Перша долікарська допомога

Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності. Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги. Принципи застосування транспортної імобілізації. Показання та протипоказання до переливання крові. Невідкладні стани у дітей.

Рубрика Медицина
Вид книга
Язык украинский
Дата добавления 07.07.2017
Размер файла 4,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

До епілептичних нападів відносять різноманітні судомні напади та їх еквіваленти. У міжприступному періоді виявляють особистісні зміни і прогресуючу при недостатності лікування інтелектуально-мнестичну деградацію. Значна роль в етіології епілепсії належить генетично зумовленій судомній схильності і залишковим явищам перенесених у внутрішньоутробному або післяпологовому періоді уражень головного мозку. До етіологічних факторів виникнення судомної готовності мозку належать також порушення обміну речовин, що зумовлює гіпоксію головного мозку та накопичення продуктів проміжного обміну. Усе це сприяє підвищенню збудливості нейронів. В певній їх групі процес подразнення накопичується і набуває особливої вираженості. Так формується епілептичне вогнище, що призводить до епілептичного розряду. Процес збудження з часом змінюється гальмуванням.

Розрізняють справжню (генуїнну) епілепсію, зумовлену генетично, і симптоматичну (резидуальну), при якій судомні напади виникають у зв'язку з наявністю у головному мозку вогнищевих органічних змін (післятравматичних рубців мозкових оболонок, пухлин, сифілітичних гум та ін.).

Найтиповішим пароксизмальним проявом епілепсії є великий епілептичний напад. В його перебігу розрізняють декілька фаз.

Перша фаза (аура) - передвісник нападу. Розрізняють такі види аури - зорову (яскраві зорові галюцинації), слухову (шум, стук), нюхову (різні запахи), вісцеральну (неприємні відчуття в ділянці шлунку, біль в животі, пронос). За характером аури можна визначити розміщення епілептичного вогнища.

Друга фаза (тонічна) триває 20-40 с. При цьому спостерігається втрата свідомості і тонічні судоми м'язів тіла, кінцівок. Хворі падають там, де їх застав напад, що є причиною розвитку травм.

Третя фаза (клонічна) є більш тривалою і характеризується ритмічним скороченням м'язів кінцівок, шиї, тулуба, мімічних м'язів. З рота виділяється піна, нерідко забарвлена кров'ю (внаслідок прикушування язика), часто трапляється мимовільний сечопуск і дефекація. Клонічну фазу змінює стан потьмареної свідомості або настає глибокий сон. Таким чином, весь напад триває 2-3 хвилини. Шкіра обличчя спочатку бліда, потім стає синьою, ціанотичною, реакція зіниць на світло та сухожилкові рефлекси відсутні. Після припинення нападу у хворого спостерігається глибокий і спокійний сон.

Частота судомних нападів різна і залежить від перебігу захворювання, ступеня тяжкості та від успішно підібраного протиепілептичного лікування. Особливо небезпечними є випадки, коли напади йдуть один за одним, і в інтервалі між ними свідомість не встигає нормалізуватись. Такий стан називають епілептичним статусом.

Малі напади відрізняються короткочасністю (1-2 с) і перебігають без судом. Хворі не падають, а застигають на якусь мить, після чого продовжують перерване заняття.

Еквівалентами судомних нападів є періоди порушення свідомості або зміни настрою, які виникають самостійно. У цих станах хворі на епілепсію часто становлять небезпеку для себе і оточуючих. Нерідко у стані епілептичної дисфорії, яка може тривати до кількох днів, хворі здійснюють суїцидальні вчинки, виявляють агресивність, можуть здійснити вбивство.

Сутінковий стан свідомості є ще одним еквівалентом епілептичного нападу. Він також виникає раптово і гостро. При цьому хворі відчувають напливи жахливих зорових і слухових галюцинацій, маячні переживання, під впливом яких вони шукають захисту і часто скоюють агресивно-руйнівні вчинки. Такі хворі здатні на соціально-небезпечні дії.

При тривалому та тяжкому перебігу епілепсії (часті епілептичні напади) наступає формування типового за своїми проявами епілептичного характеру. Хворі на епілепсію відрізняються педантичністю, інертністю мислення, злопам'ятством, злобністю, схильністю до проявів жорстокості та агресивних вчинків. Епілептичне мислення характеризується в'язкістю, схильністю до зациклення на окремих образах, думках. З перебігом захворювання словниковий запас хворого біднішає.

Діагностика епілепсії іноді має значні труднощі, бо судоми можуть спостерігатися при багатьох органічних ураженнях головного мозку з клінічною картиною симптоматичної епілепсії. Слід виключити ймовірність того, що причиною нападу є черепно-мозкова травма, нейроінфекція, атеросклероз судин головного мозку, пухлина головного мозку. У дітей судоми можуть виникати при гострих інфекціях та інтоксикаціях, при високій температурі тіла. Значна роль у діагностиці епілепсії належить електроенцефалографії, при якій виявляються типові для епілепсії зміни перебігу електрогенезу у головному мозку.

Перша допомога при великому епілептичному нападі полягає в захисті хворого від падіння та ударів. Не треба протидіяти судомним рухам кінцівок і намагатися насильно припинити корчі, бо це може призвести до вивихів чи переломів кісток. Хворого, який лежить горілиць, треба обережно перевернути на спину, покласти на ліжко. Комір сорочки та пояс вивільнити. Під голову слід покласти подушку або підтримувати її руками. Щоб уникнути прикушування язика, між кутні зуби хворого кладуть шпатель чи ложку, обгорнуті марлею чи рушник, складений в кілька разів у валик. Знімні зубні протези виймають, щоб вони не потрапили у дихальні шляхи.

