Громадянське суспільство та політична культура: теоретичнийі прикладний аспекти

Велику тривогу у громадян викликає політична ситуація. Майже половина опитаних оцінюють нинішню політичну ситуацію як «гостру, конфліктну» (вказали 33,1%) або як «вибухонебезпечну» (10,2%). Значна частина (48,6%) респондентів характеризує її як «напружену». Лише 4,5% опитаних вважають політичну ситуацію «спокійною, благополучною». Ще 3,6% не визначилися з відповіддю.

Зростає число опитаних, які вважають, що в Україні сьогодні все йде в неправильному напрямі. Ще в лютому місяці таких було 60,6%, а сьогодні - 75,3%. Ця кількість перевищила аналогічний показник, який був зафіксований в квітні минулого року під час загострення політичної кризи. Раніше більшість громадян тяжіли до стабілізації ситуації, сьогодні спостерігається паритет прибічників стабілізації і тих, хто виступає за кардинальні зміни в країні, за зміну політичного керівництва. Серед опитаних 49,1% респондентів вважає, що українське суспільство потребує стабільності, а 43,8% вважають, що суспільство потребує кардинальних змін і, перш за все, - змін політичного керівництва [4].

Наведений аналіз свідчить про наявний поступовий процес формування громадянської культури суспільства. Однак, вона розвивається не лише на інституціональному рівні. Становлення інститутів громадянського суспільства у формі громадських організацій, політичних партій, нових профспілок, рухів, інститутів незалежних поглядів та громадської думки сприяло формуванню демократичних принципів і норм, політичних відносин у суспільстві. І саме вони, значною мірою, спричинили прийняття нової конституції, появу ідей реформування політичної системи, трансформації виборчої системи, модернізації політичної системи суспільства.

Однак, призначення громадянського суспільства полягає у здійсненні якісних змін у суспільно-політичному житті. Поки що воно повільно впливає своїми важелями на формування громадянської політичної культури. Інститути громадянського суспільства, як свідчить практика, ще не виконують одну із провідних своїх функцій - інформування населення. Його рівень залишається низьким. Люди не знають про ініціативи української еліти і не обтяжують себе ознайомленням з проектами суспільно-політичного та економічного розвитку. Отже, функція інформування населення щодо важливих політичних процесів має набувати цілеспрямованості й системності, що підвищить роль громадянського суспільства в формуванні нових підходів у діяльності політичних інститутів.

Прийняття Конституції України у 1996 році ще більше посилило роль і значення громадянського суспільства в посиленні демократичних стандартів. Чинна конституція встановлює дійсно політичну, економічну та ідеологічну свободу, що забезпечується шляхом закріплення принципу багатоманітності. Щодо політичної багатоманітності, то вона надала реальну можливість створення і діяльності різних об'єднань громадян, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні і функціонуванні органів державної влади і місцевого самоврядування.

Природно, що різноманітні інтереси та потреби громадян стали набувати конкретної форми і підштовхувати державу до вже назрілих змін і у виборчому законодавстві. За роки незалежності один із головних інститутів громадянського суспільства, політичні партії, зріс у кількості з 12 у 1991 році до 172 у 2009 році, отже держава має враховувати думку цього найвагомішого політичного суб'єкта.

Тобто, ідею громадянського суспільства ми розглядаємо в двох аспектах. По-перше, по мірі його формування певним чином обмежуються можливості держави щодо втручання в усі сфери життєдіяльності людини; по-друге, в суспільстві ініціативно створюються організації, які допомагають громадянам розв'язувати проблеми, висловлювати і реалізовувати свої інтереси. Дані організації захищають громадянина від тиску держави, консолідують суспільство. Державність неможлива без своєї природної основи - громадянського суспільства, воно також неможливе без державності, яка оформлює його в планомірну єдність.

Як сфера взаємодії різних структур, громадянське суспільство має забезпечувати високий рівень відносин в політичній сфері. Але воно, як основа виявлення приватних інтересів, стимулює політичну сферу і завдяки розгортанню своїх інститутів у економічній, соціальній та духовній сферах вимагає політичних реформ. Адже відомо, що політична сфера живиться відображенням не своїх власних інтересів , а інтересів, які висловлюються і оформлюються в інших трьох сферах життєдіяльності суспільства. І все, що торкається так чи інакше інтересів громадян, набуває політичного значення.

До діяльності численних громадських організацій, політичних партій та інших інститутів залучається все більше громадян. І хоча дані структури ще є слабкими організаційно і фінансово, не мають достатнього кадрового потенціалу, своєю діяльністю вони впливають на формування громадської думки щодо процесів державотворення.

Громадянське суспільство має виступати визначальним у забезпеченні глибинного взаємозв'язку і взаємоопосередкування з державою. Саме у надрах громадянського суспільства виникають і оформлюються суспільні інтереси, відбувається обмін можливостями між його суб'єктами щодо реалізації представницьких функцій. Робота громадянського суспільства сприяє засвоєнню громадянами політичних норм і цінностей, які властиві сталим демократіям і тим самим консолідації різних груп інтересів навколо них. Для демократії потрібне сильне громадянське суспільство, яке може протистояти державі, і, водночас, достатньо активне, щоб самому розв'язувати проблеми по примиренню різних інтересів. Скажімо, на даному етапі розвитку України, виникають нові політичні інтереси, пов'язані з інтеграційним процесом у європейську спільноту, з наповненням змістом ринкових відносин тощо. Їх активно висловлюють окремі громадські інститути, політичні партії, профспілки. Водночас, без наявності відповідної нормативної бази дані інтереси не призводять до консолідації, діалогу влади і суспільства. Зокрема, це яскраво виявляється у встановленні виборчого законодавства, суперечностях у визначенні ролі громадських організацій під час виборів до Верховної Ради України.

Дослідження громадської думки в Україні перед виборами Верховної Ради 2007 р., проведеного IFES у вересні цього ж року, вказують на те, що більшість українців нічого не чули про жодну з двох ключових поправок до виборчого законодавства, прийнятих Верховною Радою при підготовці до виборів. 47% говорять, що знають про те, що парламент прийняв поправку до виборчого законодавства, за якою мінімум 50% зареєстрованих виборців повинні проголосувати для того, щоб результати виборів були визнані дійсними. Більшість (53%) не знають про цю поправку. Друга поправка, яку прийняли депутати, проголошує, що заочне голосування більше не дозволятиметься під час дострокових виборів до того, як закінчиться термін роботи поточного складу парламенту. Тільки 35% знають про цю поправку, тоді як 65% кажуть, що вони не чули про її існування. Коли респондентів просили оцінити вплив поправок, ті, хто обізнані про обидві поправки загалом вважають, що поправка матиме позитивний, а не негативний вплив на виборчі права громадян. Щодо мінімальної явки у 50%, більшість (58%) тих, хто знає про поправку, вважають, що вона матиме позитивний вплив, тоді як 14% думають, що вона матиме негативний вплив, а 15% думають, що вона не матиме ніякого впливу взагалі. Щодо поправки, що стосується заочного голосування, 46% тих, хто знає про поправку, думають, що вона матиме позитивний вплив, 24% - негативний і 16% - не матиме впливу взагалі [372].

