Захист права власності в практиці Європейського суду з прав людини

Отже, в ході дослідження проблем ефективності впровадження європейських стандартів у сфері захисту права власності у національне законодавство і практику, ми дійшли таких висновків:

Чинним законодавством України, насамперед, Конституцією України, так як і Конституціями багатьох провідних держав Європи, достатньо комплексно закріплено засади забезпечення захисту права власності в Україні, а також встановлені обґрунтовані межі державного втручання в цю сферу, які продиктовані тим, що право власності виконує не тільки економічну, а й соціальну функцію. Однак, реалізація конституційних гарантій права власності їх реалізація з огляду на існуючі нині у цій сфері проблеми, має забезпечуватися гарантіями належного та ефективного функціонування судової системи України. Констатується, що наразі однією із актуальних проблем законодавства і практики України є впровадження європейських стандартів в галузі прав людини в цілому та стандартів захисту права власності зокрема.

Новою категорією справ, що розглядаються і національними судами України, і ЄСПЛ, є спори щодо порушення права власності фізичних та юридичних осіб у зв'язку із анексією Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим, формуванням на Сході України незаконних територіальних утворень ДНР та ЛНР, проведенням Україною антитерористичної операції, невизначеністю ряду питань правового статусу внутрішньо переміщених осіб. Україна, розробивши необхідне законодавство, зняла частину проблем, що виникали у зв'язку з подіями в Криму та на Сході держави. Зокрема, було перенесено місце розташування судів, що до 2014 року розміщувалися в м. Донецьк та м. Луганськ, чим було вирішено питання доступу до правосуддя; визначено органи, відповідальні за реєстрацію речових прав на нерухоме майно; врегульовано основні питання правового статусу внутрішньо переміщених осіб тощо. Також суди України, спираючись на позицію ЄСПЛ (справа «Айдер та інші проти Туреччини», справа «Катан та інші проти Молдови та Росії») щодо відповідальності держави, яка зобов'язана забезпечити мир, порядок, особисту і майнову безпеку людей, які знаходяться під її юрисдикцією і має нести відповідальність не залежно від того, чи виходила насильницька дія від посадових осіб держави, терористів, або ж невстановлених осіб, визнають Україну відповідальною за шкоду, заподіяну майну фізичних осіб в ході проведення антитерористичної операції.

Незважаючи на ці заходи, численні питання залишаються невирішеними, зокрема, через неможливість відновлення в ДНР, ЛНР та АРК втрачених документів, витребування доказів, виклику свідків, що там проживають, припинення на їх територіях практики нотаріусів України тощо. Всі це, а також ряд інших проблем призведуть до збільшення кількості звернень до ЄСПЛ.

У зв'язку із прогнозами збільшення звернень до ЄСПЛ щодо порушень права власності, які мали місце в результаті анексії АРК, формуванням на Сході України незаконних територіальних утворень ДНР та ЛНР, проведенням Україною антитерористичної операції, проблемами з реалізацією внутрішньо переміщеними особами своїх прав, виникає нагальна необхідність у вивченні практики ЄСПЛ з розгляду спорів, які сформувалися у зв'язку з міжнародними подіями . Оскільки, в ряді рішень ЄСПЛ відповідальними за порушення прав людини були визнані ті держави, які здійснювали контроль за певними територіями (справа «Луїжіду проти Туреччини»; справа «Чірагов та інші проти Вірменії»); в ряді рішень ЄСПЛ використав гнучкий підхід до застосування норми ЄКПЛ про необхідність вичерпання всіх національних засобів захисту прав людини (справа «Чірагов та інші проти Вірменії», справа «Акдівар та інші проти Туреччини», хоча в справі «Цезар та інші проти України» було констатовано невикористання заявниками всіх національних засобів правового захисту).

Поруч з цим, однією із важливих проблем у правозастосовчій практиці України є питання невиконання або тривалого виконання рішень національних судів, що, своєю чергою, спонукає громадян України все частіше звертись до ЄСПЛ за захистом порушеного права власності (справа «Баландіна проти України», справа «Батрак проти України», справа «Безуглий проти України», справа «Білецька проти України», справа «Деревенко та Довголюк проти України», справа «Дідух проти України», справа «Гайкович проти України», справа «Білокінь проти України»). Невиконання рішень національних судів набуло настільки системного, повторюваного та хронічного характеру, у зв'язку з чим ЄСПЛ було прийняте «пілотне рішення» по справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», яким було визнано за необхідне, щоб Україна невідкладно вжила заходів із запровадження ефективного засобу юридичного захисту або комплексу таких засобів юридичного захисту, спроможних забезпечити адекватне й достатнє відшкодування за невиконання або затримки у виконанні рішень національних судів, а також відкладено на рік провадження в усіх справах, в яких заявниками висуваються небезпідставні скарги, пов'язані виключно з тривалим невиконанням рішень національних судів, за виконання яких держава несе відповідальність, а також скарги про відсутність ефективних засобів юридичного захисту щодо такого невиконання.



ВИСНОВКИ

У Висновках сформульовані найбільш значимі результати і положення, дисертаційного дослідження, наведені теоретичні узагальнення і вирішення наукового завдання, яке полягає у з'ясуванні особливостей захисту права власності в практиці ЄСПЛ. Відповідно до завдань дослідження, сформульовано низку важливих висновків, зокрема:

1. Зародження окремих норм щодо захисту права власності в міжнародному праві відбувалось поступово протягом тривалого етапу його розвитку. Хоча на національному рівні право власності було відомо стародавнім державам Давнього Сходу і Античного світу, міжнародне право тривалий час практично не регулювало це питання. У ХІХ - першій половині ХХ ст. формується міжнародно-правовий принцип захисту приватної власності іноземців, який набуває форми звичаєвої норми міжнародного права. Згодом цей принцип отримав конкретизацію в Гаазьких конвенціях 1899 і 1907 років, які гарантували недоторканість приватної власності під час ведення воєнних дій. У 1949 році норма захисту права власності під час воєнних дій отримала своє закріплення в Женевських конвенціях про захист жертв війни 1949 року.

