Лижний спорт

13. Ваше відношення до перемог і поразок?

В'ячеслав Веденин: “У великому спорті не можна зупинятися - миттєво наздоженуть і обійдуть. Дуже важко змусити себе вколювати, коли ціль досягнута, коли приходять почесті, комфорт. А треба. Іншого шляху ні”.

Микола Зимятов: “Довго стратити себе після невдачі не в моїх звичках. Намагався зробити правильні висновки й трудитися ще більше. Я ніколи не втрачав віри в себе”.

Раїса Сметанина: “Перемога показує, що спортсмен може, а поразка - чого він коштує”.

Владимир Смирнов: “И програвати й перемагати треба з достоїнством. Але вся глибина характеру проявляється саме в період невдач”.

14. Як ви ставитеся до змагань із системи Гундер-Сіна?

Лариса Лазутина: “Для глядачів це повний кайф. Для спортсменів - м'ясорубка, у якій, як правило, той, хто виграє першу гонку, спалює свої нерви, а з ними - і надію на перемогу в другий”.

Любов Егорова: “Гандикап по Гундерсену - це ціпок про два кінці. Це адже так важко - бігти спереду й щосили намагатися там же й залишитися. Але іноді психологічно навіть легше не бачити основних суперників. У всякому разі, перші кілометри”.

15. А що скажете про естафету?

Олена Вяльбе: “Я тричі була що стартує, “забойщицей” і стільки ж “фінішером”. Тут як ніде - один за всіх і все - за один!”

Галина Кулакова: “Ця справа тонке. Отут багато чого залежить і від випадку. Тут твій контакт із суперниками прямій, і варіантів боротьби багато. Часом перемагає не стільки найсильніший, скільки більше врівноважений і спритний”.

Олексій Прокурорів: “Якщо вибирати між естафетою й індивідуальною гонкою, то мені простіше, якщо на дистанції я відповідаю тільки за свій власний результат”.

16. Чи існує тактика естафет?

Лариса Лазутина: “Так. Тренери набудовують кожну з нас на боротьбу з конкретною лижницею. Естафета на Олімпіаді 1994 року далася нам у неимоверно важкій боротьбі з норвежками, але ми були готові до такого опору на всіх етапах!

Олена Вяльбе: “Існує. Коли я стартер, то треба піти разом з основними претендентками на медаль, а потім постаратися хоч мало-мало від них утекти. Коли біжу останній етап, те тут все залежить від ситуації. Якщо перед тобою хтось зі своїх “капнув” і треба відігравати, то я згадую Веденина зразка 1972 року. Коли ж є запас - тактика інша”.

17. Класичний приклад “неймовірного” показав в олімпійській естафеті 1972 року Веденин. Що ж відбулося?

В'ячеслав Веденин: “Після першого етапу ми були третіми з відставанням в 2 секунди. Після другого - першими, виграючи 1 секунду в норвежцев. А от після третього ми вже програвали одну мінуту із зайвим. Причому на останньому етапі моїм суперником був бронзовий призер на дистанції 30 км Йос Харвикен, у якого я в тій гонці виграв ледве більше мінути. Але отут-те всього 10 км.

Шансів дістати його було мало. Я відчував упевненість і був готовий до боротьби. Спочатку прагнув до одному - побачити спину суперника. Це трапилося на 9-м кілометрі, на самому початку передостаннього підйому. Тоді я про себе запитав його: “Коли ж ти почнеш оглядатися?” І він оглянувся. У той момент я вже не сумнівався, що зумію обійти його. Сил у мене немов додалося, і я переміг >>.

18. До чого повинен бути готів спортсмен, що вперше ввійшов у збірну команду країни?

Сергій Савельєв: “Ідеально знати свій організм. Самостійно визначати його можливості, регулювати навантаження. Бути готовим, що поруч немає особистого тренера. Уміти знайти грань між недоробкою й перевантаженням в обсязі й інтенсивності. Уміти ладити з іншими членами збірні “.

19. Успіхи в лижному марафоні - це визнання вищого мистецтва спортсмена. Коли Ви вийшли на цю дистанцію, коли домоглися успіху й коли покинули її?

Владимир Кузин: “Мені було 24 роки. До перемоги в 1954 році стартував на полсотне лише один раз. Покинув в 26?.

В'ячеслав Веденин: “50 і 70 км освоїв в 24 роки. Повторював їх усередині країни відповідно 4 і 2 рази. Другим у марафоні на ОИ й ЧМ був в 27 і 29 років. Залишив ці славні дистанції в 34 роки”.

Микола Зимятов: “В 23 і 24 роки стартував на Союзі, зайнявши 6 і 5 місця. Виграв олімпійську медаль в 25 років. Пішов в 29?.

20. Особисте питання до Зимя-Тову: “Чому так рано пішов і чому повернувся?”