Під час нападу треба діяти швидко, але спокійно, без метушні і паніки. При мимовільному сечовипусканні необхідно змінити білизну. Якщо язик був прикушений, то після нападу хворому пропонують полоскати рот слабким розчином перманганату калію або поташу.

Іноді епілептичний напад маскує істеричний. Треба вміти їх розрізнити. Істеричний напад виникає після психологічної травми (сварка, хвилювання та ін.), не супроводжується втратою свідомості. Справжніх корчів не буває. Очі міцно сплющені. Коли силоміць їх відкривати, з'являється опір, хворий щільно стискує повіки, закочуючи очні яблука догори. Зіниці добре реагують на світло. При істеричному нападі не буває прикушування язика та інших ознак мимовільної травматизації. Хворий робить багато безладних рухів, розмахує руками, іноді б'ється головою об підлогу, рве на собі одяг, вигукує, вигинається дугою тощо. Триває істеричний напад 15-20 хвилин та завжди в присутності інших. Часто після нападу хворі плачуть. Сон не наступає.

Допомога під час істеричного нападу полягає насамперед у правильній поведінці оточуючих. Потрібно твердим, впевненим голосом заспокоїти хворого, розщепнути комір, одяг і пояс. Надати хворому спокій, не проявляти метушні, співчуття, спроби втримати його, оскільки все це може посилити і подовжити напад.

Хворого на епілепсію з присмерковим розладом свідомості потрібно вберегти від агресивних або загрозливих для життя дій. Слід терміново звернутися у медичну установу. Присмерковий розлад свідомості небезпечний для оточуючих і для самого хворого. За ним треба уважно стежити, не залишати самого.

Лікування при епілепсії в міжприступний період, в основному, медикаментозне, велике значення надається дієті. З харчового раціону хворі на епілепсію виключають м'ясні відвари, гострі страви, алкогольні напої. Здебільшого призначають молочно-рослинну їжу.

Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади

Стан, який найчастіше потребує невідкладної допомоги - це збудження. Воно є проявом гострого психотичного стану, який зустрічається при шизофренії, маніакально-депресивному психозі, білій гарячці, гострих інфекційних психозах, черепно-мозковій травмі та ін.

Якщо збудження виникло внаслідок психічної травми, необхідно спробувати заспокоїти хворого спокійним голосом, рішуче пояснити йому ситуацію, показати найбільш правильний спосіб реагування на неї, роз'яснити неправильність поведінки, яку обрав хворий. Однак жодне пояснення не буде ефективним, коли збудження є наслідком грубого порушення свідомості.

У стані збудження психічно хворі здатні на агресивно-руйнівні дії, суїцидальні вчинки. Тому насамперед треба забрати всі предмети, якими міг би скористатись хворий, спрямувати його в ту частину кімнати, де немає небезпечних предметів, ліжок, тумбочок, батарей опалення.

Найкраще знімають збудження нейролептики. Однак, щоб зробити ін'єкцію, необхідно стримувати хворого. Для цього часто потрібні два-три чоловіки. Щоб не бути травмованими, вони повинні зайти за спину хворого. Тримаючи його за руки, схрещені на грудях, слід підхопити його ноги під колінами і вкласти на ліжко. Хворий повинен лежати на матраці, а не на голому ліжку. Ліжко має бути встановлено таким чином, щоб до нього можна було підійти з усіх боків. Одна людина тримає вище колін обидві ноги хворого, а двоє інших - руки (над китицями і нижче плечового суглобу). Голову притискають до ліжка за допомогою рушника або натискаючи на чоло хворого рукою. Необхідно стежити, щоб кінцівки хворого не звішувались за край ліжка, бо це може спричинити перелом кісток. Категорично забороняється натискати на живіт або грудну клітку, сідати на них. Коли хворого знерухомлено, йому вводять необхідні медикаментозні засоби.

Якщо медикаменти слід ввести в пряму кишку за допомогою клізми (хлоралгідрат при епілептичному статусі), пацієнта перевертають на бік, коліна притискають до живота. Після закінчення процедури клізму деякий час не виймають. Після видалення клізми стискають сідниці, щоб хворий не випустив ліки.

Нейролептики часто вводять в сідничні м'язи. Для цього хворого кладуть на живіт і продовжують утримувати за руки. Для того, щоб хворий не задихнувся голову повертають на бік.

НЕВРОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Біль в нижній частині спини

За даними експертів ВООЗ, в розвинутих країнах біль в нижній частині спини досягає розмірів пандемії і є серйозною медичною і соціально-економічною проблемою. Ця патологія є другою, за частотою після респіраторних захворювань, причиною звернення до лікаря. Біль в спині може бути результатом багатьох захворювань кісток, м'яких тканин, інших органів та систем. Найчастіше всього він виникає при дегенеративних процесах в міжхребцевих дисках, спондилоартритах, сколіозі, різній довжині кінцівок, ідіопатичному сколіозі, спондилолістезі, остеопорозі. До деяких закономірностей болю в спині відносять умови його загострення і ремісії, а також характерні симптоми, що може допомогти у встановленні точного діагнозу.

Стеноз хребтового каналу - це синдром, при якому виникає стиснення одного або кількох нервових корінців в результаті зменшення розмірів хребтового каналу або міжхребцевих отворів. Найчастішою причиною цієї патології є грижа міжхребцевого диску і травма хребта.

