Обґрунтування методологічних засад міжкультурної комунікації як складного соціального феномена. Аналіз умов, при яких розгортаються комунікативні процеси в умовах інформаційної єдності людства та відбувається формування постіндустріального суспільства.

Розгляд ідеологій, на основі яких виникли моделі соціальної політики, притаманні соціальним державам. Порівняльна характеристику моделей соціальної політики. Моделювання та застосування складових системи державного регулювання соціального захисту.

Основна характеристика категорії політичної рефлексії як механізму сприйняття та відтворення соціально-політичної дійсності. Головна особливість вироблення суспільно-політичним мисленням сприйняття політичної дійсності суб’єктами політичної рефлексії.

Узагальнення та обґрунтування методологічних і організаційних засад формування соціальної статистики в контексті гармонізації її з міжнародними соціальними стандартами і вимогами. Роль регіональних індексів людського розвитку для виявлення проблем.

Принципи і методи економіки соціальної роботи як діяльності всієї структури суспільного захисту населення з виробництва нематеріальних послуг. Пенсійне забезпечення і страхування, трудові відносини як основні завдання плану дій уряду Російської Федерації.

Характеристика методологічних засад соціально-психологічного дослідження. Поняття, форми, механізми і етапи соціалізації - процесу становлення особистості, поступового засвоєння нею вимог суспільства, набуття соціально значимих характеристик свідомості.

Аналіз повсякденності як важливої методологічної дослідницької оптики, крізь яку слід розглядати та вивчати сучасне місто та процеси урбанізації. Визначення специфіки і пріоритетних напрямів дослідження повсякденного життєвого досвіду сучасних городян.

Інтерпретація міста як простору повсякденності. Характеристика міста в просторі соціокультурної ситуації як символу для людини, своєрідної моделі світу. Визначення специфіки і пріоритетних напрямів дослідження повсякденного життєвого досвіду городян.

Визначення сутності ризиків людського розвитку у системі суспільних відносин, їх трактування як міри небезпеки певної події, процесу, явища. Обґрунтування підходів до ідентифікації ризиків, які формуються під впливом глобальних та національних чинників.

Дослідження проблеми формування критичного мислення майбутніх фахівців, яке сьогодні виступає одним із засобом безпеки в умовах глобальної інформатизація суспільства, а також інформаційної війни. Опис засобів боротьби в інформаційно-психологічній війні.

Принципи методології постпозитивізму. Положення своєї соціальної теорії К. Поппер виклав у праці "Відкрите суспільство і його вороги", в якій був здійснений критичний аналіз моделей суспільного устрою, запропонованих Гераклітом, Платоном, Арістотелем.

Наукові концепції теорії бібліографії. Внесок відомих бібліографознавців у розвиток науки. Методологічно-концептуальні засади сучасного бібліографознавства. Вдосконалення авторських концепцій, осмислення досвіду інформаційно-технологічних перетворень.

Аналіз мережних комунікацій як механізму конструювання комунікаційного простору. Принципи мультифункціональності і соціабельності, управління використанням Інтернет-комунікацій інформаційного суспільства. Роль лідерів у моделюванні соціальних норм.

Дослідження підходів до визначення рівня розвитку громадянського суспільства. Визначення особливостей та недоліків традиційних кількісних показників. Розробка пропозиції щодо вдосконалення методики та методології вивчення громадянського суспільства.

Дослідження поняття "криза" з позиції якісної характеристики стану та змін політичної системи суспільства під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Деякі методологічні підходи до аналізу кризових явищ в умовах суспільно-політичної модернізації.

Сутність відтворювальної територіальної системи, закономірності її формування, функціонування та розвитку в просторі і часі. Характер взаємозв`язків стану навколишнього середовища, здоров`я населення та процесів демовідтворення, типізація регіонів.

Комплексний аналіз соціуму в умовах цифрової трансформації та інтенсифікація робіт у сфері гуманітаристики. Участь інформаційних установ у розбудові цифрових гуманітарних наук. Особливість формування інформаційних систем соціогуманітарної спрямованості.

Поняття про методологію наукового дослідження. Значення та особливості наукового спостереження, його переваги та недоліки. Методика та етапи організації спостереження у дослідженнях. Основні вимоги до формулювання запитань в анкеті. Значення інтерв’ю.

Базові параметри досліджень, розроблені дослідниками швейцарської школи. Теоретичні інструменти ідентифікації трансдисциплінарності на основі чотирьох критеріїв. Особливості залучення до дослідження зацікавлених соціальних акторів - стейкхолдерів.

Использование документальных источников в современных социологических исследованиях. Анализ документов как метод сбора первичной социальной информации. Специфика и характеристика основных методов анализа документов: традиционного и формализованного.

Процесс эмпирического исследования. Преобразование формы информации, проверка и структура данных. Анализ эмпирических данных социологии и виды статистических группировок. Классификация видов графиков. Структура отчета о социологическом исследовании.

Исследование методов, этапов проведения эмпирических социологических исследований и анализа эмпирических данных. Обработка, интерпретация, анализ данных, построение выверенных опытным путем и обоснованных обобщений, выводов, рекомендаций и проектов.

Основные методы, применимые для анализа эффективности некоммерческих организаций. Проблема финансирования и поиска его источников как основная проблема Ростовского отделения союза композиторов России. Гранты, субсидии и иная спонсорская поддержка союза.

Разработка программы социологического исследования внутренней среды организации социометрическим методом. Анализ социоматрицы по каждому критерию. Виды социограмм и особенности их построения. Расчет индивидуальных и групповых социометрических индексов.

Государственная социальная политика развитых демократических стран. Финансирование социальной сферы за счет бюджетов центральных и местных органов власти как один из методов осуществления социальных программ. Социальные льготы и принцип нуждаемости.

Теоретические аспекты специфики, уровней, способов и технологии решения социальных проблем. Методологические особенности социального анализа, его задачи и процедуры. Общая характеристика социальных методов и техники изучения проблем социальной работы.

Цели социальной службы школы в условиях возникновения общественных явлений, обусловленных наличием детей, у которых нет родителей. Принципы вычленения проблемы сиротства. Особенности семейной, общественной и трудовой адаптации приемного ребенка.

Функции общественного мнения. Характеристика основных классов методов сбора социологической информации. Сущность прямого наблюдения и опросов, оценка документального анализа. Средства массовой информации как инструмент формирования общественного мнения.

Исследование понятия религиозного габитуса П. Бурдье. Ознакомление с уязвимыми сторонами концепции религии Бурдье. Характеристика недостатков модели Бурдье, которая приписывает церкви заслуги в поддержании социального порядка и легитимности власти.

Общие идеи и история формирования качественной социологии. Изучение основных видов качественных исследований в социологии. Построение мини-теории на основе аналитической индукции. Изучение опыта анализа глубинного интервью методом обоснованной теории.