Засади функціонування інститутів політичної відповідальності у контексті політико-правової практики Європейського Союзу як одного із провідних міждержавних об’єднань із високим ступенем політичної інтеграції. Організація політико-владних відносин у ЄС.

Інституціональна система ЄС. Виокремлення політичних інститутів. Встановлення можливості застосування поняття політичної відповідальності до інституціональної системи ЄС. Механізми реалізації такої відповідальності в ЄС. Визначення її основних рис.

Аналіз інституціональних джерел політичної нестабільності та чинників стабільності в умовах президентської, парламентарної та змішаної форм правління. Шляхи забезпечення політичної стабільності за часів розбудови демократичної державності в Україні.

Вплив соціальних медіа на політичні процеси. Дослідження та узагальнення інструментів, за допомогою яких здійснюється агітація в соціальних медіа на прикладі кампаній в Україні та Польщі у 2019 р. та окреслення перспективи їх застосування у майбутньому.

Зовнішня міграційна активність молоді Карпатського регіону України за групами закладів освіти. Удосконалення політики забезпечення збереження людського ресурсу засобами регулювання зовнішньої міграції молоді сільських територій Карпатського регіону.

Місце інтегративної ідеології в системі ідеологічних засад адміністративного реформування в Україні. Формування інтегративної ідеології як консолідуючого чинника сучасного українського суспільства та держави в процесі адміністративного реформування.

Дослідження проблематики африканської політичної інтеграції з позиції створення загальної континентальної організації. Вплив панафриканізму і глобальних процесів на оформлення єдності держав. Напрямки і перспективи діяльності Африканського Союзу.

Аналіз теоретико-методологічних підходів до визначення характеру та ступеня інтенсивності політичної діяльності. Розкриття політико-правових та інституційно-процедурних аспектів підготовки та включення Західної України до складу Радянської України.

Формування американсько-азіатського стратегічного партнерства в контексті ядерного нерозповсюдження. Формування регіональних механізмів, сприяючи тісному взаємовідношенню між суб'єктами регіону і посиленню його позицій у світовому політичному процесі.

Аналіз дипломатичної поведінки суб’єкта, обумовленої ціннісними уявленнями людини про явища влади. Особливості поводження особи в процесі засвоєння і реалізації тих або інших норм, традицій та цілей. Суть стильового визначення політичної культури.

Аналіз напрямів теоретичних розробок понять та концепцій політичної культури, їх значення для суспільства та відмінні риси. Сутність та деякі аспекти дослідження цієї галузі. Особливості інтерпретаційного підходу. Погляди та цінність розробок Діттмера.

Гуманітарна політика України як важливий фактор, що впливає на інформаційну агресію з боку Російської Федерації. Опис основних принципів, цілей, стратегій гуманітарної політики, які використовуються Україною для підтримки своєї національної ідентичності.

Визначення інформаційної агресії, її мета та завдання (викликати недовіру у населення до уряду, завдати шкоди міжнародному іміджу країни, поставити під сумнів традиції). Значення і вагомість інформаційної складової в умовах ведення "гібридних війн".

Інформаційна безпека України як складова частина національної безпеки України. Аналіз законодавчих новацій воєнного часу, причини криміналізації суспільно небезпечних діянь, пов’язаних з ворожим впливом на інформаційні відносини в нашому суспільстві.

Розгляд доступу до інформації як обов’язкового права громадян та інформаційної відкритості як інституційної гарантії основних принципів демократичної держави. Доведення необхідності досягнення високого рівня відкритості органів державної влади України.

Здійснення аналізу сутності інформаційних війн і їхній вплив на політичну свідомість, а також відбиття цього впливу на суспільному бутті. Виявлення залежності суспільного буття та суспільної свідомості від таких впливів. Участь соціальних спільнот.

Вивчення суспільно-правової організації інформаційної влади та громадського телерадіомовлення. Визначення їх поняття, структури, особливостей політичного впливу, а також позитивна і негативна роль у демократизації сучасного українського суспільства.

Теоретичне обгрунтування ефективних способів використання інформаційного ресурсу в реформуванні суспільства, місця і ролі інформаційної політики держави в цій сфері за допомогою вивчення причин і наслідків інформаційних воєн і їх вплив на суспільство.

Інформація як трансформаційний ресурс і соціально-політичне явище. Концептуальні основи інформаційної політики держави, її вплив на процес реформування суспільства. Місце інформаційної безпеки особистості і суспільства в структурі інформаційної політики.

Інформація як філософська категорія і як соціально-політичне явище. Вплив інформаційної політики на реформування всіх сфер життя суспільства. Місце та роль інформаційної безпеки особистості та суспільства в структурі інформаційної політики держави.

Аналіз основних цілей та завдань інформаційної політики сучасної розвиненої держави. Проблеми цифрової нерівності та шляхи її вирішення в Україні. Різноманітні детермінанти реалізації інформаційної політики в умовах побудови інформаційного суспільства.

Дослідження особливостей інформаційної політики Європейського Союзу. Визначення передумов та закономірностей її формування, особливостей структури, функцій основних інститутів та рівнів реалізації. Етапи динамічної трансформації інформаційної політики ЄС.

Розгляд суті інформаційної політики ЄС як важливого інтегруючого фактору для політичної Європи. Особливості характеру формування нового світового устрою, що диктується взаємодією двох об'єктивних процесів розвитку – глобалізації та регіоналізації.

Ідеологічні складові міжнародного співробітництва Китаю у сфері інформацій та комунікацій. Аналіз політичної влади та державних інституцій у поєднанні з елементами ринкової економіки. Особливість впровадження нових технологій у місцеве управління.

Проаналізовано сутність електоральних кампаній, окреслюються завдання та етапи їх проведення, розглядаються особливості інформаційного забезпечення ведення електоральних кампаній. Досліджуються американські стандарти розробки політичних PR-технологій.

Особливості і значення нормативно-правових актів щодо недоторканності державних кордонів України, санкційних механізмів проти державі-агресора, дотримання прав і свобод людини, протидії окупації Криму. Питання повернення півострова до складу України.

Дослідження особливостей розвитку інформаційної складової політичної комунікації. Визначення поняття інформаційного забезпечення, розгляд його змістовних та структурних характеристик в політичній сфері, окреслення його мети, завдань, форм та методів.

Виокремлено основні риси прояву інформаційного суспільства в умовах процесу глобалізації. Визначено сутність понять "інформаційного суспільства" та "інститути демократії", а також проаналізовано взаємозв’язок між цими поняттями в сучасних умовах.

Аналіз визначень інформаційного суспільства, запропонованих різними вченими. Його дослідження крізь призму аналізу змін у структурі зайнятості, споживанні інформаційних продуктів, поширенні інформаційних технологій, трансформації соціальних взаємодій.

Здійснено спробу концептуалізації визначення природи політичної інформації, яка включає в себе різні дані політичного характеру. Описано види інформаційної дії, серед яких виокремлені інформаційна пропаганда, інформаційна агресія та інформаційна війна.