частині картоплярства зокрема;

– обґрунтувати основні методологічні підходи визначення економічної ефективності картоплярства в агроформуваннях різних форм господарювання;

– діагностувати тенденції сучасного розвитку картоплярства в агроформуваннях Подільського регіону;

– з урахуванням рівня забезпеченості агроформувань ресурсним потенціалом проаналізувати та системно оцінити рівень ефективності виробництва продукції картоплярства в досліджуваному регіоні;

– дослідити вплив основних технологічних, економічних та соціальних чинників на ефективність виробництва картоплі в агроформуваннях Подільського регіону;

– визначити та обґрунтувати основні напрямки підвищення ефективності картоплярства та розробити рекомендацій щодо їх практичної реалізації;

– розробити методичні положення з економіко-математичного моделювання економічної ефективності виробництва картоплі з урахуванням суспільних потреб, можливостей, технології виробництва та наявного ресурсного потенціалу агроформувань.

Об'єктом дослідження є економіко-організаційні аспекти ефективного розвитку картоплярства в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення Подільського регіону.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні аспекти дослідження економічної ефективності функціонування картоплярства в агроформуваннях різних організаційних форм, що характеризуються різними технологіями вирощування картоплі, а також рівнями концентрації виробництва, урожайності та забезпеченості ресурсним потенціалом.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження стали методи фундаментальної наукової методології пізнання явищ та процесів. Зокрема, аналіз стану та тенденцій розвитку картоплярства здійснювався за допомогою прийомів порівняння, середніх величин та рядів динаміки. В процесі дослідження формулювались поточні теоретичні узагальнення з використанням абстрактно-логічного методу. Факторний аналіз ефективності виробництва картоплі здійснювався за допомогою прийомів групування та кореляційно-регресійного аналізу. Тенденції та закономірності зміни урожайності, валових зборів та площ посадки картоплі оцінювались з використанням методу найменших квадратів. Порівняльний аналіз економічної ефективності виробництва картоплі в агроформуваннях різних організаційних форм здійснювався за допомогою методики SWOT-аналізу. За допомогою монографічного та соціологічного методів, в процесі дослідження, здійснювались вибіркові обстеження економічної ефективності функціонування картоплярства в агроструктурах різних організаційних форм. Для візуалізації результатів оцінки тенденцій розвитку галузі був використаний графічний метод. Економіко-математичне моделювання ефективності виробництва картоплі, в агроформуваннях досліджуваного регіону, проводилось на базі економіко-математичних методів з використанням персонального комп'ютера.

Науковою базою стали основні положення економічної теорії, нормативно-правові акти України, матеріали бухгалтерської та статистичної звітності, електронні ресурси Головних управлінь статистики України, Вінницької, Тернопільської та Хмельницької областей, дані вибіркового обстеження, а також результати наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених щодо проблем розвитку сільського господарства.

Інформаційною базою були матеріали Міністерства аграрної політики і продовольства України, Державного комітету земельних ресурсів України, Державного комітету статистики України та їх органів на місцях; розробки науково-дослідних інститутів; матеріали вибіркових монографічних та соціологічних досліджень, річних звітів агроформувань регіону, а також результати власних спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів представлена комплексом теоретико-методологічних положень підвищення економічної ефективності функціонування картоплярства в агроформуваннях Подільського регіону, а також основних засад їх практичної реалізації. Результати дослідження містять такі елементи наукової новизни:

вперше: картоплярство агроформування подільський регіон

- одержано модель реалізації системного підходу при оцінці економічної ефективності функціонування підприємств картоплепродуктового підкомплексу в Подільському регіоні;

- розроблено функціональну модель районної агромаркетингової служби, що забезпечить потреби підприємств в маркетинговій інформації;

удосконалено:

- систему основних показників діагностики економічної ефективності підприємств Подільського регіону;

- методику проведення аналізу ефективності функціонування картоплярства з урахуванням вимог системного підходу;

дістало подальший розвиток:

- пропозиції щодо застосування інтеграційних перетворень сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням регіональних особливостей;

- методологічні основи економіко-математичного моделювання раціонального розміщення картоплярства при використанні інтенсивних технологій виробництва картоплі в агроформуваннях Подільського регіону.

Практичне значення одержаних результатів досліджень полягає в тому, що вони формують необхідну економічну та організаційну основу для подальшого дослідження проблем функціонування і розвитку картоплепродуктового підкомплексу як на регіональному, так і на загальнодержавному рівнях. Зокрема, розроблена автором функціональна модель районної служби маркетингу прийнята для запровадження управлінням агропромислового розвитку Дунаєвецької районної державною адміністрації (довідка № 205/2011 від 08.04.2011 року).

Пропозиції щодо застосуванням кластерних технологій для підвищення ефективності функціонування агроформувань галузі картоплярства використані Головним управлінням агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації при формуванні пропозицій для сільськогосподарських підприємств області (довідка № 05-01/1118 від 15.04.2011 року).