Грижа Шморля виникає при проникненні пульпозного ядра через хрящову пластинку в губчасту речовину кістки хребця. Часто клінічного значення грижа Шморля не має і є просто рентгенологічною ознакою дегенеративно-дистрофічних змін в хребті.

Грижа міжхребцевого диска. Розрізняють наступні поняття:

- пролапс міжхребцевого диску (випадіння елементів пульпозного ядра внаслідок розриву фіброзного кільця);

- протрузія (випинання диску, що залежить від положення тіла).

Появі дегенеративних змін в фіброзному кільці можуть сприяти мікротравми міжхребцевих суглобів, нераціональне фізичне навантаження, сколіоз, хронічний емоційний стрес та інші причини. Гостра грижа міжхребцевого диску може бути наслідком розриву незміненого фіброзного кільця при непрямій травмі. Класична клінічна картина - гострий біль в попереку, який посилюється при кашлі, чханні, при згинанні голови, при розгинанні або повороті нижніх кінцівок. Хворий приймає вимушене положенні тулуба. Гостру грижу слід диференціювати з пухлиною хребтового каналу, мієломою, метастатичним ураженням хребта, інфекційним спондилітом та ін.

Остеопороз - системне метаболічне захворювання, яке характеризується зниженням кісткової маси та порушенням архітектоніки кісткової тканини. Це призводить до підвищеної ламкості кістки. Найбільш часто це захворювання діагностується у жінок в клімактеричному періоді. Остеопороз може не викликати болю аж до появи деформацій і переломів.

Туберкульозний спондиліт. Відомо, що останнім часом спостерігається зростання кількості хворих на туберкульоз, в тому числі - на його кістково-суглобові форми. Найбільш часта локалізація кістково-суглобового туберкульозу - хребет, грудний і поперековий відділ.

Мієломна хвороба характеризується дифузним болем в хребті. ШОЕ є різко підвищена, зростає рівень білка та кальцію в крові. Середній вік хворих 40-50 років. В діагностиці допомагає рентгенографія черепа, кісток тазу, стернальна пункція, визначення білка Бенс-Джонса в сечі.

Первинні пухлини та пухлиноподібні утвори хребта. Серед злоякісних пухлин найчастіше діагностується хондросаркома, серед доброякісних - хондрома, гемангіома. Біль в спині може бути не тільки першою клінічною ознакою пухлини, а й симптомом онкологічного захворювання іншої локалізації (при метастазуванні в спинний мозок).

Міофасціальний больовий синдром проявляється не тільки спазмом м'язів, а й наявністю в напружених м'язах болючих ущільнень (гіпертонусів) і тригерних (больових) точок. Цей синдром часто не пов'язаний з захворюванням хребта і зустрічається не залежно від нього.

Таким чином, встановити причину болю в спині часто є дуже складно. Для діагностики і цілеспрямованого лікування необхідно провести комплекс обстежень: рентгенодіагностику хребта, комп'ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію, остеосцинтиграфію.

Хворим з болем в спині потрібно створити максимальний спокій. Відшукують таке положення тіла, при якому біль є мінімальним. Для зменшення рухливості хребта під матрац підкладають дерев'яний щит. Біль в попереку часто підсилюється під час натужування при дефекації, тому слід приділяти особливу увагу функції кишок, стежити за регулярним випорожненням хворого. З медикаментозного лікування призначають анальгетики, нестероїдні протизапальні середники (диклофенак, месулід та ін.), вітаміни групи В, спазмолітики, новокаїнові блокади.

Широко використовують витяжіння хребта, внаслідок чого збільшуються міжхребцеві проміжки, через які виходять спинномозкові корінці та усуваються підвивихи суглобів. Необхідне постійне носіння спеціального ортопедичного фіксувального поясу. При виключенні туберкульозного спондиліту, метастатичного ураження хребта чи остеопорозу можна проводити масажі, лікувальну фізкультуру, фізіотерапевтичні процедури.

Головний біль

Головний біль - одна з найбільш частих скарг хворих не тільки в неврологічній, але й в загальномедичній практиці. Він може бути сигналом серйозного захворювання або ж симптомом чи супутнім станом емоційної напруги, втоми. Гострий головний біль може вказувати на можливість небезпечного для життя захворювання (наприклад, крововиливу) і вимагає екстреного обстеження та лікування. Хронічний і періодично виникаючий головний біль, як правило не є причиною серйозної патології, однак хворі від нього страждають, знижується їхня працездатність, погіршується якість життя.

Основними факторами, які викликають головний біль є

- запалення чи подразнення мозкових оболонок;

- розширення судин, або тиск на них, спричинений пухлинами чи іншими ушкодженнями;

- психологічні фактори;

- напруження перикраніальних м'язів.

Серед різноманітних видів головного болю виділяють первинний, коли біль і, пов'язані з ним симптоми, складають ядро клінічної картини (мігрень, головний біль напруги), і вторинний, коли головний біль є проявом замаскованих патологічних процесів або станів (при зміні внутрішньочерепного тиску, артеріального тиску, при цереброваскулярних захворюваннях, дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу, при остеохондрозі шийного відділу хребта та ін.).

