Колядки та щедрівки

Реферат на тему:

Колядки та щедрівки

Виконав роботу:

Учень 8-Б класу

ЗОШ №8 м.Кременчука

Константинов Владислав

Надзвичайно популярними обрядовими піснями були в народі колядки і щедрівки . Колядки співають від 25 грудня до 7січня . Вони приурочувались до Різдва . А щедрівки - до Нового року (за старим стилем -14 січня).

Колядки - найдревніший фольклорний жанр. Вони бережуть у собі пам'ять старої родоплемінної доби і пов'язані з зимовим поворотом сонця на літо, яке називали святом Коляди. Святкували його 25 грудня (за старим стилем), коли ніч була найдовшою. Природа у цей час ніби завмирала. Вважалося, що сонце з'їдав злий Корочун-темне слов'янське божество. Богиня неба Коляда народжувала нове сонце-маленького Божича. Наші далекі предки намагалися захистити новонародженого. Вони виконували різні магічні дії, які стали основою народного свята Коляди. Донині колядники ходять із сонцесяйною “звіздою”, що символізує небесне світило. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір , будили господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці величальні пісні на честь народження нового Сонця стали називати колядами, або колядками.

З появою християнства, 25 грудня (за старим стилем) або 7 січня (за новим стилем) почали святкувати народження Ісуса Христа. Старовинний язичницький обряд був приурочений до одного з найбільших християнських свят -Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з біблійно-християнськими образами. Вони завоювали таку ж популярність, як і старовинні колядки.

Колядки й щедрівки супроводжували обряд колядування й щедрування з нагоди новорічних свят.

Це була своєрідна театралізована музична вистава. Групи хлопців, хлопців і дівчат або дітей від 3 до 10--15 чоловік під керуванням досвідченої у цих справах людини готували святкове дійство. Колядники перевдягалися козою, чортом тощо і обходили двори із співанням пісень, музикою й танцями (у деяких місцевостях колядували під вікнами). Обряд цей існував з давніх-давен у різних місцевостях на території нинішньої нашої держави.

У колядках виробився особливий поетичний ритм -- 10-складовий вірш з цезурою посередині (5+5):

Йа, в городочку зацвила ружа,

Загніваласи жінка на мужа.

або такий вірш із приспівом (рефреном).

Різдвяні колядницькі ватаги під час обходів дворів вшановували всіх членів родини. Вони виконували величальні пісні господареві, господині, їхнім дітям, хлопцеві, дівчині. Зичили їм щастя, здоров`я. Якщо в родині були діти, що довго не розмовляли, то таким давали напитися води з ритуального дзвіночка. Якщо в оселі була дівчина, то вона обдаровувала кожного колядника яблукам и та горіхами.

Бувай нам здоров, гречний молодче,

Гречний молодче, пане Василю!

Гой, здоров, здоров, та й не сам собов,

Та й не сам собов, та й з вітцем, з матков,

Та й з вітцем, з матков, та й з всев челядков.

Вінчуємо тебе щістім-здоров'їм,

Щістім-здоров`їм та й з цим Рождеством,

Та й з цим Рождеством, цим Новим Роком,

Цим Новим Роком, прибутком добрим,

Прибутком добрим та й віком довгим.

Дай же ж тобі , Боже, щісті-здоров'є,

Щісті-здоров'є та й зрість хорошу,

Вітцеві мати з тебе потіху,

Щоби діждати посагу твого,

Посагу твого та й щасливого,

О, бувай здоров!

Через тиждень після Коляди (Різдва) 31 грудня (за старим стилем), або 13 січня(за новим стилем), відзначали Щедрий вечір, приурочений до зустрічі Нового року.

Основною подією Щедрого вечора та Нового року в Україні було щедрування, яке супроводжувалося обов'язковим обходом хат із побажанням людям щастя, здоров'я і добробуту в Новому році. Щедрівки починають співати рівно в північ перед Новим роком. Їх не потрібно змішувати зі співом колядок. У той час, коли колядки завжди й обов'язково співають хором, то щедрівки можуть виконуватись і сольно.

Увечері підліткові дівчатка поодинці чи гуртом обходили оселі сусідів та родичів, щоб защедрувати. Це була окрема передноворічна дія, в якій брали участь лише дівчата.