Хоча українці мають позитивну думку щодо деяких аспектів виборчого процесу, вони не задоволені адмініструванням цього процесу. Більшість (57%) не погоджується з тим, що виборчим процесом керують компетентно. Це може бути однією з причин того, чому 45% не погоджуються, що результати виборів відображають фактичне голосування в Україні (порівняно з 41% тих, хто погоджується з цим твердженням). Крім того, небагато українців (26%) погоджуються, що виборча система забезпечує засоби боротьби з порушеннями під час виборів. Таке ставлення в цілому може бути однією з причин того, чому більша кількість українців говорять, що вони не мають значної або будь-якої довіри до Центральної виборчої комісії, ніж відсоток тих, хто говорить, що вони мають велику або значну довіру (49% проти 41%) [90].

Це свідчить про неадекватність громадянської культури суспільства завданням формування демократичної, правової, соціальної держави. Тому виховна функція громадянського суспільства у процесі трансформації виборчої системи має стати однією з основних.

Саме громадянська культура є якісною діяльністю суспільства, що передбачає втілення його переконань, ідеалів, принципів та інших базових цінностей у політичні процеси. Адже суспільство не засвоїло достатньою мірою норми і традиції демократичного розвитку держави, зокрема, і в частині застосування виборчої системи, воно має її такою, на яку здатне сьогодні. Без адекватного рівня громадянської політичної культури не можна штучно запровадити новітні політичні інститути і процеси.

За цих умов досить часто в суспільстві виявляються такі особливості політичної культури як відмова брати участь у політичній діяльності партій, об'єднань, громадських формувань. За результатами соціологічного дослідження IFES членство в різних професійних, соціальних, культурних спілках та групах підтримки залишилося на відносно такому ж рівні, як і під час проведення дослідження в листопаді 2005 р. Тринадцять відсотків говорять, що вони - члени профспілок, 3,3% - політичних партій, 1,6% - релігійних груп, 0,7% - неурядових організацій і по 0,4% - союзів художників/учених і місцевих органів самоврядування. Вісімдесят один відсоток стверджують, що вони не є членами жодного з цих типів організацій.

Отже, можна зробити висновок про те, що сутність політичної культури в умовах оновлення українського суспільства має характеризуватися діалектичним синтезом протилежностей - об`єктивного і суб`єктивного в людині. Це означає, що на індивідуальному рівні політична культура, що виступає тією ланкою, яка пов`язує три складника суспільного життя - особу, політику і культуру, повинна виявляти:

· по-перше, міру засвоєння особою досвіду політичного розвитку суспільства в минулому і тепер; якою мірою цей досвід враховується в її політичному мисленні і політичній діяльності, чи допускаються помилки і прорахунки минулого у сучасному політичному житті;

· по-друге, міру оволодіння особою культурою політичного мислення як теоретико-методологічним інструментарієм політичних знань, аналізу і оцінок політичного життя суспільства; здатність особи прогнозувати результати своєї політичної діяльності, а також результати політичної діяльності соціальних груп та громадських організацій;

· по-третє, міру засвоєння особою усіх елементів, навиків та вмінь самостійної політичної діяльності; наскільки культура (засіб, зміст і результат) політичної діяльності особи стає для неї нормою життя;

· по-четверте, якою мірою культура політичного мислення і культура політичної діяльності збагачують духовно-практичний світ особи в цілому, сприяють перетворенню об`єктивних умов політичного життя суспільства за законами гуманізму, демократизму, громадського обов`язку.

Таким чином, в нашому суспільстві існує безліч проблем. Відживає старе. Спинається на ноги нове, зокрема, гуманний порядок. Процес цей глибоко суперечливий і болісний. Йде пошук засобів і шляхів цивілізованого розв`язання накопичених проблем. Це передбачає:

· високий рівень політичної свідомості, усвідомлення необхідності виключення насильницьких методів, насилля при розв`язанні проблем, при узгодженні суперечностей на примиренних інтересів;

· розробку політичних, соціальних технологій цивілізованого способу розв`язання людських проблем, що передбачають хід подій, можливості виникнення політичного напруження і конфліктів;

· накопичення досвіду оптимального функціонування політичних інститутів і політичних процесів тощо.

Заради побудови власної державності, соціальної, демократичної, правової держави потрібна сильна й збалансована політика, що вимагає від держави, політичних діячів високої компетентності і відповідальності. Важливо підключити весь наявний конструктивний механізм людського потенціалу. Слід допомогти громадянину підтримати віру в те, що вихід з кризи є, бо без такої віри неминучий занепад зацікавленості, зниження соціальної активності тощо.

Якщо громадянин буде обізнаний в сутності того, що відбувається, він зрозуміє необхідність змін і необхідність нагальну. Його розуміння знайде відбиття у свідомості і культурі, і тоді його підхід до розв`язання існуючих проблем стане більш дійовим, активним, результативним. Тобто політична свідомість і політична культура будуть спроможні адекватно відображати політичні інтереси.

У розвитку політичної культури і свідомості народу України накопичилось безліч проблем. Їх можна звести до такого ряду:

· політична культура і свідомість здатні посилювати або послаблювати поступальний розвиток, процес функціонування економічних, соціальних, політичних і духовних відносин;

· досить часто громадяни протистоять проголошеним офіційним цінностям, своєю поведінкою відхиляють те, що їм нав`язувалося. Переважно цей процес мав прихований характер. Завдяки скритності процесів, що відбувалися в розумі людей, у реальній свідомості їхня руйнівна сила ставала вагомою;

· своєчасне виявлення проблем політичної культури і свідомості має здійснюватися не лише за допомогою економічного аналізу, а й шляхом політологічних, соціологічних методів дослідження політичних процесів;

· одним із проявів політичної свідомості виступає хибна свідомість, що вражає окремі групи і верстви населення. У свою чергу деформована свідомість завжди вражена багатьма суперечними розколинами;

· теоретичний рівень політичної культури і свідомості вступив у суперечність з реальною дійсністю і не спроможний відобразити її в поступальному розвитку;

· подоланню суперечностей у процесі перетворення політичної культури і свідомості народу України в реальну силу заважають старі догми, стереотипи і традиції. Важкими тягарями на шляху їх раціонального розвитку лежать само цензура, нетерпіння, маніпулювання, диктат, відсутність культури полеміки, толерантності тощо;

· важко відбувається процес усвідомлення людьми своєї гідності, власної сили; йде пошук знищених протягом багатьох років кращих людських якостей;

· відкинуто фетиші, переписується далека і близька історія, триває пошук місця суб`єктів у політичних процесах;

· подолати деформації у політичній культурі і свідомості спроможна політика відродження і утвердження політичних і соціально-моральних цінностей, насамперед, ідей гуманізму, свободи і гідності особи, соціальної рівності і справедливості.