2. Регулювання захисту права власності осіб міжнародно-правова практика відносила до внутрішньої компетенції держав. Водночас міжнародно-правовий захист права власності розглядався лише в контексті захисту прав іноземців, оскільки регулювання відносин між державою і особами щодо права власності стосувалось внутрішньої компетенції держав.

3. Ґенеза сучасних доктринальних підходів вітчизняних та зарубіжних вчених щодо юридичної природи захисту права власності свідчить що такий захист еволюціонує у напрямку публічно-правового захисту як на міжнародно-правовому, так і на внутрішньому рівні.

4. Право приватної власності, як одне з основоположних прав людини, отримує закріплення в таких універсальних і регіональних актах, як Загальна декларація прав людини 1948 року, певною мірою у Міжнародних пактах про права людини 1966 року, Протоколі 1 до ЄКПЛ 1950 року та ін. Проте, закріплення в них права власності визнає важливу роль держави в його правовому регулюванні. Однак, належний режим захисту власності здійснюється на основі встановлення і розвитку міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

5. Пропонується концепція існування міжнародного майнового права, як підгалузі міжнародного права. Її виникнення пов'язується з тим, що право власності виходить за межі регулювання внутрішнім правом і закріплюється в міжнародному праві. Підкреслюється, що захист права власності є публічно-правовим інститутом.

6. Констатується, що загальним актом універсального характеру, який визначає на міжнародному рівні право на мирне володіння власністю є Загальна декларація прав людини 1948 року, яка закріплює, це право і прямо (ч. 1 ст. 17). і опосередковано (ч. 1 ст. 2) Універсальні міжнародні договори з прав людини, які були укладені відразу після прийняття Загальної декларації прав людини, враховували право на мирне володіння власністю тільки у випадках укладення цих договорів з питань захисту прав лише окремих категорій осіб, як, наприклад, Конвенція ООН про статус біженців 1951 року. Хоча в Міжнародних Пактах з прав людини 1966 року відсутня норма про захист права власності як такого, це право певною мірою захищається іншими нормами пактів, що підтверджується практикою.

7. Найбільш комплексний захист права на мирне володіння власністю надається в Протокол 1 до ЄКПЛ. Прийняття цього Протоколу значно розширило зміст права на мирне володіння власністю.

8. В рішеннях ЄСПЛ інститут права власності зазнав суттєвої трансформації, яку можна охарактеризувати як відмову від речово-правової концепції захисту права власності. В основу кваліфікації того чи іншого об'єкта правовідносин що стосується поняття «майно», покладені ознаки «економічної цінності» та «реальності». Так, в рішеннях ЄСПЛ констатується, що інститут захисту права власності поширюється на всі оборотоздатні об'єкти, яким притаманні ознаки економічної цінності, незалежно від їхнього матеріального чи нематеріального характеру. Ознака реальності, з позицій ЄСПЛ, полягає в тому, що майно має реально існувати та бути наявним (наприклад, в справі «Маркс проти Бельгії» не було визнано майном право на придбання майна в майбутньому шляхом спадкування за законом і прижиттєвого розпорядження).

9. В контексті практики ЄСПЛ зроблено висновок що до поняття «власність» відносять такі матеріальні і нематеріальні активи: будинки, земельні ділянки, рухоме майно, орендна плата, кошти, присуджені судовим чи арбітражним рішенням, права, що випливають з акцій та патентів, ліцензії, право на отримання пенсії, найменування, репутацію та клієнтуру підприємства тощо. Розглядаючи скарги, пов'язані із порушенням прав, гарантованих ст. 1 Протоколу 1 до ЄКПЛ, ЄСПЛ вивчає такі питання: чи можна вважати об'єкт спору «майном» («власністю»), в розумінні ст. 1 Протоколу 1 до ЄКПЛ; чи порушила (позбавила) держава-відповідач права заявників на мирне (безперешкодне) володіння майном, відповідно до ст. 1 Протоколу 1 до ЄКПЛ; чи не було це порушення вчинено в «інтересах суспільства»; чи було таке втручання здійснено на підставі та згідно із законом; чи відповідало втручання критерію пропорційності, тобто «справедливої рівноваги» між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини.

10. Стаття 1 Протоколу 1 до ЄКПЛ встановлює міжнародно-визнані обмеження користування власністю, що стосується права «безперешкодного користування своїм майном» і складається з 3 елементів - закріплення власне права, встановлення виключного переліку випадків позбавлення особи права власності (в інтересах суспільства і на умовах встановлених законом і загальними принципами міжнародного права) та визнання за державами-учасницями права регламентувати використання власності відповідно до загальних інтересів. Доводиться, що право фізичних та юридичних осіб на мирне володіння майном ґрунтується на публічно-правовому судовому захисті в межах ЄСПЛ, у той час як в універсальному міжнародному праві такі судові механізми майже відсутні. Сутність судового захисту права власності в рамках ЄСПЛ, полягає у з'ясуванні Судом стану виконання відповідною державою зобов'язань за ЄКПЛ, і, отже, однією з сторін в судовому процесі обов'язково є держава - учасниця ЄКПЛ, під юрисдикцією якої мали місце оскаржувані правовідносини.

11. Виходячи з практики ЄСПЛ зроблено висновок, що в переважній більшості випадків втручання в право власності приватних осіб відбувається з боку головним чином органів виконавчої влади, але в певних випадках може відбуватися також з боку законодавчих або судових органів, шляхом прийняття законодавчих актів, які суперечать міжнародно-правовим зобов'язанням держави у сфері захисту права власності, або при винесенні незаконного рішення суду.

12. Конституція України визначає засади забезпечення захисту права власності в Україні. Разом з тим, зазначається, що їх реалізація, з огляду на існуючі у цій сфері проблеми, має забезпечуватися гарантіями належного функціонування національних юрисдикційних інституцій та міжнародних механізмів захисту права власності. Приведення законодавства України і правозастосовної практики в контексті захисту права власності, у відповідність до європейських стандартів, залишається однією з найактуальніших проблем імплементації європейських стандартів в галузі прав людини.

13. Констатується, що Україна зберігає одне з перших місць за кількістю справ, які перебувають на розгляді ЄСПЛ, і серед них чимало справ щодо порушення Україною своїх зобов'язань за Протоколом 1 до ЄКПЛ, що пов'язано, зокрема, з невиконанням взагалі або надтривалим виконанням рішень національних судів.

