Оказіональне словотворення в англомовному художньому дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оказіональне словотворення в англомовному художньому дискурсі

Клименко О.Л.

У статті з'ясовано особливості творення та використання оказіональних слів в англійській художній літературі. Встановлено, що формування та функціонування оказіоналізмів в художньому дискурсі зумовлено комунікативними потребами - номінативними та прагматичними, при домінування останніх. Оказіональні слова, створені в результаті індивідуально-авторської словотворчості, проаналізовано в структурно-семантичному та функціональному аспектах. Виявлено продуктивні способи та моделі творення оказіоналізмів, визначено їх основні функції та роль в концептуальній системі художнього твору.

Ключові слова: оказіоналізм, художній дискурс, комунікативні потреби, номінативна та прагматична функції, словотворчість, способи та моделі словотворення.

В статье выявлены особенности образования и употребления окказиональных слов в современной английской художественной литературе. Установлено, что формирование и функционирование окказионализмов в художественном дискурсе обусловлено коммуникативными потребностями - номинативными и прагматическими, при доминировании последних. Окказиональные слова, созданные в результате индивидуально-авторского словотворчества, проанализированы в структурно-семантическом и функциональном аспектах. Выявлены продуктивные способы и модели образования окказионализмов, определены их основные функции и роль в концептуальной системе художественного произведения.

Ключевые слова: окказионализм, художественный дискурс, коммуникативные потребности, номинативная и прагматическая функции, словотворчество, способы и модели словообразования.

The article focuses on complex study of nonce-words, which are widely created and used in English literary texts. The nonce-words formation and functioning in English fictional discourse are stipulated by communicative needs: nominative and pragmatic, the latter being the dominant one. Nonce-words revealing the author's creative potential are analyzed as to their structural, semantic and functional aspects. The nonce-words are used as a material for the author's creative activity and individual word-formation on the basis of productive word-building methods and models. The study distinguishes the main functions of nonce-words in English fictional discourse and determines their role in the conceptual system of literary text: to serve as a means of realization of the author's intention aimed at exercising speech influence on the reader, to satisfy certain stylistic and aesthetic purposes of the author.

Key words: nonce-word, fictional discourse, communicative needs, nominative and pragmatic functions, creative word-formation, word-building methods and models.

Оказіональні одиниці займають особливе місце в художньому дискурсі серед багатства мовних засобів емоційно-експресивного вираження та емоційного впливу. В лінгвістичній літературі існують розбіжності у визначенні поняття «оказіоналізм», але більшість авторів виділяють наступні риси, характерні для оказіональних одиниць: належність до мовлення; нерегулярність вживання та функціональна одноразовість; утворюваність; ненормативність та позасистемність; індивідуальна авторська належність; контекстуальна залежність; новизна та незвичність незалежно від часу створення; словотворча похідність; номінативна факультативність; прагматична маркованість та значний прагматичний потенціал. Дослідники відзначають «інгерентний характер» оказіональної експресивності [Косович 2006, с. 101]: оказіональні одиниці є експресивними за природою, в силу особливостей будови, міра експресивності неоднакова: чим менше порушень нормативності (формального чи семантичного плану), тим менш оказіональним (та експресивним) є слово.

Є. А. Карпіловська розглядає оказіональні одиниці як «нерегулярні номінації, створені всупереч словотвірним зразкам і тому невідтворювані, поодинокі, із семантикою, залежною від конкретної комунікативної ситуації» [Карпіловська 2005, с. 106]. Створення оказіональних слів зумовлюються словотворчою потребою індивіда для певного випадку. До категорії оказіоналізмів відносять спонтанні чи навмисне створені контекстуально пов'язані утворення, що служать для позначення нових або невідомих об'єктів чи станів або специфічного відношення мовця до референта.

Оказіоналізм є результатом мовного новаторства, яким варто називати «саме винахід таких мовних засобів, які не пропонуються безпосередньо традицією, притаманною мові, а запроваджуються як щось абсолютно нове до загального запасу можливостей мовного вираження» [Винокур 1991, с. 324]. Оказіоналізм - це унікальне утворення, що не увійшло до загального вжитку та створене за малопродуктивною чи одиничною моделлю.