Методи економіко-математичного моделювання, що розроблені автором при написанні дисертації, використовуються у навчальному процесі Подільського державного аграрно-технічного університету при проведенні занять з навчальної дисциплін «Дослідження операцій в економіці» для студентів економічних спеціальностей (довідка № 71-08-178 від 08.04.2011) та прийняті для впровадження в ТОВ «Козацька Долина 2006» (с. Вихрівка Дунаєвецького району) та СГК «Летава» (с. Летава Чемеровецького району).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом проведеного автором наукового дослідження, основною метою якого була розробка теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності картоплярства на основі інтенсифікації галузі, а також удосконаленні форм і методів організації та управління агроформуваннями.

Апробація результатів дисертації. Основні аспекти та результати проведених автором досліджень, які представлені в дисертації, обговорювались на наступних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми сільськогосподарського виробництва в контексті забезпечення продовольчої безпеки держави» (2006 р.); Звітній науково-теоретичній конференції професорсько-викладацького, аспірантського складу та науковців за підсумками науково-дослідної роботи 2007 року; IV Міжнародній науково-практичній конференції «Інформатика і комп'ютерні технології в агропромисловому комплексі» (2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Україна в ХХІ ст.: проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку» (2008 р.); Науково-теоретичній конференції науково-педагогічних працівників, аспірантів, науковців Подільського державного аграрно-технічного університету за підсумками науково-дослідної роботи за 2010 рік; V Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці» (2011 р.).

Публікації. За час проведення наукових досліджень результати викладались автором у 7 одноосібних наукових працях загальним обсягом 1,42 друк. арк., з них 5 праць у фахових виданнях - 1,1 друк. арк.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг становить 193 сторінки комп'ютерного тексту, з них 167 сторінок основного тексту. Дисертація містить 45 таблиць, 16 рисунків, чотири додатки та список використаних джерел (169 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання дослідження, наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, а також їх апробацію та можливості подальшого практичного застосування.

У першому розділі - “Теоретичні і методологічні основи ефективності виробництва картоплі” - досліджено економіко-організаційні аспекти розвитку агроформувань галузі картоплярства, уточнено сутність поняття “економічна ефективність” стосовно галузі рослинництва в цілому та картоплярства, зокрема. Удосконалено методику оцінки ефективності виробництва картоплі, а також показники, що її характеризують, виявлено тенденції розвитку досліджуваної галузі в Україні та Подільському регіоні за 1990-2009 рр.

На основі глибокого дослідження літературних джерел сформульовано узагальнення існуючої термінології. Визначено, що у рослинництві економічна ефективність характеризує взаємозалежність і взаємодію продуктивних сил і виробничих відносин, що впливає на результативність функціонування трудових, матеріальних і природних ресурсів галузі, одержання новоствореної вартості визначеної якості на одиницю ресурсів, що були витрачені.

У результаті дослідження теоретико-методологічних основ ефективності функціонування картоплярства Подільського регіону виявлено, що оцінка рівня економічної ефективності виробництва картоплі полягає у дослідженні кількісних та якісних закономірностей протікання імовірнісних процесів в складних економічних системах і являє собою логічний образ мислення, згідно якого процес формування і обслуговування будь якого рішення відштовхуються від певної загальної мети системи і підпорядкування досягненню її всіх підсистем. При цьому дана система розглядається як частина більш крупної системи, а загальна мета її розвитку узгоджується з цілями розвитку цієї крупної системи.

Основними процедурами системного аналізу є:

· вивчення структури системи, аналіз її компонентів, виявлення взаємозв'язків між окремими елементами;

· збір даних про функціонування системи, дослідження інформаційних потоків, спостереження і експерименти над системою, що аналізується;

· побудова моделей;

· перевірка адекватності моделей, аналіз невизначеності і чуттєвості;

· дослідження ресурсних можливостей;

· визначення цілей системного аналізу;

· формування критерію;

· генерування альтернатив;

· реалізація вибору і прийняття рішень;

· впровадження результатів аналізу.

За результатами проведеного нами системного аналізу виявлено основні фактори впливу на ефективність виробництва картоплі: матеріальні, земельні і трудові ресурси; виробничі відносини; умови та тенденції сільськогосподарського виробництва. Для оцінки впливу вищезазначених та інших факторів автором здійснено систематизацію показників економічної ефективності виробництва картоплі (табл. 1).

На підставі проведеної оцінки, визначені регіональні особливості та основні тенденції розвитку картоплярства Подільського регіону в агроформуваннях різних організаційних форм. У результаті якої, виявлено тенденцію зменшення обсягів виробництва картоплі у крупних сільськогосподарських товаровиробників і переміщення основної частки виробництва культури до господарств населення, де виробляється майже 99% валового збору. Окрім цього, у цих господарствах рівень урожайності картоплі в 3-4 рази нижче, ніж в передових країнах світу, та у 1,5-2 рази ніж в окремих господарствах України.

Загалом, автором зроблено висновок про те, що ефективність як економічна категорія є досить складною та масштабною. Обґрунтовано, що картоплярство регіону можна охарактеризувати ефективним лише тоді, коли для нього буде притаманна наявність таких характеристик: сприятливість до досягнень науково-технічного прогресу; високий ступінь раціонального використання виробничих потужностей; кількісний показник виробництва продукції картоплярства обґрунтований потребами ринку; якість виробленої продукції відповідатиме вимогам конкурентоспроможності та екологічності; виробництво буде супроводжуватись низькими рівнями затрат при умові забезпечення можливостей до відтворення природного ресурсного потенціалу.