14. На підставі аналізу практики звернення фізичних та юридичних осіб до ЄСПЛ в контексті захисту права власності доводиться, що чинне законодавство і практика України в цій сфері потребує удосконалення. Дослідження з цієї проблематики мають бути спрямовані на подальше забезпечення впровадження практики ЄСПЛ у судочинство України.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аналіз ВСУ деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ URL: http://zib.com.ua/ua/print/100768-analiz_vsu_deyakih_pitan__zastosuvannya_ sudami_zakonodavstva.html (дата звернення: 19.12.2017).

2. Баскин Ю. Я., Фельдман Д. И. История международного права. Москва: Междунар. отношения, 1990. 202 с.

3. Білак Александра: Рівень доходів, політична воля та увага громадськості: три чинники, які впливають на тривалість вирішення проблеми URL: http://migraciya.com.ua/news/open-forum/ua-alexander-bilak-income-level-political-will-and-public-attention-three-factors-influencing-the-time-of-solving-the-problem/(дата звернення: 19.12.2017).

4. Буроменський М. В. Застосування міжнародно-правових норм про права людини у внутрішньому правопорядку України. Віснник Академії правових наук України. 1999. № 1 (16). С. 86-94.

5. Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право. Основи теорії: підручник / за ред. В. Г. Буткевича. Київ: Либідь, 2002. 608 с.

6. Ваттель Э. Право народов или Принципы естественного права, применяемые к поведению и делам наций и суверенов. М.: Госюриздат, 1960. - 720 с.

7. Вельяминов Г. М. Международное экономическое право и процесс (Академический курс): учебник. Москва: Волтерс Клувер, 2004. 496 с.

8. Вильд Х. ван дер. Система ОАГ по защите прав человек. Введение в вопросы международной защиты прав человека: учеб. пособие / под ред. Р. Хански, М. Сукси; Ин-т прав человека. Ун-т «Або Академи». Турку/Або, 1997. С. 315-405. URL http://www.hrpublishers.org/site/site-files/library/introduction_on_the_topic_of_international_protection_of_human_rights.pdf (дата звернення: 19.12.2017).

9. Воробьева Н. Н. Налогообложение и право собственности: позиции Европейского Суда по правам человека. Международное правосудие. 2013. № 4. С. 32-39.

10. Вперше в історії Європейський Суд з прав людини передав 12 143 нерозглянуті справи на виконання до КМ РЄ. УГСПЛ. URL: https://helsinki.org.ua/articles/ponad-12-tysyach-ukrajintsiv-ne-otrymayut-kompensatsiyu-vid-evropejskoho-sudu/ (дата звернення: 19.12.2017).

11. Всеобщая исламская декларация прав человека: принята по инициативе Исламского совета Европы и зачитана 19.09.1981 г: в Париже в штаб-квартире ЮНЕСКО генеральным секретарем Исламского совета г-ном Салемом Аззамом URL: http://www.idmedina.ru/books/history_culture/minaret/ 16/declaracia-01.htm (дата звернення: 19.12.2017).

12. Гаагская конференция по кодификации международного права Международная жизнь. 1930. № 5. С. 79-84.

13. Гарипов Р. Ш. Защита коренных народов в международном праве. Казань: Центр инновационных технологий, 2012. 256 с.

14. Гарипов Р. Ш. Защита прав коренных народов в рамках Межамериканской системы защиты прав человека Электронное приложение к «Российскому юридическому журналу». 2010. № 1. С. 25-28. URL: http://electronic.ruzh.org/?q=ru/system/files/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2.pdf (дата звернення: 19.12.2017).

15. Гердеген М. Міжнародне право / пер. з нім. Київ: Вид-во «К.І.С.», 2011. 516 с.

16. Гомьен Д., Харрис Д., Зваак Л. Европейская конвенция о правах человека и Европейская социальная хартия: право и практика / пер. с англ. Д. Гомьен. Москва: МНИМП, 1998. 600 с.

17. Гончарук М., Литвинець Л. Застосування рішень Європейського суду з прав людини в судовій практиці: проблеми інтерпретації. URL: http://protokol.com.ua/ua/zastosuvannya_rishen evropeyskogo_sudu_z_prav_lyudini_v_sudoviy_praktitsi_problemi_interpretatsii/ (дата звернення: 19.12.2017).

18. Горобец Н. Г. Международно-правовое регулирование защиты права собственности на универсальном и региональных уровнях. LEGEA SI VIATA: междунар. науч.-практ. правовой журнал. 2015. № 11/3 (287). С. 40-45.

19. Горобець Н. Г. Деякі доктринальні підходи щодо механізму захисту права власності в сучасному міжнародному праві. Часопис Київського університету права. 2015. № 4. С. 365-370.

20. Горобець Н. Г. Захист права власності на окупованій території АРК: міжнародні та внутрішньодержавні аспекти. Правові системи: наук. електронний фаховий журнал. 2015. № 2. URL: http//legalsystems.net.ua/wp-content/uploads/2016/09/»Правові-системи»_2015_2.pdf (дата звернення: 05.01.2015).

21. Горобець Н. Г. Поняття та сутність права власності в контексті Першого Протоколу до Конвенції про захист права власності та основоположних свобод 1950 року та практики Європейського Суду з прав людини. Часопис Київського університету права. 2014. № 4. С. 307-312.

22. Горобець Н. Г. Огляд стану виконання рішень Європейського Суду з прав людини в контексті захисту права власності. Часопис Київського університету права. 2015. № 1. С. 293-299.

23. Горобець Н. Г. Виконання рішень Європейського суду з прав людини в Україні: організаційно-правові аспекти. Держава і право. Серія: «Юридичні науки»: зб. наук праць. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2015. Вип. 70. С. 226-241.

24. Горобець Н. Г. Законодавство та практика України в контексті виконання рішень Європейського суду з прав людини. Юридична наука та практика : виклики сучасних євро інтеграційних процесів: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Братислава, Словацька Республіка, 27-28 лист. 2015 р.). Братислава . 2015. С. 252-254.

25. Горобець Н. Г. Огляд стану виконання рішень Європейського суду з прав людини в контексті захисту права власності. Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні: матеріали VI Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Рівне, 24 квіт. 2015 р.). Львів. 2015. С. 67-69.