Таким чином, політичній свідомості та політичній культурі належить визначна роль у формуванні громадянина, громадянського суспільства і соціальної, демократичної, правової держави, які дають змогу виявити глибинні причини специфіки політичної поведінки різних соціальних верств і особистостей. Висока політична, правова свідомість і культура народу є фактором стабілізації суспільних відносин, в свою чергу, політична і соціальна урівноваженість, розвиток правових гарантій, розуміння громадянами своїх свобод і обмежень поведінки створюють все більш сприятливі умови для економічного зростання.

Ми розглядаємо політичну свідомість у широкому контексті, як сукупність психічного відображення політики, її суб`єктивний компонент, виявляючи себе на різних рівнях, у різних ситуаціях. На формування і розвиток політичної свідомості впливає суспільна діяльність соціальних суб`єктів у процесі їхньої праці та спілкування. З цих причин політична свідомість у роботі розглядається як складова частина соціальної активності людини, як запорука самопромування і саморозвитку громадянського суспільства. Політична свідомість - це розуміння суспільством самого себе як політичної цілісності. Але вона здатна також активно впливати на політичне життя, а через нього - на всі сфери суспільства. Тому важливо сприяти формуванню такої свідомості, яка б адекватно відобразила потреби соціального прогресу в країні.

Пізнати політичне життя суспільства неможливо без поглиблення вивчення його політичної культури, бо саме вона, на думку автора, здебільшого пояснює витоки, характер і особливості конкретної політичної системи, пануючий у суспільстві політичний режим, політичну свідомість і поведінку суспільних груп, динаміку і спрямованість політичних процесів. Вивчення політичної культури надало можливість виявити соціально-політичні механізми зміцнення, стабільності політичної системи, а також її потенційно деструктивних елементів. Підкреслюється, що джерелом політичної культури є політична діяльність. Для демократичної культури характерні висока політична активність громадян, їх включення в політичну систему, визнання громадянських прав і свобод, принцип контролю громадянами діяльності уряду, визнання політичних відмінностей та дії політичних сил.

Розуміння політичної культури треба наповнити новими характеристиками і змістом, вона має сприйматися як культура політичного життя, політичної влади, політичного мислення, культура умов і змісту політичної діяльності тощо. Такий підхід поглиблює змістовність і функціональну спрямованість політичної культури, розширює простір для її подальшого дослідження.

Щоб змінити політичну культуру і свідомість, важливо зрозуміти її роль і місце у процесі побудови нової держави, формуванні громадянського суспільства. Відомо, що в різні періоди вони набувають різних суттєвих ознак, можуть бути активною, нейтральною або пасивною і, навіть, реакційною суспільною силою. В цьому також актуальність подальшого дослідження важливих політологічних категорій - «політична свідомість» і «політична культура».

Громадянське суспільство пронизане мільйонами найскладніших людських відносин, воно відрегульоване й збалансоване. Його коріння в далекій давнині, бо кращі представники всіх епох і народів завжди цікавилися даною ідеєю і розробляли її. Суспільство, держава приймають оптимальні рішення, розробляють ефективну політику, тоді політичні та інші відносини мають гнучку, пластичну природу, здатні до еволюційних змін.

Відзначені якості мають стати невід'ємними, тому що громадянське суспільство і держава - це люди зі своїм спектром інтересів. Виявити їх, визначити пріоритети, збалансувати й знайти механізми впровадження в життя і покликана правова держава. Але робити цю справу вона має неодмінно з урахуванням менталітету свого народу.

ДЖЕРЕЛА

1. Аг А. Системный анализ современного общества / А. Аг // Политология вчера и сегодня. -- Вып. 3. -- М., 1991. --С. 43--44.

2. Акімов Д. І. Громадянське суспільство і громадянська активність як чинники демократичного розвитку України : (теоретико-методологічний і технологічний аспекти дослідження) / Д. І. Акімов // Наукові праці МАУП : зб. статей. -- К., 2003. -- Вип. 5. -- С. 135Ї140.

3. Александер Дж. Парадокси громадянського суспільства / Дж. Александер // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. -- 1999. -- № 1. -- С. 27Ї41.

4. Аналитический отчет по результатам исследования «Общественное мнение на фоне ухудшения экономической и политической ситуации». ЦСД «София» [Электронный ресурс]. Ї Режим доступа : http://www.sofia.com.ua/page72.html

5. Антикорупційний комітет «Межа» : інформаційно-новинний портал [Електронний ресурс] // Дослідження Transparency International. -- Режим доступу : http://www.akmf.org/act/2584.html

6. Антикорупційні ініціативи Президента України [Електронний ресурс] : сторінка сайту Офіційного Інтернет-представництва Президента України Віктора Ющенка. -- Режим доступу : http://www.president.gov.ua/content/anticorruption.html

7. Арато Э. Возрождение, упадок и реконструкция концепции гражданского общества / Э. Арато, Д. Коен // Політична думка. -- 1996. -- № 1. -- С. 25Ї31.

8. Арато Э. Концепция гражданского общества: восхождение, упадок и воссоздание -- и направления для дальнейших исследований / Э. Арато // Полис. -- 1995. -- № 3. -- С. 86Ї94.

9. Аристотель : соч. в 4 т. / [пер. с древнегреч. ; общ. ред. А. И. Доватура]. -- М. : Мысль, 1983. -- (Филос. наследие). Т. 1. Политика. Афинская полития. -- 1983 -- 482 с.

10. Аршинов В. И. Гражданское общество в контексте синергетического подхода / В. И. Аршинов, Н. Г. Савичева // Общественные науки и современность. -- 1999. -- № 3. -- С. 7Ї19.

11. Бабкин В. Основы политологии / В. Бабкин, Н. Козюбра, В. Копейчиков и др. [Курс лекций для высших учебных заведений]. -- К., 1991.

12. Бабкін В. Д. Роль соціально-правової держави в Україні в консолідації суспільства : матеріали «круглого столу» «Шляхи консолідації громадянського суспільства в Україні» (Київ, 23 червня 1999 р.) / В. Д. Бабкін -- К., 1999. -- 74 с.

