Міжнародне військове партнерство та його роль у забезпеченні державного суверенітету України

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Міністерство освіти і науки України

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України

Національна академія наук України

23.00.02 - політичні інститути та процеси (052 - Політичні науки)

ДИСЕРТАЦІЯ

Тема:

Міжнародне військове партнерство та його роль у забезпеченні державного суверенітету України

Джус Олександр Анатолійович

Київ - 2018

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук (доктора філософії)

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело О.А. Джус

Науковий керівник: Горбатенко Володимир Павлович, доктор політичних наук, професор

АНОТАЦІЯ

Джус О.А. Міжнародне військове партнерство та його роль у забезпеченні державного суверенітету України. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» (052 - Політичні науки). - Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Київ, 2018.

Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю теоретичного осмислення феномену міжнародного військового партнерства та його ролі у забезпеченні державного суверенітету України в умовах глобальних й регіональних криз.

Особливої значущості тема міжнародного військового партнерства України набула після розв'язаної проти нашої держави різновекторної агресії з боку Росії. Україна стикнулась з новими видами загроз в усіх сфера життєдіяльності держави, у військовій зокрема, що потребувало активної допомоги з боку країн-партнерів. Реалії гібридної війни, об'єктом якої стала наша країна, потребують нових підходів у забезпеченні державного суверенітету та територіальної цілісності України, у тому числі шляхом посилення військового партнерства з країнами Європейського Союзу та США. У сучасних геополітичних, соціально-економічних, міжнародно-правових, військово-політичних умовах характер, форми та напрямки військового партнерства України потребують переосмислення та уточнення.

Наукові публікації з проблеми міжнародного військового партнерства відображають наявність значного масиву емпіричного матеріалу та різноманітних методологічних підходів щодо визначення його характеру та змісту. У зв'язку з цим є необхідність узагальнення та систематизації існуючого наукового доробку з вищеозначеної проблематики. Необхідно окремо відзначити недостатню розробленість проблеми міжнародного військового партнерства у політологічному дискурсі. Як правило вищеозначена проблематика більш активно розроблялась фахівцями з воєнних наук, міжнародного права тощо.

В цілому аналіз наукової літератури з проблематики міжнародного військового партнерства свідчить про необхідність теоретичного осмислення процесів трансформації у сфері міжнародного військового партнерства та визначення ролі й місця України у глобальних безпекових процесах та структурах.

Метою дисертації є комплексний політологічний аналіз міжнародного військового партнерства та визначення його ролі у забезпеченні державного суверенітету України. Зазначена мета зумовила реалізацію таких завдань:

- проаналізувати основні наукові підходи до поняття і сутності міжнародного військового партнерства;

- визначити та розкрити основні напрямки міжнародного військового партнерства;

- дослідити міжнародне військове партнерство в якості базової детермінанти воєнної безпеки Української держави;

- виокремити й проаналізувати чинники, що впливають на розвиток та зміцнення військового партнерства України на міжнародній арені;

- розкрити характер та напрямки Європейського співробітництва України у сфері воєнної безпеки;

- проаналізувати сучасний стан та визначити перспективи військового партнерства України і США.

Об'єкт дослідження - міжнародне військове партнерство.

Предмет дослідження - міжнародне військового партнерства як чинник забезпечення державного суверенітету України.

Методологічні основи дослідження

У процесі дослідження використано сукупність загальнонаукових, філософських та спеціальних методів політичної науки, які відповідають меті та завданням наукової роботи.

Так, діалектичний метод дозволив показати взаємозв'язок та взаємообумовленість суб'єктів, об'єктів та інших основних елементів системи міжнародного військового партнерства. Компаративний метод - надав можливість порівняти теоретико-методологічні концепції розуміння сутності міжнародного військового партнерства, а також виявити особливості реалізації військової політики України та інших демократичних держав на сучасному етапі. Системний метод використовувався задля поглиблення розуміння ролі й місця України у глобальних та регіональних структурах безпеки. Прогностичний метод був застосований при обґрунтуванні перспектив на напрямків міжнародного військового партнерства України з провідними країнами світу. Інституціональний підхід був покладений в основу розгляду ролі держави у формуванні військово-оборонної доктрини України як підґрунтя для здійснення міжнародного військового партнерства. Логічним доповненням до попереднього підходу став функціональний підхід, який дозволив охарактеризувати діяльність та завдання основних суб'єктів міжнародного військового партнерства (країни ЄС та США) в контексті забезпечення суверенітету й територіальної цілісності України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є комплексним політологічним дослідженням феномену міжнародного військового партнерства як системоутворюючої складової забезпечення державного суверенітету України. У процесі нашої наукової розвідки були здобуті результати, новизна яких конкретизується у таких положеннях:

вперше:

? систематизовано основні теоретико-методологічні підходи до розуміння сутності міжнародного військового партнерства, розкрито його основні форми, принципи, напрямки у сучасному світі, зокрема виявлено недоліки та переваги «теорії знешкодження»; «теорії балансу сил»; «теорії рівноваги загрози»; «теорії внутрішньої мобілізації»; «теорії дилеми безпеки»;