Таблиця 1

Модель системного аналізу виробництва картоплі

Виробничі ресурси	Показники	Розрахункова формула
Земельні	Урожайність з 1 га, ц
	Реалізовано картоплі на 1 га, ц
	Прибуток на 1 га, грн.
Трудові	Затрати праці на 1 га, люд.-год.
	Трудомісткість 1 ц картоплі, люд.-год.
	Реалізовано картоплі на 1000 люд.-год., ц
	Прибуток від реалізації на 1000 люд.-год., грн.
Основні виробничі фонди	Фондомісткість 1 ц картоплі, грн.
	Реалізовано картоплі на 100 грн. основних виробничих фондів, ц
	Прибуток на 100 грн. основних виробничих фондів, грн.
Витрати на виробництво і реалізацію продукції, грн.	Виробнича собівартість 1 центнера картоплі, грн.
	Повна собівартість 1 центнера картоплі, грн.
Рентабельність	Рентабельність виробництва та реалізації картоплі

У другому розділі - “Економічна діагностика сучасного стану підприємств галузі картоплярства Подільського регіону ” - здійснено діагностику ефективності виробництва картоплі в агро-формуваннях регіону, оцінено рівень використання ресурсного потенціалу в галузі, відібрано основні фактори та визначено їх вплив на ефективність виробництва в сучасних умовах господарювання.

У результаті проведеного аналізу встановлено, що у період 1990-2009 рр. в сільськогосподарських підприємствах Подільського регіону спостерігається тенденція до зниження площ посадки та валових зборів картоплі. Так, у досліджуваний період площі скоротилися з 60,4 до 2,9 тис. га, або у 20,8 раза, валовий збір зменшився з 848,3 до 66,2 тис. т або у 12,8 раза, при середній урожайності 228 ц/га. Як свідчать дані таблиці 2, досить низькі рівні товарності та урожайності картоплі, а також висока трудомісткість її виробництва виступають основними причинами, які зумовлюють збитковість такого виробництва (табл. 2).

Таблиця 2

Ефективність виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах Подільського регіону

Показники	Роки	2009 р. у % до 2004 р.
	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Вінницька область
Урожайність, ц/га	94,4	75,5	111,7	118,6	150,0	149,1	157,9
Вартість валової продукції на 1 га посадки у порівняльних цінах 2005 р., грн.	6382	5105	7552	8018	10142	10081	158,0
Затрати праці на 1 т, люд.-год.	52	39	43	-2)	-2)	-2)	Х
Виробнича собівартість 1 т, грн.	427,3	635,4	732,9	824,9	1135,0	1147,0	в 2,7 раза
Рівень товарності, %	25,2	42,4	27,2	11,8	16,9	19,1	75,8
Витрати на реалізацію 1 т, грн.	40,5	18,8	12,92	33,23	112,5	221,8	в 5,5 рази
Собівартість 1 т реалізованої продукції, грн.	471,6	654,2	862,1	1157,2	1539,8	1368,8	в 2,9 раза
Ціна реалізації 1 т, грн.	469,7	765,1	1145,6	1175,2	1132,4	1319,7	в 2,8 раза
Прибуток від реалізації 1 т картоплі, грн.	-1,9	110,9	283,5	18,0	-407,4	-49,1	в 25,8 раза
Прибуток на 1 га, грн.	-17,9	837,3	861,34	25,19	-6111	-731,9	в 40,9 раза
Рівень рентабельності, %	-0,5	18,8	32,9	1,6	-26,5	-3,6	в 7,2 раза
Тернопільська область
Урожайність, ц/га	164,0	166,9	204,4	212,0	202,2	204,0	124,4
Вартість валової продукції на 1 га посадки у порівняльних цінах 2005 р., грн.	11088	11284	13819	14333	13671	13792	124,4
Затрати праці на 1 т, люд.-год.	23	18	14	-2)	-2)	-2)	Х
Виробнича собівартість 1 т, грн.	412,3	442,3	561,0	672,3	860,2	960,7	в 2,3 раза
Рівень товарності, %	79,3	77,5	73,1	75,6	58,2	97,7	123,2
Витрати на реалізацію 1 т, грн.	98,4	96,3	136,5	185,7	445,9	70,7	71,8
Собівартість 1 т реалізованої продукції, грн.	510,7	538,6	697,5	858,0	1306,1	1031,4	в 2,0 рази
Продовж. табл. 2
Ціна реалізації 1 т, грн.	542,4	654,4	964,3	994,8	1170,1	1105,9	в 2,0 рази
Прибуток від реалізації 1 т картоплі, грн.	31,7	115,8	266,8	136,8	-136,0	76,9	в 2,4 раза
Прибуток на 1 га, грн.	519,9	1497,8	3986,4	2192,5	-1600,4	1568,8	в 3,0 рази
Рівень рентабельності, %	6,2	21,5	38,3	15,9	-10,4	7,5	121,0
Хмельницька область
Урожайність, ц/га	118,7	121,7	169,2	202,6	157,8	157,3	132,5
Вартість валової продукції на 1 га посадки у порівняльних цінах 2005 р., грн.	8025	8228	11440	13698	10669	10635	132,5
Затрати праці на 1 т, люд.-год.	108	121,2	137	-2)	-2)	-2)	Х
Виробнича собівартість 1 т, грн.	544,9	540,7	518,6	542,8	767,0	920,4	168,9
Рівень товарності, %	51,6	52,3	57,6	48,3	82,4	70,1	135,9
Витрати на реалізацію 1 т, грн.	191,8	122,4	108,8	102,7	102,2	103,8	54,1
Собівартість 1 т реалізованої продукції, грн.	736,7	663,1	627,4	645,5	869,2	1024,2	139,0
Ціна реалізації 1 т, грн.	591,5	772,2	797,9	826,7	884,8	1100,6	186,1
Прибуток від реалізації 1 т картоплі, грн.	-145,2	109,1	170,5	181,2	15,6	76,4	в 2,9 рази
Прибуток на 1 га, грн.	-1723,5	1324,7	1661,6	1773,1	246,2	1201,8	в 2,4 рази
Рівень рентабельності, %	-19,7	16,4	27,2	28,1	1,8	7,5	в 3,6 рази

