Дослідження ролі невербальних елементів в комунікативному акті передачі інформації. Встановлення мовних одиниць, що репрезентують мовчання у драмі-феєрії Л. Українки "Лісова пісня". Аналіз емоційних станів героїв. З'ясування семантичної структури лексем.

Поняття мовної особистості. Ознаки мовної особистості персонажа сучасної драми. Вияви мовного меланжу й варіанти його вербалізації в структурі реплік дійових осіб сучасних українських п’єс. Лінгвістичні причини використання мовного меланжу персонажами.

Розгляд використання образу Великодня в епістолярії Л. Українки. Аналіз письменницею концептуальних і дискурсивних властивостей номенів Великодніх святкувань. З’ясування особливостей святочних пригощань, обговорення традицій випікання пасок в родині.

Аналіз мовних засобів вираження образу води в поетичній творчості П. Перебийноса. Характеристика лексико-семантичного наповнення образу води, з’ясування ролі головних та епізодичних образів водойм. Доведення вербалізації образу води на лексичному рівні.

Характерні риси української літератури пошевченківської доби. Особливості мовного авторського стилю І.С. Нечуя-Левицького. Виявлення етнографічних епітетних форм, метафоричних структур і семантики феномену "місто Київ" у художніх текстах письменника.

Моделювання за художніми текстами І.С. Нечуя-Левицького мовного образу Києва другої половини ХІХ - початку XX ст. Конкретизація простору міста Києва топонімами, назвами сакральних споруд. Фіксація прагматично-оцінної семантики феномену "місто Київ".

Крим для життя і творчості Лесі Українки як місце оздоровлення, зустрічей, отримання нових вражень і знань, написання низки творів. Комплексний розгляд засобів вербалізації образу Криму та його компонентів у поезії Лесі Українки кримських періодів.

Специфіка художнього номінування простору в мові оповідання М. Вінграновського "Первінка". Семантичне наповнення й функційне навантаження лексичних одиниць, що вербалізують просторові образи. Органічне поєднання антропогенного та природного простору.

Зіставлення структури художнього простору в поезіях М. Семенка і В. Поліщука у зв’язку з лексико-семантичними засобами вираження ідилічного, реалістичного та міського простору. Залежність мовних засобів його вираження від психологічного типу митця.

Дослідження мовних засобів вираження та структури художнього простору в поезії Андруховича. Вивчення особливостей функціонування метафор з просторовими компонентами у збірці "Екзотичні птахи та рослини". Динаміка розвитку мовного образу світу поета.

Аспекти вербалізації образу-концепту священнослужителя у творах Руданського. Гумористично-сатиричне зображення священика, характерне для жанру співомовок, що продовжує традицію гумористичного омовлення служителів церкви, властиве прецедентним текстам.

Дослідження особливостей мовного портретування підлітка у трилогії про Бларта Домініка Баркера. Виокремлення лексико-семантичних одиниць відображення зовнішнього, психологічного, гендерного та соціального мовних портретів головного героя-підлітка.

Аналіз мовного образу поляка в художньому творі Генрика Сенкевича. Роль експресем емотивного змісту у моделюванні душевно-емоційного стану персонажів. Моделювання внутрішнього портрета персонажів через ознаки зовнішньої поведінки, конкретних дій.

Лексичні й лінгвостилістичні засоби створення психологічного, мовного й духовного портретів головного персонажа роману Г. Пагутяк "Слуга з Добромиля". Опис невербальної поведінки міфічної істоти в людському тілі, протиставлення людського та божественного.

Аналіз когнітивно-комунікативної природи, формування оказіональних прикметників і словосполучень з прикметником в англомовних текстах романів Дж. Ролінґ, що справляють значний вплив на процеси в можливостях синтаксичної сполучуваності англійської мови.