Головний біль напруги - найбільш поширений тип болю, який виникає в будь-якому віці. Ведуче значення відводиться емоційним порушенням - підвищеній тривожності і депресії, конфліктним ситуаціям та іншим факторам, які ініціюють головний біль напруги (порушення режиму відпочинку та праці, розлади сну, сексуальні проблеми, травми голови, вроджена схильність до м'язової напруги). Для цього типу головного болю є характерною двостороння локалізація, яка не змінюється при фізичному навантаженні, відчуття тупого стиснення голови у вигляді «шлему». Цей біль не супроводжується нудотою, блюванням.

Мігрень - це спадково обумовлене захворювання, яке проявляється пароксизмальними нападами головного болю пульсуючого характеру. Біль, переважно, є одностороннім, супроводжується нудотою, іноді - блюванням, підсилюється яскравим світлом і голосними звуками. У жінок мігрень трапляється частіше, причому пік захворювання припадає на 40 років.

Перш за все пацієнту з головним болем слід надати спокій, помістити його в затемнене приміщення. Необхідно вияснити, чи вперше з'явився головний біль, визначити його характер, інтенсивність, виміряти артеріальний тиск. Дати випити гарячого підсолодженого чаю, прийняти анальгетики (анальгін, пенталгін, смазмалгін) чи нестероїдні протизапальні середники (німесіл, диклофенак), антидепресанти (флуоксетин, амітриптілін), при підвищеному артеріальному тиску - гіпотензивні засоби (каптоприл), при зниженому - настойку жень-шеню, цитрамон тощо.

Невралгія трійчастого нерва. Причини виникнення невралгії трійчастого нерва - стиснення нерва або його корінця у вузькому кістковому каналі, недостатність кровопостачання в ділянці ядер трійчастого нерва, захворювання приносових пазух, зубів, щелепи, наслідки травм обличчя, деякі хвороби обміну (цукровий діабет, подагра), хронічні інфекції. Частіше хворіють особи 40-60 річного віку.

Основна ознакою є приступи гострого болю в ділянці обличчя, які розвивається раптово і тривають від кількох секунд до 1-2 хвилин. Спочатку біль з'являється в ділянці іннервації однієї з гілок нерва, потім поширюється на все обличчя з іррадіацією у вухо, потилицю, шию, око, зуби. У деяких випадках спостерігається спазм жувальних м'язів (тризм). Під час приступу можлива вегетативна реакція у вигляді набряку відповідної частини обличчя, сльозотеча, гіперсекреція слизу із носа. Біль провокується жуванням, хвилюванням, дотиком до так званих «тригерних точок» (навколо крила носа, кута рота), розмовою. Частота приступів різна. Часто цей біль супроводжується герпетичними висипаннями по ходу іннервації ураженої гілки. Якщо герпес виникає на рогівці ока, це призводить до кератиту, який спричиняє зниження гостроти зору аж до сліпоти.

Основний принцип надання допомоги - проведення заходів, спрямованих на усунення болю. Його приступи супроводжуються відчуттям страху, тому необхідно заспокоїти хворого, відвернути його увагу від тривожного очікування нового приступу. Потрібно забезпечити хворому найзручніше положення в ліжку, захистити його від подразнень, що провокують приступи болю.

Лікування спрямоване на усунення причини невралгії та зняття приступу болю. Призначають протиепілептичні засоби, вітаміни групи В, фізіотерапію, голкорефлексотерапію.

КОРОТКИЙ СЛОВНИК МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

Абстиненція - стан, який виникає внаслідок раптового припинення прийому (введення) речовин, які викликають наркотичну залежність.

Абсцес - порожнина, заповнена гноєм і відмежована від оточуючих тканин і органів піогенною мембраною.

Акомодація ока - фізіологічний процес зміни переломлюючої сили ока при зоровому сприйнятті предметів, які знаходяться на різній відстані від нього.

Акромегалія - ендокринна хвороба, яка характеризується збільшенням розміру рук, стоп, нижньої щелепи, внутрішніх органів. Є наслідком надмірної продукції і секреції в дорослому віці гормону соматотропіну.

Аксон - відросток нейрона, який проводить нервові імпульси.

Алергія - стан зміненої реактивності організму, який проявляється підвищеною чутливістю до повторного впливу яких-небудь речовин чи їхніх компонентів.

Алкалоз - зсув рН крові в лужну сторону.

Амілоїдоз - патологічне відкладення в тканинах і органах білка амілоїду, що з часом призводить до порушення функції органу.

Анурія - відсутність сечі.

Аритмія - неправильний ритм серцевих скорочень.

Асистолія - відсутність серцевих скорочень.

Ацидоз - зсув рН крові в кислу сторону.

Брадикардія - зниження частоти серцевих скорочень нижче 60 за хвилину.

Брадипное - зниження частоти дихальних рухів нижче 16 за хвилину.

Гематурія - наявність крові в сечі. Розрізняють мікрогематурію (коли еритроцити виявляються тільки при мікроскопічному дослідженні сечі) і макрогематурію (сеча набуває кольору м'ясних помиїв).

Гемодіаліз (штучна нирка) - метод, метою якого є заміщення функції нирки - виведення з крові токсичних сполук і шлаків.

Гепатомегалія - збільшення печінки в розмірах.

Гіперкапнія - надмірна кількість вуглекислого газу в крові.

Гіпертонічний розчин - розчин, осмолярність якого вища, ніж осмолярність крові.

Гіпертонія (гіпертензія) - підвищення артеріального тиску вище 140/90 мм.р.ст.

Гіповолемія - зменшення об'єму циркулюючої крові.

