Країни Близького Сходу в сучасних міжнародних інформаційних відносинах
Вплив інформаційної революції на розвиток регіонального інформаційного середовища, проведення інформаційно-пропагандистських операцій у близькосхідних конфліктах. Характеристика інформаційно-психологічних засад ведення іракської військової кампанії.
Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
Вид | монография |
Язык | украинский |
Дата добавления | 17.04.2012 |
Размер файла | 677,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Саудівська Аравія здійснює публічну дипломатію та релігійну пропаганду за допомогою мережі НУО, які сприяють зростанню її впливу: ВІЛ, Всесвітньої асамблеї ісламської молоді, Міжнародної ісламської організації порятунку, Всесвітньої вищої ради зі справ мечетей, Міжнародної асоціації благодійної допомоги “Тайба”. Ислам на постсоветском пространстве: взгляд изнутри. Под ред. А. Малашенко и М. Брилл Олкотт. - Моск. Центр Карнеги. - М.: Арт-Бизнес-Центр, 2001. - С. 47. Формою зовнішньої політики згідно коранічних принципів є підтримка жертв стихійних лих, біженців. The foreign policy of the Kingdom of Saudi Arabia // Ministry of Foreign Affairs of Kingdom of Saudi Arabia // http://www.mofa.gov.sa/Detail.asp?InSectionID=3989&InNewsItemID=34645 Ініціатор цієї політики король Фахд найбільшим досягненням 20-річного правління вважав не отримання нафтових прибутків, а відкриття 210 ісламських центрів, 1500 мечетей, 200 коледжів і 2 тис. шкіл у світі. King Fahd Bin Abdul Aziz // http://www.kingfahdbinabdulaziz.com Допомога переважно здійснюється через треті організації та країни, тому роль КСА в ісламських структурах менш помітна, ніж Туреччини, однак довготермінові програми стосовно релігійної освіти молоді, фінансування мечетей та ісламських структур сприятимуть зміцненню позицій країни в майбутньому. Коряков С., Садыхов И. Геополитические устремления исламских государств Ближнего и Среднего Востока в отношении мусульманских регионов России // Российский Информационный Центр. - 2002. - 31 октября.
На сучасному етапі саудівська публічна дипломатія застосовує нетрадиційні для неї форми на кшталт конференцій і симпозіумів. Новою формою публічної дипломатії у КСА стало запровадження міжнародної премії короля Фейсала, ісламського аналогу Нобелівської премії, яка присуджується за видатні дослідження на благо ісламського світу і людства у цілому (березень 2008 р.).
Одним з найбільш вдалих напрямків можна вважати здійснення міжконфесійного діалогу. КСА перехопило ініціативу щодо міжрелігійного діалогу індонезійського президента С. Юдхойоно, висунуту на Дакарському саміті ОІК (лютий 2008 р.) і підтриману ООН, реалізацію якої Індонезія розпочала з урядом Норвегії. Косач Г. Саудовский король о диалоге между цивилизациями // Институт Ближнего Востока. - 2008. - 27 марта. Прикметно, що напередодні саудівської ініціативи газета “Al Hayat” опублікувала інтерв'ю з наймолодшим членом Ради вищих улемів, професором Ісламського університету ім. імама Мухаммеда бен Сауда С. бен Насером аш-Шасрі, що належить до найближчих радників короля Абдалли ІІ. Аш-Шасрі широко відомий у країні і в арабсько-мусульманському світі завдяки участі у програмах арабських супутникових телеканалів, присвячених питанням ісламу. Косач Г. Саудовский король о диалоге между цивилизациями // Институт Ближнего Востока. - 2008. - 27 марта.
Не можна стверджувати, що королівська ініціатива була спонтанним заходом. В Ер-Ріяді під егідою Інституту дипломатичних досліджень МЗС КСА діє форум “Європа-Затока в інтересах розвитку людства”, регулярно здійснюються заходи, пов'язані з США, провідними державами Азії (Індія, Китай, Японія) та ісламського світу (Малайзія). Інститут ініціював саудівсько-латиноамериканський форум “Pозвитoк людства”. Косач Г. Саудовская Аравия: работа форума “Европа-Залив” // Институт Ближнего Востока. - 2007. - 29 мая. Підтвердженням нової політики КСА щодо християнства є встановлення дипломатичних відносин між Ватиканом і КСА (травень 2007 р.) та будівництво семи католицьких храмів. Israely J. A Church in Saudi Arabia? // Time World. - 2008. - 19 March.