Посипання зерном, після виконання щедрівки,завжди робиться з примовкою:”На щастя, на здоров'я! Роди Боже, жито, пшеницю й усяку пашницю! А нам-паляницю”

За змістом, характером і призначенням щедрівки є панегірично-величальні новорічні поздоровлення. Вони є наче б додатком до Колядок і являють собою невіддільну частину різдвяних співів.

У, щедрівках переважає 8-складовий розмір вірша (4+4) з рефреном або без нього:

Щедрик, щедрівочка,

Щедрик Прилетіла ластівочка,

Стала собі щебетати,

Господаря викликати.

Зимові календарні пісні виконувались хором одно-, дво- й багатоголосне (найдавніші тільки одноголосно). Вони різняться між собою ладовими особливостями, метроритмом і будовою. Відомий фольклорист К. Квітка з цього приводу говорить: «Найдавніші наспіви (мелодії) обмежувались невеликою кількістю ступенів звукоряду»

Мелодія «Щедрика» -- коротка терцова поспівка, яка повторюється багато разів. Але ця простота найкраще відповідає змісту вірша. Єдність слова і музики створює викінчений художній образ.

У колядці «Ходить павойка» діапазон значно ширший -- соль -- мі (секста), рисунок мелодії розвинутіший. Спільним для обох мелодій є опора на стійкі ступені ладу: у першій -- III--І ступені, у другій -- V--III--І.

Метр і ритм колядок і щедрівок різноманітний. Поряд з простою ритмікою є і досить складна.

Ой сивая та зозуленька,

Щедрий вечір, добрий вечір

Добрим людям на здоров'я,

Усі сади облітала. Щедрий вечір...

А в одному та і не бувала. Щедрий вечір...

А в тім саду -- три тереми. Щедрий вечір...

А в першому -- красне сонце. Щедрий вечір...

А в другому -- ясен місяць. Щедрий вечір...

Ясен місяць -- наш господар. Щедрий вечір...

Красне сонце -- жона його. Щедрий вечір...

Дрібні зірки -- його діти. Щедрий вечір ...

Ой рано, рано кури запіли. Добрий вечір.

А ще раніше Іванко (або інше ім'я) встав,

Лучком забряжчав, братів побуджав:

-- Да вставайте, браття, коні сідлайте,

Коні сідлайте, хорти скликайте...

Да поїдем в чисте поле на погуляння,

На погуляння, на розглядання.

Да найдемо, браття, куну в дереві,

Куну в дереві, дівку в теремі.

Ой се вам, браття, куна в дереві,--

А мені, браття, дівка в теремі...

Пішов Семеньо в поле з косою, бреніла,

Бреніла коса коло покоса, бреніла.

Щедрівкою «Ой сивая та і зозуленька» вітали господаря дому й усю його сім'ю, називаючи його ясним місяцем, дружину -- красним сонцем, дітей -- дрібними зірками. М'яка й лагідна мелодія пісні передає доброзичливість, щирість цього привітання. Мелодія має дві частини: перша (два такти) -- стрибок на квінту вгору з поступовим його заповненням, ця фраза спирається на три ладові устої: ля першої октави -- початкова, відправна точка; мі другої октави -- верхня опора; мі першої -- нижній ладовий устій. Другу частину (чотиритакт) утворено повторенням однотактової поспівки (мотиву). Ладова будова приспіву нагадує «Щедрика», але, на відміну від нього, тут інші ритм і розмір.

Навіть із прийняттям християнства на Русі в 988 році «нехристиянські обряди довгий час могли не тільки зберігатися, а навіть розвиватися і збагачуватися, обрядові пісні й їх мелодії могли створюватися і змінюватися». Церковні власті, з одного боку, боролися з «поганськими» піснями, переслідуючи народних співців, забороняючи нехристиянські обряди, а з іншого,--намагалися прилучити обрядовий спів до християнських свят -- Різдва і Хрещення.

Багато спільних рис знаходимо в російських, та білоруських зимових обрядових піснях, бо народи ці вийшли з однієї колиски -- Київської Русі.

Традиційні різдвяно-новорічні обряди, колядки та щедрівки - це справжня скарбниця нашого народу, яку потрібно глибоко пізнавати.