У романах Е.М. Ремарк дуже влучно і трагічно змальовує еволюцію героїв, а з ними й цілого покоління, від безтурботних юнаків до зневірених чоловіків. Жорстока війна відразу розсіяла їхні ілюзії, вони розуміють, що поодинці не зможуть змінити цей світ.

Вивчення концепції, специфіки його вербального вираження в художніх творах британського письменника М. Бредбері. Творча манера письменника та форми відтворення сатиричних спостережень. Виявлення лінгвостилістичних особливостей творів М. Бредбері.

Аналіз поглядів німецького філософа Г.-Ґ.Ґадамера, який глибоко і всебічно досліджує походження поняття переживання та його зв’язок із художнім твором. Особливості розрізнення понять символу та алегорії в епоху романтизму, проблема естетичного сприйняття.

Концепція життєтворчості Довженка як чинника його авангардистських пошуків. Специфіка експресіоністичних пошуків О. Довженка (кіноповість і фільм "Арсенал"). Традиція романтизму, її роль у формуванні життєтворчих тенденцій (кіноповість і фільм "Земля").

На матеріалі збірки "Соняхи" з’ясовано художні особливості втілення концепції людини в малій прозі Катерини Мотрич. Систематизовано сучасні наукові погляди на означену проблему в літературознавстві. Проаналізовано основні засоби творення характерів.

Розкриття нових естетичних засад змалювання особистості в літературі 20-хроків у зв’язку з формуванням метафоричного прозового мислення. З’ясування естетичних особливостей інтелектуальної прози М. Івченка та В. Підмогильного, еволюція концепції людини.

Концепція людини в неореалізмі на матеріалі творів прозаїків "Ланки". Призначення прийомів внутрішнього монологу та діалогу. Вплив філософської та естетичної концепції західноєвропейської "філософії життя" та інтуїтивізму на розвиток раціоналізму.

Дослідження перспективних прийомів вивчення творчості Тараса Шевченка в контексті ідей методичної школи доктора педагогічних наук Нілі Волошиної. Компаративний аналіз поезій Тараса Шевченка у зіставленні з творами Горація, В. Шекспіра, О. Пушкіна.

Аналіз концептів, які складають національну концептосферу публіцистики Оксани Пахльовської. Реалізація концепції національної ідентичності через концепти "Україна" та "культура". Необхідність культурно-наукового співробітництва України з іншими країнами.

Особливості моделювання образів-персонажів у драматургічній творчості Олександра Ірванця. Дослідження художніх стратегій творення постатей сучасників у художньому доробку автора. Кореляція характеристик драматичного персонажа з принципами постмодернізму.

Аналіз поглядів письменників епохи постмодернізму на етапи розвитку народної культури. Поєднання автобіографічності та експресивних мотивів у творчості Теодора В. Адорно. Містичність та саморефлексія духовного внутрішнього світу творів Едварда В. Саїда.

Аналіз особливостей стратегії розвитку літератури на національній основі, що реалізована І. Нечуєм-Левицьким теоретично та у власних творах. Пошук відповідних національній літературній традиції жанрово-стильових, ідейно-тематичних та образних систем.

Аналіз книги, створеної за матеріалами інтернет-постів у соціальній мережі Facebook, в контексті концепції дослідження сучасної історії України. Доведення приналежності аналізованого видання до метажанрових текстів із виразним автобіографічним підґрунтям.

Особливості художньої розробки однієї з центральних категорій літератури постмодернізму кінця ХХ століття. Огляд категорії читача в творчості провідних американських письменників Джона Барта і Дональда Бартельма. Аналіз напрямків їх жанрових пошуків.

Дослідження романтичного образу митця-маргінала в повістях "Музикант" Т. Шевченка та "Історія кілка в плоті" Ю.-І. Крашевського. Маргінальність героя з точки зору міфопоетичного підходу до художнього твору як "вікна між сакральним та профанним світами".

Творчість українського літератора І. Котляровского. Особливості національної спадщини І. Котляровского. Аналіз твору І. Котляроского "Енеіда". Аналіз народно-тілесних матеріалізованних образів у "Енеіде". Використання еротичних сцен в "Енеіде".

Аналіз концептуальної опозиції "добро-зло", яка чітко простежується в кіноповісті О. Довженка "Україна в огні". Прийом протиставлення двох сімей в повісті. Розкриття сутності національної свідомості та патріотизму, боротьба з нацистськими загарбниками.

Особливості омовлення комунікативно значущого концепту мовчання. Амбівалентність міжособистісного мовчання, що допомагає реалізовувати не лише конфронтаційні, а й кооперативні стратегії, у творчості у Г. Тютюнника. Вираження стратегії ігнорування.

Проблематика документального твору Л.А. Урреа контекстуалізована в парадигму сучасних досліджень про міграцію, економічне зубожіння й безправність нелегальних мігрантів. Життя нелегалів прописане в дискримінативні інфраструктури розвинутих суспільств.

Аналіз образної системи лірики Анастасії Ткаченко з позицій національної "філософії серця". Виокремлення тематичних аспектів, пов'язаних з ментальними традиціями українського народу. Розкриття образної специфіки лірики на прикладах конкретних поезій.

Период расцвета корейской литературы. Сторонники движения "Сирхак". Литературно-общественная жизнь как отражение внутриполитической жизни страны. Общественная потребность в национально-культурном самоутверждении. Традиционный тип литературного героя.

Вплив західної та східної літературної традиції на творчість кіпрського поета А. Георгаллідіса, зокрема на його поетичну збірку "Трохи менше, ніж порожнє". Жанрова специфіка мініатюрних поетичних форм, що бере свій початок від східних тривіршів - хайку.

Аналіз короткотривалості поетики у творах Б. Брехта. І. Голла, Ф. Кафки та Клабунда. Максимальна сучасність та концентрація зображуваних подій у малих драматичних формах. Визначення особливостей просторово-часових відносин у малих драматичних формах.

Установление взаимосвязи понятий "Художественный образ персонажа" и "Лингвокультурный типаж" на материале персонажей романа М. Пьюзо "Крестный отец". Использование метода моделирования лингвокультурного типажа и исследование художественного образа.

Суть литературы русского дальневосточного зарубежья на примере творчества писателя Б. Юльского, жизнь которого была связаны с эмиграцией Дальнего Востока. Выход единственной его книги "Зеленый легион". Анализ художественного произведения "Путь Дракона".

Динамика творчества Д.И. Хармса 1930-х гг. Процесс перехода Хармса от космогоноэсхатологического к пасхальному архетипу. Разрушение картины мира, с которой связана личностная история. Современные теоретические представления о категориях архетипа и мифа.

Анализ топонимической лексики, связанной с Костромским краем, в мемуарном очерке философа и писателя А. Зиновьева. Семантические и коммуникативно-прагматические свойства доминантных топонимов (ойконимов и гидронимов), их роль в организации повествования.

Изучение роли костюма и его истории в произведениях русской литературы XIX века. Использование А.С. Пушкиным и Н.В. Гоголем описания костюма для раскрытия образа и внутреннего мира своих героев, создания своего особенного стиля изображения персонажей.

Особенности некоторых аспектов функционирования костюма как портретной детали, его роль в создании художественного образа. Костюм в художественном произведении как значимая художественная деталь, средство выражения отношения автора к действительности.

Використання опису костюмів реальних героїв як візуального елементу їхньої портретної характеристики. Можливості для відтворення вбрання реального героя у біографічних романах та повістях. Вивчення особливостей портретування, елементом якого є костюм.