Ефект новизни та удавана «неправильність» мають характер запланованності та є комунікативно і естетично значущими в художньому творі. Це зумовлює інтерпретативність абсолютної більшості оказіональних утворень в літературному контексті. Метою даної статті є визначення особливостей формування та функціонування оказіональних одиниць в художньому дискурсі. Об'єктом дослідження виступають оказіональні одиниці англійської мови як результат авторської словотворчості та ключовий елемент художнього твору. Предметом є способи творення та функціональні характеристики авторських оказіоналізмів в романі Е. Берджесса «The Clockwork Orange» [Bergess 1986].

Оказіональні одиниці в англомовному романі були створені автором на базі лексики російського походження та асимільовані за законами англійської мови. Своєрідна система спілкування британських підлітків отримала в романі назву «надсат» (nadsat) -

модифіковане закінчення російських числівників від «одинадцяти» до «дев' ятнадцяти», оскільки носіями «надсата» в романі є підлітки (nadtsatyje) - «тінейджери» («teenagers» -- буквально «надцатилітні»; або скорочено -- «тіни» («teens»).

О. В. Ребрій називає такі штучні мови, створені авторами художніх творів, «квазімовами», а окремі елементи таких мовних систем - «квазілексемами» [Ребрий 2002, с. 536]. Сама назва мови підлітків «надсат» (nadsat), також вигадана самим Е. Берджессом. Використання автором вигаданої мови мало не тільки естетичну, але й прагматичну мету. Автору необхідно було, щоб мова його героїв була унікальною, не старіла та залишалась незвичною, тим самим підкреслюючи байдужість молоді до суспільних норм й правил та незалежність молодіжної субкультури від решти суспільства [Hyman 2004, р. 2].

На нашу думку, саме прагнення досягти максимального емоційно-експресивного стилістичного ефекту спричинює використання оказіональних одиниць в художньому творі. Щоб приваблювати увагу читачів, автори намагаються застосовувати мовні засоби, які відрізняються яскраво вираженою експресією. Експресивним є те, що є незвичним, що порушує норми (словотвору, стилістики, лексичної сполучуваності, тощо), і тому привертає увагу. Свідоме використання автором ним самим вигаданих слів завжди є змістовним, естетично-значущим та експресивним. Створюючи оказіоналізми, автори прагнуть відкрити в слові нові смислові грані, мовними засобами створити неповторний образ. При цьому автор не ставить перед собою завдання зробити ці слова узуальними, ввести їх до широкого вжитку. Призначення таких одиниць інше - служити виразним засобом у контексті одного конкретного твору [Косович 2006, с. 100].

О. В. Ребрій зазначає, що кожний окремий випадок оказіональної словотворчості відбувається в два етапи: довербальний - етап формування змістового замислу (внутрішнього програмування висловлювання) та вербальний - етап реалізації замислу. На довербальному етапі головну роль відіграють семантика та прагматика, що обумовлено потребами комунікації. У номінативному плані необхідність створення нового мовного знаку може бути викликана появою в навколишній дійсності нового змісту, на позначення якого немає засобу в лексичній системі мови (узусі); відсутністю у внутрішньому лексиконі мовця узуальної одиниці внаслідок обмеженості словникового запасу мовця [Ребрій 1997, с. 9].

В романі Е. Берджесса «The Clockwork Orange» необхідність створення оказіоналізмів як нового засобу номінації була зумовлена прагненням автора концептуалізувати в новій формі зміст, вже відомий в англомовному суспільстві, який традиційно реалізується за допомогою узуальних засобів. Такі оказіональні одиниці можуть бути поділені на дві групи:

оказіоналізми - синоніми узуальних лексичних одиниць, наприклад:

...with her was this chelloveck who was her moodge, youngish too with horn-rimmed otchkies on him...(Burgess, p.21).

оказіоналізми - аналоги синтаксичних конструкцій, наприклад:

..And we went to a nice patch of street dark to watch through the window what was ityying on (Burgess, p.57).

