Отличительные черты социологического подхода к религии. Анализ воззрений Э. Дюркгейма на природу религиозных верований. Идея сакрального и понятие солидарности в концепции французского социолога. Изучение особенностей развития коллективного сознания.

Религиозный состав населения России начала XXI века. "Новые православные" в России, теория приватизации религии. Сравнительный анализ современной и традиционной форм религиозности, их влияния на молодежь. Влияние неверующих на мотивацию верующих.

Значение религии для общества. Виды и формы морально-нравственного воспитания, его объективные и субъективные предпосылки, социальное значение. Этикет и нравственность как "два пересекающихся круга". Проблемы духовной культуры современной России.

Религия как фактор легитимизации специальных форм социальных действий, т.е. отдельных систем социальных отношений. Религия и политическая система общества. Роль старообрядчества в развитии торгового промышленного капитала в России. Религия и семья.

Понятие и причины возникновения религии в обществе как особой формы осознания мира, обусловленной верой в сверхъестественное, ее место и значение. Роль религии в жизни общества и религиозные организации, главные направления и специфика их деятельности.

Солидарность (сплоченность общества или группы) как главная тема социологии Дюркгейма. Типы солидарности, религия как система верований и обрядов. Особенности религиозного культа. Действие, поднимающее индивида над уровнем рутинной повседневной жизни.

Крестьяне как носители религии. Раннее христианство - городская религия. Сущность рыцарской веры и бюрократического войска. Различия внутри "буржуазной" религии. Этические религии спасения непривилегированных слоев. Связь интеллектуальной среды и религии.

Религиозно-нравственное отношение к труду. Анализ механически-утилитарного и религиозного мировоззрений у разных социальных мыслителей, критика бентамизма. Религиозное самоопределение личности как важный фактор развития народного хозяйства России.

Социология религии как научная дисциплина, лежащая на стыке эмпирической науки, философии и теологии. Предмет и методы социологических исследований. Религиозные группы и институты, отношения между ними. Влияние верований на мотивацию действий людей.

Эстетические параметры развития культуры. Религия как социальное явление, как структурный компонент гражданского общества в его социальных проявлениях на разных уровнях. Уровни социологического изучения религиозности, ее взаимосвязь с обществом.

Изучение религии как социального феномена в его взаимодействии с обществом. Наиболее распространенные и самые развитые религиозные системы. Взгляды Маркса, Дюркгейма и Вебера относительно изучаемой формы осознания мира. Типы религиозных организаций.

Социологический, институциональный и культурологический подход к определению религии. Характерные черты религии. Религиозная символика и ее роль в ценностно-нормативной системе религии. Церковь как основная форма современной религиозной организации.

Социологическое определение религии, её функции. Эволюции института религии на различных ступенях развития общества. Фетишизм, тотемизм и магия как первобытные формы верований. Ценностно-нормативный и организационный уровни функционирования религии.

Религия как один из самых древних социальных институтов, определение ее понятия и основных характеристик. Функции религии: мировоззренческая, легитимизирующая (нравственная), культуротранслирующая, интегративная, регулятивная и психотерапевтическая.

Религия как социальное явление. Основные функции религии. Попытки научного осмысления религиозного опыта. Мировые религии, численность последователей по конфессиям. Авраамические религии: иудаизм, христианство, ислам. Влияние религии на общество.

Социальные институты - исторически сложившиеся устойчивые деятельности людей. Своеобразие в восприятии Бога как одно из основных отличии религиозных систем. Специфические особенности конфуцианской этики. Постулаты Вебера в области социологии религии.

Религия как социальный феномен: определение, элементы, типы религий, форма религиозной организации. Религиозные традиции современности и секуляризация. Социологическое осмысление религии Максом Вебером: «Протестантская этика и дух капитализма».

Анализ роли религии в социальных процессах при взаимодействии государства и гражданского общества на примере России в период Гражданской войны и ЮАР в эпоху Национальной партии. Механизмы политического влияния церковных институтов на внутреннюю среду.

Нет такого социального института, который регулирует удовлетворение потребностей, инстинктов человека, лучше, чем религия. Религия регулирует все жизненные и общественные процессы и по справедливости определяет место каждого человека в обществе.

Две крайности в оценках религии в ее отношении к культуре. Общая характеристика религии и ее ценностей на разных уровнях развития культуры. Особенности и значение верований в процессах становления цивилизации. Взаимосвязь религии и современной культуры.

Религия как звено социальных и культурных связей, функционирование которого позволяет понять их структуру и возникновение. Назначение и виды исследуемого общественного института, а также типы организаций. Религиозные взгляды Маркса, Дюркгейма и Вебера.

Грунтовні наукові дослідження проблеми міжнародного значення, пов'язаної з контраверсійною діяльністю тоталітарних культів деструктивного типу, що мають свій безпосередній негативний вплив на права підростаючого покоління та носять загрозливий характер.

Питання присутності релігійної домінанти в національній ідеї. Актуальність розгляду взаємозв'язку релігії та процесів творення нації, її посилення потужними маніфестаціями вітальності даних феноменів на початку ХХІ ст. в українському суспільстві.

Концептуалізація головних соціальних механізмів впливу релігійного чинника на соціально-економічну поведінку за умов викликів часу глобалізаційного характеру. Місце та роль релігії як соціокультурного різновиду детермінанти економічної поведінки.

Виявлення місця релігійності в системі ціннісних орієнтацій школярів. Визначення ціннісних преференцій релігійних школярів у порівнянні з ціннісним профілем школярів нерелігійних. Причини низького рівня релігійності у школярів на Сході України.

Встановлення зв’язку між релігійністю та економічною безпекою. Модернізація релігії та тенденції її розгортання. Дослідження соціальних передумов секуляризації. Пріоритетність економічних цінностей у порівнянні з релігійними переконаннями і цінностями.

Сутність і теоретичне дослідження феномену релігійності. Психологічні особливості релігійності студентів, а також дослідження та обґрунтування її впливу на особистісне становлення юнаків і дівчат за допомогою кореляційного та факторного аналізу.

Огляд особливостей релігійно-конфесійної ситуації на Україні у світлі нових статистичних даних. Із національним складом населення пов’язана і його релігійна орієнтація. Зміни в релігійну конфігурацію України вносили постійні перерозподіли її земель.

Вплив релігії на світогляд мешканців Сходу та Заходу України. Результати крос-регіонального соціологічного дослідження, проведеного у Галичині та Донбасі у червні 2014 р. Уявлення про суспільство на позиціях об’єктивізму. Уявлення мешканців про щастя.

Дослідження впливу громадської думки і соціального статусу жінки в різних регіонах і країнах світу. Роль представництва жінок на всіх рівнях управління сфери фізичного виховання і спорту в країнах Північної Африки та Близького Сходу у розвитку спорту.