Гіпокапнія - зменшення кількості вуглекислого газу в крові.

Гіпоксія - кисневе голодування тканин.

Гіпотонічний розчин - розчин, осмолярність якого нижча, ніж осмолярність крові.

Гіпотонія - зниження артеріального тиску.

Гломерулонефрит - запалення ниркових клубочків.

Гормони - біологічно-активні речовини, які виділяються ендокринними залозами і забезпечують нормальне функціонування організму.

Детоксикація - виведення токсичних сполук з крові.

Дизурія - розлади сечопуску.

Дихання Біота (патологічне) - на фоні рівномірного за глибиною дихання спостерігаються тривалі паузи.

Дихання Куссмауля (патологічне) - на фоні рівномірного і рідкого дихання є глибокий шумний вдих і підсилений видих.

Дихання Чейн-Стокса (патологічне) - дихальні рухи за глибиною поступово наростають, а потім зменшуються, після чого наступає пауза тривалістю від кількох секунд до 1 хвилини.

Діастолічний артеріальний тиск - тиск в кровоносних судинах в фазі серцевої діастоли (коли серце відпочиває).

Екзогенний - зовнішній.

Ендогенний - внутрішній.

Ізотонічний розчин - розчин осмолярність якого дорівнює осмолярності крові.

Імунітет - здатність організму протистояти інфекційним і неінфекційним агентам, які володіють антигенними властивостями.

Імуноглобуліни - білки, які забезпечують імунологічний захист організму.

Інтоксикація - отруєння організму токсичними сполуками екзогенного чи ендогенного походження.

Колапс - гостра судинна недостатність, яка супроводжується різким зниженням артеріального і венозного тиску.

Латеральний - бічний.

Лейкопенія - зниження кількості лейкоцитів в крові.

Лейкоцитоз - підвищення кількості лейкоцитів в крові.

Медіальний - серединний.

Медіатори - біологічно-активні речовини, які забезпечують нейрогуморальну регуляція.

Моніторинг (життєво важливих функцій) - контроль.

Нейрогуморальна регуляція - забезпечення функціонування організму, шляхом гормональних і неврогенних впливів.

Непритомність - коротка втрата свідомості, зумовлена гострим і різким зниженням кровонаповнення судин головного мозку.

Олігурія - зниження кількості добової сечі.

Парентерально - введення хімічних сполук, медикаментів тощо в організм через вену, артерію, м'яз та ін.

Перорально - введення хімічних сполук, медикаментів тощо в організм через шлунково-кишковий тракт.

Пієлонефрит - запалення ниркових мисочок.

Плазмаферез - виведення токсичних сполук з плазми.

Полікістоз - наявність багатьох порожнистих утворень, заповнених рідиною (кіст) в якому-небудь органі.

Поліурія - надмірна кількість добової сечі.

Синусовий ритм - нормальний серцевий ритм з рівномірними ритмічними скороченнями частотою 60-80 ударів в хвилину.

Систолічний артеріальний тиск - тиск в кровоносних судинах у фазу систоли (серцевого скорочення).

Сладж-синдром - склеювання форменних елементів у дрібних судинах.

Спленомегалія - збільшена селезінка.

Суїцид - самогубство.

Тахікардія - збільшення частоти серцевих скорочень більше 90 за хвилину.

Тахіпное - збільшення частоти дихальних рухів більше 20 за хвилину.

Тератогенний вплив - дія хімічних, фізичних, механічних та ін. Факторів на плід, які можуть спричинити порушення його розвитку.

Тромбоз - утворення організованих згустків крові (тромбів) в просвіті судин. Якщо тромби утворюються в артеріях, це може призвести до гангрени кінцівки чи змертвіння органу.

Ферменти - біологічно-активні речовини, які пришвидшують біохімічні реакції в організмі.

Цитокіни - біологічно-активні речовини, які забезпечують імунологічний захист організму.

ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) - лабораторний показник, який зростає при збільшенні в'язкості крові або підвищенні кількості імуноглобулінів, які циркулюють в крові.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

§ Після операції з приводу гнійного процесу хірургічні інструменти ретельно промили під проточною водою щіткою з милом, прополоскали і поклали в кип'ятильник для стерилізації. Стерилізація тривала 45 хвилин, після чого інструменти віднесли в операційну. Які помилки були допущені? Які Ваші подальші дії?

§ Хворий отримав відкритий перелом кісток правої гомілки, що ускладнився нагноєнням рани. За даними рентгенологічного обстеження повного зрощення кісток не наступило, тому зовсім відмовитись від гіпсової пов'язки неможливо. Який вид гіпсової пов'язки слід застосувати для збереження нерухомості відламків і відкритого доступу до рани?

§ У жінки, яка жваво розмовляла в кафе з своєю подругою раптово виник сухий кашель, свист при вдиху. Шкіра обличчя набула синюватого відтінку, шийні вени набрякли. Що сталося з жінкою? Ваші дії?

§ Чоловіка, який напідпитку тонув в озері, після проведення серцево-легеневої реанімації вдалося привести до свідомості. Він невмотивовано пояснює свої дії, є агресивним, збирається йти додому. Дихання стабільне, частота серцевих скорочень в межах норми. Як Ви повинні діяти в цій ситуації?

§ Хворий випив невідомий розчин з пляшки, прийнявши його за воду: на слизовій оболонці рота відмічається струп сіро-білого кольору, сильний біль у роті і за грудиною, постійне блювання. Чим зумовлений опік? Які невідкладні заходи?