Першим кроком у реалізації королівського проекту стала Мекканська міжнародна конференція з проблем міжрелігійних відносин, у якій взяли участь понад 500 делегатів з 50 країн, зокрема, екс-президент Ірану Х. Рафсанджані. В Мекке открылась конференция по межрелигиозным отношениям // Радио Свобода. - 2008. - 4 июня. Учасники ухвалили “Ісламську хартію діалогу”, наявність якої, на думку директора Ісламського культурного центру (Брюссель) Абдель Азіза аль-Ях'ї, визначальна для мусульман Заходу у справі діалогу з послідовниками інших релігій і культур. Interfaith Dialogue Conference Begins in Mecca // Asharq Al-Awsat. - 2008. - 4 June.
Практичною реалізацією заяви короля Абдали ІІ став Мадридський саміт (липень 2008 р.), проведений ЛІС із залученням понад 200 релігійних діячів з 56 країн світу. Незважаючи на релігійну домінанту, конгрес чітко віддзеркалив зовнішньополітичні пріоритети КСА і рівень її контактів з суб'єктами міжнародних відносин. Зокрема, переважали делегації США і Великобританії, представлені мусульманськими і християнськими учасниками, чисельні представництва Франції, Італії, Німеччини, Іспанії, Китаю, Японії, Індії і Малайзії, з арабських країн - ОАЕ, Єгипту, Лівану. У той же час політичне суперництво зумовило незначну присутність Ірану, Катару і Бахрейну, відсутність улемів з Пакистану, Палестини і Сирії. Незначне латиноамериканське представництво свідчить про відсутність латиноамериканського вектору зовнішньополітичної діяльності КСА, незначне центральноазійське - про низький рівень реального співробітництва з цим регіоном. Косач Г. Мадридский конгресс межрелигиозного диалога: работа и итоги // Институт Ближнего Востока. - 2008. - 21 июля.
Після завершення конференції ідеолог “Аль-Каїди” аль-Лібі на офіційному сайті звинуватив короля КСА у зневазі до ісламу за заклик до примирення з християнством і засудження “релігійного фанатизму” та виніс йому смертний вирок. “Аль-Каида” хочет убить короля Саудовской Аравии // Новый Регион. - 2008. - 30 июля.
Саудівська інформаційна стратегія у регіональному вимірі переважно детермінується географічним розташуванням та домінуванням в Аравії. З іншого боку, інформаційна політика держави визначається двома транснаціональними ідентичностями - арабською та ісламською, які інколи є дотичними, інколи конкурують та сприяють веденню інституційно відмінної інформаційної політики. Королівство надає перевагу ісламській дефініції, спрямовуючи зусилля на стримування панарабізму та арабського націоналізму і підтримку сунітських рухів у регіоні.
Саудівська присутність в інформаційному просторі виникла в османський період - у Медині був відкритий університет європейського зразка (1914), пізніше ліквідований КСА; у Мецці видавалась газета “Kibla” (1916). Бартольд В. Работы по истории ислама и Арабского халифата. - М.: Восточная литература РАН, 2002. -С. 131. Саудівський вплив на арабський медіа-простір зміцнився на початку 1970-х рр. завдяки нафтодоларам і позиціонувався як протидія єгипетській радіопропаганді “Voice of Arabs”. Якщо Г. Насер прагнув бачити народ “фі-Шарі” (на вулицях), то король аль-Сауд - “фі-Сала” (у вітальні). Єгипетська стратегія “і'лям та'баві” (мобілізаційних медіа) поступилася саудівській стратегії “і'лям танвімі” (умиротворюючих медіа). Hammond A. Saudi Arabia's Media Empire: keeping the masses at home // Arab Media & Society. - October 2007.