? комплексно проаналізовано концептуальні зміни характеру міжнародного військового партнерства України в умовах «гібридної війни» та в контексті стратегічних пріоритетів розвитку нашої держави: відновлення територіальної цілісності нашої країни, євроатлантичної інтеграції України, перебудови української армії та військово-промислового комплексу, створення та посилення регіональних структур безпеки;

уточнено:

? розуміння феномену міжнародного військового партнерства як підґрунтя реалізації власної політичної та воєнної стратегії України, розвитку Збройних сил та оборонно-промислового комплексу (далі - ОПК) нашої держави;

? сутнісні характеристики, компоненти та функції військового альянсу як класичної форми існування міжнародного військового партнерства. Даний різновид міжнародного військового партнерства може бути інтерпретований як взаємодія держав з метою захисту своїх національних інтересів за стратегічними напрямками, що спирається на об'єднаний воєнний потенціал країн-учасників;

? внутрішнє наповнення ключових напрямків співпраці України з НАТО, а саме: підтримання воєнно-політичного діалогу; сприяння реформуванню й розвитку Збройних Сил України (далі - ЗС України); забезпечення внеску в міжнародну безпеку та підтримання миру; оборонно-технічне співробітництво;

отримали подальший розвиток:

? висновок проте, що Україна має поглиблювати співпрацю з регіональними структурами безпеки, зокрема з НАТО, країнами Вишеградської четвірки, ГУАМ, а також посилювати військове партнерство з окремими стратегічно важливими країнами - Туреччиною, Китаєм, Азербайджаном;

? змістовне наповнення основних напрямків реформування ОПК України: упровадження новітніх військових технологій, упровадження системи стратегічного планування розвитку ОПК, формування збалансованої структури ОПК, забезпечення взаємодії науки та виробництва тощо;

? дослідження форм військового партнерства України на міжнародній арені: миротворча діяльність, міжнародні військові навчання, співробітництво в галузі військової освіти, модернізація вітчизняного військово-промислового комплексу.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів обумовлене сукупністю положень, які конкретизують наукову новизну. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки, практичні пропозиції можуть бути застосовані:

у науково-дослідницькій роботі - для подальшого наукового осмислення феномена міжнародного військового партнерства та його ролі у зміцненні державного суверенітету України, відновленні територіальної цілісності нашої держави, утвердженні демократичних цінностей у взаємодії силових структур й громадянського суспільства;

у законотворчій та політичній діяльності - як теоретичний матеріал для підготовки та прийняття нормативно-правових актів з питань міжнародного військового співробітництва України, національної безпеки, воєнної політики, а також для формування науково-обґрунтованої позиції політичних суб'єктів з вищеозначених проблем;

у навчальному процесі - при розробці відповідних спецкурсів та окремих тем з політології, міжнародного права, конфліктології; при підготовці розділів підручників та навчальних посібників з політичних наук; при читанні лекцій та проведенні практичних занять; в науково-дослідницькій роботі аспірантів, магістрів та студентів.

Ключові слова: міжнародне військове партнерство, державний суверенітет України, воєнна безпека України, НАТО, Європейський Союз, США, міжнародні військові навчання, миротворча діяльність, оборонно-промисловий комплекс, військовий альянс, ГУАМ, Збройні Сили України.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації

1. Джус О.А. Аксіологічний вимір дослідження ролі міжнародного військового партнерства у захисті суверенітету України. Політологічний вісник: зб. наук. праць. Київ: ВАДЕКС, 2015. Вип.79. С. 472-481.

2. Джус О.А. Міжнародне військове партнерство: поняття та сутність. Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич. Київ: Видавництво “Гілея?, 2017. Вип.127 (12). С. 319-324.

3. Джус О.А. Принципи міжнародного військового партнерства як підґрунтя укладання військових альянсів. Держава і право: зб. наук. праць. Серія: «Політичні науки» / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Київ: Вид-во «Юридична думка», 2017. Вип.78. С. 219-232.

4. Джус О.А. Відносини особливого військового партнерства Україна - НАТО як чинник зміцнення воєнної безпеки держави. Virtus: Scientific Journal / еditor-in Chief M. A. Zhurba. February. 2018. №21. С. 195-201.

5. Джус О.А. Військово-політичне партнерство як інтегральний напрямок військового співробітництва. Грані: наук.-теорет. альманах. 2018. Т. 21, №2. С. 121-127.

6. Джус О.А. Військово-стратегічне співробітництво як компонента міжнародного військового партнерства. S.P.A.C.E. (SOCIETY, POLITICS, ADMINISTRATION IN CENTRAL EUROPE): електронний наук.-практ. журнал. 2018. Вип.8. С. 25-28.

7. Джус О.А. Військово-технічне співробітництво як визначальний напрямок міжнародного військового партнерства. Політичне життя: наук. журнал. 2018. №1. С. 119-125.

8. Джус О.А. Міжнародне військове партнерство як засіб забезпечення воєнної безпеки України. Evropskэ politickэ a prбvnн diskurz. 2018. Svazek 5. 2. vydбnн. S. 54-61.

Наукові праці, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації

9. Джус О.А. Основні принципи та завдання зовнішньої політики України. Актуальні задачі фінансового, психологічного, правового, топогеодезичного, радіотехнічного та лінгвістичного забезпечення підрозділів та частин Збройних Сил України: тези доповідей наук.-практ. конф. (м. Київ, 27 квіт. 2007 р.). Київ: ВІКНУ, 2007. С. 14-15.