У результаті, проведеного автором, дослідження встановлено, що при умові достатнього забезпечення сільськогосподарського виробництва необхідним ресурсним потенціалом, картоплярство може досягти прибуткового рівня.

Результати проведеного здобувачем вибіркового анкетування 200 господарств населення, що діють на території областей Подільського регіону, дозволити оцінити структуру витрат на виробництво та реалізацію картоплі у цих господарствах (табл. 3).

Дані таблиці свідчать, що в селянських господарствах під картоплею зайнята приблизно третина всіх площ, які обробляються (27-38%). Середня урожайність картоплі становила 2008 року 167 ц/га. Обробляють землю в основному вручну і трактором (81%), вручну і кіньми, і трактором (12%). Витрати живої праці з розрахунку на 1 гектар по досліджуваних господарствах становлять 1202 люд.-год., а на 1 центнер - 7,0-7,2 люд.-год.

Найбільшу питому вагу в загальних витратах на виробництво і реалізацію картоплі в опитаних нами господарствах зайняли витрати на оплату праці (37,4%), насіння (19,3%), добрива (16,5%). Обчислений нами рівень рентабельності з врахуванням оплати праці (яку фактично ніхто не здійснює) становить 215,7%. Проте рівень товарності тут дуже низький. Більша частина господарств вирощує картоплю з метою лише самозабезпечення цим важливим продуктом харчування та годівлі худоби (63,6%).

Таблиця 3

Обсяг та структура витрат на виробництво і реалізацію картоплі в господарствах населення (за даними вибіркового анкетного обстеження 2008 р.)

Показники	Витрати, грн.	Структура витрат, %
	на 1 га	на 1 ц
Оплата праці	3534	21,16	37,4
Насіння: власне	1655	9,91	17,5
куповане	171	1,02	1,8
Добрива: власні	1381	8,27	14,6
куповані	180	1,08	1,9
Засоби захисту рослин	302	1,81	3,2
Паливно-мастильні матеріали	483	2,89	5,1
Електроенергія	18	0,11	0,2
Послуги	812	4,86	8,6
Інші матеріальні витрати	359	2,15	3,8
Виробничі витрати - всього	8894	53,26	94,1
Витрати на збут	554	3,32	5,9
Повна собівартість	9449	56,58	100
Ціна реалізації	х	178,60	х
Прибуток	х	122,02	х
Рівень рентабельності, %	х	215,7	х

Значна кількість селянських господарств із товарних перетворились у натуральні. Вони у подальшому не зможуть утримувати свої позиції у картоплярстві.

Успішність розвитку ринку картоплі багато в чому залежить від підвищення рівня товарності в господарствах населення, оскільки їх частка в загальному виробництві картоплі понад 99%.

Ці господарства вже досягли максимальних обсягів виробництва, і надалі вони будуть зменшуватись під дією соціально-економічних, демографічних та інших факторів.

Можливості господарств населення в подальшому нарощуванні виробництва картоплі вичерпані через обмеження трудових, фінансових і матеріальних ресурсів.

Усі складнощі, пов'язані з вирощуванням і реалізацією картоплі в господарствах населення викладено нами в матриці SWOT-аналізу.

У процесі дисертаційного дослідження було проведено системний аналіз впливу факторів на економічний ефект функціонування картоплярства в агроформуваннях Подільського регіону. У результаті аналізу було побудоване рівняння регресії та визначено вплив складових факторів на результат системи.

Зокрема, в процесі дослідження було сформульовано рівняння впливу факторів на урожайність картоплі: Y = -87,257 + 1,533 х₁ + 3,742х₂ + 0,466х₃ + 5,296х₄+20,182х₅, де Y - урожайність картоплі, ц/га; х₁ - трудозабезпече-ність на 1000 га, тис. люд-год; х₂ - тракторозабезпеченість на 1000 га; х₃ - питома вага по кращих попередниках, %; х₄ - норма внесення органічних добрив на 1 га, т; х₅ - норма внесення мінеральних добрив на 1 га, ц.

