Переход к информационному обществу - процесс, который подразумевает реконструкцию политических институтов демократии. Электронное правительство — один из способов предоставления информации и оказания сформировавшегося набора государственных услуг.

Коммуникативные функции использования социальных сетей. Селфи в контенте аккаунтов российских политических акторов в Instagram: количественные показатели. Качественный анализ пользовательской вовлеченности в селфи-коммуникацию политических акторов.

Рассмотрение генезиса и перспектив коммунистической оппозиции в современной России с учетом анализа изменения характера ее отношений с властью. Исследование противоречивости данного явления как предполагающего взаимодействие между его составляющими.

История создания, организационная структура и политическая идеология Коммунистической партии Советского Союза. Полномочия республиканских органов и партийного аппарата КПСС. Роль Центрального комитета КПСС в осуществлении государственного управления.

Цель, задачи, структура и функции системы обеспечения национальной безопасности Украины. Компетенция Президента Украины, СБУ, НБУ и центральных органов исполнительной власти. СНБО Украины как орган стратегического управления национальной безопасностью.

Соотношение сил противоборствующих сторон и признание ими процедуры переговоров как способа выработки взаимоприемлемых решений. Заблаговременная инъекция насилия, обеспечивающая постепенность преобразований. Содержательный смысл понятия "Консенсус".

Информационные технологии: свойства, понятие, история развития, классификация. Цели создания компьютерных сетей. Структура политической системы общества. Этапы проникновения политики в Интернет, его использование как средства многосторонней коммуникации.

Конфігурація партійної системи України: нисхідні і висхідні тенденції. Цифровізація політики в контексті трансформації світопорядку. Політичні інтенції українських та російських партій за показником емоційності. Дослідження російського цифрового дискурсу.

Складові елементи політико-комунікативного процесу. Встановлення ефективної комунікації зі зворотнім зв’язком. Збільшення ролі всіх інформаційно-знакових компонентів та політичної символіки. Роль символічного компоненту в комунікативному процесі.

Гармонізація суспільних відносин в Україні шляхом подолання соціальних конфліктів силою слова. Специфіка використання мовних засобів в українському політичному дискурсі. Забезпечення втілення обраних комунікативних стратегій і тактик у промовах політиків.

Аналіз принципових співвідношень між розвитком систем політичних комунікацій та сучасним громадянським суспільством. Роль партій стосовно стимуляції активної участі громадян у суспільному житті. Повалення комуністичних чи інших диктаторських режимів.

Дослідження комунікаційної складової політичних партій як активних та важливих учасників політичного процесу. Побудова діалогу всередині партійної системи. Особливість збільшення ролі віртуальних каналів і медіа при здійсненні партійних комунікацій.

Сутність глобалізації комунікації, її основні ознаки та характеристики. Зародження комунікаційних систем, їх види та особливості. Новітні тенденції розвитку глобальних комунікацій, їх наслідки для міжнародних відносин та внутрішньої політики держав.

Процес комунітаризації Європейської політики співробітництва, необхідність використання ресурсів Спільноти та розподілу економічних і політичних інструментів зовнішньої політики, що призвели до виникнення "політичного" виміру міжнародної діяльності ЄС.

Предметно-тематические особенности ритуализованного дискурса Президента России на основе его победных речей. Проецирование традиционных тем победных речей американских президентов на дискурс президента России В.В. Путина. Ритуализованный характер речей.

Розгляд, на основі аналізу атрибутивних ознак політичної активності її видів - політичної участі і діяльності. Обґрунтування тези про те, що політична активність набуває конвенційних і неконвенційних форм - участі в несанкціонованих мітингах і страйках.

Принципи та механізми функціонування американської політичної системи. Роль президентської адміністрації у формуванні зовнішньополітичної стратегії США. Ціннісні орієнтири Д. Трампа. Аналіз тенденцій реалізації повноважень Президента Сполучених Штатів.

Будущее партийной демократии в ФРГ. Место в политической системе страны. Сохранение важной формальной и посреднической роли партий при одновременной потере легитимности и фрагментации партийного ландшафта. Необходимость демократизации общества в целом.

Аналіз консенсусного потенціалу політичної комунікації в умовах ідеологічного плюралізму демократичних режимів постіндустріальних країн. Роль публічних комунікацій та головні тенденції вироблення державної політики в умовах ідеологічної конвергенції.

Возникновение и сущность консервативной идеологии, предпосылки и этапы данного процесса. Либерально-консервативный и республиканский этатизм, их сравнительная характеристика и распространенность. Неоконсервативная идеология, ее обоснование и значение.

Мыслитель Э. Берк как отец неоконсерватизма. Анализ консерватизма с психологической точки зрения. Особенности славянофильского консерватизма, культурно-исторический тип Данилевского. Сущность русской монархии Солоневича. Этапы русского консерватизма.

Аналіз державотворчих консервативних концепцій. Політичні ідеї Томашівського, Липинського і Кучабського щодо зміцнення держави. Критичне ставлення до ліберально-демократичних засад суспільного ладу як основна причина втрати державності Україною.

Общие черты политического сознания россиян: социальное иждивенчество, патернализм, утопичность мировоззрения, пассивность, боязнь резких изменений и масштабных реформ. Особенности российского консерватизма, проблемы внедрения либеральных ценностей.

Определение основных причин трансформации идеологии консерватизма в постсоветской России. Раскрытие общей специфики влияния "цветных революций" на консервативных идеологов, этатизм и евразийство как две основы современного российского консерватизма.

Сущность понятия "консерватизм". Консерватизм на ранних этапах развития. Истоки российского консерватизма. Идеи консерватизма в творчестве Ф.М. Достоевского. Современный этап развития консерватизма. Традиционалистское и неоконсервативное течение.

Дослідження процесу формування та виокремлення основних тез, принципів і положень ідеології консерватизму, спираючись на політичні ідеї британських мислителів. Аналізуються положення, що зробили цю ідеологію потужною, спадковою для широкого кола.

Острая конфронтация либеральных и консервативных ценностных установок. Компаративистские методы, позволяющие сравнивать особенности консерватизма в России и Китае. Характеристика ценностей консерватизма. Политические и социокультурные сдвиги в обществе.

Признание незыблемости естественным образом сложившегося порядка вещей в основе идеологии консерватизма. Идейные истоки консерватизма, содержание его идейно-политической доктрины. Модификация идей и принципов консерватизма, особенности неоконсерватизма.

Рассмотрение консерватизма как социально-политического течения, ориентированного на сохранение и укрепление сложившихся форм экономической, социальной и политической жизни. Основные принципы консерватизма и его Современная новейшая модификация.

Определение понятия и сущности консерватизма, как политической идеологии определяющая приверженность традиционным ценностям и порядкам, социальным или религиозным доктринам. Политический анализ неоконсерватизма, как синтез либерализма и консерватизма.