10. Джус О.А. Формування пріоритетів зовнішньої політики України в воєнно-політичній сфері. Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 11-13 жовт. 2007 р.). Київ: ВІКНУ, 2007. С. 257-258.

11. Джус О.А. Вектори реалізації пріоритетів зовнішньої політики України в воєнно-політичній сфері. Актуальні задачі фінансового, психологічного, правового, топогеодезичного, радіотехнічного та лінгвістичного забезпечення підрозділів та частин Збройних Сил України: тези доповідей наук.-практ. конф. (м. Київ, 25 квіт. 2008 р.). Київ: ВІКНУ, 2008. С. 53-54.

12. Джус О.А. Військове партнерство як засіб удосконалення ЗСУ. Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє: тези доповідей ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 27 лист.2015 р.). Київ: ВІКНУ, 2015. С. 139-140.

13. Джус О.А. Проблема ідентифікації інтересів в політиці військового партнерства. Молодіжна військова наука у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: тези доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених, ад'юнктів, слухачів, курсантів і студентів (м. Київ, 26 квіт. 2016 р.). Київ: ВІКНУ, 2016. С. 20.

14. Джус О.А. Роль військового партнерства у забезпеченні суверенітету України. Ціннісний вимір політичної діяльності: сепаратизм та війна як продовження політики: тези доповідей ІІІ(VІІ) Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Херсон, 23-24 черв. 2016 р.) / редкол.: Ю.М. Бардачов (голова), Ф.Г. Семенченко, Ю.О. Ватуля та ін. Херсон: Вид-во ПП Вишемерський В.С., 2016. С. 61-62.

15. Джус О.А., Сухонос О.І. Демократичний потенціал України. Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє: тези доповідей ХІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 25 лист.2016 р.). Київ: ВІКНУ, 2016. С. 144-145.

16. Джус О.А., Христоріз М. В. Сепаратизм як суспільно-політичне явище сучасності. Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє: тези доповідей ХІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 25 лист.2016 р.). Київ: ВІКНУ, 2016. С. 146.

17. Джус О.А. Місце і роль воєнної складової в реалізації національних інтересів держави. Молодіжна військова наука у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: тези доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених, ад'юнктів, слухачів, курсантів і студентів (м. Київ, 28 квіт. 2017 р.). Київ: ВІКНУ, 2017. С. 28-29.

18. Джус О.А. Європейське співробітництво України у сфері воєнної безпеки. Дні науки філософського факультету - 2017: матеріали доповідей та виступів на міжнар. наук. конф. (м. Київ, 25-26 квіт. 2017 р.) / редкол.: А.Є. Конверський та ін. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2017. Ч.8. С. 19-21.

19. Джус О.А., Іллєнко В.К. Аспекти взаємодії України і НАТО. Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє: тези доповідей ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 24 лист.2017 р.). Київ: ВІКНУ, 2017. С. 145-146.

20. Джус О.А., Зіняк І.Я. Безпековий вимір європейського співробітництва України. Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє: тези доповідей ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 24 лист.2017 р.). Київ: ВІКНУ, 2017. С. 138-139.

ABSTRACT (SUMMARY)

Dzhus О.А. International military partnership and its role in ensuring the State sovereignty of Ukraine. - Qualifying scientific work on he rights of manuscripts.

The Political Science PhD dissertation - Koretsky Institute of State and Law of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2018.

The topicality of the research is determined by the need to theoretically comprehend the phenomenon of the international military partnership and its role in ensuring the State sovereignty of Ukraine against the backdrop of global and local crises.

The topic of Ukraine's international military partnership gained a particular significance as a result of Russia's multidirectional aggression against our State. Ukraine was faced with new types of threats in all vital areas of the State activity, including military, thus needing active assistance from partner-nations. The realities of a hybrid war currently waged against our country require the adoption of new approaches in order to ensure the State sovereignty and territorial integrity of Ukraine, including the facilitation of military partnership with the US and the EU nations. In contemporary geopolitical, socio-economic, international legal and military-political conditions the nature, forms and fields of Ukraine's military partnership require revision and clarification.

Scientific publications on the issues of international military partnership reflect the abundance of empirical material and various methodological approaches to determining the nature and structure of that type of partnership. Therefore there is a need to generalize and systematize the existing scientific heritage on the issues mentioned above. It is also necessary to highlight the lack of materials on the issue of the international military partnership in the framework of the political science discourse. As a rule, the aforementioned issues are more actively researched by the military science or the international law specialists, etc.

The overall analysis of scientific literature on the issues of international military partnership shows the need for a theoretical understanding of the transformation processes in the field of international military partnership and determining the role and place of Ukraine in the global security processes and structures.

The aim of the dissertation is to conduct a comprehensive politological analysis of international military partnership and to define its role in ensuring the State sovereignty of Ukraine. The mentioned aim provided for the fulfillment of the following objectives:

- to analyze the main scientific approaches to defining the notion and essence of international military partnership;

- to study and unravel the main fields of the international military partnership;

- to study international military partnership as a basic determining factor in the military security of Ukraine;

- to single out and analyze the factors, influencing the development and consolidation of Ukraine's military partnership on the international arena;

- to identify the nature and areas of the European cooperation of Ukraine in the field of military security;

- to analyze the current state and define the perspectives for the military partnership between Ukraine and the US.