Таблиця 4

Матриця SWOT-аналізу для особистих господарств населення

Strength (Переваги)	Weakness (Недоліки)
1. Великий ступінь виживання, стійкості в кризових ситуаціях та адаптованість до зміни зовнішнього середовища 2. Висока мотивація праці 3. Основне джерело виробництва картоплі в даний період 4. Власні ресурси органічних добрив 5. Традиційно мінімальне використання хімічних засобів, або виключення їх 6. Екологічно чистий продукт для здорового харчування 7. Сприятливі ґрунтові та кліматичні умови	1. Складності з матеріально-технічним забезпеченням 2. Складності з впровадженням нових технологій 3. Використання примітивних і неефективних технологій основаних головним чином на ручній праці 4. Неможливість використання сівозмін через обмеженість земельних ділянок 5. Низька якість насіннєвого матеріалу, проблеми з сортозаміною та сортооновленням 6. Відсутність малогабаритної техніки, обладнаних приміщень для зберігання урожаю 7. Низька конкурентоспроможність 8. Труднощі самостійного виходу на ринки збуту 9. Низькій рівень товарності 10. Складності на ринку кредитів
Opportunities (Можливості)	Threat (Загрози)
1. Один із найдоступніших видів аграрного бізнесу 2. Можливість інтеграції з іншими сільськогосподарськими організаціями, яка сприяє синергетичного ефекту 3. Потенціальна можливість швидкого реагування на зміни потреб ринку 4. Потенціал внутрішньої кооперації 5. Синегретичний ефект 6. Широкі можливості для обміну посадковим матеріалом	1. У результаті багаторічного беззмінного вирощування картоплі на тих самих ділянках: · зниження урожайності: · активне розкладання гумусу, ерозійні процеси і деградація ґрунтів. 2. Реалізація картоплі випадковим посередникам за нав'язаними ними умовами, низький прибуток 3. Нездатність самостійно протистояти природнокліматичним ризикам 4. Селекційне виродження насіннєвого матеріалу

В процесі дослідження автором був проведений маржинальний аналіз по підприємству «Мрія» Гусятинського району Тернопільської області, яке на сучасному етапі займає перше місце серед сільськогосподарських агроформувань Подільського регіону. За результатами аналізу сформульовані висновки про те, що критичний обсяг продажів у 2009 році в порівнянні з 2008 роком зріс на 26852 ц або в 1,4 рази, причому, така зміна відбулась за рахунок: зростання постійних витрат з 537946 до 1869331 грн. на +46164,3 ц, ціни реалізації 1 центнера з 76,59 до 102,98 грн. на -30971 ц та питомих змінних витрат з 47,75 до 61,90 грн. на +11658,7 ц.

Крім того на зменшення зони безпеки реалізації картоплі на 19 % у 2009 році в порівнянні з 2008 роком найбільший вплив спричинили фактори підвищення суми постійних витрат та ціни реалізації 1 ц картоплі. Так, за рахунок зростання постійних витрат в 2,5 рази, зона безпеки знизилась на 48,9 % та внаслідок підвищення ціни реалізації 1 центнера, зона безпеки збільшилась на 32,8 %. Сумарний вплив зміни обсягу реалізації та питомих змінних затрат відобразився у зниженні зони безпеки на 3,7 %.

У третьому розділі - “Основні напрямки та перспективи розвитку картоплярства в агроформуваннях регіону” - розроблено та запропоновано для впровадження перелік заходів для агроформувань різних форм господарювання, які зможуть забезпечити зростання показників економічної ефективності виробництва та реалізації картоплі в областях Подільського регіону, зокрема обґрунтовано необхідність інтеграційних перетворень.

Як результат інтеграційних перетворень в регіоні необхідним повинно стати використання кластерних технологій як найбільш вагомого напрямку підвищення ефективності та конкурентноздатності картоплепродуктового підкомплексу регіону в цілому.

Дослідження можливостей кластерних технологій призвело до розробки концептуальної схеми картоплепродуктового кластеру в Подільському регіоні.

Проведена робота по дослідженню існуючої системи маркетингових досліджень ринку картоплі та сільськогосподарської продукції в цілому. Обґрунтована найбільш оптимальна організаційна структура сільськогосподарських підприємств, в якій обов'язковим елементом стане маркетингова служба.

Врахувавши різні можливості агроформувань регіону у виробничих потужностях, якості вирощуваної продукції та ціни її реалізації, для забезпечення оперативною маркетинговою інформацією пропонується використання ними, в якості джерел інформації, електронних ресурсів Всесвітньої мережі Інтернет.

За допомогою математичної моделі визначено оптимальну структуру площ посадки картоплі в сільськогосподарських підприємствах досліджуваного регіону з використанням науково обґрунтованої технології, виходячи з якої запропоновано зведений план потреби регіону в інвестиціях для створення повноцінної матеріально-технічної бази картоплепродуктового підкомплексу (табл. 5).