13. Бабкіна О. Демократичні детермінанти трансформації українського суспільства / Ольга Бабкіна // Віче. -- 2007. -- № 13. -- С. 25Ї29.

14. Балабан Р. У пошуках громадянського суспільства / Р. Балабан // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. -- К., 2004. -- Вип. 25. -- С. 413Ї420.

15. Бандурка О. Право і держава -- теоретичний аспект / О. Бандурка, О. Пушкін, Л. Зайцев // Право України. -- 1995. -- № 11. -- С. 3Ї8.

16. Банчук М. Ідеологія та культура діяльності правозахисних органів України в контексті становлення громадянського суспільства : політологічний аналіз / Банчук М. -- К. : Юстиніан, 2005. -- 144 с.

17. Банчук М. Громадянське суспільство в Україні: поняття і реальність / М. Банчук // Людина і політика. -- 2003. -- № 1. -- С. 42Ї49.

18. Барановська Н. Україна: Утвердження незалежної держави (1991--2001) / [Н. Барановська, В. Верстюк, С. Віднянський та ін.; під ред. В. Литвина] / -- К. : Видавничий дім «Альтернативи», 2001.

19. Барановський Ф. В. Європейська інтеграція та демократичний розвиток України: концептуальний аналіз взаємовпливу : [монографія] / Фелікс Володимирович Барановський. -- Луганськ : Елтон-2, 2007. -- 407 с. -- (Наукове видання).

20. Барков В. Соціально-політичні основи становлення громадянського суспільства в Україні / Барков В. -- К. : Стилос, 1999. -- 197 с.

21. Барков В. Що таке відкрите громадянське суспільство? / В. Барков, М. Мокляк // Вітчизна. -- 1996. -- № 11Ї12. -- С. 105Ї107.

22. Бебик В. Глобальне громадянське суспільство: теорія, методологія, менеджмент / Валерій Бебик // Політичний менеджмент. -- 2006. -- № 2 (17). -- С. 140Ї147.

23. Безверхий В. Із двох зол вибираємо менше? / В. Безверхий // Віче. -- 1994. -- № 3. -- С. 3--10.

24. Безверхий В. Взаємовідносини між громадянським суспільством та державою в Україні: політологічний аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / В. Безверхий. -- К., 1995. -- 24 с.

25. Безродна В. Особливості становлення громадянського суспільства в Україні у контексті модернізації / В. Безродна // Держава і право. -- К., 2002. -- Вип. 17. -- С. 481--484.

26. Безродна В. І. Особливості формування громадянського суспільства в процесі політичної модернізації України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / В. І. Безродна. -- Одеса, 2003. -- 17 с.

27. Безродная В. И. Гражданское общество в политическом измерении / В. И. Безродная // Перспективы. -- 1998. -- № 2. -- С. 22--24.

28. Бекешкіна І. Демократія, політична культура та громадянське суспільство в Україні // Тези доповіді на конференції «Розвиток демократії в Україні» (Київ, 29 верес. - 1 жовт. 2000 р.). -- К., 2000. -- С. 18--21.

29. Библер В. О гражданском обществе и общественном договоре // Через тернии. -- М. : Прогресс, 1990. -- 792 с.

30. Бистрицький Є. Передчуття громадянського суспільства // Дзеркало тижня. -- 2007. -- №42 (671). -- С. 3.

31. Бідзюра І. Політологічні роздуми у контексті тріади «парламентаризм - громадянське суспільство - правова держава» / І. Бідзюра // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. -- К., 2007. -- Вип. 36. -- С. 114Ї121.

32. Богініч О. Л. Громадянське суспільство як основа функціонування правової держави / О. Л. Богініч // Правова держава. -- 1995. -- № 6. -- С. 65--69.

33. Боднар А. Гражданское общество: проблемы интерпретации / А. Боднар // Политология вчера и сегодня. -- Вып. 3. -- М., 1991. -- С. 59--61.

34. Бойко М. «Державний патерналізм» та перспективи створення громадянського суспільства в Україні / М. Бойко // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. -- 2000. -- № 3. -- С. 187--189.

35. Бойчук М. А. Влада і громадянське суспільство: механізми взаємодії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.01 «Теорія та історія політичної науки» / М. А. Бойчук -- К., 2007. -- 20 с.

36. Бондаренко В. Президент Македонии Борис Трайковски: «Наши народы сближает миролюбие» / В. Бондаренко // Зеркало недели. -- 2000. -- 21--27 октября.

37. Борденюк В. Деякі аспекти співвідношення місцевого самоврядування держави і громадянського суспільства в Україні / В. Борденюк // Право України. -- 2001. -- № 12. -- С. 24--27.

38. Буник М. З. Принципи моделювання громадянського суспільства як системи соціально-політичних відносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.01 «Теорія та історія політичної науки» / М. З. Буник. -- Львів, 2006. -- 16 с.

39. Бурдяк В. Політична культура країн Європи в контексті інтеграційних процесів [монографія] / В. Бурдяк, Н. Ротар. -- Чернівці : Рута, 2004. -- 234 с.

40. Бурлацкий Ф., Галкин А. Современный Левиафан: Очерки политической социологии капитализма / Ф. Бурлацкий, А. Галкин. Ї М., 1985. Ї С. 200Ї201.

41. Вайнштейн Г. Формирование гражданского общества в России: надежды и реальность / Г. Вайнштейн // Мировая экономика и международные отношения. -- 1998. -- № 5. -- С. 22--35.

42. Варывдин В. А. Гражданское общество / В. А. Варывдин // Социально-политический журнал. -- 1992. -- № 8. -- С. 15Ї48.

43. Вебер М. Изранные произведения / Макс Вебер ; [пер. с нем. сост., общ. ред. и предисл. Ю. Н. Давыдова]. -- М. : Прогресс, 1990. -- 808 с.

44. Винниченко В. Відродження нації : в 3 ч. / В. Винниченко. -- Ч.1. -- К. : Вид-во політичної літератури України, 1990. -- 349 с.

45. Витюк В. В. Становление идеи гражданского общества и историческая эволюция / Витюк В. В. -- М. : Институт социологии РАН, 1995. -- 91 с.

46. Войналович В. А. Партійно-державна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940 - 1960-х років: політологічний дискурс / Войналович В. А. -- К. : Світогляд, 2005. -- 741 с.

47. Войтенко Т. Громадянське суспільство в Україні: аналіз соціального конструювання / [Т. Войтенко, О. Гончарук, Ю. Привалов; відп. ред. Ю. Саєнко] / Наукова збірка -- К. : Стилос, 2002. -- 368 с.