The object of the study is international military partnership.

The subject of the research is international partnership as a factor that ensures State sovereignty of Ukraine.

Methodological bases for the research. An array of general scientific, philosophical and special methods of political science that meet the aims and objectives of the scientific research were applied.

Thus, the dialectical method allowed to show the interconnection and interdependence of subjects, objects and other basic elements of the system of international military partnership. The comparative method provided an opportunity to compare theoretical and methodological concepts of understanding the essence of the international military partnership, as well as to identify the peculiarities of the implementation of military policy of Ukraine and other democratic states at the present stage. The systematic method was used to deepen the understanding of Ukraine's role and place in global and regional security structures. The prognostic method was used to substantiate the prospects of Ukraine's international military partnership with world's leading countries in different fields. An institutional approach was used as a medium for considering the State's role in shaping the military-defense doctrine of Ukraine, which lays the groundwork for the implementation of the international military partnership. A logical addition to the previous approach was a functional approach that allowed to characterize the activities and tasks of the main actors of the international military partnership (EU and US) in the context of ensuring Ukraine's sovereignty and territorial integrity.

The scientific novelty of the obtained results is that the dissertation is a comprehensive politological study of the international military partnership phenomenon, as a system-building element of ensuring the State sovereignty of Ukraine. In the process of research we obtained the results the novelty of which is characterized by the following statements:

for the first time:

? the basic theoretical and methodological approaches to the understanding of the essence of the international military partnership were systematized, its main contemporary forms, principles and fields were explained, particularly the advantages and disadvantages of «the neutralization theory»; «the balance of forces theory»; «the threat equilibrium theory»; «the internal mobilization theory»; «the security dilemma theory» were defined;

? the conceptual changes to the character of Ukraine's international military partnership, under the conditions of the hybrid war and in the context of State's main strategic development priorities were analyzed. The mentioned priorities include: the restoration of the territorial integrity of the State, the Euro-Atlantic integration of Ukraine, the transformation of the Ukrainian Armed Forces and the military industrial complex and the establishment/reinforcement of the local security structures;

this research clarified:

? the understanding of the phenomenon of the international military partnership as the basis for the implementation of Ukraine's political and military strategy and the development of the Armed Forces, as well as the defense industrial complex of the State;

? the essential characteristics, components and functions of the military alliance as the classical embodiment of the international military partnership. This type of international military partnership can be interpreted as the interaction between states aimed at protecting their national interests in strategic fields based on the combined military potential of the participating countries;

? what the key fields of Ukraine's cooperation with NATO actually encompass, namely: support of the military-political dialogue; assistance to the reform and development of the Armed Forces of Ukraine; contributions to international security and peacemaking and technical defense cooperation;

this research further added on to:

? the conclusion that Ukraine should deepen the cooperation with regional security structures, in particular with NATO, the Visegrбd Group countries, GUAM, as well as strengthen the military partnership with certain strategically important countries, namely: Turkey, China and Azerbaijan;

? the practical aspects of the main fields of Ukraine's defense industrial complex reform: introduction of the latest military technologies, introduction of the strategic planning system for the development of the defense industrial complex, the establishment of a balanced framework of the defense industrial complex, ensuring the coordination of efforts between scientific researches and production, etc.;

? the study of the forms of Ukraine's military partnership in the international scope, including: peacekeeping, international military training, cooperation in the field of military education and modernization of the domestic military-industrial complex.

The theoretical and practical significance of the obtained results is justified in the statements that specify the scientific novelty. The scientific provisions, conclusion and practical suggestions enunciated in the dissertation may be applicable for:

scientific research and development - to further understand the phenomenon of the international military partnership and its role in strengthening the State sovereignty of Ukraine, restoring the territorial integrity of the State and in reinforcing the democratic values in the interaction between the security forces and civil society;

legislation and politics - as theoretical material for drafting and adopting legislative acts on issues of international military cooperation of Ukraine, national security, military policy, as well as for the political actors to form a scientifically sound viewpoint on the above-mentioned issues;

educational purposes - when developing relevant special courses and separate classes on political science, international law, conflict science; when writing sections of textbooks and textbooks on political sciences; during lectures and practical classes; in the research work of graduate and undergraduate students.

Key words: international military partnership, Ukraine's State sovereignty, military security of Ukraine, NATO, European Union, USA, international military exercises, peacemaking, defense industrial complex, military alliance, GUAM, Armed Forces of Ukraine.

Список публікацій здобувача за темою дисертації

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації

1. Джус О.А. Аксіологічний вимір дослідження ролі міжнародного військового партнерства у захисті суверенітету України. Політологічний вісник: зб. наук. праць. Київ: ВАДЕКС, 2015. Вип.79. С. 472-481.

2. Джус О.А. Міжнародне військове партнерство: поняття та сутність. Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич.Київ: Видавництво “Гілея?, 2017. Вип.127 (12). С. 319-324.

3. Джус О.А. Принципи міжнародного військового партнерства як підґрунтя укладання військових альянсів. Держава і право: зб. наук. праць. Серія: «Політичні науки» / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Київ: Вид-во «Юридична думка», 2017. Вип.78. С. 219-232.