26. Горобець Н. Г. До питання виконання рішень Європейського суду з прав людини в Україні (на прикладі захисту права власності). Європейський вибір України: сучасні виклики та реалії: матеріали ХХ Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених та студентів Київського міжнар. ун-ту (м. Київ, 24 квіт. 2015 р.). Київ: Молодий будівничий України; Київський міжнар. ун-т, 2015. № 35, т. 2. С. 135-138.

27. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV (у редакції від 12.08.2015 р.). URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15 (дата звернення: 18.12.2017).

28. Грабарь В. Э. Гуго Гроций и Альберико Джентили как представители двух направлений в науке международного права. Известия АН СССР. 1946. № 1. С. 13-25.

29. Грабарь В. Э. Римское право в истории международно-правовых учений: Элементы международного права в трудах легистов XII-XIV вв. Юрьев: Тип. К. Маттисена, 1901. 293 с. URL: https://www.twirpx.com/ file/1568109/ (дата звернення: 19.12.2017).

30. Гріненко О. О. Конституційні гарантії права власності в Україні та практика Європейського Суду з прав людини. Держава і право. Серія: «Юридичні науки»: зб. наук. праць / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Київ: Вид-во «Юридична думка», 2016. Вип. 72. С. 128-152.

31. Громадянство, земля, «націоналізація власності» в умовах окупації Криму: дефіцит прав. Аналітичний звіт / за заг. ред. Ю. Тищенко; Укр. незалеж. центр політ. дослідж. Київ: Агентство «Україна», 2015. 96 с. URL: http://www.ucipr.org.ua/publicdocs/Zvit%20Krym.pdf (дата звернення: 19.12.2017).

32. Гроций Гуго. О праве войны и мира: Репринт с изд. 1956. Москва: Ладомир, 1994. 868 с.

33. Данелія О. С. Правосуб'єктність юридичної особи як суб'єкта Європейського суду з прав людини: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2017. 20 с.

34. Данелія О. С. Правосуб'єктність юридичної особи як суб'єкта Європейського суду з прав людини: дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2017. 202 с. URL: http://instzak.rada.gov.ua/uploads/documents/31455.pdf (дата звернення: 18.12.2017).

35. Данелія О. С. Юридичні особи як суб'єкти звернення до Європейського суду з прав людини. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2017. № 1. С. 104-109.

36. Данельян А. А. Национализация и другие формы принудительного изъятия иностранной собственности: международно-правовая характеристика. Вестник РУДН. Серия: «Юридические науки». 2013. № 4. С. 273-280.

37. Декларация АСЕАН о правах человека. URL: https://constitutions.ru/?p=8333 (дата звернення: 19.12.2017).

38. Декларация о принципах морского международного права, Париж, 4/16 апреля 1856 г. URL: http://istmat.info/node/27118 (дата звернення: 19.12.2017).

39. Декларація соціального прогресу та розвитку: міжнародний документ від 11.12.1969 р. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/995_116 (дата звернення: 18.12.2017).

40. Дело «Берден против Соединенного Королевства» [Burden v. United Kingdom] (Жалоба № 13378/05): постановление Европейского суда по правам человека (Большая Палата) от 29.04.2008 г. (извлечение) URL: http://www.echr.ru/documents/doc/5592804/5592804.htm (дата звернення: 18.12.2017).

41. Дело «Котов (Kotov) против Российской Федерации»: постановление Европейского суда по правам человека от 03.04.2012 г. URL: http://www.garant.ru/products/ipo/prime/doc/70100628/ (дата звернення: 16.12.2017)

42. Денисов В. Н. Азіатська система захисту прав людини. Енциклопедія міжнародного права: у 3 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко, В. Н. Денисов (співголови) та ін.; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Київ: Академперіодика, 2014. Т. 1: А-Д. С. 58-61.

43. Денисов В. Н. Африканська система захисту прав людини і народів. Енциклопедія міжнародного права: у 3 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко, В. Н. Денисов (співголови) та ін.; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Київ: Академперіодика, 2014. Т. 1: А-Д. С. 173-178.

44. Денисов В. Н. Корінних народів права. Енциклопедія міжнародного права: в 3 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученка та В. Н. Денисова (співголови). Київ: Академперіодика, 2014. Т. 2: Е-Л. С. 796-809.

45. Денисов В. Н. Місце і роль доктрини в міжнародному праві. Правова держава. Київ, 2014. Вип. 25. С. 255-290.

46. Домашенко М. В., Рубаник В. Є. Власність і право власності: нариси з історії, філософії, теорії і практики регулювання відносин власності в Україні. Харків: Факт, 2002. 520 с.

47. Дудаш Т. І. Практика Європейського суду з прав людини: навч.-практ. посібник Київ: Алерта, 2013. 368 с.

48. Євінтов В. Імплементація рішень Європейського суду з прав людини: міжнародний та український досвід. Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України / за ред. В. Н. Денисова. Київ: Юстініан, 2006. С. 184-197.

49. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. 04.11.1950 р. URL: http://www.echr.coe.int/ Documents/Convention_UKR.pdf (дата звернення:18.12.2017).

50. Єдиний державний реєстр судових рішень. Єдиний унікальний номер 243/11658/15-ц. Номер провадження 22-ц/775/460/2016 Рішення Апеляційного суду Донецької області від 15.03.2016 р. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56562010 (дата звернення: 19.12.2017).

51. Желепа О. В., Мившук В. М. Узагальнення практики застосування судами законодавства, що регулює захист права власності на тимчасово окупованій території України, на території проведення АТО та у зв'язку з проведенням АТО: проблемні питання. Судова апеляція. 2017. № 1. С. 130-143. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Suap_2017_1_18 (дата звернення: 18.12.2017).

52. Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни 1949 року. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154 (дата звернення: 19.12.2017).

53. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 (дата звернення: 18.12.2017).

54. Задорожній О. Анексія Криму - міжнародний злочин: монографія. Київ: К.І.С., 2015. 576 с.

55. Филинов В. П., Гусев А. А., Викторов В. Ю., Матвеев П. А. История государства и права Древней Греции, эллинистических государств и Древнего Рима: учеб. пособие / под общ. ред. Н. В. Филиновой. 3-е изд., Москва-Берлин: Директ-Медиа, 2015. 374 с.