В прагматичному аспекті необхідність нового засобу номінації викликана прагненням відобразити особливий стан мовця, його бажанням вплинути на адресата, регулювати його поведінку. Прагматичний компонент семантичної структури оказіональної мовної одиниці, що складається з експресивних, оціночних та емоційних елементів значення, обумовлює доречність появи нового слова як засобу реалізації комунікативних стратегій мовця: переконання, схвалення, осуд, привернення уваги, тощо.

Розглядаючи співвідношення номінативних та прагматичних потреб комунікації, слід враховувати умовний характер такого розподілу, тому що «між прагматикою та активними номінативними процесами існує діалектичний зв'язок. Будь-яка новизна семантична породжує одночасно новизну прагматичну» [Молодчая 2002, с. 471]. В реальних ситуаціях комунікації обидва компоненти діють взаємопов'язано та є взаємно обумовленими. Довільний характер виникнення новоутворень та притаманна їм тенденція передавати зміст, вже відомий у даному мовному суспільстві, визначають домінуючу позицію прагматичних факторів у процесі породження оказіоналізмів. Проаналізований мовний матеріал цілком відповідає погляду Л. П. Катлинської, яка стверджує, що для оказіональних одиниць номінативна функція є вторинною порівняно із первинною емоційно-експресивною [Катлинская 2003, с. 104].

На етапі реалізації змістового замислу відбувається конструювання нових слів на основі закладених у словотворчий потенціал мовця механізмів. Переважним механізмом в оказіональному творенні лексичних одиниць виступає мовна аналогія, яка діє як фактор регулярності (оказіоналізм будується за зразком узуальної одиниці), та одночасно як фактор порушення регулярності (оказіоналізм, створений за зразком звичайного слова, не є схожим на нього, відрізняється від нього) [Янко-Триницкая 2001, с. 470].

Оказіональні слова можуть належати до дуже продуктивних словотвірних типів, до малопродуктивних і до непродуктивних; до стилістично нейтральних і до тих, які характерні для розмовної мови, але і на структурному рівні відображається перевага прагматичного компоненту. Це пояснюється тим, що оказіональна словотворчість загалом орієнтована на застосування таких словотворчих способів та моделей, що посилюють прагматичний потенціал новоутворень. Так, у сучасній англійській мові для створення оказіоналізмів поряд з основними словотворчими способами широко використовуються другорядні, у межах яких не існує чітких моделей словотворення. Це надає їм непередбаченого, індивідуального характеру та створює певний стилістичний ефект. Як свідчать результати проведеного аналізу, домінуючими у створенні оказіональних одиниць англійської мови в досліджуваному художньому творі були такі способи словотворення:

Афіксація. Найбільш продуктивними є префікси under- (underveshch, underveck), ex- (ex-droog); суфікси: -ful (rookerful, rotful), -er (rabbitter, morder, rooker, goober), -ness (skorriness,; -less (yarbleless); -ie (droogie). Слід відзначити суфікс «-у», який утворює прикметники (grahzny, grazzy, gloopy, bezoomny, dobby, nadmenny, oozhassny, vonny, bolnoy, cally, shooty, oomny, choodesny, polezny, droogy, skorry, sladky, bugatty, nochy, plushy, zooby), іменники (bratty, krovvy, nochy, domy) та дієслова (to gooly, jeezny, to viddy, to slooshy). оказіоналізм художній англійська література

Конверсія. У більшості випадків зустрічається перехід дієслів до іменників V-N (having a good loud peet of chai, a man-size crast, a very close smot) та іменників до прикметників N-Adj (a nochy air, a krovvy face).

Словоскладання (bogman, glazlid, glazball, cell-droog, nadsat-talk, krovvy-red, disk- bootick, cat-tolchock, hen-korm), інколи поєднується з афіксацію (krovvy-covered, rooker-bones, shop-crasting).

Скорочення. Особливо складними для сприйняття і розуміння є оказіональні слова, частину (часто початкову) яких автор відкидає, залишаючи лише скорочену (останню) частину (veck - chelloveck, cheena - zhenshcheena, bratchny - vnyebrachnyi, nazz - nazad). Таким чином, створюється експресивна навантаженість та певий стилістичний ефект (cheest, drat, sloochat, smot, skvat, osoosh, biblio, zammechat, veck, cheena, chasso, bratchny, nazz).