На відміну від єгипетських каналів, контрольованих державою та створених за допомогою єгипетського капіталу, канали MBC, ART і Orbit засновані підприємцями, які знаходилися за межами Саудівської Аравії. World Media // BBC weekly. - 1997. - 21 November. MBC започаткований у Лондоні під час проведення мадридських арабсько-ізраїльських переговорів у жовтні 1991 р. і детально їх висвітлював. Професійність у інтерпретації міжнародних новин дозволила каналу заявити про своє новинне спрямування Cable and Satellite Europe. - February 1998. - P. 25.. Акцент здійснювався на міжнародних новинах, а не політичних подіях у Саудівській Аравії та арабському світі загалом Ayish M. Arab television goes commercial // Gazette. - December 1997. - № 59. - Р. 482..
У публічних промовах засновник каналу ART шейх Салех проголошував, що контент має для нього значущіший, ніж обсяг інвестицій. За словами шейха, цільову аудиторію каналу становить консервативна більшість мусульман, які не є ні секуляристами, ні ісламськими фундаменталістами Moody Sh. Pay television in the Middle East // ARTICLE 19 conference on satellite broadcasting in the Middle East and North Africa. - Cairo, February 1998. - P. 5.. ART пропагує ісламські цінності, підтримує імідж ісламу та його “правильне донесення до глядацької аудиторії з усіх куточків світу Gulf Marketing Review Special Report on Saudi Arabia. - May 1997. - P. 10.”.
“Al-Jazeera” поклала кінець саудівській інформаційній монополії в арабському світі, що обумовило переорієнтацію КСА на внутрішній медіа-простір під гаслом “Саудівська Аравія - понад усе”, який суперечить панарабістським прагненням низки місцевих мас-медіа Eltahawy M. A perilous dance with the Arab press // International Herald Tribune. - 2006. - 19 June. .
До 2004 р. Саудівська Аравія покладалась на іноземні джерела новин стосовно власної країни, однак представництва глобальних ЗМІ у Королівстві, за винятком “Reuters” (2003), відсутні. Зростаюча популярність панарабських каналів зумовила започаткування новинного каналу “Al-Ekbariya”, основне завдання якого полягає у боротьбі проти “внутрішнього ворога” на території КСА та надання новин про країну для регіональних і міжнародних ЗМІ. “Al-Ekbariya” став чітким свідченням зміни національної інформаційної політики з метою обмеження впливу глобального мовлення. Khalil J. News Television in the Arabian Gulf … Period of Transitions // Global Media Journal. - Spring 2006. - Volume 5. - Issue 8. - P. 10. У 2007 р. канал запровадив англомовний блок для “діалогу між арабським і ісламським світом, з іншого боку - між Заходом і Сходом”, який транслюється у Північній Америці, Західній Європі, окремих країнах Азії. Існує проект задіяння франкомовного новинного блоку каналу. Abdullah H. Q & A with Saudi Channel Two Director Dr. Mohamed Barayan // Asharq Al Awsat. - 2007. - 20 February.
У підконтрольному КСА медіа-холдингу МВС у Дубаї започаткований телеканал “МВС Persia” (липень 2008 р.), призначений “для зростаючої у регіоні спільноти, яка мовить на фарсі”. MBC Persia brings global movies to Farsi speaking movie enthusiasts // Maktoob Business. - 2008. - 30 June. Однак запуск каналу відразу на двох платформах - Nilesat та Arabsat, а також трансляція голівудських фільмів, заборонених в Ірані понад тридцять років, свідчать, що канал є інформаційно-пропагандистською зброєю проти Ірану. “МВС Persia” символічно задіяно у день іранських ракетних випробувань. З іншого боку, це арабська відповідь Ірану в інформаційній сфері, оскільки іранські канали здійснюють трансляцію арабською мовою протягом п'яти років. Saldanha A. Saudi Arabia: What is the point of MBC Persia? // Global Voices Online. - 2008. - 27 July.
Органом саудівської харитативної інформаційної політики став канал “Alinsaniya”, патронований принцем Абдель Азізом бін Абдул Азізом. Канал вперше у світі призначений для знедолених - хворих, сиріт, інвалідів, а також збиратиме для них пожертви. “Alinsaniya” арабомовний, у 2010 р. буде запроваджено також англомовний блок. Ali Khan Sh. TV channel for underprivileged launched // Saudi Gazette.- 2009. - 2 March.