§ Через декілька годин після вживання в їжу грибів у всіх членів сім'ї з'явились такі симптоми: біль у животі, блювання, підвищення температури тіла, у дітей збудження, марення. Якою має бути перша медична допомога?

§ У гаражі, в якому немає вентиляції, виявлено чоловіка, що лежить без свідомості в автомобілі з працюючим двигуном. На фоні блідих шкірних покривів видно яскраво-червоні плями, дихання відсутнє, пульс не визначається, зіниці широкі, тони серця ослаблені, рідкі. Що сталося? В якому стані потерпілий? Яка тактика?

§ На будівельному майданчику муляру потрапило на обличчя негашене вапно. В чому полягатиме перша медична допомога?

§ До фельдшера звернулась хвора із скаргами на пекучий біль в правій руці, на яку 20 хвилин тому вилилась гаряча вода. При огляді: хвора неспокійна, стогне від болю. Шкіра по тильній поверхні включно з пальцями і половина долонної поверхні правої китиці різко гіперемована. Як визначити площу опіка та його ступінь? Яка має бути долікарська допомога?

§ Хворий при роботі з паяльною лампою отримав опік полум'ям лівого передпліччя і лівої китиці. Неспокійний, скаржиться на біль в руці. На лівому передпліччі та китиці по тильній поверхні є частково розкриті опікові міхурі. Окремі ділянки пошкодженої поверхні мають мармуровий відтінок. Визначити ступінь опіку і площу опікової поверхні. В якому стані знаходиться хворий? Яка повинна бути надана допомога?

§ Молодий чоловік скаржиться на біль, відчуття печії і поколювання в пальцях рук. Протягом 5 годин він працював на відкритому повітрі при температурі -20С. При огляді: різка блідість пальців рук, руки в суглобах пальців затруднені, шкіра пальців на дотик холодна. Визначте ступінь відмороження. Об'єм першої медичної допомоги?

§ У потерпілого скарги на загальне нездужання, головний біль, головокружіння, відчуття жару. При опитуванні вияснилось, що хворий з 10 до 16 години засмагав на пляжі. При об'єктивному огляді: шкіра гіперемована, температура тіла 37,8С, пульс 110 ударів за хвилину, слабий, дихання часте. Що сталося з хворим? Ваші дії в цій ситуації?

§ Чоловік скаржиться на блювання згустками крові, блідість шкірних покривів, запаморочення, чорний кал. При розпитуванні стало відомо, що впродовж останнього року хворіє на виразкову хворобу шлунка. При огляді загальний стан хворого середньої тяжкості, шкіра та видимі слизові блідо-рожевого кольору. Частота дихань - 19 за хвилину, дихання везикулярне. Артеріальний тиск - 90/55 мм.рт.ст., пульс - 110 ударів за хвилину. Живіт м'який, не болючий. При огляді прямої кишки - кал чорного кольору. Яка кровотеча у хворого? Який ступінь крововтрати у хворого?

§ У потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді спостерігається кровотеча яскраво-червоним пульсуючим струменем крові з рани в середній третині стегна. Після накладання джгута в верхній третині стегна кровотеча дещо ослабла, однак не припинилася. Чому?

§ При проведенні визначення групи крові за допомогою стандартних сироваток виявлено аглютинацію в О(І) та А(ІІ) групах сироваток. Яка група крові?

§ При визначенні груп крові відбулася аглютинація еритроцитів у всіх чотирьох групах сироватки крові, яке залишилось після додавання ізотонічного розчину натрію хлориду. Яка група крові у хворої? Ваші подальші дії?

§ При проведенні визначення групи крові за допомогою стандартних сироваток виявлено аглютинацію в А(ІІ) та В(ІІІ) групах сироваток. Яка група крові? Які ваші подальші дії?

§ Після операції хворому проводили непряме переливання крові, під час якого у нього спостерігались незначні розлади загального самопочуття, дискомфорт. Після переливання крові довенно ввели 10 мл 10 % розчину кальцію хлориду. Через 60 хвилин після переливання крові у хворого з'явилась лихоманка з підвищенням температури тіла до 39,5С, головний біль, загальна слабість, в'ялість. Яке ускладнення виникло у хворого? Якими повинні бути Ваші дії?

§ Хворому проводили переливання крові. Під час проведення біологічної проби у нього з'явився головний біль, головокружіння, загальна слабість, біль в поперековій ділянці. При обстеженні пульс частий, слабий, артеріальний тиск помірно знижений. Що сталося з хворим? Ваші подальші дії?

§ Хворий 23 років, скаржиться на наявність рани на животі та незначний біль в правому підребер'ї, загальну слабкість. З анамнезу захворювання відомо, що хворий, працюючи в полі, впав на вила. При огляді: шкіра та видимі слизові блідо-рожевого кольору. Органи дихання: дихання 18 дихальних рухів за 1 хвилину, везикулярне. Артеріальний тиск 100/70 мм. рт. ст., пульс - 102 удари за 1 хвилину. Живіт болючий в правій підреберній ділянці. В цій же ділянці - рана 0,5-1 см, не кровоточить. Іншої патології не виявлено. Фельдшером була оброблена рана та накладена асептична пов'язка і хворого відправлено додому. Як ви оцінюєте дії фельдшера?