Відзначимо, що серед проаналізованих оказіоналізмів переважають іменники у той час як кількість дієслів та прислівників є незначною. Використання багатьох прикметників пояснюється інтенцією автора концептуалізувати ознаки, найбільш типові для описуваного об'єкту. Закономірність такого творення оказіональних одиниць в художньому дискурсі обумовлена, на нашу думку, впливом тенденції до номіналізації.

Особливість функціонування оказіоналізмів в досліджуваному художньому творі визначається специфікою актуалізації їх головних функцій - номінативної та прагматичної. Аналіз номінативної функції індивідуально-авторських оказіональних одиниць вказує на перевагу антропоцентричності в характері їх номінації, тобто найбільш репрезентативними є тематичні групи, пов'язані із людською істотою (“Body”, “Human Being”), її діяльністю (“Action”) та характеристиками (“Positve and Negative Qalities”):

“Body” - brooko, tally, lapa (“hand”), voloss, glaz (glazzy), glazlid, glazball, gorlo, ooko, shiyah, keeshka, litso, morder, yahzick, rooker (rook), rooker-bones, cluve (“nose”), pletcho, goober, noga, gulliver, goloss, mozg, rassoodock, plott, krovvy, rot, yahma (“rot”), groody (groodies), zoobies, yarbles (yarblockos), pol.

“Human Being” - devotchka, malchick (malchickwick), droog (droogie), moodge, pyahnitsa, chelloveck, veck, cheena, baboochka, ded, lewdies, ptitsa (“a girl or a lady”), forella (“an old lady”), brat (bratty), zheena, nadsats, under-vecks, cell-droogs, prostoopnick, prestoopnick, chasso, plenny, soomka (about old women), dama, rabitter, shoot, nazz, rozz (“a policeman”), millicent, bratchny.

“Positive Qualities ” - dobby, horrorshow, oomny, zammechat, choodesny, polezny, droogy, skorry, sladky, bugatty, sammy.

“Negative Qualities”- grahzny, grazzy, gloopy, bezoomny, merzky, nadmenny, oozhassny, vonny, bolnoy, cally, shooty.

“Action”- to rabbit, a rabitter, rabbit, to cheest (up), to kopat, to sobirat, to lovet, to brosat, to privodeet, to kupet, to sloochat, to nachinat, to lubbilubb.

Прагмасемантичний аналіз досліджуваних одиниць показує, що більшість з них поєднує в своїй семантичній структурі ряд сем, що потенційно сприяють посиленню їх впливу на адресата (читача). В прагматичній функції можна виділити експресивну та оціночну. За допомогою експресивного навантаження оказіоналізмів автор привертає увагу читача та намагається зацікавити його. Дія оцінної функції обумовлена наявністю оціночних сем, що входять до складу семантичної структури більшості оказіональних одиниць.

Аналіз вибірки вказав на перевагу негативних оцінок над позитивними. Наприклад, лексична одиниця «yahma» в контексті роману позначає «рот людини»: Then he let out a very shoomny smeck - pretending to start wiping his yahma with it... (Burgess, p.7). Слово «soomka» в романі ймовірно вживається за аналогією до російського розмовного варіанту «кошелка», який у сполученні з прикметником «старая» використовується для образливого позначення «літньої жінки»: So then I creeched: “You filthy old soomka. ” (Burgess, p.64).

Додатковим засобом прагматичного впливу виступає сема образності, що підсилює експресивність оказіональних одиниць. Переважну більшість авторських оказіоналізмів в романі складають зооморфні метафори, які базуються на переносі особливостей та характеристик тварини на людину, наприклад: «lapa» означає «руку людини», «cluve» - «людський ніс», «forella» від рос. «форель» - «жінку літнього віку», «ptitsa» - «жінку будь- якого віку»:

And he launched a bolshy tolchock right on my cluve, so that red red nose-crovvy started to drip drip drip (Burgess, p.150).