Огляд прийомів посилення виразності тексту в творах І. Франка, В. Сосюри, М. Бажана, Д. Павличка, Л. Костенко І. Драча, Б. Олійника. Підкреслення краси мовної метафори в українській літературі. Словотворення О. Гончара. Покладені на музику слова.

Обгрунтування лінгвокультурологічного підходу до вивчення того, як формуються і функціонують концептосфери емоцій в українській жіночій прозі. Стилістична характеристика мандрівних текстів і дискурсів. Засоби фіксації відчуттів і переживань в прозі.

Емоції і їх вплив на стан людського організму. Використання мовних засобів для вираження відчуттів і емоцій на прикладі творів Агати Крісті: уособлень, епітетів, метафор, антитези. Мовні одиниці як засіб впливу на читача та відображення стилю автора.

Аналіз мовних засобів у пейзажній ліриці сучасного українського поета А. Перерви. Роль словника тексту у реалізації ідейно-естетичного змісту твору. Функції іменників, прислівників, дієслів та займенників. Композиційно-семантичні зв’язки у тексті.

Мовні засоби вираження символів "вогонь", "вода", "земля", "повітря" у ліриці К. Бальмонта, А. Бєлого, О. Блока, В. Брюсова. Структура лінгвістичного символу, його аналіз в поетичних текстах російських символістів. Особливості використаних мовних засобів.

Проаналізовано мовні засоби волевиявлення, вжиті в поезії Лесі Українки. З'ясовано, що модальність волевиявлення є одною з основних у віршованій творчості поетеси. Також охарактеризовано мовні засоби волевиявлення у драматичному творі "Бояриня".

Виокремлення і аналіз мовностилістичних засобів актуалізації іронічної модальності в книзі О. Маньї "Dessine-moi un Parisien" ("Намалюй мені парижанина"), яка належить до жанру нонфікшн. Мовні засоби, які сприяють творенню іронічних смислів в книзі.

Характеристика особливостей мовного вираження комічного в поезії другої половини ХХ століття. Нарис основних періодів та стильових літературних напрямків цього періоду. Огляд лексико-фразеологічних засобів та загальних механізмів поетичної реалізації.

Дослідження лінгвальних особливостей утворення гумористичного ефекту в творах сучасного британського письменника жанру фентезі Т. Пратчетта. Частотні фонографічні, лексико-семантичні та синтаксичні засоби та прийоми створення гумористичного ефекту.

Екзистенційність як система мислення автора на рівні творення образів персонажів, використання художних деталей. Аналіз монологів, псевдо-діалогів, лейтмотивів, ретроспекцій, внутрішнього мовлення персонажів. Висвітлення тем сенсу людського буття.

Мовні засоби репрезентації мотивів у трагічних віршах Бориса Чичибабіна "Кончусь, останусь жив ли..." та "Сними с меня усталость, матерь Смерть". Мовні одиниці у віршових позиціях, глибокий поетичний сенс, пов’язаний з кризовими подіями в житті поета.

Визначення лексем, які означають спорідненість в художньому дискурсі О. Кобилянскої. Дослідження та характеристика особливостей родинних зв'язків, які реалізують лексеми корелятивної градуальной опозиції, члени якої відрізняються однією ознакою.

Лінгвістичний аналіз мовних одиниць на означення назв осіб. Лексико-семантичні групи цих назв і розгляд їх емоційного забарвлення. Позитивно оцінні та негативно оцінні лексеми, виявлені у поемах Т. Шевченка "катерина" і "гайдамаки", їх характеристика.

Розвиток української літературної мови в західних областях України в першій половині ХІХ ст. Погляди мовознавців на мовні особливості творів М. Шашкевича. Лексика, синтаксис та стилістика поезій М. Шашкевича. Говіркові особливості шашкевичевої мови.

Оцінка вербального вираження психологічної акцентуації в українському художньому дискурсі. Розгляд психолінгвістичної характеристики новели М. Коцюбинського "Сон". Доведено належність цього твору до "світло-сумних" текстів (за класифікацією В. Бєляніна).