56. Калинин С. И. Использование правовых позиций ЕСПЧ по налоговым спорам в российской правоприменительной практике. Налогoвед. 2007. № 12. С. 55-69.

57. Катан та інші проти Молдови та Росії: рішення Європейського суду з прав людини від 19.10.2012 р. URL: https://precedent.in.ua/ 2016/02/09/katan-ta-inshi-proty-moldovy-ta-rosiyi/ (дата звернення: 18.12.2017).

58. Кириенков П. О. Защита права собственности по европейскому праву: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Москва, 2012. 24 с. URL: http://law.edu.ru/book/book.asp?bookID=1474582 (дата звернення: 19.12.2017).

59. Кириченко Ю. В. Право власності за конституціями України та європейських держав. Право і суспільство. 2013. № 3. С. 27-34.

60. Клименко О. М. Конституційна концепція забезпечення захисту права власності в Україні. Liber Amicorum до 55-річчя О. Л. Копиленка: монографія / авт. кол.; за ред. О. О. Гріненко. Київ; Одеса: Фенікс, 2016. С. 291-310.

61. Клименко О. М. Конституційно-правова сутність принципу непорушності права власності. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2012. № 2 (124). С. 49-52.

62. Клименко О. М. Право власності: синергія приватних і публічних засад у правовому регулюванні. Приватне право в умовах глобалізації: традиційні цінності та європейські перспективи: збірник наукових праць / за ред. П. М. Шапірка, І. Г. Оборотова. Миколаїв: Іліон, 2014. С. 11-14.

63. Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 року. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_207 (дата звернення: 19.12.2017).

64. Конвенція про закони і звичаї суходільної війни (IV Гаазька конвенція). URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_222 (дата звернення: 18.12.2017).

65. Конвенція про корінні народи, які ведуть племінний спосіб життя у незалежних країнах 1989 року. URL: http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/993_188 (дата звернення: 18.12.2017).

66. Конвенція Співдружності Незалежних Держав про права та основні свободи людини: міжнародний документ від 26.05.1995 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_070 (дата звернення: 19.12.2017).

67. Конвенція про статус апатридів 1954 року. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_232 (дата звернення: 18.12.2017).

68. Конвенція про статус біженців 1951 року. Міжнародне право в документах / за заг. ред. М. В. Буроменського. Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутрішніх справ, 2003. С. 238-243.

69. Кононенко В. П. Звичаєва природа прецедентного характеру рішень Європейського суду з прав людини: автореф. дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2009. 19 с.

70. Конституция (Основной Закон) Эстонской Республики: принята 28.06.1992 г. RT, 1992, 26, 349 (вступила в силу 03.07.1992 г.). URL: https://www.president.ee/ru/republic-of-estonia/constitution-of-the-republic-of-estonia/index.html (дата звернення: 19.12.2017).

71. Koнституция Peспублики Пoльшa oт 02.04.1997 г. URL:: http://www.sejm.gov.pl/prawo/konst/rosyjski/kon1.htm (дата звернення: 19.12.2017).

72. Конституція Литовської Республіки: прийнята громадянами Литовської Республіки на референдумі 25.10.1992 р. URL: http://lib.rada.gov.ua/LibRada/static/LIBRARY/catalog/law/lit_konst1.htm (дата звернення: 19.12.2017).

73. Конституція США. URL: https://uk.wikisource.org/wiki/ Конституція_США (дата звернення: 18.12.2017).

74. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. (із змінами, внесеними Законами України від 08.12.2004 р. № 2222-IV, від 01.02.2011 р. № 2952-VI, від 19.09.2013 р. № 586-VII, від 21.02.2014 р. № 742-VII). URL: http://www.president.gov.ua/ documents/constitution (дата звернення: 19.12.2017).

75. Копиленко О. Л. Наслідки змін до Конституції України, доцільність і сценарії подальшого реформування: погляди експертів. Національна безпека і оборона. 2007. № 1. С. 52.

76. Котляр О. І. Регулювання права власності за міжнародним правом. Форум права. 2012. № 4. С. 515-520. URL: http://arhive.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-4/12koizmp.pdf (дата звернення: 19.12.2017).

77. Кравчук Н. Деятельность адвоката в Европейском Суде по правам человека. Адвокатская деятельность: учеб. пособие. Москва: ЭКМОС, 2003. С. 56-57.

78. Краузе К. Право власності. Економічні, соціальні й культурні права / під ред. А. Ейде, К. Крауз, А. Розас; пер. з англ. Г. С. Краснокутського; наук. ред. Г. І. Чанишева. Одеса: АО Бахва, 2006. 728 с.

79. Левин Д. Б. История международного права: лекции для студентов ВЮЗИ. Москва, 1955. 72 с.

80. Ліщина І. Мін'юст робить все можливе, аби рішення Європейського суду з прав людини виконувались якнайшвидше. URL: https://minjust.gov.ua/news/ministry/ivan-lischina-minyust-robit-vse-mojlive-abi-rishennya-evropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini-vikonuvalis-yaknayshvidshe (дата звернення: 18.12.2017).

81. Лукашук И. И. Международное право. Общая часть: учебник для студ. юрид. ф-тов и вузов / Ин-т государства и права РАН; Академический правовой ун-т. 3-е узд., перераб. и допол. Москва: Волтерс Клувер, 2005. 432 с.

82. Лукашук И. И. Право международной ответственности. Москва: Волтерс Клувер, 2004. 432 с.

83. Лукьянцев Г. Е. Европейские стандарты в области прав человека: теория и практика функционирования Европейской Конвенции о защите прав человека и основных свобод. Москва: Изд-во «Звенья», 2000. 280 с. URL: http://hrlibrary.umn.edu/russian/Reurostandards-Index.html (дата звернення: 19.12.2017).

84. Льошенко О. Ю. Імплементація Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини в національну правову систему України. URL: http://old.minjust.gov.ua/14104 (дата звернення: 19.12.2017).

85. Манукян В. И. Страсбургское право. Европейский суд по правам человека. Право, практика, комментарий. Харьков: Право. 2017. 600 с.