4. Джус О.А. Відносини особливого військового партнерства Україна - НАТО як чинник зміцнення воєнної безпеки держави. Virtus: Scientific Journal / еditor-in Chief M. A. Zhurba. February. 2018. №21. С. 195-201.

5. Джус О.А. Військово-політичне партнерство як інтегральний напрямок військового співробітництва. Грані: наук.-теорет. альманах. 2018. Т. 21, №2. С. 121-127.

6. Джус О.А. Військово-стратегічне співробітництво як компонента міжнародного військового партнерства. S.P.A.C.E. (SOCIETY, POLITICS, ADMINISTRATION IN CENTRAL EUROPE): електронний наук.-практ. журнал. 2018. Вип.8. С. 25-28.

7. Джус О.А. Військово-технічне співробітництво як визначальний напрямок міжнародного військового партнерства. Політичне життя: наук. журнал. 2018. №1. С. 119-125.

8. Джус О.А. Міжнародне військове партнерство як засіб забезпечення воєнної безпеки України. Evropskэ politickэ a prбvnн diskurz. 2018. Svazek 5. 2. vydбnн. S. 54-61.

Наукові праці, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації:

9. Джус О.А. Основні принципи та завдання зовнішньої політики України. Актуальні задачі фінансового, психологічного, правового, топогеодезичного, радіотехнічного та лінгвістичного забезпечення підрозділів та частин Збройних Сил України: тези доповідей наук.-практ. конф. (м. Київ, 27 квіт. 2007 р.). Київ: ВІКНУ, 2007. С. 14-15.

10. Джус О.А. Формування пріоритетів зовнішньої політики України в воєнно-політичній сфері. Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 11-13 жовт. 2007 р.). Київ: ВІКНУ, 2007. С. 257-258.

11. Джус О.А. Вектори реалізації пріоритетів зовнішньої політики України в воєнно-політичній сфері. Актуальні задачі фінансового, психологічного, правового, топогеодезичного, радіотехнічного та лінгвістичного забезпечення підрозділів та частин Збройних Сил України: тези доповідей наук.-практ. конф. (м. Київ, 25 квіт. 2008 р.). Київ: ВІКНУ, 2008. С. 53-54.

12. Джус О.А. Військове партнерство як засіб удосконалення ЗСУ. Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє: тези доповідей ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 27 лист.2015 р.). Київ: ВІКНУ, 2015. С. 139-140.

13. Джус О.А. Проблема ідентифікації інтересів в політиці військового партнерства. Молодіжна військова наука у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: тези доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених, ад'юнктів, слухачів, курсантів і студентів (м. Київ, 26 квіт. 2016 р.). Київ: ВІКНУ, 2016. С. 20.

14. Джус О.А. Роль військового партнерства у забезпеченні суверенітету України. Ціннісний вимір політичної діяльності: сепаратизм та війна як продовження політики: тези доповідей ІІІ(VІІ) Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Херсон, 23-24 черв. 2016 р.) / редкол.: Ю.М. Бардачов (голова), Ф.Г. Семенченко, Ю.О. Ватуля та ін. Херсон: Вид-во ПП Вишемерський В.С., 2016. С. 61-62.

15. Джус О.А., Сухонос О.І. Демократичний потенціал України. Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє: тези доповідей ХІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 25 лист.2016 р.). Київ: ВІКНУ, 2016. С. 144-145.

16. Джус О.А., Христоріз М.В. Сепаратизм як суспільно-політичне явище сучасності. Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє: тези доповідей ХІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 25 лист.2016 р.). Київ: ВІКНУ, 2016. С. 146.

17. Джус О.А. Місце і роль воєнної складової в реалізації національних інтересів держави. Молодіжна військова наука у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: тези доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених, ад'юнктів, слухачів, курсантів і студентів (м. Київ, 28 квіт. 2017 р.). Київ: ВІКНУ, 2017. С. 28-29.

18. Джус О.А. Європейське співробітництво України у сфері воєнної безпеки. Дні науки філософського факультету - 2017: матеріали доповідей та виступів на міжнар. наук. конф. (м. Київ, 25-26 квіт. 2017 р.) / редкол.: А.Є. Конверський та ін. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2017. Ч.8. С. 19-21.

19. Джус О.А., Іллєнко В.К. Аспекти взаємодії України і НАТО. Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє: тези доповідей ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 24 лист.2017 р.). Київ: ВІКНУ, 2017. С. 145-146.

20. Джус О.А., Зіняк І.Я. Безпековий вимір європейського співробітництва України. Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє: тези доповідей ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 24 лист.2017 р.). Київ: ВІКНУ, 2017. С. 138-139.

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади політологічного дослідження міжнародного військового партнерства

1.1 Основні наукові підходи до поняття і сутності міжнародного військового партнерства

1.2 Визначальні напрями міжнародного військового партнерства: теоретико-методологічний аналіз

Висновки до Розділу 1

Розділ 2. Сутність міжнародного військового партнерства як чинник забезпечення державного суверенітету України

2.1 Міжнародне військове партнерство як основа воєнної безпеки держави

2.2 Чинники, що впливають на розвиток та зміцнення військового партнерства України на міжнародній арені

Висновки до Розділу 2

Розділ 3. Перспективи і напрямки міжнародного військового партнерства України з провідними країнами світу

3.1 Основні кроки європейського співробітництва України у сфері воєнної безпеки

3.2 Військове партнерство України і США: перспективи на майбутнє

Висновки до Розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Обґрунтування вибору теми дослідження обумовлена необхідністю теоретичного осмислення феномену міжнародного військового партнерства та його ролі у забезпеченні державного суверенітету України в умовах глобальних й регіональних криз.

