Джерелознавчий аналіз та класифікація кримознавчих бібліографічних праць періоду існування Кримської АСРР. Вивчення діяльності місцевих громадських об’єднань у галузі історико-краєзнавчих досліджень, встановлення їх внеску у розвиток татарознавства.

Вивчення творчої діяльності одного з провідних бібліографів Криму 1920-х рр. В. Симоновського - активного пропагандиста бібліографічної науки та краєзнавства, який зробив внесок у систематизацію опублікованої спадщини з історії й етнографії народів Криму.

Оцінка історіографії розвитку краєзнавства Миколаївщини у довоєнні, воєнні десятиліття, яка мала ідейно-політичну та вульгарно-соціологічну спрямованість. Відображення історії розвитку краєзнавства Миколаївщини в історіографії довоєнних та воєнних років.

Дослідження історії становлення етнографічно-краєзнавчого руху на Галичині у другій половині ХІХ – початку ХХ століття. Аналіз діяльності музеїв, пересувних виставок, проведення народознавчих мандрівок, краєзнавчих екскурсій та наукових експедицій.

Науковий потенціал досліджень співробітників всеукраїнської академії наук та краєзнавців, що надсилали до академії свої розвідки та статті 1930-х років. Наукова дискусія навколо етимології назви річки "Інгул" і роль С. Шевченка у вирішенні цієї проблеми.

Визначення ролі зв’язків з етнічною батьківщиною та міжкультурного діалогу у процесі відродження та розвитку культур етноменшин. Аналіз проблеми культурної спадщини українського народу. Основні причини ускладнення налагодження міжкультурного діалогу.

Анализ традиционной одежды Пьяна-дельи-Альбанези как целостного этнокультурного явления, веками создаваемого и продолжающего жить в современном социокультурном пространстве. Изменение женского костюма и специфика функционирования его отдельных элементов.

Розгляд питання історичного краєзнавства як складової у формуванні патріотичних цінностей студентської молоді в історичній ретроспективі. Дослідження напрацювань вітчизняних дослідників. Проведення паралелі між минулим та викликами сьогодення.

Роль школьных библиотек в создании системы краеведческих фондов библиотек. Место библиотекаря в развитии компонентов краеведческой деятельности библиотек. Влияние краеведческой литературы на формирование гражданского, патриотического самосознания.

Влияние культа богини семьи и материнства Янжимы на формирование религиозной самоидентификации бурятских последователей буддизма. Конструирование этнонациональной бурятской идеи. Создание буддийским духовенством Бурятии национальных сакральных объектов.

Рассмотрение влияния северного ландшафта на формирование якутского этноса. Суровые природные условия, определившие образ жизни человека и сформировавшие якутский характер. Основные черты северного этноса, трудолюбие, выносливость, доброжелательность.

Обычай как норма действия и поведения, его влияние на отношения в удмуртской семье. Роль каждого члена в соответствии с занимаемым статусом и половой принадлежностью. Влияние нормативных установок в на взаимоотношения члена общины с деревенским миром.

Исследование природы преемственности, ее понимание в контексте диалектики. Значение исторического опыта в развитии общества, осмыслении духовных художественных ценностей предыдущих эпох. Роль национальных традиций в сохранении культуры кыргызского народа.

Природные условия Азербайджана, их влияние на характер и самосознание народа. Философские исследования социального самочувствием народа, в значительной мере зависящего от экологии. Традиции, календарные обряды, особенности азербайджанской кухни.

История заселения русскими Северного Кавказа. Изменение положения русского населения в республиках в конце ХХ века. Сохранение межнационального и межконфессионального баланса в территориальных общинах. Стратегия развития Северо-Кавказского округа России.

Статья посвящена лидерам уральского краеведения, получившим специальное историко-филологическое образование в Казанском университете во второй половине XIX века. Анализ протоколов заседаний и периодических изданий историко-краеведческих обществ Урала.

Рассмотрение православного сообщества Крыма относительно его общей ромейской идентичности, определение ключевых элементов социально-политической и религиозной жизни на которых строилась эта идентичность. Факторы поддержания ромейской идентичности.

Історія міста Ромни Сумської області. Легенда про назву міста і інші припущення, які більше тяжіють до народної етимології, чим до наукових аргументів. Розповіді старожилів про походження міста і його назву. Ромни як центр козацької сотні Миргородського.

Рассмотрение темы женских украшений, занимающих особое место в жизни кочевников Центральной Азии. Формирование целостного представления обо всей совокупности значений, обосновавших высокий статус украшений в кочевой культуре номадов Центральной Азии.

Обзор трудов О. Ковалевского и А. Попова, которые легли в основу российского научного монголоведения. Анализ вклада тувинских классиков, сделавших первые переводы классиков монгольской литературы на тувинский язык, в развитие российского монголоведения.

Анализ текстов, вошедших в Электронный корпус диалектной культуры Кубани. Сохранение представлений о демонических существах в среде носителей культуры. Демонологические поверья, связанные с таким персонажем "низшей" славянской мифологии как русалка.

Аналіз походження українського субетносу - русинів-лемків. Лемки як нащадки білих хорватів за В. Гошовський, його дослідження одного типу весільної пісні, поширеної серед багатьох народів центральної Європи, а також підтвердження даної гіпотези.

Русинство як феномен усередині українства. Ризик і перспективи його розвитку. Аналіз історії походження етноніму "русини", ареалу його поширення та суспільно-політичних маніпуляцій навколо його використання. Впровадження Русинського проекту на Закарпатті.

Свадебное торжество как одно из годовых традиционных русских деревенских празднеств. Основные свадебные обряды: сватанье, запоруки, варка пива, неделя, утро свадебного дня, баня, приезд жениха, вывод невесты перед столом, девичник, отъезд к венцу.

Возникновение первого православного прихода в Вышнем Волочке. Строительство каменных церквей: Преображенской, Петропавловской. Казанская загородная часовня и первая попытка устройства близ неё обители. Вышневолоцкие старообрядцы на рубеже XVIII-XIX вв.

Объективные и субъективные факторы, влиявшие на динамику религиозной ситуации России. Анализ положения Русской Православной Церкви в обществе. Характеристика религиозной идентичности православных, связь проблемы прозелитизма с этнической идентичностью.

Периодизация цивилизационных контактов южно-уральского региона. Анализ изменений в характере межэтнических и культурных взаимодействий русского населения с представителями других этнических групп Южного Урала. Укрепление толерантности между народами.

Празднование наиболее веселого и шумного русского народного праздника - масленицы, сопровождаемого употреблением масляной пищи, пении, плясках, игрищах и обильном угощении. Купальские обряды, совершаемые в канун Иван Купала. Свадебный девичник и гадания.

Краткая характеристика регионального своеобразия русского сказочного фольклора Орловского края. Краткий анализ локальных особенностей народных сказок в сравнении с общерусскими традициями (идейно-тематическое содержание, образная система и поэтика).

Краткая история Поморья. Поморы - субэтнос русского народа, потомки древних новгородцев и финно-угорского племени. Культурные традиции, жилище и промыслы поморов, топонимы. Обычаи, связанные с промыслами и водой. Влияние различных факторов на этнос.