Аналіз повістевого епосу М. Томчанія, особливості характеру художнього мислення митця. Сюжетно-композиційна специфіка творів "Наша сім’я", "Терезка", "Скрипка - його молодість". Розвиток поетикальних тенденцій митця, внутрішні якості героїв повістей.

Розгляд сюжетної структури роману "Воццек", написанного сучасним українським автором Ю. Іздриком. Характеристика ключових композиційних елементів твору. Визначення провідних сюжетних особливостей, притаманних постмодерністській прозовій літературі.

Знакомство с сюжетно-мотивными комплексами баллады акмеизма. Общая характеристика основных групп "акмеистических" баллад: фантастические, новеллистические, экзотические, исторические. Рассмотрение ключевых особенностей стихотворного рельефа акмеистов.

Аналіз художнього світу оповідань і новел сучасного українського прозаїка М. Ткача. Сюжетно-образна структура творів, уміщених у книгах "Сонячний полудень", "Світле диво", "Багряні громи" та "Спадок". Специфіка сюжетобудови, прийоми характеротворення.

Историческая и социальная база написания повестей жанра "Моногатари". Идейное и художественное своеобразие, композиция и структура повести. Художественное своеобразие романа и его идейное содержание. Форма духовного уклада, значение образов и идеология.

Аналіз систем класифікації корейських народних казок, характеристика доробку провідних фольклористично-літературознавчих шкіл, які мали суттєвий впив на становлення та розвиток досліджень корейського фольклору. Ієрогліфи у складі корейських термінів.

Особенности использования сюжетного повествования в структуре привлеченных к анализу сочинений. Определение характера авторской интерпретации и обработки сюжетов. Их роль и функции в полемическом дискурсе церковных публицистов второй половины XVII века.

Признаки фольклорной и литературной сказки в тексте "Сказки о потерянном времени" известного писателя Е. Шварца. Главными сказочными сюжетными мотивами в этом произведении признан мотив вредительства и ликвидации недостачи. Образы пространства и времени.

Механизм взаимодействия сюжетных уровней романов Ф.М. Достоевского. Своеобразие сюжетной системы романов, особенности соположения и степени активированности выделенных сюжетных планов. Эволюция сюжетной системы романов на протяжении творчества писателя.

История написания романа "Дубровский", роль П.В. Нащокина. Характеристика основных качеств характера принадлежащих А.С. Пушкину и герою его романа - В. Дубровскому. Описание жизни Владимира после смерти отца, его отношение к жизни, деньгам и любви.

Анализ хроники последних дней Есенина, его творческие связи с Маяковским, Клюевым, Казиным, Буданцевым, Воронским. Участие Есенина в группе имажинистов в начале 1920-х гг. История отношений А. Воронского и С. Есенина, его роль в издании сочинений поэта.

Исследование записей фольклорного архива кафедры новейшей литературы ИГУ. Выявление в данных тестах специфических черт, нехарактерных для фольклорной былички. Особенности функционирования традиционного персонажа (покойник) в нетрадиционной среде.

Легенда как жанр в системе русского фольклора. Известные сюжеты преданий о провалищах в Центральной России. Круг сюжетов и мотивов в легенде о Святом озере Ивановской области. Локальные мифологические представления о сакральных объектах и стихии воды.

Предпосылки возникновения сюрреализма, дадаизм и его характерные особенности как литературно-художественного течения. Определение понятия "сюрреализм" в литературе и искусстве. Философия З. Фрейда в сюрреализме. Поэтика сюрреализма в творчестве Ф. Лорки.

Творческое взаимодействие традиционных и нетрадиционных направлений в культуре. Сюрреализм, футуризм, неосюрреализм, неофутуризм и паранаучное творчество в поэзии XX-XXI вв. Реализация духовного содержания современного искусства в паранаучном творчестве.

Факторы, повлиявшие на становление и развитие принципов французского сюрреализма в поэзии Дэвида Гаскойна 1933–1936 гг. Оценка роли и значения данного направления в творчестве автора. Основные языковые доминанты английской сюрреалистической поэзии.