86. Маркс против Бельгии (Marckx v. Belgium): постановление Европейского суда по правам человека от 13.06.1979 г. (жалоба № 6833/74) (извлечение). URL: http://europeancourt.ru/resheniya-evropejskogo-suda-na-russkom-yazyke/marks-protiv-belgii-postanovlenie-evropejskogo-suda/ (дата звернення: 18.12.2017).

87. Мармазов В. Є., Мірошниченко А. М., Пушкар П. В. Актуальні проблеми захисту права власності в практиці Європейського суду з прав людини та її вплив на правову систему України: навч.-метод. посібник для суддів. Київ: ТОВ Гештальт Консалтінг Груп ДП Зовнішторгвидав України, 2009. 392 с

88. Мартенс Ф. Ф. Современное международное право цивилизованных народов: в 2 т. / под ред. и с биографическим очерком В. А. Томсинова. Москва: Зерцало, 2008. Т. 1. 332 с.

89. Мартенс Ф. Ф. Современное международное право цивилизованных народов: в 2 т. / под ред. и с биографическим очерком В. А. Томсинова. Москва: Зерцало, 2008. Т. 2. 412 с.

90. Международное право = Volkerrecht / Вольфганг Граф Витцтум и др.; пер. с нем.; науч. ред. Т. Ф. Яковлева; пред., сост. В. Бергманн. Москва: Инфотропик Медиа, 2011. 992 с.

91. Мингазова И. В. Права собственности в международном праве. Москва: Волтерс Клувер, 2007. 320 с.

92. Мицик В. В. Права людини у міжнародному праві. Міжнародно-правові механізми захисту. Київ: Видавничий дім «Промені», 2010. 721 с.

93. Міжнародна конвенція про захист прав всіх трудящих-мігрантів та членів їхніх сімей 1990 року. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 995_203 (дата звернення: 18.12.2017).

94. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 року. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_105 (дата звернення: 19.12.2017).

95. Міжнародне публічне право: підручник / В. М. Репецький та ін.; за ред. В. М. Репецького; Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка, Ф-т міжнар. відносин. 2-ге вид., стереотип. Київ: Знання, 2012. 437 с.

96. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 року. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 (дата звернення: 18.12.2017).

97. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 року. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042 (дата звернення: 18.12.2017).

98. Музиченко О. В. Зміст поняття «майно» та «власність» у розумінні практики Європейського суду з прав людини: кримінально-процесуальний аспект. Порівняльно-аналітичне право. 2015. № 5. С. 281-284. URL: http://www.pap.in.ua/5_2015/85.pdf (дата звернення: 18.07.2017).

99. Мушак Н. Б. Міжнародно-правові засади захисту та забезпечення прав людини в європейських міжнародних організаціях: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2012. 20 с. URL: https://mydisser.com/ ua/catalog/view/6/41/13205.html (дата звернення: 18.12.2017).

100. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: в 4 т. / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. Київ: А.С.К.; Севастополь: Ін-т юрид. досліджень, 2004. Т. 1. 928 с.

101. Нгуен К. Д., Патрик Д., Алэн П. Международное публичное право: в 2 т. Киев: Сфера, 2000. Т. 1. Кн. 1: Формирование международного права; Кн. 2: Международное сообщество. 440 с.

102. Невиконання або тривале виконання остаточного рішення національного суду. URL: https://precedent.in.ua/2016/07/10/nevykonannya-abo-tryvale-vykonannya-ostatochnogo-rishennya-natsionalnogo-sudu/ (дата звернення: 19.12.2017).

103. Нешатаева Т. Н. О компенсации Европейского суда по правам человека в отношении имущественных прав. Вестник Высшего арбитражного суда Российской Федерации. 1999. № 4. С. 93-97.

104. Нешатаева Т. Н. Уроки судебной практики о правах человека: европейский и российский опыт. Москва: Издательский Дом «Городец», 2007. 419 c.

105. Новак М. Международный пакт о гражданских и политических правах. Введение в вопросы международной защиты прав человека: учеб. пособие / под ред. Р. Хански, М. Сукси; Ин-т прав человека; Ун-т «Або Академи». Турку/Або, 1997. 405 с. URL: http://www.hrpublishers.org/site/site-files/library/introduction_on_the_topic_of_international_protection_of_human_rights.pdf (дата звернення: 18.12.2017).

106. Новицкий И. Б. Основы римского гражданского права. Москва: Юристъ, 1998. 298 с.

107. Новіков Д. В. Гарантії захисту права власності у практиці Європейського суду з прав людини. Європейські перспективи. 2016. № 2. С. 92-98.

108. Новіков Д. В. Обмеження права власності в практиці Європейського суду з прав людини та у законодавстві України. Наше право. 2016. № 2. С. 162-167 URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Nashp_2016_2_29.pdf (дата звернення: 18.12.2017).

109. Омельченко O. A. Основы римского права. Москва: Азъ, 1994. 208 с.

110. Основной закон Федеративной Республики Германии от 23.05.1949 г. URL: http://www.1000dokumente.de/?c=dokument_de&dokument= 0014_gru&object=translation&l=ru (дата звернення: 18.12.2017).

111. Паліюк В. П. Застосування судами України Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Київ: Фенікс, 2004. 264 с.

112. Перетерский И. С., Крылов С. Б. Международное частное право. Москва: Гос. изд-во юрид. лит., 1959. 227 с.

113. Питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке розташоване на тимчасово окупованій території: постанова Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. № 226 URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/226-2014-п (дата звернення: 18.12.2017).

114. Підопригора O. A. Основи римського приватного права. Kиїв: Вентурі, 1997. 336 с.

115. Постанова Вищого господарського суду України від 23.01.2007 р. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/388013 (дата звернення: 18.12.2017).

116. Постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2007 р. у справі № 2/168. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 662926 (дата звернення: 19.12.2017).

117. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 р. у справі № 47/83. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/388013 (дата звернення: 18.12.2017).

118. Постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.02.2012 р. у справі № 2а-4713/11/1470. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/24395750 (дата звернення: 19.12.2017).

119. Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2012 р. № 2а-18782/11/2670. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 24958982 (дата звернення: 18.12.2017).