Особливої значущості тема міжнародного військового партнерства України набула після розв'язаної проти нашої держави різновекторної агресії з боку Росії. Україна стикнулась з новими видами загроз в усіх сфера життєдіяльності держави, у військовій зокрема, що потребувало активної допомоги з боку країн-партнерів. Реалії гібридної війни, об'єктом якої стала наша країна, потребують нових підходів у забезпеченні державного суверенітету та територіальної цілісності України, у тому числі шляхом посилення військового партнерства з країнами Європейського Союзу та США. У сучасних геополітичних, соціально-економічних, міжнародно-правових, військово-політичних умовах характер, форми та напрямки військового партнерства України потребують переосмислення та уточнення.

Наукові публікації з проблеми міжнародного військового партнерства відображають наявність значного масиву емпіричного матеріалу та різноманітних методологічних підходів щодо визначення його характеру та змісту. У зв'язку з цим є необхідність узагальнення та систематизації існуючого наукового доробку з вищеозначеної проблематики. Необхідно окремо відзначити недостатню розробленість проблеми міжнародного військового партнерства у політологічному дискурсі. Як правило вищеозначена проблематика більш активно розроблялась фахівцями з воєнних наук, міжнародного права тощо.

В цілому аналіз наукової літератури з проблематики міжнародного військового партнерства свідчить про необхідність теоретичного осмислення процесів трансформації у сфері міжнародного військового партнерства та визначення ролі й місця України у глобальних безпекових процесах та структурах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, грантами

Дисертація виконана відповідно до планів НДР в межах наукової роботи Військового інституту Київського національного університету «Система - В» «Верифікація методики виявлення та оцінки рівня негативного інформаційно-психологічного впливу на особовий склад військ (сил)».

Мета і завдання дослідження

З урахуванням глибини розробки проблеми, у дисертаційному дослідженні ставиться за мету: комплексний політологічний аналіз міжнародного військового партнерства та визначення його ролі у забезпеченні державного суверенітету України. Зазначена мета зумовила реалізацію таких завдань:

- проаналізувати основні наукові підходи до поняття і сутності міжнародного військового партнерства;

- визначити та розкрити основні напрямки міжнародного військового партнерства;

- дослідити міжнародне військове партнерство в якості базової детермінанти воєнної безпеки Української держави;

- виокремити й проаналізувати чинники, що впливають на розвиток та зміцнення військового партнерства України на міжнародній арені;

- розкрити характер та напрямки Європейського співробітництва України у сфері воєнної безпеки;

- проаналізувати сучасний стан та визначити перспективи військового партнерства України і США.

Об'єкт дослідження - міжнародне військове партнерство.

Предмет дослідження - міжнародне військового партнерства як чинник забезпечення державного суверенітету України.

Методи дослідження

У процесі дослідження використано сукупність загальнонаукових, філософських та спеціальних методів політичної науки, які відповідають меті та завданням наукової роботи.

Так, діалектичний метод дозволив показати взаємозв'язок та взаємообумовленість суб'єктів, об'єктів та інших основних елементів системи міжнародного військового партнерства. Компаративний метод - надав можливість порівняти теоретико-методологічні концепції розуміння сутності міжнародного військового партнерства, а також виявити особливості реалізації військової політики України та інших демократичних держав на сучасному етапі. Системний метод використовувався задля поглиблення розуміння ролі й місця України у глобальних та регіональних структурах безпеки. Прогностичний метод був застосований при обґрунтуванні перспектив на напрямків міжнародного військового партнерства України з провідними країнами світу. Інституціональний підхід був покладений в основу розгляду ролі держави у формуванні військово-оборонної доктрини України як підґрунтя для здійснення міжнародного військового партнерства. Логічним доповненням до попереднього підходу став функціональний підхід, який дозволив охарактеризувати діяльність та завдання основних суб'єктів міжнародного військового партнерства (країни ЄС та США) в контексті забезпечення суверенітету й територіальної цілісності України.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертація є комплексним політологічним дослідженням феномену міжнародного військового партнерства як системоутворюючої складової забезпечення державного суверенітету України. У процесі нашої наукової розвідки були здобуті результати, новизна яких конкретизується у таких положеннях:

уперше:

? систематизовано основні теоретико-методологічні підходи до розуміння сутності міжнародного військового партнерства, розкрито його основні форми, принципи, напрямки у сучасному світі, зокрема виявлено недоліки та переваги «теорії знешкодження»; «теорії балансу сил»; «теорії рівноваги загрози»; «теорії внутрішньої мобілізації»; «теорії дилеми безпеки»;

? комплексно проаналізовано концептуальні зміни характеру міжнародного військового партнерства України в умовах «гібридної війни» та в контексті стратегічних пріоритетів розвитку нашої держави: відновлення територіальної цілісності нашої країни, євроатлантичної інтеграції України, перебудови української армії та військово-промислового комплексу, створення та посилення регіональних структур безпеки;

уточнено:

