Встановлення проявів та поширеності сидеропенічного синдрому у хворих на озену шляхом проведення комплексних клінічних і біохімічних досліджень. Розробка концепції патогенезу озени на підставі результатів клініко-лабораторних і морфологічних досліджень.

Дослідження порушень колагеноутворювальної функції сполучної тканини у хворих із післяопераційними вентральними грижами. Розробка удосконалених способів пластики грижових воріт для поліпшення результатів хірургічного лікування пацієнтів після операції.

Порівняльний аналіз морфоструктури нігтьової пластинки в ранньому періоді онтогенезу та при вростанні нігтя в дітей. Підвищення ефективності лікування та профілактики рецидивів врослого нігтя на основі вивчення особливостей перебігу захворювання.

Порівняння особливостей клінічного перебігу хронічного атрофічного гастриту і пептичної виразки шлунка в хворих з урахуванням шлункового кислотоутворення. З’ясування впливу "Церулоплазміну" на клінічний статус, морфологічний стан слизової оболонки шлунка.

Дослідження ембріогенезу легень та особливостей патоморфогенезу хвороби гіалінових мембран у недоношених дітей. Аналіз факторів перинатального ризику, які впливають на тяжкість перебігу респіраторного дистрес-синдрому у передчасно народжених дітей.

Оптимізація виходжування передчасно народжених дітей з респіраторним дистрес-синдромом шляхом дослідження ембріогенезу легень. Аналіз факторів перинатального онтогенезу та клінічного перебігу РДС, які найістотніше впливають на тяжкість патології.

Вивчення модифікуючого впливу генокомплексу шизофренії на клініко-морфологічні співвідношення при гострому апендициті з урахуванням ряду генотипових і зовнішніх факторів. Розподіл частоти гострого апендициту у хворих на шизофренію порівнянно з здоровими.

Обґрунтування та нове наукове рішення актуальної задачі визначення ефективності методу біологічного зварювання тканин Б.Є. Патона при онкогінекологічних операціях в комплексному лікуванні пухлин шляхом порівняння традиційних методів з електрохірургічними.

Дослідження проблеми з’єднання біологічних тканин в медицині і онкохірургії. Визначення ефективності застосування високочастотного електрохірургічного зварювального з’єднання при операціях на матці. Практичні рекомендації до виконання мобілізації матки.

Вивченя та аналіз проліферативної активності лейоміоми матки за допомогою імуногістохімічних маркерів проліферації. Дослідження особливостей системного та локального гормонального гомеостазу у жінок пізнього репродуктивного віку при лейоміомі матки.

Клінічні особливості, кольпоскопічні, цитоморфологічні та імуноцитогістохімічні зміни епітелію шийки матки в залежності від визначеного потенціалу онкогенності папіломавірусу при запальних процесах шийки матки. Мікробіоценоз статевих шляхів у жінок.

Вивчення особливостей розвитку та перебігу сіалолітіазу, стану слинних залоз у мешканців забруднених радіонуклідами територій. Розробка лікувально-профілактичного комплексу для корекції наслідків дії малих доз іонізуючого опромінення на слинні залози.

Розвиток неврологічної симптоматики при грипі, різноманітність клінічних проявів. Розлади кровообігу з ланками крововиливів у тканину мозку, ознаки дифузного й периваскулярного набряку. Гістологічне дослідження м’яких мозкових оболонок у хворих дітей.

Гістологічна класифікація пухлин. Клінічні прояви одонтогенної кератокісти. Природа походження пороку зубоутворювального епітелію. Морфологічні особливості фолікулярних кіст щелеп. Розробка й обгрунтування рекомендацій з прогнозування рецидивів хвороби.

Особливості компенсаторно-пристосувальних процесів у єдиній нирці, що залишилася після нефректомії. Закономірності ферментемії і ферментурії у хворих на хронічний пієлонефрит єдиної нирки, їхня діагностична цінність для уточнення фази запального процесу.