Микола Зимятов: “Непросте питання. У якийсь момент здалося, що більшого я зробити не смогу. Піти непереможеним? Ні, таких думок не було, на це молоді розраховують, а коли зживешся зі спортом, те кожний зайвий рік у ньому приймаєш як подарунок долі. Доганяти було нелегко, і тільки тепер я зрозумів, як може вплинути на підготовку пропущена ранкова зарядка або “зекономлений” кілометр кросу. На жаль, повернення не відбулося. Чоловіча світова лижна практика також говорить про те, що знову зійти на Олімп після пропуску 2-3 років - неможливо”.

21. Персональне питання Раїсі Зметаної: “Ви брали участь в 8 ЧМ і 5 ОИ. Що це - подарунок долі або бажання бути першої серед чоловіків і жінок?”

Раїса Сметанина: Мій приклад тільки зайвий раз підтверджує які величезні потенційні можливості має людина. Напевно це доля. А вона адже як стежка, колись закінчується. Якщо ж по ній ніхто не ходить, вона заростає. Хотілося б, щоб хтось пройшов по ній ледве далі, ніж я.

22. Як відпочиваєте, улюблене заняття?

Владимир Смирнов: “Відпочиваю тільки в міжсезоння. Дуже люблю плавання на плотах по красивейшим сибірських ріках, де ночуєш у наметах, ловиш і готовиш сам рибу. Привітаю все нове, невідоме й тому дає прекрасну розрядку”.

Раїса Сметанина: “Домівка найкраще. На зборах же віддавала перевагу спокійній музиці й розповідям Шукшина”.

Олексій Прокурорів: “Приїжджаю щороку в село, де народився - Марино, і вважаю своїм святим обов'язком скопати щовесни шість соток під картоплю. Тут же ходжу на полювання”.

Микола Зимятов: “Саме чудесне - це некваплива, але з деяким азартом, грибне полювання”.

23. Ваш девіз?

Галина Кулакова: “Залиш свій слід на лижні”.

Раїса Сметанина: “Змусь себе бути найдужчої”.

В'ячеслав Веденин: “Тобі важко, але важко й твоїм суперникам”.

Микола Зимятов: “Знай себе! Вір у себе!”

Любов Баранова: “Виграй тоді, коли це потрібно!”

Любов Егорова: “Мене цікавить тільки перемога”.

Олексій Прокурорів: “Будь сьогодні краще, ніж учора!”

24. І останнє. На кого рівнятися? Назвіть трійки наших кращих жінок і чоловіків в індивідуальних перегонах на 1998 рік.

Владимир Кузин: Олена Вяльбе - 3 ОИ й 5 ЧМ - 16 медалей (10+2+4); Раїса Сметанина - 5 ОИ й 8 ЧМ - 12 (3+5+4); Лариса Лазутина - 3 ОИ й 5 ЧМ - 11 (6+3+2); Олексій Прокурорів - 4 ОИ й 6 ЧМ - 7 (2+1+4); Микола Зимятов - 2 ОИ й 2 ЧМ - 4 (3+1+0); В'ячеслав Веденин - 2 ОИ й 2 ЧМ - 5 (2+2+1).

Ґрунтовка лиж (Частина 3)

Підготовка лиж для ґрунтовки

Перш ніж приступитися до підготовки нових лиж, необхідно визначити - яким способом оброблена ковзна поверхня. Лижі, оброблені заводським способом шліфування, вимагають легкого ручного циклювання (гострою металевою циклею), при якій віддаляються тільки ворсинки, але не пластик (тобто не стираючи малюнка - штайншлифта на ковзній поверхні). Якщо не було заводського шліфування, то необхідно перевірити стан ковзної поверхні, видаляючи дефекти. Це робиться шляхом зняття тонкого шару поверхні металевою циклею, що чергується із просоченням парафіном (рясно просочити парафіном, потім сциклить - повторити цю процедуру кілька разів). Потім очищаємо лижі від залишків парафіну за допомогою латунної щітки й твердого фибертекса.

Ґрунтовка лиж

Після циклювання лижі металевою циклею необхідно ретельно вичистити ковзну поверхню латунною або бронзовою щіткою й твердим фибертексом, а потім нанести ґрунтувальний парафін (спеціальний ґрунтувальний або будь-який більш-менш м'який з діапазоном застосування - 3 -10 градусів. Звичайно використовують фіолетовий). При цьому бажано застосовувати парафін у надлишковій кількості, прогріваючи лижі два-три рази без проміжного циклювання й додаючи парафін по стольку, по скольку він усмоктується в поверхню.

Остудити лижі. Через 20 - 30 мінут видалити надлишковий парафін пластмасовим шкребком і обробити поверхня нейлоновою щіткою. Зробити таку обробку ковзної поверхні кілька разів з ретельним зачищенням нейлоновою щіткою після кожного шару. Вищевказаною ґрунтовкою лиж ми повинні домогтися створення на поверхні шару, що поблискує.