120. Право власності. Права людини в Україні - 2005: доповіді правозахисних організацій. URL: http://helsinki.org.ua/index.php?id= 1150828918 (дата звернення: 18.12.2017).

121. Право власності: європейський досвід та українські реалії: зб. доповідей і матеріалів міжнар. конф. (м. Київ, 22-23 жовт. 2015 р.). Київ: ВАІТЕ, 2015. 324 с.

122. Правознавство / Т. В. Варфоломеєва, В. Г. Гончаренко, В. П. Пастухов, В. Ф. Леньківський, В. П. Капелюшний; за заг. ред. В. Г. Гончаренка. Київ: Укр. інформаційно-правовий центр, 2002. 385 с.

123. Прес-реліз, виданий Секретарем Суду ЄСПЛ 315 (2017) 24.10.2017 р. URL: http://espch.kau.in.ua/perekladi-praktiki-espl/press-release/pres-rel-z-vidaniy-sekretarem-sudu-spl-315-2017-24-10-2017/ (дата звернення: 19.12.2017).

124. Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20.03.2003 р. № 638-IV (у редакції від 24.02.2018 р.). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/rada/ show/638-15 (дата звернення: 18.12.2017).

125. Про виконавче провадження: Закон України (із змінами, внесеними згідно із Законом України № 540-VI (540-17) від 18.09.2008 р.). Відомості Верховної Ради України. 2009. № 6. Ст. 23.

126. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23.02.2006 р. Відомості Верховної Ради України. 2006. № 30. Ст. 260.

127. Про внесення змін до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (щодо забезпечення виконання судових рішень): проект Закону України від 07.02.2013 р. № 2237. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=45700 (дата звернення: 19.12.2017).

128. Про врегулювання відносин, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, що розташоване на тимчасово окупованій території України: наказ Міністерства юстиції України № 898/5 від 28.03.2016 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0468-16 (дата звернення: 19.12.2017).

129. Про гарантії держави щодо виконання судових рішень: Закон України від 05.06.2012 р. № 4901-VI. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/rada/ show/4901-17 (дата звернення: 19.12.2017).

130. Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України: Закон України від 15.04.2014 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 (дата звернення: 18.12.2017).

131. Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції: Закон України від 12.08.2014 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1632-18 (дата звернення:17.12.2017).

132. Про міжнародні договори України: Закон України від 29.06.2004 р. № 1906-IV. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/1906-15 (дата звернення: 19.12.2017).

133. Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів: Закон України від 02.06.2016 р. № 1403-VIII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/rada/show/1403-19 (дата звернення: 18.12.2017).

134. Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях: Закон України від 18.01.2018 р. № 2268-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 10. Ст. 54.

135. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР (зі змінами). Відомості Верховної Ради України. 1997. № 40. Ст. 263.

136. Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України: Закон України від 12.08.2014 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1636-18 (дата звернення: 18.12.2017).

137. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016р. № 1402-VIII (у редакції від 15.12.2017 р.). URL: http://zakon3.rada.gov.ua/rada/ show/1402-19 (дата звернення: 19.12.2017).

138. Протокол № 1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод (20.03.1952 р.). Європейське право у галузі прав людини: джерела і практика застосування. Київ: АртЕк, 1997. С. 540-542.

139. Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: міжнародний документ від 20.03.1952 р. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/rada/show/994_535 (дата звернення: 06.06.2017).

140. Рабінович П. М. Практика Європейського суду з прав людини у рішеннях проти України. Львів: ВІПОЛ, 2012. 267 с.

141. Рабінович П. М., Соловйов О. В. Застосування Європейської конвенції з прав людини в Україні та практики Страсбурзького суду (загальнотеоретичні аспекти). Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України / редкол.: П. М. Рабінович (гол. ред.) та ін. Серія І: Дослідження та реферати. Київ, 2014. Вип. 28. 208с.

142. Регламент суду: Міжнародні суди, Рада Європи, Європейський суд з прав людини; регламент від 04.11.1998 р. URL: https://www.echr.coe.int/Documents/Rules_Court_RUS.pdf (дата звернення: 18.12.2017).

143. Резолюция 72/190 Генеральной Ассамблеи ООН «Положение в области прав человека в автономной Республике Крым и городе Севастополе, Украина»: международный документ от 19.12.2017 г. URL: https://undocs.org/ru/A/RES/72/190 (дата звернення: 19.12.2017).

144. Решение ЕСПЧ от 27.05.2004 р. «По вопросу приемлемости жалобы Росеэлтранс» «(roseltrans)», «Финлиз» «(finlease)» и Борис Володимирович Мышкин (boris vladimirovich myshkyn) против Российской Федерации» URL: https://www.lawmix.ru/vas/129836?page=2 (дата звернення: 19.12.2017).

145. Решение Палаты по делу «Айдер и другие против Турции» Европейского суду по правам человека от 08.01.2004 р. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/SO0881.html (дата звернення: 19.12.2017).

146. Римское частное право: учебник / под ред. И. Б. Новицкого и И. С. Перетерского. Москва: Юристъ, 1999. 544 с.

147. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Балан проти Молдови» (п. 34) від 29.01.2008 р. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-84720 (дата звернення: 19.12.2017).

148. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ван Марле та інші проти Нідерландів» (п. 41) від 26.06.1986 р. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57590 (дата звернення: 19.12.2017).

149. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (п. 22) від 08.11.2005 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/974_025 (дата звернення: 19.12.2017).

150. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Совтрансавто-Холдинг проти України» (п. 90-92) від 25.07.2002 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/980_043 (дата звернення: 19.12.2017).

151. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Стебницький та «Комфорт» проти України» (п. 64) від 03.02.2011 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ 974_853 (дата звернення: 18.12.2017).

152. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» (п. 21) від 01.06.2006 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/974_041 (дата звернення: 18.12.2017).

153. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Х та У проти Нідерландів» від 26.03.1985 р. URL: http://europeancourt.ru/uploads/ ECHR_X_and_Y_v_The_Netherlands_26_03_1985.pdf (дата звернення: 18.12.2017).

154. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України». URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/974_479 (дата звернення: 18.12.2017).

155. Рішення Європейського суду з прав людини у справі Evaldsson and other проти Швеції від 13.06.2007 р. URL: http://www.lawyer.org.ua/?i=267 (дата звернення: 19.12.2017).