Таблиця 5

Зведений план потреби в інвестиціях для створення матеріально-технічної бази картоплярства регіону

Напрямки інвестиційних вкладень	Сума інвестицій по роках, тис. грн.	Загальна сума інвестицій, тис. грн.
	2010	2011	2012	2013	2014	2015
Придбання елітного насіння	1,3	2,5	4,0	5,1	5,5	7,6	26,0
Придбання техніки: картоплесаджалки картоплезбиральні комбайни	0 14025,2	0 20475	0 20775	190,3 20475	635,1 18300	700,0 20250	1525,4 114300,2
Разом	14026,5	20477,5	20779	20670,4	18940,6	20957,6	115851,6
Будівництво модернізованих картоплесховищ та ін.	4000	-	-	-	-	-	4000
Разом інвестиційних вкладень	18026,5	20477,5	20779	20670,4	18940,6	20957,6	119851,6
Очікуваний прибуток, тис. грн.	1462,8	3043,6	5264,1	7701,6	10537,8	17570,0	45580,0

За результатами проведених розрахунків визначено прогнозний баланс картоплі в агроформуваннях Подільського регіону на 2015 рік (табл. 6).

Таблиця 6

Прогнозний баланс картоплі в агроформуваннях областей Подільського регіону (2015 рік)

Показники	Області регіону	Подільський регіон
	Вінницька	Тернопільська	Хмельницька
Валовий збір, тис. т	2556,1	1174,8	1626,9	5357,8
Витрати, тис. т :
споживання населення	209,7	140,9	169,7	520,3
на насіння	300,7	138,2	191,4	630,3
на корм худобі	73,4	49,7	56,4	179,5
втрати при зберіганні, транспортуванні та ін.	127,8	58,7	81,3	267,8
реалізація	590,3	340,0	400,4	1330,7
експортні ресурси	1591,7	646,9	978,7	3217,3
Рівень товарності, %	85,3	84,0	84,8	84,9

ВИСНОВКИ

Скорочення виробництва продукції АПК у період реформування економіки України зумовило зростання імпорту аграрної продукції, що призвело до кількісного та якісного погіршення рівня харчування населення. У таких умовах картоплярство набуло важливого соціально-економічного значення у вирішенні проблем забезпечення продовольчої безпеки країни.

У дисертації дано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми підвищення економічної ефективності виробництва картоплі в господарствах різних форм власності і господарювання, що полягає в наступному: поглибленні соціально-економічної сутності поняття “економічна ефективність виробництва” стосовно продукції рослинництва; виявленні основних тенденцій розвитку картоплярства; систематизації показників, що характеризують економічну ефективність виробництва картоплі; адаптації методики факторного аналізу стосовно галузі картоплярства в різних організаційно-господарських структурах та розробленні авторської економіко-математичної моделі програмування економічної ефективності виробництва картоплі, а також формулюванні основних напрямів збільшення її валових зборів при менших виробничих витратах.

1. Області Подільського регіону зазвичай займались вирощуванням картоплі. У загальному виробництві картоплі в Україні частка Подільського регіону з 2000 року коливається в межах 16,3-18,4%, дещо зменшившись проти 1990 року. За період реформ перед виробниками сільськогосподарської продукції Подільського регіону постали ті ж самі проблеми, що й перед АПК країни. Через порушення ринків збуту, різке скорочення обсягів переробки сировини, зростання імпорту продовольчих товарів актуальною стала проблема вибору культур, які доцільно вирощувати, їх асортименту, якості, оптимального обсягу виробництва, проблема збуту. У результаті в сільськогосподарських підприємствах відбулось скорочення площ ряду культур, у тому числі картоплі. Так, 1990 року у сільськогосподарських підприємствах регіону під вирощуванням картоплі було зайнято 60,4 тис. га, 2009 року ця площа скоротилась до 2,9 тис. га, або в 20,8 раза. Відповідно зменшився і валовий збір. Серед причин, що зумовили скорочення посівних площ та обсягу виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах основними були: зниження попиту оптових покупців, ускладнення збуту продукції, важкий фінансово-економічний стан господарств, дефіцит оборотних коштів, висока зношеність низькопродуктивної сільськогосподарської техніки, недостатня забезпеченість посадковим матеріалом.

2. Зростання диспаритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію зробило проблематичним придбання нової техніки, елітного насіння, паливно-мастильних матеріалів, добрив, засобів захисту рослин. А саме картопля потребує суттєво вищого рівня затрат на виробництво ніж інші основні культури. За 1991-2009 роки індекс зростання цін на продукцію сільського господарства в країні був у 7 разів нижчим порівняно з промисловими товарами. Диспаритет цін став причиною того, що ціна не виконує свої основні функції - не забезпечує розширене відтворення і у виробників не покриває середньогалузевих витрат виробництва.

3. Стабільність загального обсягу виробництва картоплі в регіоні і навіть його зростання зумовлені збільшенням площ посадки цієї культури в господарствах населення. Цим господарствам притаманні високий ступінь виживання та стійкості в кризових ситуаціях, потенціальна можливість швидкого реагування на зміни потреб ринку. Це один із найдоступніших видів аграрного бізнесу. В умовах інфляції, зростання цін на основні продукти харчування, безробіття, знизився життєвий рівень населення і воно з метою самозабезпечення харчуванням інтенсивно зайнялось вирощуванням картоплі. Це явище стало характерним для усієї країни. Для картоплярства Подільського регіону, як і України в цілому, характерним є низький рівень урожайності в порівнянні з країнами, де ця галузь добре розвинена. За досліджуваний період середня урожайність картоплі по Україні не перевищувала 139, у Вінницькій області - 154, Тернопільській - 161 центнера з гектара. У Хмельницькій області лише 2007 року вона досягла 200 центнерів, а 2009 знову знизилась і становила 157 центнерів з гектара.

