Дослідження типологічних та контактно-генетичних сходжень та відмінностей прозової та поетичної творчості американської письменниці С. Плат та української письменниці О. Забужко. Суспільно-історичний контекст романів, ґендерні проблеми у прозових творах.

Дослідження творчості В. Положія. Спостереження за внутрішнім станом, переживаннями та духовним оновленням персонажів творів письменника. Аналіз подорожі Горбача трансгалактичним кораблем в роки його юності. Подорож у часі в оповіданні "Щось негаразд".

Проблема художнього втілення соціального міфу у п’єсі "Вічний бунт". Відображення тоталітарної системп, розвінчення її соціального міфу, зображення тиску радянської влади на маси. Намагання автора через п’єси вплинути на формування людської свідомості.

Висвітлення своєрідності літературно-художнього процесу кінця XIX–початку ХХ століття, як оригінальної моделі відображення "рухливого", "нестабільного" часу, формулювання і класифікація провідних ознак мистецтва "несталих", "дезинтегрованих" часів.

Аналіз художніх особливостей розвитку характеру одного з представників опришківського руху Дмитра Марусяка, відображення авторського ставлення до нього. Причини "вічності" постаті опришка в народній пам'яті, незважаючи на амбівалентність його характеру.

Відтворення складної діалектики внутрішнього світу героїв, розкриття почуттєво-настроєвої гами. Особливості моделювання не лише жіночих, а й чоловічих образів у новелах Л. Тарнашинської. Специфіка розкриття чоловічої психології, духовного світу.

Осмислення образу легендарного кошового Запорозької Січі - Івана Сірка. Розкриття засобів його характеротворення на прикладі дилогії сучасної української письменниці Марії Морозенко "Іван Сірко, великий характерник" та "Іван Сірко, славетний кошовий".

Визначення естетичної та етичної позиції сучасного митця через аналіз образу головного героя роману "Там, де вітер", письменника Макса Тарнавського, який втілює у собі alter ego автора. Окреслення кола основних проблем, яких торкається автор роману.

Осмислення образу голвного героя Івана Сірка. Визначення засобів його характеротворення в романі Я. Бакалець і Я. Яроша "Із сьомого дна". Неординарність і різноплановість характеру Івана Сірка та художні засоби втілення його образу у творах письменників.

Осмислення своєрідності художнього моделювання складних подій Коліївщини в історичному романі у віршах А. Гудими "Клекотіли орли". Специфіка зображення лідерів повстання крізь призму народно-історичних джерел. Порівняння твору з "Гайдамаками" Т. Шевченка.

Осмислення специфіки художнього моделювання життя пореволюційного села як національної трагедії українства в еміграційній літературі ХХ ст. Розгляд особливостей образотворення та поетики низки маловідомих оповідань Дончука, що показують долю селянства.

Розгляд творів сучасної прози, які торкаються особливостей проблеми заробітчанства в українському суспільстві. Характеристика загальнопсихологічних та особистісних проблема певного покоління. Аналіз твору "Два фургони" британської письменниці Левицької.

Історіософське поняття національна самосвідомість. Художні форми осмислення Ю. Мушкетиком феномену виникнення запорозького козацтва як історичного, державного, психолого-людського явища і його подальшої ролі у державному та духовному розвитку суспільства.

Поняття духовності та його художня репрезентація в драматичних творах Юрія Липи. Жанрові ознаки творів, взаємозумовленість змістових та формотворчих складників, аналіз форм художньої умовності. Онтологічні складники художньо-естетичних конструкцій.

Раскрытие лейтмотивов литературно-критических работ К. Бальмонта периода эмиграции. Анализ его размышлений о судьбе родины, о заслугах представителей национального искусства Достоевского, Толстого, Врубеля, Скрябина, о их влиянии на европейскую культуру.

Исследование лейтмотива литературно-критических работ К. Бальмонта периода эмиграции (художник как квинтэссенция национального духа). Основные черты "гениев охраняющих", какими видит их К. Бальмонт. Символичность очерка "Орлиные крылья" (1926 г.).

Исследование нового типа героя и нового, изменившегося после революций и войн миросознания в произведениях С. Кржижановского, А. Грина и К. Вагинова в мифопоэтическом аспекте. Его значение для формирования авторского мифа о новом человеке-артисте.

Роман "Евгений Онегин" как самое крупное художественное произведение А.С. Пушкина, оказавшее наиболее сильное влияние на судьбу всей русской литературы. Первые иллюстрации к роману. "Евгений Онегин" в книжной иллюстрации второй половины XIX века.

Особливості художнього вирішення графічної серії Т. Шевченка "Притча про блудного сина". Аналіз композиційних, світлотіньових прийомів в контексті порівняння з принципами народного, академічного мистецтва, творчості Рембрандта. Мотиви шевченкових творів.

Проведення аналізу п'єси В. Діброви, опублікованої в збірці "Чотири, три, два, один". Виокремлення ознак індивідуального стилю письменника. Ілюстрація людських долей у п'єсах драматурга. Гротексне висміювання поведінки людей на фоні побутових ситуацій.

Вперше в історії української літературної медієвістики виокремлено специфіку художніх інтерпретацій національної ідентичності у творчості представників "католицької Русі", акцентовано увагу на їх ідентифікації з українським походженням і світоглядом.

Аналіз етнопедагогічної, естетичної, освітньої та культурної цілеспрямованості дитячої літератури Родіонова. Особливість знайомства з царством тварин і рослин у творчості письменника. Характеристика наявності аніматизму та персоніфікації у творах автора.

Характеристика шляхів естетизації автобіографічного матеріалу. Специфіка обов’язкового розщеплення образу автора на оповідача і головного героя. Особливості порівняння повістей та художніх мемуарів, їх чітке розмежування на основі обраних критеріїв.

Дослідження різних контекстів творчості В. Винниченка: неореалістичних, фантастичних, політичних, психологічних. У творах письменника помітні нові риси реалізму ХХ ст., спостерігається авторське відчуття різниці між новим та старим у зображенні дійсності.

Аналіз особливостей відтворення топосу Петербурга на прикладі повісті "Музыкант" Т. Шевченка. Наративні особливості творення прозового топосу Петербурга. Виокремлення та інтерпретація локусів лікарні, саду, Великого театру, кімнати, інституту, трактиру.

Висвітлення особливостей художніх моделей українських та польських позитивістів другої половини ХІХ століття. Інтердисциплінарний підхід до вивчення культурних й, зокрема, літературних явищ пограниччя епохи позитивізму. Представники Української школи.

Художні елементи і стильові особливості реалізації жанру видінь у драмі Б. Брехта "Видіння Симони Машар", їх роль у здійсненні задуму автора: перетворення сновидінь на хронотоп, де перетинаються благородні принципи людяності і користолюбство можновладців.

Дослідження художніх особливостей і традицій, естетичних категорій психологічних новел американського письменника Е.А. По "Лігейя" та "Береніка". Звернення автором до теми смерті та процесу розпаду. Роль письменника в історії розвитку готичної літератури.

Проаналізовано п’єси для дітей українських еміграційних письменників М. Дейко, Р. Завадовича. З’ясовано стилістичні, тематичні особливості драматичних творів означених авторів. Доведено, що драматурги творчо працювали вільно, за покликом серця і душі.

Особливості функціонування жіночої прози в літературному контексті 80-90-х років ХХ ст. Основні проблеми, пов'язані з еволюцією української жіночої літературної традиції. Специфічні риси "жіночого письма" та провідні тенденції текстотворення письменниць.