§ Хворий 28 років скаржиться на наявність рани в ділянці верхньої третини стегна, біль. З анамнезу відомо, що чоловік, працюючи із столярним станком, отримав вищевказану травму. При огляді в ділянці рани дерев'яна скалка довжиною 7 см. Іншої патології не виявлено. Які ваші дії? Чи можна самостійно видалити даний сторонній предмет?

§ До Вас звернувся хворий з забійною раною правої китиці, яку отримав на роботі дві години тому. Яка послідовність Ваших дій при наданні допомоги хворому ?

§ При зіткненні з велосипедистом хвора отримала удар колесом в середню частину передньої поверхні правого стегна. При огляді виявлено: окружність правого стегна більше на 2,5 см в порівнянні із здоровим. На передній поверхні стегна крововилив багряного кольору розміром 10 на 6 см, при пальпації болючий. При фізичному напруженні дещо посилюється біль. При осьовому навантаженні на стегно (постукування по п'ятці) біль не підсилюється. Назвіть вид пошкодження м'яких тканин. Перерахуйте ваші дії при наданні долікарської допомоги.

§ Під час гри у футбол хворий отримав удар по задній поверхні правої гомілки. При огляді: по задній поверхні правої гомілки є крововилив, набряклість, болючість при пальпації. Осьові навантаження неболючі. Рухи в колінному та гомілково-ступневому суглобах викликають посилення болю. Яка травма у хворого? Ваші подальші дії?

§ Молодий чоловік скаржиться на біль в лівому гомілково-ступневому суглобі, який з'явився після невдалого стрибка в спортзалі. При огляді: суглоб деформований, відмічається припухлість в ділянці зовнішнього “котика”, там же крововилив темно-вишневого кольору, при пальпації в цьому місці виражена болючість. Рухи в суглобі болючі. При осьовому навантаженні на п'ятку біль не посилюється. Який вид пошкодження. Перерахуйте заходи долікарської допомоги.

§ При грі в волейбол юнак відчув різкий біль в правому колінному суглобі, неможливість повністю розігнути кінцівку в суглобі із-за болю та відчуття “заклинення” суглобу. При огляді суглоб деформований, відмічається по внутрішній поверхні набряк та крововилив 56 см темно-червоного кольору гомілки в напівзігнутому положенні стопи. При пальпації різкий біль в суглобі, особливо по його внутрішній поверхні, неможливість розігнути кінцівку, відчуття пружності в суглобі. Який вид пошкодження. Перерахуйте заходи долікарської медичної допомоги.

§ Хвора із скаргами на сильний біль в правій руці звернулась до медсестри. Два дні тому вона впала на вулиці. В лікарні був діагностований перелом променевої кістки в типовому місці, проведена репозиція відламків. Накладена гіпсова пов'язка. Дома з'явився сильний, наростаючий біль, через який хвора вночі не спала, підвищилась температура тіла. При огляді: різкий набряк правої китиці, гіперемія шкіри, набряк і болючість при пальпації шкіри вільної від гіпсової пов'язки. Яка причина погіршення стану хворої? Які Ваші подальші дії?

§ Жінка впала на вулиці, самостійно рухатись не може. При огляді: ліва гомілка в нижній третині набрякла, в середній третині деформована. В місці деформації визначається локальний біль та крепітація. Що сталося з хворою? Яка послідовність Ваших дій по допомозі цій хворій?

§ При зіткненні автомобіля пасажир відчув різкий біль в шийно-грудному відділі хребта. При огляді шкірні покриви бліді, верхні і нижні кінцівки нерухомі. Дихання затруднене. При огляді різкий біль в ділянці VI-VII шийного і I-II грудних хребців тіла та вип'ячування, яке болюче. Чутливість тулуба, верхніх і нижніх кінцівок відсутня. Що можна запідозрити у потерпілого? Чи є ушкодження спинного мозку? Як провести іммобілізацію хребта? Який догляд в післяопераційному періоді?

§ Жінка впала з висоти 1,5 м. При огляді: ліва рука відведена в сторону, в ділянці дельтовидного м'язу є деформація. Рухи в суглобі різко обмежені, болючі, пружинячі. Яка травма у хворої? Ваші подальші дії?

§ Чоловік впав і вдарився грудьми об камін. При огляді: дихання часте і поверхневе, уражена половина грудної клітки відстає в акті дихання. Пальпаторно відмічається різка болючість і крепітація на рівні VІ ребра справа по середній аксилярній лінії. Що з хворим? Ваші рекомендації та дії?

§ По дорозі на роботу хвору збив автомобіль. При огляді свідомість відсутня, зіниці на світло реагують. Шкіра бліда, дихання рідке і поверхневе. Пульс частий, слабкий. Артеріальний тиск 90/50 мм.рт.ст. З рота, носа, вух виділяється кров. Що з хворою? Яка повинна бути долікарська допомога?

§ Будівельнику притиснуло ногу колодою і наступив перелом кісток. Хворий блідий, дещо загальмований. Дихання часте, поверхневе. Пульс 110 за хвилину, слабкий. Артеріальний тиск 100/60 мм.рт.ст. Що сталося з хворим? Ваші рекомендації та дії?

§ У хворого при довенному введенні 10 % розчину кальцію хлориду потемніло в очах, з'явився шум у вухах, блідість. Хворий вкрився холодним потом і впав. Що сталося з хворим? Які Ваші дії?

§ Хворий з рвано-забійною раною нижньої третини лівої гомілки звернувся у травмпункт. Хворому провели промивання рани розчином антисептика, краї рани обробили йодонатом і наклали асептичну пов'язку. Через 7 днів після травми хворий став скаржитись на загальне недомагання, посіпування жувальних та мімічних м'язів обличчя, затруднення при жуванні. Яке ускладнення розвинулась у хворого? Яка помилка допущена на травмпункті? Ваші рекомендації?