48. Войтенко Т. Громадянське суспільство в Україні: аналіз соціального конструювання / [Войтенко Т., Гончарук О., Привалов Ю.] ; відп. ред. Ю. Саєнко. -- К. : Стилос, 2002. -- 368 с. -- (Наукова збірка).

49. Воронов І. Громадянське суспільство і влада / І. Воронов // Людина і політика. -- 2003. -- № 1. -- С. 31Ї42.

50. Выдрин Д. В политике должны участвовать не те, кто желает, а те, кто может / Д. Выдрин // Перспективи. -- 1991. -- № 8. -- С. 80Ї90.

51. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії «громадянське суспільство» / Юрген Габермас. -- Львів : Літопис, 2000. -- 318 с.

52. Гаджиев К. Концепция гражданского общества: идейные истоки и основные вехи формирования / К. Гаджиев // Вопросы философии. -- 1991. -- № 7. -- С. 19--35.

53. Гаджиев К. С. Политическая наука : пособие. -- М. : Сорос -- Междун. отношения, 1994. -- 400 с.

54. Гаджиев К. С. Политология / Гаджиев К. С. -- М. : Логос, 2001. -- 488 с.

55. Галкин А. А. Обновление и стабильность в современном обществе / Галкин А. А., Новинская М. И. -- М. : Логос, 2000. -- 364 с.

56. Гальчинський А. Глобальна криза чи криза глобалізації / А. Гальчинський // Віче. -- 2002. -- № 1. -- С. 47-48.

57. Ганжуров Ю. ЗМІ як інститут громадянського суспільства / Ю. Ганжуров // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. -- К., 2004. -- Вип. 25. -- С. 63Ї74.

58. Гегель Г. В. Ф. Философия права / Георг Вильгельм Фридрих Гегель ; [пер. с нем. ред. и сост. Д. А. Каримов и В. С. Нерсесянц; авт. вступ. ст. и примеч. В. С. Нерсесянц]. -- М. : Мысль, 1990. -- 524 [2] с., 1 л. порт. -- (Философское наследие).

59. Геєць В. Державність України. На шляху до громадянського суспільства : Формування моделі державності і розвитку громадянського суспільства / В. Геєць // Віче. -- 1995. -- № 5. -- С. 3Ї16.

60. Геллнер Э. Условия свободы. Гражданское общество и его исторические соперники / Эдвард Геллнер. -- М. : Ad Marginem, 1995. -- 222 с.

61. Гелстон В. А. Громадянське суспільство та «мистецтво об'єднань» / В. А. Гелстон // Демократія : антологія / упоряд. О. Проценко. -- К. : Смолоскип, 2005. -- С. 861Ї867.

62. Гесканем І. Децентралізація: тенденції в політиці європейських країн / І. Гесканем // Діалог : іформаційно-аналітичний вісник. -- К., 2003. -- Вип. 2. -- С. 16Ї19.

63. Гоббс Т. Сочинения : в 2-х т. / Томас Гоббс. -- М. : Мысль, 1991. Т. 1. -- М., 1991. -- 731 с. Ї (Философское наследие).

64. Голенкова З., Игитханян Е. Безработные: особенности российского бытия / З. Голенкова, Е. Игитханян // Социологические исследования. Ї 2001. Ї № 5. Ї С. 67Ї76.

65. Голенкова З. Гражданское общество в России / З. Голенкова // Социс. -- 1997. -- № 3. -- С. 25--37.

66. Головаха Е. И., Панина Н. В., Чурилов Н. Н. Киев: 1990 - 1991 (Социологические репортажи) / Е. И. Головаха, Н. В. Панина, Н. Н. Чурилов. Ї К. : Наука, 1992. Ї 140 с.

67. Головаха Є. І. Політичний портрет України: загальні тенденції розвитку / Євген Іванович Головаха. -- К. : Академія, 1993. -- 308 с.

68. Головаха Є. Стратегія соціально-політичного розвитку України (Досвід перших років незалежності та нові орієнтири) / Є. Головаха. -- К. : Абрис, 1994. -- 63 с.

69. Горбатенко В. П. Стратегія модернізації суспільства: Україна і світ на зламі тисячоліть / Володимир Петрович Горбатенко. -- К. : Академія, 1999. -- 239 с. -- (Наукове видання).

70. Горбатенко І. Громадянське суспільство як об'єкт політологічних досліджень в Україні // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць ОР / ДУ. -- Одеса, 2006. -- Вип. 1 (25). -- С. 223Ї228.

71. Гражданское общество : реф. сбор. / Рос. акад. управл. ; [Аг А., Арато А., Андерсон П. и др. ] ; отв. ред. Г. И. Иванов. -- М. : РАУ, 1994. -- 65 с.

72. Гражданское общество в России: проблемы институционализации и взаимодействия с властью: научные труды кафедры / [под ред. Н. И. Глазуновой]. -- М. : ГУУ, 2003. -- 101 с.

73. Гражданское общество: реферат. сборник / [отв. ред. Г. Иванов]. -- М., 1994. -- С. 3--47.

74. Грамши А. Избранные произведения / Антонио Грамши ; [пер. с итал. под общ. ред. И. В. Григорьева ; вступит. ст. П. П. Смирнова]. -- М. : Политиздат, 1980. -- 422 с.

75. Громадська мережа ОПОРА [Електронний ресурс] : сайт громадської мережі ОПОРА. -- Режим доступу : http://www.opora.rv.ua

76. Громадські організації в Україні : статистичний бюлетень / Державний комітет статистики України. -- К., 2008. -- 157 с.

77. Громадські організації в Україні : Статистичний бюлетень за 2008 рік [Електронний ресурс]. - К. : Державний комітет статистики України, 2009. - Режим доступу : http://195.78.68.85/civic/control/uk/publish/

78. Громадські організації України : Статистичний бюлетень. Державний комітет статистики України. -- К., 2004. -- 157 с.

79. Громадянське суспільство в сучасній Україні: специфіка становлення, тенденції розвитку / [за заг. ред. Ф. Рудича]. -- К.: Парламентське видавництво, 2006. -- 412 с. Ї (Наукове видання).

80. Громадянське суспільство в Україні : аналітичний звіт за результатами загальнонаціонального опитування недержавних організацій України / Я. Бачинський, І. Кучерів, І. Бекешкіна та ін. -- К. : Козаки, 2003. -- 102 с.

81. Громадянське суспільство в Україні : проблеми становлення / В. Ф. Сіренко, В. І. Тимошенко, Т. І. Ковальчук та ін. -- К. : Логос, 1997. -- 122 с.

82. Громадянське суспільство в Україні за доби глобалізації: ціннісно-нормативне та інституційне забезпечення його розбудови / [О. Білий, А. Богачов, М. Вішке, І. Голубович та ін.]. -- К. : ІКЦ Леста, 2007. -- 317 с.