4. Для аналізу кількісного впливу факторів на ефективність картоплярства та знаходження резервів її зростання необхідно використовувати системний підхід, основним інструментом якого є системний аналіз, що передбачає кількісне дослідження зв'язку результатів господарювання з факторами, які його обумовлюють, що в свою чергу дає можливість враховувати при прийнятті рішень пріоритет факторів. Основне місце у системному аналізі займає математична модель, яка будується за принципом деталізації факторів. Проведений індексний та системний аналіз впливу різних факторів на ефективність виробництва картоплі виявив, що основними з них є урожайність картоплі з 1 гектара; розмір площі посадки картоплі; об'єм внесення органічних та мінеральних добрив на 1 га посадки; трудо- та тракторозабезпеченість на 1000 га; питома вага площ посадки по кращих попередниках. Виявлені фактори зумовили основні напрями досліджень по підвищенню ефективності функціонування картоплепродуктового підкомплексу регіону. У процесі дослідження було проведено маржинальний аналіз на матеріалах агрофірми «Мрія» Тернопільської області. Результати аналізу виявили, що в процесі виробництва картоплі у 2008 та 2009 роках відбулися зміни у показниках критичного обсягу продажів та зони безпеки реалізації картоплі. Основними факторами, що спричинили зростання критичного обсягу продажів та зниження зони безпеки реалізації, були фактори підвищення суми постійних витрат та ціни реалізації 1 ц картоплі.

5. Основними напрямами підвищення ефективності функціонування картоплярства регіону є впровадження у межах картоплепродуктового підкомплексу Подільського регіону інтеграційних агроформувань. Формування інтегрованих об'єднань в картоплепродуктовому підкомплексі АПК регіону надасть можливостей для появи спільного ефекту, що включатиме в себе економічний, технологічний, екологічний та соціальний ефекти та призведе до стійкого функціонування і розвитку як всього агропромислового підкомплексу, так і картоплепродуктового зокрема. При цьому економічний ефект буде досягнуто за рахунок збільшення масштабів виробництва, поглиблення спеціалізації, підвищення якості продукції, зниження витрат виробництва та обігу, а також підвищення продуктивності праці робітників за рахунок покращення мотивації праці. До основних напрямів, по яких можлива інтеграція в картоплепродуктовому підкомплексі, необхідно віднести:

· організація у великих сільськогосподарських підприємствах, а також при сільських адміністраціях спеціалізованих підрозділів для забезпечення господарств населення на договірній основі матеріальними ресурсами та послугами по обробці ґрунту;

· організація агрофірм, агрохолдингів та промислово-фінансових груп;

· створення підрозділів при великих інтегрованих агроформуваннях, що спеціалізувались би на виробництві насіннєвої картоплі для забезпечення як власних потреб, так і потреб господарств населення у посадковому матеріалі.

· організація картоплепродуктового кластера, центром якого повинно стати підприємство по переробці продукції картоплярства.

У результаті дослідження виявлено основні негативні передумови, що гальмують процес формування та розвитку інтегрованих об'єднань. До них можна віднести:

· відсутність ініціативи як зі сторони керівників підприємств та господарств населення, так і зі сторони державних органів управління;

· відсутність планування у регіоні і областях;

· недосконале законодавство тощо.

У зв'язку з цим вважаємо за необхідне розробку обласної концепції інтеграції підприємств та організацій АПК і зокрема програми створення інтегрованих формувань картоплепродуктового підкомплексу як складової ланки цієї концепції.

6. Важливим напрямом підвищення економічної ефективності галузі є удосконалення системи реалізації картоплі та перехід на основі цього від збутової до маркетингової орієнтації господарювання. З метою вивчення потреб ринку та координації діяльності по виробництву та реалізації картоплі у великих інтегрованих агроформуваннях КПП доцільним є створення маркетингової служби. При незначних об'ємах виробництва та реалізації картоплі створення таких служб є економічно невигідним, тому збір та аналіз інформації про кон'юнктуру ринку повинна забезпечувати районна маркетингова служба, яка може бути як структурним підрозділом управління агропромислового комплексу, так і самостійною комерційною організацією.

7. Подальший розвиток картоплярства регіону потребує впровадження інтенсивних технологій та підвищення рівня його механізації. Для обґрунтування необхідності дотримання вимог технологій вирощування картоплі, як основної передумови виходу на рівень отримання прибутків у галузі картоплярства Подільського регіону, нами розроблена модель оптимального розміщення площ посадок картоплі в інтегрованих спеціалізованих агроформуваннях областей досліджуваного регіону.