Клінічні, гомеостатичні і морфологічні зміни в різноманітні стадії діабетичної ангіопатії. Роль внутрішньоартеріальних, ендолімфатичних і лімфотропних інфузій лікарських речовин у хворих з діабетичною стопою. Оцінка стадії ангіопатії в клінічній практиці.

Аналіз вмісту субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові, рівня сироваткового ІФН-альфа, імунологічних порушень в залежності від форми захворювання, морфологічні зміни в печінці при HCV-інфекції. Ефективність терапії циклофероном та препаратами ІФН-альфа.

Встановлення особливостей формування когнітивного дефіциту при судинній деменції і хворобі Альцгеймера. Дослідження особливостей нейропсихологічного профілю (порушення епізодичної пам'яті) хворих на ХА в порівнянні з групою СД як на різних стадіях.

Дослідження особливостей вегетативної регуляції у хворих на епілепсію з гіпофізарно-гонадною та гіпофізарно-тиреоїдною дисфункцією. Розробка схеми лікування хворих на епілепсію з урахуванням патогенетичної медикаментозної корекції неврологічних порушень.

Взаємозв'язок вираженості неврологічної симптоматики та структурних змін головного мозку у пацієнтів з повторними черепно-мозковими травмами, зокрема боксерів. Особливості, характеристика структурних змін лікворної системи та мозкової тканини у боксерів.

Дослідження характерних особливостей прояву когнітивних порушень та емоційних розладів у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію. Методика визначення специфічності процесу церебральної гемодинаміки у пацієнтів із стенозом внутрішньої сонної артерії.

Початкові прояви уражень периферичної нервової системи при розсіяному склерозі та хронічній запальній демієлінізуючій полінейропатії. Електронейроміографічні та нейровізуалізаційні показники у хворих. Головні особливості показників імунного статусу.

Визначення основних напрямів психотерапевтичного втручання (психодіагностика, психотерапевтична корекція, психотерапевтична підтримка) у лікування хворих із непсихотичними психічними розладами внаслідок часткової втрати зору травматичного ґенезу.

Клініко-параклінічне обстеження школярів, хворих на бронхіальну астму. Оцінка ефективності включення Нуклеїнату до складу контролювальної терапії БА. Оцінка динаміки маркерів запалення та показників атопічної реактивності організму після терапії.

Вивчення стану церебральної гемодинаміки і церебрального метаболізму та з’ясування їх діагностичної цінності у хворих з початковими проявами цереброваскулярної хвороби на тлі атеросклерозу. Дослідження вмісту СМ в сироватці крові пацієнтів з ППЦВХ.

Підвищення ефективності ранньої діагностики та прогнозування гострого бронхіту тривалого перебігу. Вивчення чинників, клінічних, параклінічних даних, оцінка бронхоскопічних маркерів з аналізом фізико-хімічних, цитологічних та імунологічних особливостей.

Лікування дезадаптивних змін у дітей і підлітків з хронічним гастродуоденітом, виразковою хворобою дванадцятипалої кишки. Вивчення порушень психоемоційного статусу, синдрому ендогенної інтоксикації та їх корекція препаратами метаболічної і седативної дії.

Перинатальна інфекція вірусами гепатитів В і С. Елімінація материнських антитіл при коінфекції. Причини можливого транзиторного носійства материнських антитіл. Виявлення підвищення активності цитолітичних ферментів. Перебіг хронічної НСV-інфекції.

Вміст нуклеїнових кислот, L-аргініну у сироватці крові, нітритів у сечі, активність нуклеаз та перекисне окислення ліпідів у хворих з черепно-мозковими травмами. Особливості мозкової гемодинаміки у таких хворих, методи корекції виникаючих порушень.

Синдром ендогенної інтоксикації (СЕІ) як ускладнення системного аутоімунного ревматичного захворювання. Роль СЕІ в частоті розвитку і тяжкості перебігу клінічних ознак ССД, значущості у патогенетичних побудовах захворювання. Прогностичні критерії.