Истоки появления и культура татар: литература и поговорки, речевой этикет, национальный костюм, кулинарные и бытовые традиции, топонимические особенности, музыкальные и свадебные традиции, религиозные праздники (сабантуй). Выдающиеся деятели Татарии.

Недра Прибайкалья и Забайкалья как биохимическая лаборатория, производящая целебные воды и грязи. Сотни источников минеральных вод и лечебных грязей разнообразного назначения. Статья Щукина о минеральных водах по изучению источников в Восточной Сибири.

Источники по истории Алнашского района Удмуртской Республики. Территория района в XIX — начале XX вв. входила в состав Елабужского уезда Вятской губернии. Публикации Вятского статистического комитета содержат сведения об экономическом развитии губернии.

Рассмотрение социальных, экономических и демографических изменений на территориях традиционного проживания коренных малочисленных народов Севера в 1960-1970-е годы. Индустриализация якутской Арктики, формирование нового этнокультурного ландшафта региона.

Энцы как один из малочисленных народов Севера, их тайны – полезные и поучительные, не потерявшие своей актуальности до сих пор. Основное традиционное занятие энцев — охота на северного оленя. Традиционная одежда у тундровых и лесных энцев, быт и традиции.

Відзеркалення гончарського фольклора Катеринославщини в записах Івана Манжури. допомагають повніше Осягнення образу гончаря у народній творчості українців на основі фольклорних матеріалів Манжури, його зв’язки з архаїчними світоглядними уявленнями.

Опис комплексної польової народознавчої експедиції 1904 р. на територію Бойківщини, яку зініціював І. Франко. Склад учасників, роль в її формуванні Наукового товариства ім. Шевченка. Термін перебування, маршрут, результати науково-пошукової роботи.

Дослідження співпраці Івана Франка з відомим польським славістом Александром Брюкнером у період створення та діяльності Народознавчого товариства у Львові та виданням "Lud". Висвітлення ролі А. Брюкнера в розвитку наукових славістичних студій у Львові.

Святкування Івана Купала: традиції та звичаї, головні атрибути свята, існуючі прикмети, чудодійна сила сонця, води та роси, купальські вогні, здобування квітки папороті. Гадання на Івана Купала: стрибання через вогнище, умови ворожіння, пускання вінка.

Порівняння взаємодії ідеології і національної ідентичності. Розгляд концепції національної ідеології як позадержавного феномену. Академічні визначення понять "ідеологія" та "ідентичність". Освітньо-виховна, пропагандистська, пізнавальна функція ідеології.

Амбівалентний вплив релігії на процес українського етнотворення. Збереження біполярної міфологічної моделі світу з притаманним їй різким протиставленням "Своїх" і "Чужих", яке вибудовувалося на основі відмінностей мови та звичаєвої і обрядової практики.

Дослідження та систематизація найвідоміших топонімів сучасного села Козацьке, які дійшли до нас із сивої давнини і народилися в наш час. Міграційні процеси розселення на територіях села Козацьке. Аналіз походження назв мікрорайонів села Козацьке.

У науковій концепції Арнольда ван Ґеннепа, обряди переходу (ініціаційні обряди) супроводжують найважливіші періоди і події життя людини, пов'язані зі зміною її становища (зокрема соціального) і статусу. Загальні уявлення у різних культурах про потойбіччя.

Обґрунтування та філософське переосмислення значення основних настанов етнічної ментальності українців з акцентуванням уваги на індивідуалізмі. Його витоки та значення як важливого ментального та суспільного феномену культурної ідентичності українців.

Вивчення весняних і весільних мотивів в межах фольклорного сюжету "звідництво дівчини". Аналіз основних обрядових подій весняного періоду, які могли стати основою сюжету. Співвіднесення основних подій свята Івана Купала з особливостями означеного сюжету.

Проблема розробки Інтерактивного інтернаціонального покажчика вишитих вербально-візуальних творів. Комплексне дослідження питання потрапляння в базу іноземних зразків. Основні моменти, які є першорядними для з’ясування питання інтернаціональності.

Дослідження постаті повитухи в історії та традиційній культурі українців. Аналіз історичних умов інституційного становлення та оформлення наукової родопомочі в країнах Західної та Східної Європи. Напрямки протидій народному акушерству в особі повитухи.

Народно-правові уявлення українського селянства ХІХ –ХХ ст, типи та види спорідненості, роль позародинних зв’язків. Першопочатки вживання терміну "свояцтво" в процесі розгортання українського весільного обряду, розподіл сімейної власності за звичаєм.

Класифікація української системи спорідненості, її структурні елементи. Парубочі та дівочі громади – основний соціальний інститут тимчасового чи фіктивного поріднення. Місце баби-повитухи у житті сім’ї, її роль у проведенні родинних і календарних свят.

Тенденції у сфері інтеграційних та дезінтеграційних процесів етнічних спільнот у глобалізованому світі. Входження до культурного поля етнічних спільнот інших етносуб'єктів. Виникнення явища "відторгнення іншого". Дезінтеграція етнічних спільнот.

Дослідження найважливіших для людського буття концептів – "життя" та "смерть". Використання польової моделі, де окреслено ядро й периферію концептів. Паремійне та фразеологічне поля. Емоційне забарвлення досліджуваних концептів, їх моральне осмислення.

Гіпотези щодо значення символу тризуба у світовому вимірі, в українській культурі та свідомості українців. Походження національного символу та його значимість для ініціації українців як самобутнього народу через аналіз збірки "Легенди старокиївські".

Географічне положення, природно-кліматичні умови і рельєф Іспанії. Геологічна будова і корисні копалини. Економічний потенціал країни. Державний устрій та адміністративний розподіл. Кількість населення та його динаміка. Історія іспанського видовища.

Дослідження причин виникнення, умов функціонування та перспектив розвитку середовища закордонних українців. Розробка типології країн за схожістю формування середовищ зарубіжних українців і періодами міграцій. Структура західної та східної діаспор.

Дослідження книги "Етнографія Закарпаття. Історико-етнографічний нарис" відомого ученого, етнографа М. Тиводара. Обґрунтування значущості та важливості такого видання, де визначені основні етапи етнічної історії, етногенез, традиції українців Закарпаття.

Дослідження особливостей етнічного і історичного розвитку етнографічного району – Полісся. Характеристика занять, їжі, одягу і прикрас, сімейного і громадського побуту, звичаїв, обрядів, вірувань, форм народного мистецтва, усної народної творчості.

Огляд особливостей історико-етнографічних регіонів: Поділля, Півдня, Слобожанщини та Криму. Вивчення історичних відомостей, пам'яток культури, особливостей архітектури, вірувань, традиційного житла, одягу жителів цих історико-етнографічних регіонів.

З'ясування біографічних відомостей про Ф.Д. Ніколайчика, етапів його кар'єрного зростання. Світогляд, переконання, пріоритети, ціннісні орієнтири, наукові та педагогічні інтереси Ніколайчика. Дослідження ученим фольклору та етнографії Полтавщини.

Історико-краєзнавчий та туристично-рекреаційний аналіз просторово-географічної локалізації, архітектурного стану, культурної цінності й атрактивного потенціалу Раковецького замку, розташованого в Городенківському районі Івано-Франківської області.

Процес розвитку топонімічних досліджень в Україні. Аналіз вивчення та збереження нині існуючих топонімів. Зв'язок походження назви Велика Каратуль села з тюркськими племенами Чорних клобуків – Каратулів, які проживали у цій місцевості у ХІІ столітті.