Рупором саудівської дипломатії виступає панарабська газета “Asharq Al Awsat”. Її активна підтримка вторгнення до Іраку (2003) контрастувала із стриманою позицією саудівського уряду. Woodward В. Plan of Attack. New York. - Simon & Schuster, 2004. - P. 150, 288, 289. До числа ключових для видання арабських столиць належать Каїр, Амман, Бейрут і Рабат, вашингтонське бюро газети охоплює ООН, брюссельське - структури ЄС. Газета стала першим арабським виданням з кореспондентськими пунктами в Ізраїлі. Косач Г. Аш-Шарк Аль-Аусат: “международная арабская газета” // Институт Ближнего Востока. - 2007. - 20 ноября. Завдяки створеному при “Asharq Al-Awsat” Інституту прикладних ЗМІ (Ер-Ріяд) видання сприятиме підготовці журналістів з Єгипту, Лівану, Іраку, Кувейту, Судану, які ймовірно стануть прихильниками саудівської політики “поміркованості і політичної раціональності”. SRMG Becomes First Arab Media Group to Set Up Board of Trustees // Asharq Al Awsat. - 2008. - 18 August.
У світлі нових глобальних процесів у лютому 2009 р. міністром інформації КСА призначений Абдель Азіз Ходжа, який “сподівається відкрити нові горизонти для ЗМІ Саудівської Аравії, що стають більш відкритими для світу”. Він наголосив, що “саудівське Міністерство інформації і ЗМІ відіграватимуть важливу роль у зовнішній політиці протягом наступного періоду”, а на даному етапі “ЗМІ відіграють величезну роль у підтримці курсу зовнішньої політики королівства”. Варто зазначити, що А.А. Ходжа очолював виконавчі органи Організації радіостанцій ісламських держав та Ісламської інформаційної агенції, а також виконував обов'язки посла у Туреччині, СРСР, Марокко, Лівані. Homeidan M. A Look at Saudi Arabia's New Information Minister Dr. Abdulaziz Khoja // Asharq Al Awsat. - 2009. - 3 March.
Критика Саудівської Аравії в арабських ЗМІ табуйована. Єдиною проблемою того, що Н. Сакр назвала “альфада' аль-са'уді” (простір Саудівської Аравії), є “Al-Jazeera”, меншою мірою “Аl-Manar” та палестинська газета “Al-Quds Al-Arabi”. Hammond A. Saudi Arabia's Media Empire: keeping the masses at home // Arab Media & Society. - October 2007. "Al-Jazeera" не допущена у країну у зв'язку з неналежним висвітленням Саудівської Аравії та її хусусійя (культурологічної ексклюзивності). Після зближення катарських та саудівських властей (2007) канал припинив випуск дражливих новин про КСА, а тому сподівається на відкриття офісу у найближчому майбутньому. Hammond A. Reading Lohaidan in Riyadh: Media and the struggle for judicial power in Saudi Arabia // Arab Media & Society. - Winter 2009. - Issue 7.
У книзі “Зростання, корупція і майбутнє падіння родини Саудитів” арабський журналіст С. Абуріш стверджує, що Саудівська Аравія отримала важелі впливу на західні медіа. Aburish S. The Rise, Corruption and Coming Fall of the House of Saud. - New York: St. Martin's Griffin, 1995. - P. 38. Унаочненням цього впливу є те, що саудівський бізнесмен В. аль-Саїд володіє 35% акцій газети “Sunday Correspondent”, С. Олейян - 5% акцій “Independent” і “Sunday Indpendent”, принц Валід бін Талал - акцій “AOL”, “Disney” (засновниця “New York Post”, “Fox News”, лондонської “Тimes”). Лондонський політичний журнал “Al-Majalia” видається за участі німецького журналу “Spiegel”, ліванського “Al-Hawadis”, кувейтського “Аl-Yakza”, єгипетських журналів “Sabah al-Heir” і “Аl-Watan Al-Arabiya”. За допомогою даних медіа-активів Саудівська Аравія формує імідж країни у західному суспільстві.
