Прогностичні критерії форм захворювання та визначення тактики лікування у І-ІІ стадіях В-ХЛЛ на основі клініко-гематологічних та імунофенотипічних особливостей його перебігу у післячорнобильський період у хворих, які проживають на забрудненій території.

Характеристика ряду фенотипiчних, бiохiмічних, гемодинамічних, морфологічних та імуногістохімічних ознак сполучнотканинної дисплазії, які найчастіше зустрічаються при прогностично важких формах варикозної хвороби вен нижніх кінцівок, кореляція тяжкості.

Вивчення стану церебральної гемодинаміки в гострому періоді кардіогенного емболічного ішемічного інсульту. Дослідження систем коагуляції, фібринолізу та оксидантної системи при комплексному лікуванні кардіогенного емболічного ішемічного інсульту.

Оптимізація діагностичної і лікувальної тактики у хворих з кардіогенним емболічним ішемічним інсультом. Особливості церебральної гемодинаміки, систем коагуляції, фібринолізу та оксидантного гомеостазу. Впровадження в терапію дилтіазему та гірудотерапії.

Удосконалення методів ранньої діагностики ремоделювання серця у підлітків із первинною артеріальною гіпертензією на основі вивчення стану міокарду, клінічних показників та вегетативного статусу. Підвищення функціональних можливостей серцевої системи.

Зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на хронічну обструктивну легеневу гіпертензію, аналіз особливостей дихальної функції. Причини формування серцевої недостатності і дисфункції міокарда у пацієнтів, їх діагностики та лікування кандесартаном.

Зміни периферійної і центральної гемодинаміки, функціональний стан печінки, згортальної системи крові, насичення тканин киснем у хворих на алкогольний цироз печінки. Вплив карведілолу та триметазидину на клінічні прояви і розвиток дисфункції міокарда.

Особливості клінічного перебігу Q-інфаркту міокарда при залізодефіцитній анемії. Вплив препаратів заліза і триметазидину в комбінації з препаратами заліза на показники внутрішньосерцевої гемодинаміки, варіабельності ритму серця і ендотеліальної функції.

Диференційовані схеми тривалого лікування з використанням ІАПФ, антагоністів кальція та їх комбінації на основі вивчення клінічної ефективності, впливу на гемодинаміку, стан РАС і вміст електролітів плазми крові у хворих ІХС, що перенесли гострий ІМ.

Вивчення особливостей гемодинаміки у хворих на ІХС із супутнім ХОБ і обґрунтування доцільності застосування в лікуванні комплексів квантово-антиоксидантної терапії. Вивчення стану ліпідного обміну, показників ПОЛ та ферментів антиоксидантного захисту.

Дослідження церебральних судинних порушень при первинній артеріальній гіпертензії в підлітків. Особливості вегетативного гомеостазу з використанням методу спектрального аналізу хвильової структури ритму серця. Визначення активності реніну плазми.

Сучасний погляд на проблему метаболічного синдрому Х, напрямки його вивчення та досягнення в даній сфері. Методи діагностики даного захворювання, використовуване обладнання та матеріали. Клінічна характеристика обстежуваних хворих, обстеження і лікування.

Оптимізація лікування хворих із МСХ на підставі вивчення впливу моксонідину на клініко-гемодинамічні показники, варіабельність серцевого ритму, активність ангіотензинперетворюючого ферменту, агрегацію тромбоцитів, діастолічну функцію лівого шлуночка.

Прогнозування клінічного перебігу та наслідків гострого вірусного гепатиту В на підставі генодіагностичних досліджень і динаміки цитокінової регуляторної мережі. Динаміка рівнів протизапальних цитокінів і їх зв'язок із клінічними проявами хвороби.

Вивчення вмісту інсуліну і катехоламінів в еритроцитах та глюкози в крові в перші 10 діб мозкового інсульту. Гістохімічний метод ранньої діагностики і прогнозування можливих ускладнень перебігу хвороби. Корекція схем лікування церебральних інсультів.

Хронічний безкам’яний холецистит як запальне захворювання жовчного міхура, який поєднується з функціональними порушеннями. Гормональні порушення і результатів його лікування на основі розробки коригуючої терапії. Клінічні і біохімічні показники у хворих.

Клінічні особливості гормонального статусу у хворих на олігоменорею та вторинну аменорею. Удосконалення негормональних методів лікування дівчат-підлітків з порушеннями менструальної функції та визначення прогностичних факторів стосовно його ефективності.

Дослідження клінічних та морфологічних проявів бартонельозу. Удосконалення методів етіологічної діагностики бартонельозу на підставі комплексного клініко-лабораторного обстеження хворих та вивчення біологічних властивостей збудників захворювання.

Особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у юних першороділь із залізодефіцитною анемією, їх гормональний статус з урахуванням її тяжкості. Морфологічний та гістохімічний стан тканини послідів. Система діагностики та терапії.

Вивчення клінічних особливостей дисфункції лімбіко-ретикулярного комплексу в залежності від терміну травми і рівня ураження головного мозку. Розробка лікувально-профілактичних заходів в залежності від періоду захворювання і ліквородинамічних розладів.

Диференційна діагностика та прогноз перебігу вірусних гепатитів. Оцінка антифібротичної дії патогенетичної терапії. Активність матриксних металопротеїназ -2 та -9. Порівняння вмісту фібронектину і ступеню його деградації при хронічних вірусних гепатитах.

Узагальнення відомостей про анатомо-фізіологічні основи виникнення даного синдрому, його значення для топічної діагностики рівня ураження нервової системи та при патології інших органів. Аналіз інервації ока на рівні структур спинного та головного мозку.

Взаємозв'язок рівнів N-термінальної частини мозкового натрійуретичного пептиду зі змінами центральної та внутрішньо-серцевої гемодинаміки та типом ремоделювання шлуночків. Аналіз динаміки змін ступеня NT-proBNP під час приступу фібриляції передсердь.

Діагностичні критерії для відбору пацієнтів для консервативного чи хірургічного лікування при тунельних чи посттравматичних пошкодженнях периферичних нервів. Принципи реабілітації нейропатій. Операція при синдромі зап'ястного та ліктьового каналів.

Опис нового способу діагностики субклінічної діабетичної оптичної нейропатії за допомогою спектральної оптичної когерентної томографії. Уточнення класифікації діабетичної оптичної нейропатії з урахуванням клініко-томографічних ознак захворювання.

Клінічні маркери артеріальної гіпертензії та ризик виникнення ускладнень. Клінічне, генеалогічне, дерматогліфічне, цитогенетичне дослідження хворих та їх здорових родичів. Генетичні взаємозв’язки між ессенціальною та симптоматичною гіпертензіями.

Дослідження нейропсихологічних особливостей у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми. Порівняльна оцінки ефективності ноотропних препаратів в комплексному лікуванні хворих з травматичними ураженнями черепу закритого типу.

Визначення характеру та особливостей ураження центральної нервової системи у хворих на залізодефіцитну анемію різного ступеня тяжкості. Можливість оптимізації лікування хворих з ураженням периферичної нервової системи при залізодефіцитній анемії.

Визначення найчастішого чинника розвитку та клінічних особливостей епілепсії в похилому віці. Дослідження електроенцефалографічних характеристик, особливостей морфологічних змін головного мозку та мозкової динаміки у хворих на епілепсію похилого віку.

Дослідження знімного протезування як різновиду безпосереднього, що попереджує виникнення виражених морфологічних, функціональних та естетичних порушень в зубощелепній системі. Роль протезу в прискоренні регенерації кістки при ортопедичному лікуванні.