§ Хвора раптово відчула біль в животі, який вона характеризує як удар ножем. Положення хворої вимушене з зігнутими і притиснутими до живота ногами. Лице бліде, на лобі холодний піт. Дихання поверхневе, часте. Пульс частий, слабий. Блювання не було, але хвора відмічає нудоту. Живіт втягнутий, черевна стінка різко напружена, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Що з хворою? Яка послідовність ваших дій?

§ У хворої 48 років після прийому жирної їжі вперше з'явився сильний біль в правому підребер'ї з іррадіацією в праве плече і праву лопатку. Температура тіла підвищилась до 38С, було повторне блювання. Об'єктивно: хвора правильної будови тіла, підвищеного відживлення. Язик сухий, обкладений білуватим нальотом. При пальпації живота є болючість і напруження м'язів в правій підреберній ділянці, там же - позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Що з хворою? Ваші дії та рекомендації?

§ У хворого 51 року, який зловживає алкоголем, раптово з'явився різкий біль в епігастрії. Біль носить оперізувальний характер з іррадіацією в спину. Температура тіла нормальна. Спостерігалось багаторазове блювання, яке не приносило полегшення. При огляді: невелика болючість в епігастрії, живіт м'який, симптомів подразнення очеревини не виявлено. Що з хворим? Ваші дії та рекомендації?

ЛІТЕРАТУРА

§ Брукман М.С. Руководство по хирургии. - Л.:“Медицина”, 1975

§ Дядичкин В.П. Медицинская помощь при травмах. - Минск, Вісшая школа, 1988.

§ Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Вардинець І.С., Боб А.О. Хірургія. - Тернопіль, “Укрмедкнига”, 2004.

§ Практичні заняття із загальної хірургії. За загальною редакцією В.І.Михайличенка. К. - 1976.

§ Скрипниченко Д.Ф. Хірургія. - К.: Вища школа, 1992.

§ Стручков В.И., СтручковЮ.В. Общая хирургия. - М.:“Медицина”, 1988.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття астматичного статусу (АС) як синдрому гострої прогресуючої дихальної недостатності. Частота виникнення АС у хворих бронхіальною астмою. Клінічні форми АС, стадії його перебігу. Принципи терапії АС. Невідкладні заходи надання першої допомоги.

    презентация [162,8 K], добавлен 26.02.2014

  • Наркотична залежність, надання першої медичної допомоги, способи лікування. Метод доктора Назаралієва, атропіношокова терапія. Замісна терапія. "Чищення крові". Загрозливі стани й невідкладна допомога. Передозування наркотиків - загроза життю наркомана.

    реферат [32,1 K], добавлен 20.02.2010

  • Дослідження законодавства в сфері охорони здоров’я. Перша медична допомога при невідкладних та при шокових станах. Основні симптоми в психіатрії, базові принципи невідкладної допомоги при невідкладних станах. Особливості терапії невідкладних станів.

    курсовая работа [45,0 K], добавлен 25.09.2019

  • Штучне дихання, його види та застосування. Закритий масаж серця. Перша допомога при отруєнні шкідливими газами у шахті. Загальні відомості про рани, перемоли та надання першої допомоги. Способи зупинки кровотеч. Накладання пов'язок. Допомога при ударах.

    учебное пособие [5,8 M], добавлен 09.03.2016

  • Показники життєдіяльності організму та ознаки смерті. Схема надання першої медичної допомоги при кровотечах, травмах, ураженні електричним струмом, тривалому здавлюванні, шоку, опіках, переохолодженні, тепловому ударі, отруєнні, укусах звірів, утопленні.

    методичка [1,0 M], добавлен 16.01.2011

  • Невідкладна допомога при гострих порушеннях дихання і раптовій зупинці серця. Кровотечі, перелами, струси, забиття головного мозку. Відрив кінцівок, тривале роздавлювання м'яких тканин. Проникаюче поранення грудної клітини. Опіки, відмороження, отруєння.

    методичка [52,8 K], добавлен 11.01.2010

  • Види отруйних змій, їх звички. Перша допомога при укусах бджіл, ос, шершнів та джмелів. Укуси комарів, основні характерні симптоми. Лікарські засоби допомоги. Надання першої допомоги потерпілому при укусі отруйної змії. Відсмоктування та шкірні розрізи.

    презентация [522,5 K], добавлен 24.02.2015

  • Найпростіші доцільні заходи для полегшення самопочуття хворих і перебігу їхнього захворювання або перша допомога. Значення дотримання правил особистої гігієни. Поняття медичної деонтології – етичні норми та правила поведінки медичного персоналу.

    реферат [17,9 K], добавлен 15.02.2009

  • Закон України "Про заклади охорони здоров'я та медичне обслуговування населення". Організація надання медичної допомоги. Принципи організації надання медичної допомоги. Заклади охорони здоров'я. Організація медичного обслуговування населення.

    реферат [17,0 K], добавлен 08.02.2007

  • Вивчення фізико-хімічних та біологічних властивостей озокериту. Ознайомлення із механічними, температурними та хімічними факторами дії гудронового мінералу на організм людини. Розгляд методики застосування гірського воску: показання та протипоказання.

    контрольная работа [26,7 K], добавлен 02.01.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.