? розуміння феномену міжнародного військового партнерства як підґрунтя реалізації власної політичної та воєнної стратегії України, розвитку Збройних сил та ОПК нашої держави;

? сутнісні характеристики, компоненти та функції військового альянсу як класичної форми існування міжнародного військового партнерства. Даний різновид міжнародного військового партнерства може бути інтерпретований як взаємодія держав з метою захисту своїх національних інтересів за стратегічними напрямками, що спирається на об'єднаний воєнний потенціал країн-учасників;

? внутрішнє наповнення ключових напрямків співпраці України з НАТО, а саме: підтримання воєнно-політичного діалогу; сприяння реформуванню й розвитку ЗС України; забезпечення внеску в міжнародну безпеку та підтримання миру; оборонно-технічне співробітництво;

отримали подальший розвиток:

? висновок проте, що Україна має поглиблювати співпрацю з регіональними структурами безпеки, зокрема з НАТО, країнами Вишеградської четвірки, ГУАМ, а також посилювати військове партнерство з окремими стратегічно важливими країнами - Туреччиною, Китаєм, Азербайджаном;

? змістовне наповнення основних напрямків реформування ОПК України: упровадження новітніх військових технологій, упровадження системи стратегічного планування розвитку ОПК, формування збалансованої структури ОПК, забезпечення взаємодії науки та виробництва тощо;

? дослідження форм військового партнерства України на міжнародній арені: миротворча діяльність, міжнародні військові навчання, співробітництво в галузі військової освіти, модернізація вітчизняного військово-промислового комплексу.

Практичне значення отриманих результатів обумовлене сукупністю положень, які конкретизують наукову новизну. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки, практичні пропозиції можуть бути застосовані:

у науково-дослідницькій роботі - для подальшого наукового осмислення феномена міжнародного військового партнерства та його ролі у зміцненні державного суверенітету України, відновленні територіальної цілісності нашої держави, утвердженні демократичних цінностей у взаємодії силових структур й громадянського суспільства;

у законотворчій та політичній діяльності - як теоретичний матеріал для підготовки та прийняття нормативно-правових актів з питань міжнародного військового співробітництва України, національної безпеки, воєнної політики, а також для формування науково-обґрунтованої позиції політичних суб'єктів з вищеозначених проблем;

у навчальному процесі - при розробці відповідних спецкурсів та окремих тем з політології, міжнародного права, конфліктології; при підготовці розділів підручників та навчальних посібників з політичних наук; при читанні лекцій та проведенні практичних занять; в науково-дослідницькій роботі аспірантів, магістрів та студентів.

Особистий внесок здобувача

Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій презентовано вирішення конкретного наукового завдання щодо значущості міжнародного військового партнерства у забезпеченні державного суверенітету України. Усі теоретико-методологічні, науково-аналітичні висновки та рекомендації автором зроблено самостійно.

Апробація матеріалів дисертації

Основні теоретичні положення і висновки дисертації обговорювались на засіданнях і наукових семінарах кафедри психології і політології Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Концептуальні ідеї та положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на: Науково-практичній конференції «Актуальні задачі фінансового, психологічного, правового, топогеодезичного, радіотехнічного та лінгвістичного забезпечення підрозділів та частин Збройних Сил України» (м. Київ, 27 квітня 2007 р.; 25 квітня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє» (м. Київ, 11-13 жовтня 2007 р.; 27 листопада 2015 р.; 25 листопада 2016 р.; 24 листопада 2017 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених, ад'юнктів, слухачів, курсантів і студентів «Молодіжна військова наука у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка» (м. Київ, 26 квітня 2016 р.; 28 квітня 2017 р.); ІІІ (VІІ) Міжнародній науково-практичній конференції «Ціннісний вимір політичної діяльності: сепаратизм та війна як продовження політики» (м. Херсон, 23-24 червня 2016 р.); Міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету - 2017» (м. Київ, 25-26 квітня 2017 р.).

Публікації

Основні результати дисертаційного дослідження викладені у 20 публікаціях, 6 з яких опубліковано у періодичних наукових фахових виданнях з політичних наук, 2 статті за напрямом дисертації у наукових періодичних виданнях інших держав та 12 тез доповідей на наукових конференціях.

Структура і обсяг дисертації

Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які поділені на 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел на 29 сторінках (273 найменувань) та додатків.

Загальний обсяг дисертації становить 223 сторінки, з яких основного тексту - 175 сторінок.

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади політологічного дослідження міжнародного військового партнерства

1.1 Основні наукові підходи до поняття і сутності міжнародного військового партнерства

У сучасному світі все більшого значення набуває таке явище, як міжнародне військове партнерство. Глобалізаційні процеси змінюють контури сучасного світу, виявляючи суперечливі тенденції його подальшого поступу, що впливають і на динаміку розвитку військової сфери як компоненти системи міжнародних відносин. З цього приводу В. Горбатенко стверджує, що у довгостроковій перспективі буде продовжуватись процес обмеження юрисдикції держав у зв'язку з розширенням складу суб'єктів міжнародного права та міжнародної правотворчості. Держави й надалі будуть передавати частину своїх прав у певній сфері відносин або окремі повноваження наднаціональним інституціям. Однак проблема співвідношення міжнародного права та суверенітету національних держав поступово набуватиме чіткішої визначеності, що включатиме зазначення терміну передачі певних прав, конкретних умов їх передачі та умов їх повернення за певних обставин [36, с. 272]. Вочевидь для захисту державного суверенітету країна має спиратися як на власні збройні сили, так і вступати до міжнародних та регіональних структур безпеки.