Фрагментарность повествования, совмещение ирреальных миров, один из которых просвечивает сквозь другой, двоящиеся персонажи, драматический финал в балладах Гумилева. Двойственность лирики, сочетание "классической ясности" и сюрреалистического "безумия".

Сюрреалізм як модерний художньо-літературний рух. Диктування думки за межами будь-якого контролю, здійснюваного розумом. Віра у вищу реальність певних асоціативних форм. Протест проти "принципу реальності". Творець з вибудуваною системою вартостей.

Складники художнього світу поезії Володимира Свідзинського. Розглянуто засоби втілення авторського "я" письменника. Підкреслено характерні риси творчого стилю поета, які служать ознакою приналежності його художнього світу до сюрреалістичного напряму.

Дослідження публікацій про творчі біографії українських художників ХІХ с. з державних архівів Росії. Характеристика матеріалів, що стосуються, в основному, майстрів, які були в певних стосунках з Т.Г. Шевченком: близькі друзі, шанувальники, знайомі.

Основні композиційні константи п’єс "В очікуванні Годо" та "Розенкранц і Гільденстерн мертві". Відображення головних героїв п’єс (Розенкранца та Гильденстерна, Володимира та Естрагона) як псевдоінтелектуалів. Алюзія на твір Беккета в п’єсі Т. Стоппарда.

Розгляд рецепції постаті Тараса Шевченка у нарисі Д. Бузька та Гео Шкурупія "Старим Дніпром в останній раз" та романі "Чайка". Дослідження художньої та публіцистичної творчості Д. Бузька. Сучасний підхід до трактування мистецької спадщини Т. Шевченка.

Збереження історичної пам’яті - неодмінна передумова існування сучасної культури, підняття її на вищу духовну сходинку. "Кобзар" Т. Шевченка - джерело національної свідомості, що допомагало українцям визнавати себе окремою нацією у бездержавну епоху.

М. Гоголь як художній образ у поетичних творах російських авторів, а також у вірші Т. Шевченка "Гоголю". Зовнішня поверховість трактування М. Гоголя російськими поетами, особливості та аналіз глибинного осмислення його Т. Шевченком як поетичного генія.

Розглядається проблема ідеологічної інтерпретації постаті Т. Шевченка в Україні за радянської доби. Висвітлюються особливості цензурування літературних творів митця та сценарію фільму режисера І. Савченка. Визначення системи більшовицької цензури.

Аналіз проблеми зв’язків Т. Шевченка з діячами російської культури в рецепції С. Єфремова. Вивчення публікацій вченого, надрукованих в періодичних виданнях, в яких увага вченого концентрується на ідеологічному та історико-літературному аспектах проблеми.

Вплив постаті Т.Г. Шевченка на формування особистості С.О. Єфремова. Віддзеркалення місця і ролі доробку Кобзаря у творчій спадщині літературознавця. Пріоритетність української мови в Шевченковій поезії. Питання увічнення пам’яті українського поета.

Характеристика статті О.І. Левицького "Археологічні екскурсії Т.Г. Шевченка в 1845-1846 роках". Розгляд періоду роботи Т.Г. Шевченка в Києво-Печерській лаврі як художника Київської тимчасової комісії з розбору давніх актів на основі його вражень.

Аналіз прижиттєвих критичних відгуків, рецензій на поетичні та художні твори Т. Шевченка, надруковані у газетній періодиці 1839-1861 рр. Характеристика газетних повідомлень по перші творчі успіхи Т. Шевченка як художника. Аналіз оцінки критикою "Кобзаря".

Аналіз прижиттєвих критичних відгуків, рецензій на поетичні та художні твори Т Шевченка, надрукованих у газетній періодиці 1839-1861 рр. Перша згадка про "постороннего ученика" Академії мистецтв Т. Шевченка та її поява у газеті "Северная пчела".