Друковані з 1994 р. у КСА періодичні видання “Urdu News”, “Malayalam News”, “Urdu Magazine” орієнтовані на Азію. З 2004 р. випускається елітарне видання “для освіченої арабської публіки” - “Кадайя алямійя” (міжнародні проблеми).
Стратегічний інформаційний діалог США - Саудівська Аравія має на меті інституалізацію відносин між двома державами. Saudi Ambassador: Public diplomacy is more important than ever // Information Office of the Royal Embassy of Saudi Arabia in Washington DC. - 2007. - 26 January // http://www.saudiembassy.net/2007News/News/UsrDetail.asp?cIndex=6854 Залученою саудівським урядом фірмою “Qorvis” розроблені коротко- і довготермінові стратегії в американських ЗМІ, на реалізацію яких Саудівська Аравія витратила понад 20 млн. дол. Kumar A. Getting a facelift Saudi Arabia's PR campaign // Harvard International Review. - 2005. - 22 September. Зокрема, здійснено рекламну кампанію у 19 американських містах (2004), в якій чільне місце належить доповіді незалежної комісії з розслідування терактів 11 вересня (2002). Саудовская Аравия рекламирует в США свою борьбу с “Аль-Каидой” // Газета.RU. - 2004. - 18 августа.
Згідно з даними “Front Page Magazine”, у 2004 р. КСА надало 20 млн. дол. для заснування Центру близькосхідних досліджень Арканзаського університету, 5 млн. дол. - аналогічного центру у Берклі, 2,5 млн. дол. - для Гарвардського університету, 8,1 млн. дол. - для Джорджтаунського, 11 млн. дол. - для Корнуельського, 5 млн. дол. - для Колумбійського і 1 млн. дол. - для Прінстонського університету. How the Next Generation Views Israel // The Luntz Research Companies. - 2004. - 14 April. Джорджтаунський Центр мусульмансько-християнського порозуміння очолив відомий орієнталіст Джон Л. Еспозіто, який заявив про задіяння “мозкового центру” з даної проблематики. Мета цих заходів полягає у “відновленні образу ісламу, заплямованого на Заході” і “інформуванні арабського світу про ситуацію в США”. Murphy C. Saudi Gives $20 Million to Georgetown. Prince Says He Wants to Promote Understanding of Islam // The Washington Post. - 2005. - 13 December.
Саудівський посол у США Т. аль-Фейсал у лекції “Мистецтво публічної дипломатії” (2007) акцентував увагу на тому, що завдяки ЗМІ зростає вплив громадян на прийняття зовнішньополітичних рішень, тому “спілкуватись з громадянами для сучасної дипломатії важливіше, ніж з керівниками і президентами”. Принц аль-Фейсал відвідав двадцять п'ять американських штатів і сто публічних заходів. Ministry of Foreign Affairs Statement and News // Ministry of Foreign Affairs of Saudi Arabia // http://www.mofa.gov.sa/Detail.asp?InSectionID=3986&InTemplateKey=Homepage
Свідченням розвитку саудівсько-західних контактів став симпозіум щодо Стамбульської ініціативи про співробітництво (СІС) НАТО, проведений в Ер-Ріяді в січні 2007 р. заступником генерального секретаря НАТО з публічної дипломатії Ж. Фурньє.
Протистояння ісламістському екстремізму залишається пріоритетом саудівської зовнішньої політики, що реалізується під вольтерівським гаслом “Знищити гадину!”, “яка завдала величезної шкоди Саудівській Аравії, найбільш постраждалій від нього країні”. Як вважає російський дослідник Є Сатановський, у випадку детронізації саудівської династії ісламісти можуть реалізувати план “нового халіфату”, об'єднавши країну з єгипетсько-суданським альянсом, а у результаті війни ісламістів з США Саудівська Аравія може бути розчленована на Хіджаз, Ель-Хасу, Асір і Неджд. Сатановский Е. “Новый Ближний Восток” // Международная жизнь. - 2005. - №5. - С. 136-137.