83. Громадянське суспільство: ідея, спадщина соціалізму та сучасна українська реальність : колективна монографія / [наук. ред. І. Ф. Кононов] -- Луганськ : Альма матер, 2002. -- 284 с.

84. Грушевский М. Освобождение России и украинский вопрос / М. Грушевский. -- СПб., 1907. Ї 294 с.

85. Грушевський М. Очерк истории украинского народа / М. Грушевський. -- К., 1990. -- 512 с.

86. Гуманітарна політика Української Держави в новітній період : монографія / [за ред. С. І. Здіорука]. -- К. : НІСД, 2006. -- 403 с.

87. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры / В. фон. Гумбольт. -- М., 1985. -- С. 36--46.

88. Давыдов А. А. Модульный анализ и моделирование социума / А. А. Давыдов, А. Н. Чураков -- М. : ИС РАН, 2000. -- 208 с.

89. Даймонд Л. Консолідація демократії і політична культура / Л. Даймонд // Демократія : антологія / [упоряд. О. Проценко]. -- К. : Смолоскип, 2005. -- С. 883--942.

90. Дані соціологічних опитувань Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.razumkov.org.ua

91. Дарендорф Р. Мораль, институты и гражданское общество / Р. Дарендорф // Путь. -- 1993. -- С. 191Ї198.

92. Датишевская Г. А. Становление гражданского общества: Россия и мировой опыт / Г. А. Датишевская // Вестн. Моск. ун-та. Сер.12. Политич. науки. -- 1993. -- № 6. -- С. 85Ї88.

93. Декларація про державний суверенітет України. Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / упоряд. Ю. К. Качуренко. -- К., 1992. -- 200 с.

94. Демин Г. И. Особенности становления и развития гражданского общества в России / Г. И. Демин. -- М. : Наука, 2000. -- 185 с.

95. Дем'янець В. Політична та соціально-економічна трансформація в Польщі у 90-х роках / В. Дем'янець // Людина і політика. -- 2000. -- №4. -- С. 29--34.

96. Демократическое правовое государство и гражданское общество в странах Центрально-Восточной Европы / [Н. И Бухарин, Н. И. Довженко, З. Н. Кузнецов и др.]. -- М. : Наука, 2005. -- 184 с.

97. Дергачев В. Геополитика / В. Дергачев -- К., 2000. -- 448 с.

98. Держава і громадянське суспільство: партнерські комунікації у глобальному світі : навч. - метод. посіб. / [В. Бебик, В. Бортніков, Л. Дегтярьова та ін.] ; за заг. ред. В. Бебика - К. : ІКЦ Леста, 2006. Ї 248 с.

99. Держава і суспільство в Україні: проблеми взаємодії : [монографія] / [Скрипнюк О., Коваленко А., Перегуда Є. та ін.] ; за ред. І. Кресіної. -- К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. -- 312 с. -- (Наукове видання).

100. Державна та муніципальна влада: проблеми розмежування повноважень: матеріали «круглого столу» «Влада в Києві: від конфліктності до балансу повноважень» (Київ, 20 берез. 2008 р.) / За заг. ред. В. Є. Вороніна. -- К. : НІСД, 2008. -- 38 с.

101. Держкомстат України. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua

102. Дилигенский Г. Что мы знаем о демократии и гражданском обществе? / Г. Дилигенский // Гражданское общество (Pro et contra). -- 1997. -- С. 5Ї21.

103. Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї / Д. Донцов. -- К. : Знання, 1991. Ї 48 с.

104. Дюверже М. Политические институты и конституционное право // Антология мировой политической мысли : в 5 томах. -- М. : Мысль, 1997. Т. 2: Зарубежная политическая мысль. ХХ век. -- 1997. -- 830 с.

105. Європейська хартія місцевого самоврядування (Страсбург, 15 жовтня 1985 року): Хартію ратифіковано Законом № 452/97 -- ВРУ від 15.07.1997 р.) [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi--bin/laws/main

106. Журавський В. С. Корупція в Україні -- не політика / Журавський В. С., Михальченко М. І., Михальченко О. М. -- К. : Фенікс, 2007. -- 408 с.

107. Завдання новообраного парламенту: погляд молодих. «Круглий стіл» 20 травня 2002 р. [Електронний ресурс]. Ї Режим доступу : http: // www.exitpoll.ord.ua

108. Загородній Ю. Дослідження громадянського суспільства: модель нормативних досягнень / Юрій Загородній // Політичний менеджмент. -- 2004. -- № 3 (6). -- С. 10Ї19.

109. Загородній Ю. Методологія вивчення громадянського суспільства: інституційний підхід / Ю. Загородній // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. -- К., 2004. -- Вип. 25. -- С. 92Ї104.

110. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Комітети Верховної Ради України»» від 22.12.2005 р. № 3277-ІV [Електронний ресурс]: сторінка офіційного веб-сайту Верховної Ради України. -- Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua

111. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про об'єднання громадян»» від 11.07.2001 р. № 2651-ІІІ [Електронний ресурс]: сторінка офіційного веб-сайту Верховної Ради України. -- Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua

112. Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 03.07.1991 р. № 1286-ХІІ [Електронний ресурс]: сторінка офіційного веб-сайту Верховної Ради України. -- Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua

113. Закон України «Про об'єднання громадян» від 16.06.1992 р. № 2460-ХІІ [Електронний ресурс]: сторінка офіційного веб-сайту Верховної Ради України. -- Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua

114. Закон України «Про органи самоорганізації населення» від 11.07.2001 р. № 2625-ІІІ [Електронний ресурс]: сторінка офіційного веб-сайту Верховної Ради України. -- Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua

115. Закон України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001 р. № 2365-ІІІ [Електронний ресурс]: сторінка офіційного веб-сайту Верховної Ради України. -- Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua

116. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР [Електронний ресурс]: сторінка офіційного веб-сайту Верховної Ради України. -- Режим доступу до сторінки : http://zakon1.rada.gov.ua

117. Законодавство України [Електронний ресурс] : офіційний сайт. -- Режим доступу : http://www.uapravo.net

118. Зарубіжний досвід соціального партнерства / [Текст] / Інформаційне повідомлення // Україна : аспекти праці. Ї 1998. -- № 1. -- С. 38Ї43.

119. Захариев З. Обновление то на социализма и гражданского общество / З. Захариев // Ново время. -- София, 1990. -- С. 7--8.

120. Зеленько Г. «Навздогінна модернізація»: досвід Польщі та України / Галина Зеленько. -- К. : Критика, 2003. -- 215 с. -- (Наукове видання).