...and there was this nasty vindictive starry forella with her wattles ashake and grunting as she like tried to lever herself up from the floor (Burgess, p.63).

The starry old baboochkas were still there...so we rang the collocoll and ordered whatever the oldptitsas wanted (Burgess, p. 11).

Для створення певного прагматичного ефекту інколи основою авторських оказіоналізмів стають слова російської мови високого, книжного стилю, які в словниках мають позначку «застарілих» або «книжних», а в романі входять до лексикону підлітків- правопорушників. Так, слово «moodge» використовується не тільки в значенні «одружений чоловік», але і в застарілому значенні «будь-який чоловік у зрілому віці»: “What is this, then?” I said, picking up the pile like of typing from off of the table, and the horn-rimmed moodge said. (Burgess, p.31).

Для позначення людини без одягу використовується не звичне для всіх російське слово «голый», а книжне слово «nagoy»: Then I pulled the lovely Ninth out of its sleeve, so that Ludvig was now nagoy too, and I set the nidle hissing on to the last movement, which was all bliss (Burgess, p. 150).

Замість лексеми «тело» на позначення «організму людини в його зовнішніх фізичних формах» вживається його застарілий варіант «plot»: I cursed and panted climbing, being tired in plott if not so much in brain (Burgess, p.31).

Сучасні підлітки в романі п'ють із звичайних келихів, а називають їх «chasha», носять звичайний одяг, а називають його застарілим словом «platties», що має значення «будь-якого одягу, який носять поверх білизни»: After I had been given a nice chasha of real horrorshow coffee and some old gazettas and mags to look at while peeting it, this first veck in white came in (Burgess, p. 97).

With my britva I managed to slit right down the front of one of Billyboy's droog's platties, very neat and not even touching the plott (Burgess, p.31).

На нашу думку, таке оказіональне використання застарілих та книжних слів в мові підлітків надає художньому тексту ще більшої незвичності, оригінальності та відображає художньо-естетичний задум автора.

Вважаємо важливим підкреслити, що оказіональні лексичні одиниці інтегровані в текстопростір художнього твору, є його невід'ємною частиною, і не зустрічаються у позатекстовому мовному середовищі. Оказіоналізми у художньому дискурсі є результатом авторської словотворчості, мають непередбачуваний, індивідуальний характер та створюють певний стилістичний ефект, який може стати перспективою подальших наукових розвідок.

Література

1. Винокур Г. О. О языке художественной литературы. - М. : Высшая школа, 1991. - 447 с.

2. Карпіловська Є. А. Неузуальне словотворення : правила «гри без правил» / Є.А. Карпіловська // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Сер. Філологія. - 2005. - Том 8. - №1. - С. 106-117.

3. Катлинская Л. П. Проблема слова и словообразование // Филологические науки. - 2003. - №3. - С. 102-110.

4. Косович О.В. Оказіоналізми у французькому художньому мовленні / Косович О. В. // Нова філологія. - 2006. - Вип. 25. - С. 98-103.

5. Молодчая Н. С. Когнитивный аспект семантических окказионализмов / Н. С. Молодчая // Вчені записки ХГІ «Народна українська академія». - Харків : Око, 2002. - Т. 8. - С.465-471.

6. Ребрій О.В. Оказіоналізми в сучасній англійській мові (структурний та функціональний аналіз) : автореф. ... канд. філол. наук; 10.02.04 / Харківськ. держ. ун-т. - Харків, 1997. - 18 с.

7. Ребрий О. В. Особенности перевода окказиональных элементов квазиязыков / О. В. Ребрий // Вчені записки ХГІ «Народна українська академія». - Харків : Око, 2002. - Т. 8. - С.534-543.

8. Янко-Триницкая Н. А. Окказиональное словообразование / Н. А.Янко-Триницкая // Словоообразование в современном русском языке. - М.: Индрик, 2001. - С.462-482.

9. Bergess A. The Clockwork Orange. - New York and London : W.W. Norton and Company, 1986. - 192 p.

10. Hyman S. E. Nadsat speak [Electronic Resource]. - Mode of access : http: // www.soomka.com. - 2004. - 5 p.

Размещено на Allbest.ru