Якщо погодні умови вимагають, щоб на лижах була структура, а лижі не мають заводського штайншлифта, необхідно вручну зробити відповідну нарізку. Нанесення структури завжди виробляється перед тим, як на лижу наноситься основний парафін. Правда, іноді в цей порядок роботи втручається погода: наприклад, в останню годину перед стартом різко міняється температура, вологість. У цьому випадку нарізку доводиться наносити після основного парафіну.

Ґрунтовка лиж під відповідну погоду

При ґрунтовці ковзної поверхні під основний парафін варто пам'ятати:

температура плавлення парафіну, використовуваного при ґрунтовці, повинна бути вище температури плавлення основного парафіну, тобто ґрунтувальний парафін повинен бути більше тугоплавким (у цьому випадку основний парафін не змішується із ґрунтувальним). У випадку холодної погоди, коли як основний парафін використовується морозний, а значить - тугоплавкий твердий парафін - і немає можливості в якості ґрунтувального використовувати більше твердий, ґрунтуємо лижі парафіном, аналогічним по твердості основному парафіну.

При дуже старому, твердому, “агресивному” снігу, якщо тривалий період часу коштує та сама погода (особливо мороз), та й просто для зняття з поверхні електростатичної напруги при ґрунтовці рекомендується використовувати парафін-“антистатик” (наприклад, “START”-antistatic або “REX”-antistatic, art 433 і т.д.)

При ґрунтовці лиж під відповідну погоду під звичайний парафін необхідно використовувати простій, а під фторсодержащий - фтористий.

Ґрунтовка виробляється звичайним способом, за допомогою праски з нормальної для даного парафіну температурою плавлення (як правило, це температура 120 градусів. Щоб одержати таку температуру на “підошві” праски, терморегулятор потрібно поставити в положення +150 градусів). Нанести парафін на ковзну поверхню, розплавляючи брусок парафіну об праску й заливаючи в такий спосіб лижу товстим шаром розплавленого гарячого парафіну.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ: не завжди є можливість (насамперед фінансова) парафін на лижу “лити рікою”. Помітив - багато аматорів лижного спорту використовують наступний спосіб: коротким швидким рухом плитка парафіну оплавляється на прасці й таким же швидким рухом цією плиткою (поки на ній є розплавлений парафін) натирається ділянка лижі. Процедура повторюється кілька разів доти, поки вся лижа не покриється парафіном. Потім парафін плавиться на лижі, як звичайно, праскою. Цей спосіб непоганий і цілком має право на життя. У всякому разі, економії парафіну вам удасться домогтися значної.

Остудити, потім надлишки парафіну видалити пластмасовим шкребком і ретельно обробити поверхня нейлоновою щіткою.

РАДА: графитосодержащие ковзні поверхні краще ґрунтувати графітовими або фторографитовыми парафинами.

Тестування парафинов

Для досягнення найкращого ковзання дуже важливо підібрати парафін, що відповідає конкретно сьогоднішнім погодним умовам. Робиться це шляхом тестування парафинов. Спочатку визначаємо погодні умови, для чого оцінюємо:

структуру снігу,

вологість снігу й забруднення,

температуру снігу,

вологість і температуру повітря.

Наприклад, тверді й гострі сніжинки мають потребу у твердому й стійкому до стирання парафіні. Мокрий і брудний сніг вимагає парафіну, що володіє гарними водовідштовхувальними властивостями, краще фторированного. При сухому снігу використовується парафін з малим змістом фтору або без нього. Вибір парафіну (тестування) виробляється експериментальним шляхом з використанням безпосередньо лиж або спеціальних пірамід (хтось називає їх ще болванками, хтось - мишками). Спочатку випробовуємо самі об'єкти (піраміди або лижі). Для цього всі вони проходять однакову підготовку з використанням того самого парафіну. Потім тестируются по відношенню друг до друга, або за часом проходження контрольного відрізка, або по довжині викочування на тестируємій ділянці, тобто визначаються модельні характеристики кожного тестируємого засобу. Після цього на кожний об'єкт наноситься парафін з набору передбачуваних для використання. Після нанесення парафіну й відповідної обробки знову виробляється тестування. Одержавши різницю в часі проходження тестируємої ділянки або в довжині викочування й зрівнявши отримані дані з модельними характеристиками кожного тестируємого об'єкта, робимо нескладні математичні підрахунки й визначаємо кращий парафін. Цей-Те парафін і наноситься на кращі “бойові” лижі кожного конкретного гонщика.

Можна використовувати для тестування й спеціальну машинку екатеринбургского виробництва, що по швидкості обертання на снігу спеціальних пластикових дисків з нанесеними на них парафинами визначає ковзні характеристики кожного конкретного тестируємого парафіну. Ми, щоправда, використовуємо перший (з пірамідами) спосіб.