121. Зеленько Г. І. Інституціоналізація громадянського суспільства у постсоціалістичних країнах (на прикладі країн Вишеградської групи та України) : автореф. дис. д-ра політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / Г. І. Зеленько. -- Київ, 2007. Ї 28 с.

122. Зеленько Г. І. Політична «матриця» громадянського суспільства: досвід країн Вишеградської групи та України / Галина Іванівна Зеленько. -- К. : Знання України, 2007. -- 336 с. -- (Наукове видання).

123. Зеленько Г. Україна-Польща: політико-владні структури в умовах модернізації / Г. Зеленько // Людина і політика. -- 2000. -- № 2. -- С. 28--34.

124. Игошин И. Н. Институциональные деформации в политической сфере: российская специфика: дис…канд. полит. наук : 23.00.02 «Политические институты и процессы» / И. Н. Игошин. -- М., 2004. -- 185 с.

125. Ильин М. В. Две стороны одной медали: гражданское общество и государство / М. В. Ильин, Б. И. Коваль // Полис. -- 1992. -- № 1. -- С. 193Ї201.

126. Іваночко Я. Довіра до влади падає [Електронний ресурс] / Ярослав Іваночко. - Режим доступу : http://www.lvivpost.net/content/view/4639/260/

127. Інститут соціології НАН України [Електронний ресурс]. Ї Режим доступу / http: // www.uisr.org.ua

128. Іскакова Г. Особливості посткомуністичної трансформації і проблеми прав та свобод людини / Гульнар Іскакова // Політичний менеджмент. -- 2005. -- № 2 (11). -- С. 138Ї144.

129. Кагарлицкий Б. Ю. Рождение гражданского общества. Общественные и самодеятельные движения: проблемы и перспективы / Борис Юрьевич Кагарлицкий. -- М. : Прогресс, 1990. -- 129 с.

130. Карась А. Громадянське суспільство і національна культура [Електронний ресурс] // Універсум. -- Львів, 1995. -- Режим доступу : httр://www.universum.org.ua/book/2001/html

131. Кармазіна М. «Інститут» та «інституція»: проблема розрізнення понять / Марія Кармазіна, Олена Шурбована // Політичний менеджмент. -- 2006. -- № 4 (19). -- С. 10Ї19.

132. Карозерс Т. Критический взгляд на гражданское общество [Електронний ресурс] : сторінка сайту Фонду Д. Карнеги. -- Режим доступу : http://www.carnegy.ru

133. Категоренко О. До проблем методології аналізу процесів політичної модернізації / О. Категоренко // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. -- К., 2003. -- Вип. 24. -- С. 125Ї136.

134. Кеннеді М. Історична спадщина та громадянське суспільство: альтернативні нації в Східній Європі / М. Кеннеді // Сучасність. -- 1994. -- № 5. -- С. 80--83.

135. Кенні С. Демократія і організації, що займаються питаннями соціального забезпечення [Електронний ресурс] : сторінка сайту Центру прав громадянина і прав людини. Відділення соціального дослідження. Deakin University, Мельбурн, Австралія. -- Режим доступу : http://www.spcenter.ru/publics/sborn.html

136. Кин Дж. Демократия и гражданское общество / Джон Кин ; [пер. с англ.] -- М. : Прогресс - Традиция, 2001. -- 256 с.

137. Кириченко С. Правовий вимір соціальної держави і законодавчий процес / С. Кириченко // Парламентська реформа : теорія та практика. Ї К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 2001. ЇС. 182Ї197.

138. Кириченко С. Шляхи формування громадянського суспільства і правової держави / С. Кириченко -- К. : Логос, 1999. -- 86 с.

139. Кистяковский Б. Государственное право (общее и русское) / Б. Кистяковский. -- М., 1909.

140. Кистяковский Б. Наши задачи / Б. Кистяковский. -- М., 1913.

141. Кін Дж. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення / Джон Кін ; [пер. з англ. Олександр Грищенко]. -- К. : К.І.С., 2000. -- 192 с.

142. Кіндратець О. Модернізація в Україні та її вплив на стабільність суспільства / О. Кіндратець // Людина і політика. Ї 2004. Ї № 3. Ї С. 14Ї21.

143. Кіндратець О. Нові форми взаємодії держави і громадянського суспільства / О. Кіндратець // Людина і політика. Ї 2004. Ї № 1. Ї С. 42Ї49.

144. Кіш Є. Європейський вибір соціуму Угорщини на зламі ХХ-ХХІ ст. / Є. Кіш // Людина і політика. -- 1999. -- № 3. -- С. 15--18.

145. Ковалішина Н. Жіночий рух України -- важливий чинник розбудови громадянського суспільства / Н. Ковалішина // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. -- 2001. -- № 2 (ч. 2). -- С. 260Ї268.

146. Ковальчук Т. Громадянське суспільство: поняття в аспекті історико-правової традиції / Т. Ковальчук // Правова держава. -- Вип. 5. -- К., 1994. -- С. 46--52.

147. Кола Д. Гражданское общество / Д. Кола, М. Ферро, Ю. Афанасьев // 50/50 : Опыт словаря нового мышления. -- М., 1989. -- С. 449--450.

148. Кола Д. Политическая социология / Доминик Кола ; [пер. с фр.; предисл. А. Б. Гофмана]. -- М. : Весь Мир, ИНФРА-М, 2001. -- 400 с.

149. Коліушко І. Конституційна Асамблея -- шлях до нової Конституції України / Ігор Коліушко, Юлія Кириченко // Дзеркало тижня. -- 2008. -- № 5. -- С. 4.

150. Колодій А. Історична еволюція громадянського суспільства та уявлень про нього (формування ідеалу) / А. Колодій // Ї. -- 2001.Ї № 21. Ї С. 6Ї33.

151. Колодій А. Концепція громадянського суспільства: проблема узгодженості теоретичних підходів та емпіричних моделей / А. Колодій / Громадянське суспільство як здійснення свободи: Центрально-східноєвропейський досвід: зб. наук. пр. / [під ред. В. Мельника та ін.]. -- Львів : Львівський нац. ун-т ім. І. Франка. -- 1999. -- С. 21Ї38.

152. Колодій А. Перешкоди на шляху інституціалізації громадянського суспільства в Україні: матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю «Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні», (Київ, 30 травня 2001 р.). -- К., УАДУ. -- 2001. -- С. 54Ї55.

153. Колодій А. Політологія: Кн. перша : Політика і суспільство; Кн. друга : Держава і суспільство / А. Колодій, В. Харченко, Л. Климакська, Я. Космина. -- К. : Ельга-Н, Ніка-Центр, 2000. -- 584 с.

