Підвищення ефективності первинної профілактики карієсу постійних зубів. Створення комп’ютерної програми, яка спрямована на виявлення впливу провідних чинників ризику. Розробки індивідуальних схем профілактики карієсу зубів у дітей 6-ти, 12 та 15 років.

Первинна профілактика карієсу постійних зубів шляхом створення комп’ютерної програми для виявлення питомої ваги провідних чинників його ризику. Клінічні особливості захворювань твердих зубних тканин. Профілактичні комплекси для попередження карієсу.

Вивчення експресії імуногістохімічних маркерів раку передміхурової залози в первинно виявлених пухлинах та характеру її змін на фоні стандартного лікування. Визначення доцільних термінів динамічних поліфокальних біопсій залежно від методу лікування.

Дослідження цитопенії у периферичній крові, клітинності кісткового мозку та хромосомних аберацій в гемопоетичних клітинах. Розгляд патологічного клону як прогресії та лейкемічної трансформації мієлодиспластичного синдрому. Влив цитокінів на виживання.

Вивчення клінічних, морфологічних та імуногістохімічних критеріїв експресії ядерних протеїнів р53 та проліферативного клітинного ядерного антигену (PCNA). Діагностика перебігу уротеліального раку сечового міхура. Чинники впливу на можливий рецидив.

Закономірності формування і прогресування артеріальної гіпертензії та гіпертензивного серця при гіпертонічній хворобі. Прогнозування ефективності вторинної профілактики гіпертонічної хвороби. Дослідження поліморфізму гена ангіотензинових рецепторів.

Розробка незалежних критеріїв оцінювання та прогнозування перебігу гострих гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки з використанням функції бажаності. Оцінка, особливості клініко-лабораторних показників перебігу гострих гнійно-запальних процесів.

Визначення критеріїв порушення основних життєво важливих систем організму у дітей з тяжкими позалікарняними пневмоніями. Встановлення особливостей прогнозування тяжкості перебігу та результату захворювання, здійснення необхідної корекції стану хворого.

Дослідження пацієнтів з хронічним гастродуоденітом. Особливості клінічних проявів та ендоскопічні варіанти хвороби. Прогнозування перебігу хронічного гастродуоденіту у дітей. Функції шлунку, фукози шлункового соку та показників лектинової гістохімії.

Загальна характеристика питань щодо впровадження у клінічну практику маркерів прогнозування передчасних пологів. Особливості підвищення фетального фібронектину у сироватці крові та в цервікальному слизі при наявності структурних змін шийки матки.

Морфометричні характеристики макулярної зони сітківки травмованого та парного ока у хворих з контузією очей різного ступеня тяжкості за допомогою оптичної когерентної томографії. Фактори та критерії ризику розвитку постконтузійних дистрофічних змін.

Аналіз ультразвукової і допплерографічної картин у пацієнток з ранньою безперспективною вагітністю. Дослідження рівнів гормонів. Вивчення характеру змін в децидуальній оболонці й хоріальній тканині. Підвищення ефективності екстракорпорального запліднення.

Дослідження прогностичних біологічних маркерів щодо тяжкості перебігу, ефективності лікування дітей, хворих на туберкульоз, поєднаний з герпетичними інфекціями. Алгоритм критеріїв ризику, отримані після рейтингового ранжирування. Діагностичні ознаки.

Вплив обтураційного холестазу та його ускладнень на імунологічну реактивність та гепатоспланхнічну гемодинаміку. Фактори ризику щодо розвитку поліорганної недостатності. Лікування та прогнозування перебігу обтураційного холестазу доброякісної етіології.

Питання патогенезу розвитку ускладнень механічної жовтяниці доброякісної етіології, прогнозування поліорганної недостатності та оптимізації хірургічної тактики при даному захворюванні. Розробка та впровадження методів прогнозування перебігу хвороби.

Особливості психічної адаптації дітей з гострим соматичним захворюванням при їх надходженні до загальносоматичного стаціонару. Розробка та оцінка ефективності методу корекції психічної дезадаптації дітей при надходженні до загальносоматичного стаціонару.

Аналіз причин дисфункції ниркового трансплантата залежно від прогнозованого наслідку трансплантації нирки. Переваги та обмеження опрацьованого способу прогнозування та оптимізації наслідку трансплантації. Розробка програми корекції статусу реципієнта.

Особливості бронхіальної астми у дітей і підлітків, що проживають у міській і сільській місцевості Подільського регіону України. Фактори ризику, маркери атопії, особливості антропометричних, соматотипологічних, дерматогліфічних показників хворих на астму.

Аналіз перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у ВІЛ-інфікованих жінок з вагітністю на тлі бактеріального вагінозу. Стан перекисного окислення ліпідів і тканинного необмеженого протеолізу при передчасному розриві плодових оболонок.

Зниження числа ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду та рівню перинатальної захворюваності за рахунок розробки методів прогнозування та профілактики внутрішньоутробного інфікування плода. Імунна система жінок з невиношуванням вагітності.

Аналіз медичних карт і анкет жінок з гістеректомією в анамнезі і неконтрольованим сечовипусканням. Дослідження гормонального профілю, функціонального стану м’язів тазового дна і гідродинамічних параметрів сечовивідних шляхів у жінок з нетриманням сечі.

Вивчення основних причин перинатальних втрат при абдомінальному розродженні. Прогнозування втрат у жінок при кесаревому розтині. Рекомендації щодо зниження втрат при рубці на матці, гострій гіпоксії плода. Використання мілдроната. Зниження плодових втрат.

Аналіз асоціативних зв’язків сполучнотканинної дисплазії у жінки з патологією вагітності і пологів. Основи формування перинатальних ускладнень. Схильність новонароджених до розладів неонатальної адаптації та гіпоксично-ішемічних церебральних уражень.

Поширеність сполучнотканинних дисплазій серед жінок репродуктивного покоління. Особливості перебігу гестаційного процесу і стану фето-плацентарного комплексу у жінок с дисплазіями. Розробка методів прогнозування і профілактики перинатальних ускладнень.

Зниження частоти гнійно-запальних захворювань у породіль, хворих на ХП, шляхом вивчення особливостей перебігу пуерперію, прогнозування їх виникнення у післяпологовому періоді та удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів, щодо попередження.

Зниження перинатальної захворюваності і смертності у вагітних з антифосфоліпідним синдромом при генітальних інфекціях. Клінічні, імунологічні, мікробіологічні особливості перебігу вагітності й пологів. Профілактика плацентарної недостатності у вагітних.

Роль інфекційного агенту у розвитку антифосфоліпідного синдрому, базуючись на даних мікробіологічного дослідження вагінальних епітопів. Створення біологічної моделі інфекційного генезу АФС. Особливості перебігу плацентарної недостатності у вагітних.

Причини і фактори ризику порушень лактації у породілей. Визначення нових аспектів патогенезу лактаційної дисфункції у жінок залежно від способу розродження на підставі вивчення її клініко-морфологічних, біохімічних та ендокринологічних чинників.

Дослідження впливу анемії, прееклампсії та їх поєднання на частоту гестаційних ускладнень та перинатальну захворюваність. Розробка клініко-ферокінетичних і цитокінових критеріїв ефективного прогнозування та діагностики прееклампсії у вагітних з анемією.

Виділення 3 типів моторно-евакуаторної функції шлунку за даними ехогастрографії: нормальна, прискорена, уповільнена. Наявність субкомпенсованої кислотонейтралізуючої функції шлунку. Розробка прогнозування розвитку функціональної диспепсії у дітей.