Аналіз теоретико-методологічних підходів до визначення характеру та ступеня інтенсивності політичної діяльності. Розкриття політико-правових та інституційно-процедурних аспектів підготовки та включення Західної України до складу Радянської України.

Формування американсько-азіатського стратегічного партнерства в контексті ядерного нерозповсюдження. Формування регіональних механізмів, сприяючи тісному взаємовідношенню між суб'єктами регіону і посиленню його позицій у світовому політичному процесі.

Аналіз дипломатичної поведінки суб’єкта, обумовленої ціннісними уявленнями людини про явища влади. Особливості поводження особи в процесі засвоєння і реалізації тих або інших норм, традицій та цілей. Суть стильового визначення політичної культури.

Аналіз напрямів теоретичних розробок понять та концепцій політичної культури, їх значення для суспільства та відмінні риси. Сутність та деякі аспекти дослідження цієї галузі. Особливості інтерпретаційного підходу. Погляди та цінність розробок Діттмера.

Визначення інформаційної агресії, її мета та завдання (викликати недовіру у населення до уряду, завдати шкоди міжнародному іміджу країни, поставити під сумнів традиції). Значення і вагомість інформаційної складової в умовах ведення "гібридних війн".

Розгляд доступу до інформації як обов’язкового права громадян та інформаційної відкритості як інституційної гарантії основних принципів демократичної держави. Доведення необхідності досягнення високого рівня відкритості органів державної влади України.

Здійснення аналізу сутності інформаційних війн і їхній вплив на політичну свідомість, а також відбиття цього впливу на суспільному бутті. Виявлення залежності суспільного буття та суспільної свідомості від таких впливів. Участь соціальних спільнот.

Вивчення суспільно-правової організації інформаційної влади та громадського телерадіомовлення. Визначення їх поняття, структури, особливостей політичного впливу, а також позитивна і негативна роль у демократизації сучасного українського суспільства.

Теоретичне обгрунтування ефективних способів використання інформаційного ресурсу в реформуванні суспільства, місця і ролі інформаційної політики держави в цій сфері за допомогою вивчення причин і наслідків інформаційних воєн і їх вплив на суспільство.

Інформація як трансформаційний ресурс і соціально-політичне явище. Концептуальні основи інформаційної політики держави, її вплив на процес реформування суспільства. Місце інформаційної безпеки особистості і суспільства в структурі інформаційної політики.

Інформація як філософська категорія і як соціально-політичне явище. Вплив інформаційної політики на реформування всіх сфер життя суспільства. Місце та роль інформаційної безпеки особистості та суспільства в структурі інформаційної політики держави.

Аналіз основних цілей та завдань інформаційної політики сучасної розвиненої держави. Проблеми цифрової нерівності та шляхи її вирішення в Україні. Різноманітні детермінанти реалізації інформаційної політики в умовах побудови інформаційного суспільства.

Дослідження особливостей інформаційної політики Європейського Союзу. Визначення передумов та закономірностей її формування, особливостей структури, функцій основних інститутів та рівнів реалізації. Етапи динамічної трансформації інформаційної політики ЄС.

Розгляд суті інформаційної політики ЄС як важливого інтегруючого фактору для політичної Європи. Особливості характеру формування нового світового устрою, що диктується взаємодією двох об'єктивних процесів розвитку – глобалізації та регіоналізації.

Ідеологічні складові міжнародного співробітництва Китаю у сфері інформацій та комунікацій. Аналіз політичної влади та державних інституцій у поєднанні з елементами ринкової економіки. Особливість впровадження нових технологій у місцеве управління.

Проаналізовано сутність електоральних кампаній, окреслюються завдання та етапи їх проведення, розглядаються особливості інформаційного забезпечення ведення електоральних кампаній. Досліджуються американські стандарти розробки політичних PR-технологій.

Особливості і значення нормативно-правових актів щодо недоторканності державних кордонів України, санкційних механізмів проти державі-агресора, дотримання прав і свобод людини, протидії окупації Криму. Питання повернення півострова до складу України.

Дослідження особливостей розвитку інформаційної складової політичної комунікації. Визначення поняття інформаційного забезпечення, розгляд його змістовних та структурних характеристик в політичній сфері, окреслення його мети, завдань, форм та методів.

Виокремлено основні риси прояву інформаційного суспільства в умовах процесу глобалізації. Визначено сутність понять "інформаційного суспільства" та "інститути демократії", а також проаналізовано взаємозв’язок між цими поняттями в сучасних умовах.

Здійснено спробу концептуалізації визначення природи політичної інформації, яка включає в себе різні дані політичного характеру. Описано види інформаційної дії, серед яких виокремлені інформаційна пропаганда, інформаційна агресія та інформаційна війна.

Складові інформації, її властивості та класифікація в соціальних системах за призначенням. Різновиди спотвореної інформації та види дій: пропаганда, агресія та війна. Інформаційна війна як невід'ємна складова політичних відносин та інструмент примусу.

Аналіз інформаційно-комунікаційної складової російсько-українського конфлікту. Опис результатів дій деструктивних пропагандистсько-маніпулятивних актів російської влади і засобів масової інформації на населення. Використання концепції "руського миру".

Аналіз європейських політичних процесів і вплив інститутів інформаційного суспільства на політичне життя європейських країн. П'ять моделей взаємодії політичного простору й окремих інститутів товариства. Їх особливості для стійких і нестійких країн.

Наукове осмислення ролі засобів масової інформації у формуванні іміджу політичного лідера в період глобальних трансформацій. Оцінка важливості інформаційного фактора в реальному імідж політика, особливості його формування в процесі виборчої кампанії.

Сутність поняття "інформаційний потік", його зв’язок із проблемами державної політики в Україні. Інформаційно-комунікаційні технології як чинники суспільно-політичних перетворень: пошук консенсусу, толерантності, співробітництва, залагодження конфліктів.

Характеристики інформаційних повідомлень російських медіа від подій у зоні бойових дій і ситуації на території України. Механізм медіавпливу російських пропагандистів. Створення наративів, що відповідають інтересам ініціаторів пропагандистського впливу.

Розгляд інформаційних спеціальних операцій в умовах війни в історії, їх місце і роль. Окреслення орієнтирів для переймання Україною позитивного досвіду використання переваг інформаційного протистояння із супротивником на тлі гібридної російської агресії.

Наведена характеристика веб-порталу AGORA. Аналізуються найбільш цікаві і інноваційні матеріали AGORA, особливий акцент зроблений на висвітлені проблем розвитку сучасного українського парламентаризму та конкретної діяльності Верховної Ради України.

Аналіз та узагальнення особливостей поняття "гібридна війна". Підходи до розуміння таких протистоянь, їх основні риси, цілі та стратегії. Сфери існування конфлікту. Вплив інформаційних технологій на розвиток та специфіку розгортання конфліктних подій.

Історія становлення інституту стратегічних комунікацій Північноатлантичного альянсу. Інституційний і нормативно-правовий вимір реалізації інформаційно-комунікативної політики організації. Вектори партнерства України-НАТО у сфері стратегічних комунікацій.