154. Колодій А. Ф. На шляху до громадянського суспільства: теоретичні засади й соціокультурні передумови демократичної трансформації в Україні : [монографія]. / Колодій А. Ф. -- Львів : Червона калина, 2002. -- 276 с.

155. Коментар до Конституції України / [Авер'янов В. Б., Бойко В. Ф., Борденюк В. І. та ін.]. -- К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. -- 336 с. -- (Науково-популярне видання).

156. Консолидация демократии и осуществление демократических реформ: роль неправительственных организаций. Украина -- Российская Федерация -- Беларусь / [под ред. А. Н. Евгеньевой]. -- К. : Юстиниан, 2008. -- 152 с.

157. Конституционное (государственное) право зарубежных стран : Учебник : в 5 т. -- М., 1993. Т. 1. Ї М., 1993.

158. Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні: проблеми теорії і практики. - К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. Ї 356 с. -- (Наукове видання).

159. Конституція України. -- К. : Парламентське видавництво, 2006. -- 159 с. -- (Бібліотека офіційних видань).

160. Копиленко О. М. Грушевський: «Якої ми хочемо автономії і федерації» / О. Копиленко / Правова держава : Респ. міжвід. зб. наук. праць. -- Вип. 1. -- С. 135--136.

161. Корені трави : громадянське суспільство в Україні: стан та перспективи розвитку. -- К. : Європа ХХІ ст., 2003. -- 288 с.

162. Косілова О. І. Політичні функції громадянського суспільства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.01 «Теорія та історія політичної думки» / О. І. Косілова. -- К., 2007. -- 19 с.

163. Костицький В. Політичні партії в системі «Громадянське суспільство і держава» / В. Костицький // Право України. -- 1995. -- № 12. -- С. 32-35.

164. Кочетков А. Гражданское общество: проблемы исследования и перспективы развития / А. Кочетков // Вестник Московского ун-та. -- Сер. 12. -- Политические науки. -- 1998. -- № 4. -- С. 85--98.

165. Кочетков А. О формировании гражданского общества / А. Кочетков // Социально-политические науки. -- 1992. -- № 1. -- С. 14Ї23.

166. Кочетков А. Западные политологии о гражданском обществе / А. Кочетков // Вестник Московского ун-та. Ї Сер. 12. Ї Политические науки. -- 1994. -- № 2. -- С. 65Ї75.

167. Кочубей Л. Виборчі технології : політологічний аналіз (на прикладі виборів до парламенту сучасної України) / Лариса Іванівна Кочубей. -- К. : Юридична думка, 2006. -- 280 с. -- (Наукове видання).

168. Коэн Д. Гражданское общество и политическая теория / Джин Л. Коэн, Эндрю Арато ; [пер. с англ. / общ. ред. И. И. Мюрберг]. -- М. : Весь Мир, 2003. -- 784 с.

169. Кравченко И. И. Концепция гражданского общества в философском развитии / И. И. Кравченко // Полис. -- 1991. -- № 5. -- С. 128Ї138.

170. Кравченко Л. Розбудова українського громадянського суспільства: крізь призму бачення окремих проблем / Л. Кравченко // Право України. -- 2003. -- № 10. -- С. 17Ї21.

171. Красин Ю. Гражданское общество: путь к стабильности / Ю. Красин, А. Галкин // Диалог. -- 1992. -- № 3. Ї С. 73Ї78.

172. Кресіна І. Громадянське суспільство: відокремити зерна від полови / І. Кресіна, О. Полішкарова // Віче. -- 2002. -- № 4. -- С. 23Ї27.

173. Кресіна І. Політична реформа в Україні: здобутки і недоліки / І. Кресіна // Право України. -- 2007. -- № 4. -- С. 9Ї12.

174. Кресіна І. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси: Етнополітологічний аналіз : [монографія] / Ірина Кресіна. -- К. : Вища школа, 1998. -- 392 с. -- (Наукове видання).

175. Критика современной буржуазной теоретической социологии / [отв. ред. Г. В. Осипов]. -- М. : Наука, 1977. -- 280 с.

176. Кроки до громадянського суспільства: концептуальні підходи до розвитку громадянського суспільства в Україні : наук. альманах / Українська академія універсології ; [ред. В. П. Рубцов]. -- К., 2004. -- 256 с.

177. Кроки до громадянського суспільства: концептуальні підходи до розвитку громадянського суспільства. Постмайданове громадянське суспільство України : уроки для країн та світу : наук. альм. / [за ред. Рубцова В. П., Шестакової А. В., Рябченка В. О.] -- К. : Українська Всесвітня Координаційна Рада, 2006. -- 259 с.

178. Кудряченко А. Реформа політичної системи і становлення інституцій громадянського суспільства України / А. Кудряченко // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. -- 2007. -- Вип. 36. -- С. 101Ї113.

179. Кузьминов Я. Гражданское общество: экономические и политические факторы становлення / Я. Кузьминов, О. Сухомлинова // Общественные науки и современность. -- 1990. -- № 5. -- С. 55Ї69.

180. Кулік В. Молода Україна: сучасний організований молодіжний рух та неформальна ініціатива : дослідження / Кулік В., Голобуцька Т., Голобуцький О. -- К. : Центр дослідження проблем громадянського суспільства, 2000. -- 460 с.

181. Кумар К. Гражданское общество / К. Кумар // Гражданское общество: Реферат. сб. / [под ред. Г. Иванова]. -- М., 1994.

182. Лазоренко О. Модернізаційна еліта і розбудова громадянського суспільства в Україні / О. Лазоренко // Сучасність. -- 2004. -- № 2. -- С. 54Ї58.

183. Лациба М. В. Державна політика сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні : оцінка рішень. Друге півріччя 2007 р. / М. В. Лациба, О. Ю. Вінніков ; Укр. незалеж. центр політ. дослідж. -- К., 2008. -- 60 с.

184. Лациба М. В. Чому нам потрібен новий закон «Про громадські організації» / М. В. Лациба, О. Ю. Вінніков, М. М. Слюсаревський ; Укр. незалеж. центр політ. дослідж. -- К., 2008. -- 40 с.

185. Лациба М. Державна підтримка розвитку громадянського суспільства України: декларації і реальність / М. Лациба // Громадянське суспільство. -- 2008. -- № 4 (6). -- С. 6--11.

186. Лациба М. Державна політика сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні : оцінка рішень. Друге півріччя 2007 р. / М. Лациба, О. Вінніков / Укр. незалеж. центр політ. дослідж. -- К., 2008. -- 60 с.

187. Лациба М. Уряд формує політику сприяння розвитку громадянського суспільства України / М. Лациба, Т. Бойко // Громадянське суспільство. -- 2008. -- № 1 (3). -- С. 13--20.