У рамках антитерористичної кампанії, широко висвітлюваної саудівськими ЗМІ, було ліквідовано останнього терориста із “Списку 36 розшукуваних” - Валіда aр-Раддаді, відомого програміста і активного діяча е-джихаду (квітень 2007 р.). Косач Г. Саудовская Аравия: список “36” исчерпан // Институт Ближнего Востока. - 2007. - 9 апреля. Саудівське міністерство у справах ісламу започаткувало двомовний сайт Аl-Sakinah (2006), спрямований на боротьбу з екстремізмом і призначений для світової умми, який містить дискусійні форуми щодо такфіру та аль-валаа валь-бараа, розділ фетв, е-бібліотеку. Особливість сайту полягає у тому, що він підтримується волонтерами. Saudi Arabia Ministry of Islamic Affairs Launches Arabic-English Website to Fight Extremism // Special MEMRI Dispatch. - 2006. - 13 October. - № 1320.
Центр інформації і досліджень МЗС КСА видає три арабомовні щоденні огляди світових і арабських ЗМІ стосовно КСА та англомовний огляд закордонних ЗМІ. Publications // Ministry of Foreign Affairs of Saudi Arabia // http://www.mofa.gov.sa/Detail.asp?InSectionID=4098&InNewsItemID=36507 Саудівська агенція преси SPA (1971), заснована як перша національна агенція новин, є фундатором ASBU, ISBO, GRTGCCS і спілки інформаційних агенцій Руху неприєднання, яким сприяє у ретрансляції. SPA видає інформаційні бюлетні арабською, англійською, французькою мовами. Представництва SPA знаходяться у Бейруті (первісний офіс), Каїрі, Сані, Лондоні, Вашингтоні (для Північної і Південної Америки), Тунісі (для Магрібу), Тегерані, кореспонденти знаходяться в Ісламабаді, Аммані, Нью-Йорку, Дамаску, Рабаті, Нуакшоті, Палестині, Берліні, Брюсселі, Парижі, Москві, Пекіні та Відні. SPA використовує супутникові лінії для обміну новин з інформаційними агенціями Кувейту, Катару, Тунісу і Марокко, укладено угоди про обмін інформацією з “Reuters”, AP, UPI, AFP і німецькою агенцією DPA. About Us // Saudi Press Agency // http://www.spa.gov.sa/english/GeneralInformation.php
Завдяки ефективному вкладенню величезних коштів в інформаційно-пропагандистську сферу, переважно на Заході, діяльності саудівсько-ліванських медіа-холдингів та активізації стосунків з позаарабським світом КСА залишатиметься домінантним гравцем арабської та ісламської медіа-політики. Слабким місцем публічної сфери залишається залучення значної кількості закордонних фахівців та визначальний вплив улемів на формування інформаційної політики держави. The situation in Iraq is very similar with regard to the fragmentation of broadcast media, as the destruction of the central state has left the country with a diminished capacity to produce good journalism, due mostly to the lack of safety.
Єгипет - єдина арабська країна, що претендує на безперервну національну ідентифікацію протягом усієї власної історії. В Єгипті зосереджена найбільша арабська спільнота (близько 70 млн.), єгиптяни становлять третину мешканців Близького Сходу, проте значення країни у мусульманському світі зумовлено не даним чинником, а Каїром, який відігравав роль Умм-ель-Дуньї - “Матері світу”. За розмірами, населенням та економічним значенням середньовічний Каїр був Нью-Йорком свого часу, а фундаментальне переміщення торгової активності від Багдаду до Каїру у ХІІ ст. спричинило європейський Ренесанс.
Країна залишалась лідером Близького Сходу до нафтового буму 1970-х рр. Під керівництвом Г. Насера Каїр став дипломатичним центром арабського світу, зокрема, завдяки Інституту дипломатичних досліджень (1966), який культивує арабську дипломатію. Даний факт зумовлений статусом Каїру як літньої арабської столиці, особливо для країн Перської затоки. Хэмфри А. Египет. The National Geographic Traveler. - М.: АСТ, 2004. - С. 12, 39, 69. Не маючи суперечностей з сусідніми державами і володіючи добрими стосунками з більшістю народів світу, Єгипет є прикладом для наслідування арабського світу. Хэмфри А. Египет. The National Geographic Traveler. - М.: АСТ, 2004. - С. 12.