156. Рішення Європейського суду з прав людини у справі Інтерсплав проти України від 09.01.2007 р. (заява № 803/02). URL: http://lawua.info/jurdata/dir131/dk131248.html (дата звернення: 18.12.2017).

157. Рішення Європейського суду з прав людини щодо неприйнятності у справі «Гайдук та інші проти України» від 02.07.2002 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 980_050 (дата звернення: 19.12.2017).

158. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 24.01.2018 р. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71979718 (дата звернення: 18.12.2017).

159. Рішення палати у справі «Онер'їлдіз проти Туреччини» Європейського суду з прав людини від 18.06.2002 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/980_181 (дата звернення: 19.12.2017).

160. Рішення у справі «Агротехсервіс проти України» від 19.10.2004 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/980_435 (дата звернення: 19.12.2017).

161. Рішення у справі «Лопес Остра проти Іспанії» від 09.12.1994 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/980_348 (дата звернення: 19.12.2017).

162. Родюк А. Що таке право власності та як його захистити в ЄСПЛ? URL: http://yur-gazeta.com/publications/events/shcho-take-pravo-vlasnosti-ta-yak-yogo-zahistiti-v-espl.html (дата звернення: 19.12.2017).

163. Романюк Я. Доповідь на міжнародному круглому столі «Гарантії здійснення права власності та його захист в особливих умовах». URL: http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(print)/ C15ADEAFE45A2ACFC2257FCE004E2267 (дата звернення: 18.12.2017).

164. Ромінський Є. В. Берегове право. Енциклопедія міжнародного права: в 3 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученка та В. Н. Денисова (співголови). Київ: Академперіодика, 2014. Т. 1: А-Д. С. 248-249.

165. Савельев В. А. Право собственности в римской классической юриспруденции. Советское государство и право. 1987. № 12. С. 21.

166. Савельева Е. Г. Защита права собственности как одного из основополагающих прав человека: международно-правовые аспекты: дис. ... канд. юрид. наук. Москва, 2013. 145 с. URL: http://lawtheses.com/zaschita-prava-sobstvennosti-kak-odnogo-iz-osnovopolagayuschih-prav-cheloveka (дата звернення: 18.12.2017).

167. Савельева Е. Г. Защита права собственности как одного из основополагающих прав человека (международно-правовые аспекты): автореф. дис. … канд. юрид. наук. Москва, 2013. 29 с.

168. Савельева Е. Г. Защита права собственности в рамках международных региональных организаций (на примере Совета Европы и Организации американских государств). Российский юридический журнал. 2012. № 4. С. 86-94.

169. Савчук К. О. Галузь міжнародного права. Енциклопедія міжнародного права: у 3 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко, В. Н. Денисов (співголови) та ін.; Київ: Академперіодика, 2014. Т. 1: А-Д. С. 610-611.

170. Савчук К. О. Доктрина Драго. Енциклопедія міжнародного права: в 3 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученка та В. Н. Денисова (співголови). Київ: Академперіодика, 2014. Т. 1: А-Д. С. 882-883.

171. Савчук К. О. Історія міжнародного права: курс лекцій. Київ: КУП НАН України, 2013. 152 с.

172. Савчук К. О. Міжнародно-правові погляди академіка В. Е. Грабаря: монографія. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. 128 с.

173. Сагдеева Л. В. Право на защиту собственности в актах Европейского суда по правам человека. Москва: Статут, 2014. 319 с. URL: http://studepedia.org/index.php?vol=2&post=61177 (дата звернення: 18.12.2017).

174. Селезень П. О. Вплив рішень європейського суду з прав людини на розвиток податкової системи України. Форум права. 2009. № 1. С. 491-497. URL:http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe? C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/FP_index.htm_2009_1_71.pdf (дата звернення: 18.12.2017).

175. Сиракузские принципы о положениях, касающихся ограничения и умаления прав в Международном пакте о гражданских и политических правах. Приложение к Вербальной ноте Постоянного представителя Нидерландов при Отделении Организации Объединенных Наций в Женеве от 24.08.1984 г. на имя Генерального секретаря. URL: http://undocs.org/ru/E/CN.4/1985/4 (дата звернення: 18.12.2017).

176. Сирко М. Право власності в Цивільному кодексі Наполеона Боенапарта 1804 р. Вісник Львівського університету. Серія: «Юридична». 2013. Вип. 58. С. 109-115.

177. Служителі Феміди обміняються досвідом застосування європейського законодавства в сфері захисту прав власності URL: https://br.hr.court.gov.ua/sud2005/news1/212097/ (дата звернення: 10.11.2017).

178. Справа «Авіакомпанія Канади проти Сполученого Королівства» http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-125896 (дата звернення: 18.12.2017).

179. Справа «Баландіна проти України», рішення від 06.12.2007 р. URL: http://www.minjust.gov.ua/9329 (дата звернення: 18.12.2017).

180. Справа «Батрак проти України», рішення від 18.06.2009 р. URL: http://www.minjust.gov.ua/9329 (дата звернення: 19.12.2017).

181. Справа «Безуглий проти України», рішення від 22.12.2005 р. URL: http://www.minjust.gov.ua/9329 (дата звернення: 18.12.2017).

182. Справа «Білецька проти України», рішення від 10.12.2009 р. URL: http://www.minjust.gov.ua/9329 (дата звернення: 19.12.2017).

183. Справа «Білокінь проти України» (Заява № 14298/06) від 18.06.2009 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/974_478 (дата звернення: 18.12.2017).

184. Справа «Бочан проти України», рішення від 03.05.2007 р. URL: http://www.minjust.gov.ua/9329 (дата звернення: 18.12.2017).

185. Справа «Броньовскі проти Польщі» (Broniowski v. Poland) URL:: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-125506 (дата звернення 18.12.2017)

186. Справа «Будченко проти України» URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_995 (дата звернення: 18.12.2017).

187. Справа «Гайкович проти України», рішення від 20.12.2007 р. URL: http://www.minjust.gov.ua/9329 (дата звернення: 18.12.2017).

188. Справа «Деревенко та Довголюк проти України», рішення від 29.11.2007 р. URL: http://www.minjust.gov.ua/9329 (дата звернення: 19.12.2017).