На думку фахівців, з одного боку, важливим складником системи міжнародних відносин у сучасному світі постає гарантування безпеки людини за допомогою економічних, політичних, дипломатичних заходів у процесі регулювання міжнародних відносин. Оскільки світове господарство на сучасному етапі є вкрай взаємозалежним, усі його учасники зацікавлені в активному співробітництві для збереження стабільності не тільки в соціально-економічному, а й у військово-політичному плані. Сучасні соціально-політичні реалії свідчать про утвердження спільної для людства настанови на засудження війн як засобу вирішення міжнародних суперечностей, на вилучення її з політичного арсеналу всіх рівнів [158, с. 85]. Внаслідок цього А. Карасевич і Л. Шачковська доходять висновку: «У міру формування соціально-економічного у глобальному вимірі моноліту зникнуть будь-які підстави для міжнаціонального суперництва, ворожнечі і конфліктів» [131, с. 80].

Нова ситуація у сфері глобальної воєнної безпеки характеризується тенденцією до обмеження використання війни в класичному розумінні. Поступово відбувається глобальне усвідомлення небезпеки подальшого продовження гонки озброєнь, виробництва технологій і зброї масового знищення. У комплексі з економічними та політичними трансформаціями, що відбуваються у сучасному світі, зазначені процеси у військовій сфері помітно впливають на формування нової системи міжнародних відносин.

З другого боку, разом із зазначеними вище досягненнями сучасного людства, у новітню епоху виникають нові форми застосування військової сили, наприклад, локальні збройні конфлікти, а також так звані гуманітарні інтервенції, що використовуються для їх подолання і також справляють серйозний вплив на формування нового світового порядку [198, с. 244]. Зокрема, за офіційними документами ООН, кількість збройних конфліктів тільки протягом чверті століття після закінчення Другої світової війни (1945-1970 рр.) досягла 97 [14, с. 27]. Події сьогодення засвідчують про подальше посилення потенційних загроз миру через зростання проявів нетерпимості, фанатизму на міжнаціональному, міжрелігійному, міжетнічному ґрунті. Останнім часом через міжнародну економічну кризу зростає соціальне напруження, загострюються воєнні та громадянські конфлікти, продовжується розповсюдження зброї масового ураження. Одним із наслідків інтеграційних процесів епохи глобалізації є те, що виникнення конфліктної ситуації в окремій країні може створити небезпеку для широкої коаліції держав та усього світу. Тому в сучасному глобалізованому світі збереження миру передбачає створення ефективної системи протистояння можливим загрозам з боку потенційних агресорів або окремих екстремістських і терористичних угрупувань та організацій, тим самим актуалізуючи розвиток міжнародного військового партнерства.

Для успішної реалізації завдань зі збереження миру для усіх держав головним є не тільки забезпечення обороноздатності своєї країни, а й активна участь у міжнародному військовому партнерстві. Питання визначення концептуальних засад міжнародного військового партнерства, його принципів і функцій переважно базуються на нормах міжнародного права та регламентуються різними двосторонніми або багатосторонніми угодами. Проте А. Каляєв з цього приводу слушно зазначає: «Глобалізований світ швидко змінюється, що потребує мобільного реагування на виклики сьогодення, розробки нових підходів до міжнародного військового співробітництва з метою забезпечення єдності миротворчих позицій військово-політичного керівництва цивілізованих країн світу» [71, с. 34].

Роль міжнародного військового партнерства протягом останніх років закономірно зростає у зв'язку зі змінами в ієрархії світового порядку. На сучасному етапі розвитку людства для переважної більшості світової спільноти стає все більш очевидною нездійсненність однополярного гегемонізму, уразливість односторонніх підходів до сфери міжнародних відносин. Відповідно, усе чіткіше усвідомлюється потреба людства в конструктивній політиці, орієнтованій на рівноправне співробітництво між державами, як ключове завдання міжнародного порядку денного [33, с. 56-57]. На нашу думку, саме така тенденція є визначальною для забезпечення перспектив подальшого розвитку людства в сучасну епоху. Альтернативою такому шляху постають нескінченні військові конфлікти локального та глобального масштабу, що можуть поставити під загрозу саме існування людства.

Отже, зміцнення поліцентричності є найбільш значущим чинником системної трансформації міжнародних відносин, що знаходить відображення і в такій її сфері, як міжнародне військове партнерство [129, с. 11]. У зв'язку з цим актуальним є політологічне дослідження міжнародного військового партнерства. Насамперед варто звернутися до визначення основних наукових підходів до поняття і сутності зазначеного феномена.

Передусім вкажемо, що поняття «міжнародне військове партнерство» у політологічних дослідженнях є тісно пов'язаним з іншим поняттям - «міжнародне військове співробітництво», оскільки вони позначають ті сторони політичної реальності, що є невіддільними одна від іншої. Наявність партнерства між державами передбачає його реалізацію через міжнародне співробітництво, а здійснення такого співробітництва є неможливим поза відносинами міжнародного партнерства.