Оптимальна структура площ посадки картоплі в інтегрованих агроформуваннями регіону, а також використання ними запропонованої технології призведе до:

· збільшення площ посадки картоплі для потреб реалізації на 148,9 тис. га;

· підвищення рівня урожайності на 132-133 ц/га;

· зниження виробничої собівартості 1 ц вирощеної картоплі на 10-11 грн. за 1 центнер;

· розрахований прибуток від реалізації при застосуванні такої технологій, зросте на 26388,7 тис. грн., що дозволить досліджуваній галузі вийти зі збиткового рівня виробництва картоплі та отримувати прибуток у розмірі 17570,0 тис. грн. Рівень рентабельності зросте до 123,7%.

Основою відродження галузі картоплярства становитимуть значні фінансові вкладення як зі сторони держави, так і від потенційних вітчизняних інвесторів. Отже, за результатами розрахунків, необхідний розмір п'ятирічних інвестицій у галузь становить 119,9 млн. грн. Майже половина вкладених фінансових ресурсів (38%) покриватиме, впродовж 2010-2015 рр. запланований прибуток, 62% вливань будуть окуплені до 2020 року.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Бурлаков О. С. Картоплярство в особистих підсобних господарствах населення Хмельницької області / О. С. Бурлаков // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. наук. праць. Біла Церква. 2007. Вип. 45. С. 101-105.

2. Бурлаков О. С. Проблеми картоплярства в Подільському регіоні / О. С. Бурлаков // Науково-теоретичний журнал Хмельницького економічного університету «Наука й економіка». Науково-теоретичний журнал. Хмельницькій. 2009. Вип. 3(15). т. 2. С. 134-138.

3. Бурлаков О. С. Системний підхід до аналізу ефективності виробництва картоплі / О. С. Бурлаков // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. Кам'янець-Подільський. 2007. № 15. С. 345-348.

4. Бурлаков О. С. Стан розвитку картоплярства в Подільському регіоні / О. С. Бурлаков // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. Кам'янець-Подільський. 2006. № 14. т. 2 (Інститут бізнесу і фінансів). С. 51-55.

5. Бурлаков О. С. Стан розвитку картоплярства в Хмельницькій області / О. С. Бурлаков // Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва (серія “Економіка АПК і природокористування”). Харків. 2006. № 11. С. 56-62.

В інших наукових виданнях:

6. Бурлаков О. С. Маркетингова діяльність підприємств аграрного сектора економіки / О. С. Бурлаков // Україна в ХХ столітті: проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку. Зб. наук. праць. Кам'янець-Подільський. 2008. С. 216-219.

7. Бурлаков О. С. Інформаційне забезпечення маркетингу в агроформуваннях галузі картоплярства / О. С. Бурлаков // Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці: матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції: в 2-х т. (Луганськ, 7-9 квітня 2011 р.). Луганськ: Phoenix, 2011. Том 2. С. 120-122.

АНОТАЦІЯ

Бурлаков О.С. Економіко-організаційні аспекти ефективного функціонування картоплярства в агроформуваннях Подільського регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Подільський державний аграрно-технічний університет, Кам'янець-Подільський, 2011.

Досліджено теоретико-методологічні основи ефективного розвитку картоплярства, а також удосконалено систему основних показників діагностики економічної ефективності картоплевиробництва в агроформуваннях Подільського регіону.

Проаналізовано сучасний стан виробництва та реалізації картоплі в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення областей Подільського регіону. Виявлено основні проблеми та тенденції розвитку галузі в господарствах різних організаційно-правових форм.

Запропоновано нові форми інтеграції в картоплепродуктовому виробництві, які дозволять підвищити економічну ефективність, зокрема, за рахунок співпраці аграрних, промислових, фінансово-кредитних та інших установ та організацій.

Розроблено економіко-математичну модель розрахунку оптимальної структури площ посадки картоплі та на її основі визначено і обґрунтовано потребу регіону в інвестиційних ресурсах.

Ключові слова: картоплярство, економічна ефективність, виробництво, споживання, інтеграція, підприємство, господарства населення, економіко-математична модель.

АННОТАЦИЯ

Бурлаков А.С. Экономико-организационные аспекты эффективного функционирования картофелеводства в агроформированиях Подольского региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Подольский государственный аграрно-технический университет, Каменец-Подольский, 2011.

Определена сущность понятия "экономическая эффективность производства продукции растениеводства", усовершенствованы методологические подходы и методика ее оценки.

Исследованы теоретико-методологические основы эффективного развития картофелеводства, а также систематизированы основные показатели диагностики экономической эффективности производства картофеля в агроформированиях Подольского региона.

Проанализировано современное состояние производства и реализации картофеля в сельскохозяйственных предприятиях и хозяйствах населения областей Подольского региона. Выявлены основные проблемы и тенденции развития отрасли в хозяйствах различных организационно-правовых форм.

Дана оценка эффективности производства картофеля в сельскохозяйственных предприятиях и хозяйствах населения, охарактеризован их ресурсный потенциал и определен уровень его использования в области картофелеводства, выявлено влияние основных факторов на эффективность производства в условиях становления рыночных отношений и мирового экономического кризиса.

В процессе диссертационного исследования проведен системный анализ влияния факторов на экономический эффект функционирования картофелеводства. По результатам анализа построено уравнение регрессии и определено влияние составляющих факторов на результат системы.