Освещение начального этапа истории политических учений, от возникновения древнейших государств до появления первых школ политического искусства. Политика, как особое общественное явление в Древнем Риме. Роль мифологии в развитии политической мысли.

Политология, история ее развития. Политическая идея Древнего Востока, божественный характер власти. Системность политических идей Древней Греции. Влияние христианства на политическую идею Возрождения. Либерализм – ведущее направление Нового времени.

Развитие человеческого общества, государство представляет начало власти, объединяет человеческие общности в социум. Власть - отличительный признак государства как исходного элемента построения всех политических учений, центральной проблемой политологии.

Политические учения античного века, политические идеи Сократа и Платона. Характерные черты политической мысли эпохи Возрождения и Просвещения. Формирование политической идеологии социализма в ХІХ в. Развитие и становление политической мысли в России.

История возникновения политологии. Общие черты, характерные для ранней политической мысли. Вклад Макиавелли в политическую науку. Анализ предмета и объекта, основных методов (обще-логический, институционный, методы принятия решений и пр.), политологии.

Геополитика как зависимость политических форм государства от географической среды. Геополитические черты и тенденции. Мышления Монро, Вильсона, Кеннеди. Геополитический период. Немецкая и англо-американская школа геополитики. Постклассическая геополитика.

Понятие фашизма как открытой террористической диктатуры реакционных, шовинистических элементов финансового капитала, его возникновение и развитие в Италии. Установление фашизма в Германии. Изучение фашизма в 60-е гг. XX века. Неофашизм и борьба с ним.

Основные черты античной политической мысли, понимание развития как единства и борьбы противоположностей. Политическая мысль Средневековья и поиск основ устойчивого порядка и умеренных форм правления. Основные черты политической мысли Нового времени.

Античные истоки политической науки. Политическая мысль Средневековья. Формирование основ политической науки в Новое время. Завершение процесса формирования политологии. Становление основ политологии в России. Формирование теоретических основ политологии.

История зарождения политической мысли в странах Древнего Востока. Достижение наивысшего расцвета в Древней Греции и Риме. Политические концепции периода Древней Руси и Московского государства. Основные направления современной политологии, их развитие.

Философское учение Гераклита. Условия и принципы совершенного государства Платона. Политический идеал Аристотеля. Политическая теория английского философа Дж. Локка. Поддержание режима свободы. Основные направления современной политологии, их развитие.

Характеристика основных исторических этапов развития терроризма. Теракты 11 сентября в США. Взрывы в Кахтании (14.08.2007, Ирак). Атака Боко-Харам в Нигерии. Подрыв посольств США в Кении и Танзании. Аналих террористических актов на территории России.

Характер общественно-политических движений в России. Современные российские общественно-политические течения. История декабризма в России, земской либеральной оппозиции. Отречение от престола цесаревича Константина. Функции политических движений.

Начало письменной политической мысли Древней Руси. Идеология просвещенного абсолютизма, ее отражение в реформаторской политике Петра І. Основные направления и течения в политической мысли России 19 в. Развитие политической науки на современном этапе.

Верховная власть монарха, которая не ограничивается представительными институтами - характерная особенность абсолютной монархии. Особенности внешнеполитической деятельности кардинала Ришелье. Людовик XI как основоположник французского абсолютизма.

Особенности формирования и развития избирательного процесса в России. Становление российского избирательного законодательства. Основные нововведения в Федеральный закон "О выборах депутатов Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации".

Причины зарождения фашизма. Социальная база фашистских движений. Элементы фашизма в истории Римской Империи, во времена Наполеона. Политический режим итальянского фашизма. Русское Национальное Единство, история появления данной организации в России.

Первоистоки политического PR в истории, особенности его формирования как социального института. История создания первых PR-фирм и анализ деятельности Айви Л. Ли. "Новый курс" Ф.Д. Рузвельта как образец масштабного и долговременного политического PR.

Источники и основания власти как средства, с помощью которых можно оказывать воздействие на объект; их классификация. Психологические механизмы использования власти в политической деятельности. Системно-психологическое описание принципов ее эффективности.

Оценка репутации власти в контексте вызовов цифровой трансформации политического пространства, ценностного разрыва между властью и обществом. Классификация источников формирования ее репутации как источников получения информации о ее деятельности.

Определение понятия "власть". Рассмотрение особенностей механизма принуждения кого-либо к исполнению своей воли. Изучение действия авторитета, харизмы. Описание структуры современной власти в России. Виды и ветви данного политического института общества.

Обозначение и анализ набора показателей и критериев оценки санкционного фактора политического риска. Разработка формулы расчета политического риска с учетом санкционного фактора, дополняющая существующую методику анализа политического риска Ш. Бринк.

Порівняльний аналіз статуту партії конституційних демократів. Визначення того, наскільки вони відрізняються в питанні зміни організації партії. Аналіз статутів, як документів, які розкривають зовнішню та внутрішню організацію партії як політичної сили.

Характеристика соціальних чинників сепаратизму в різних регіонах. Визначення особливостей регіональних моделей сепаратизму в Іспанії та Італії, кола соціальних детермінант сепаратизму. Типи сепаратистських рухів: автономізм, сецесіонізм та ірредентизм.

Особливості трактування процесу суспільно-політичної еволюції в українській політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ ст. Розуміння еволюції як багаторівневого нелінійного процесу, у поглибленому дослідженні чинників суспільно-політичної еволюції.

Ідеї консенсусу в процесі становлення класичних теорій еліт. Сучасні концепції еліт, визначення в них місця і ролі ідеї консенсусу між представниками владного істеблішменту. Характерні риси націоналістичних концепцій в українській політичній думці.

Етимологія та феноменологія поняття нація, теоретичні підходи до її розуміння. Концепція Володимира Старосольського: критика атомістичної теорії нації та нація як психолого-політична спільнота. Теорія Сціборського та критика його політичних режимів.

Аналіз методологічних засад сучасної соціал-демократії, особливості її концептуальних підвалин. Дослідження специфіки соціал-демократизму як політичної ідеології у взаємозв’язку з іншими соціально-політичними течіями і рухами й політико-правовим досвідом.

Комунізм і соціал-демократизм як різновиди соціалізму - основні ідейно-політичні доктрини, що відображають інтереси робітників і осіб найманої праці. Виникнення соціалізму й комунізму як течії. Розвиток головної комуністичної ідеї соціальної рівності.

Порівняльний аналіз традиційних ідейно-політичних доктрин. Розкриття сутності ідеології як форми групової свідомості. Виявлення факторів впливу на дестабілізацію політичної системи. Стимулювання процесів інституціоналізації громадянського суспільства.