Для країни визначальним є співробітництво у рамках арабського світу, ключові моменти зосереджені на арабсько-ізраїльському конфлікті, Іраку, Судані та реформах ЛАД. Ліга арабських держав виступає основним інструментом геополітичного впливу країни у регіоні, оскільки усі чільники організації були єгиптянами. Киссинджер Г. Дипломатия. - М.: Ладомир, 1997. - С. 471. На відміну від КСА, Єгипет акцентує увагу на ролі економічного співробітництва і створенні спільного арабського ринку та оборонної доктрини. Egypt & Arab League reform // Egypt State Information Service // http://www.sis.gov.eg/En/Politics/Foreign/EArab/ELReform/040306020000000001.htm
Країна бере активну участь у вирішенні ліванського питання, оскільки незалежний Ліван (1861) було створено за згоди Єгипту. Хорри К., Чиппиндейл П. Что такое ислам: история и действительность. - С.-П.: Амфора, 2008. - С. 165. У регіоні Затоки пріоритетними виступають стосунки з ОАЕ, які вважають Єгипет “серцем арабської нації”. Зусилля обидвох держав співпадають у питаннях підтримки арабських інтересів, заохочення політичної діяльності арабської нації у регіональному і міжнародному аспектах. Jamal al Majaida, Center for Information Affairs Publishes a Study on Relations Between UAE and Egypt // MidEast.RU. - 2008. - 2 September. Коріння еміратсько-єгипетської співпраці криється у династійних зв'язках, адже дружиною першого президента ОАЕ була шейха Фатіма бінт Мубарак, яка протягом 30 років відома активною харитативною діяльністю UAE Yearbook - 2008. - P. 52.. Враховуючи те, що ОАЕ виступають основним союзником КСА, можна прогнозувати, що саме стратегічне співробітництво трьох держав визначатиме арабську регіональну політику у майбутньому.
Єгипет здійснює потужний вплив на регіон за рахунок еміграції, причому основними реципієнтами освічених єгипетських емігрантів виступають країни Затоки (крім Бахрейну і Оману), Ємен та Лівія. Частка вчених і спеціалістів серед емігрантів варіює від 70% в Ємені до 40% у КСА. Скопич О. Миграционная ситуация в южном и восточном Средиземноморье на 2006-2007 гг. // Институт Ближнего Востока. - 2008. - 12 января. Формування ісламських антисистемних рухів у регіоні зумовлене еміграцією єгипетських “Братів-мусульман” до Судану і КСА під час антинасерівського заколоту (1954).
Єгиптяни, які відіграють ключову роль в ідеологічному та інтелектуальному житті арабського світу, при позірній гомогенності етнорелігійного складу різко відмінні від інших арабських народів, оскільки арабізація наклала відбиток лише на культуру, але не ментальність єгиптян. Мир ислама. - М.: АСТ- Астрель, 2004. - С. 62. З іншого боку, суфізм, засновником якого став єгиптянин аль-Місрі (796-861), Ибн Джубайр. Путешествие (1183-85). - М.: Наука, 1984. - С. 258. сприяв утвердженню єгипетського релігійного фанатизму. Населення Єгипту переважно сунітське, проте головна мечеть Каїру і сунітський університет Aль-Азхар названі за шиїтським лакабом Фатіми “аз-Захра”. Фильштинский И. История арабов и Халифата (750-1517). - М.: Муравей, 2001. - С. 202. На даному етапі, коли термін “ісламський” викликає асоціації з тероризмом, єгипетська сунітська влада активно просуває нейтральніше поняття “фатимідський Єгипет”. Хэмфри А. Египет. The National Geographic Traveler. - М.: АСТ, 2004. - С. 90, 305.
У зв'язку з пріоритетністю південного вектору геополітичні інтереси Єгипту переважно зосереджені в Африці. Єгипет бере активну участь у вирішенні кризи в суданському Дарфурі (2004). Arab Republic of Egypt // U.S. Department of State // http://www.state.gov/r/pa/ei/bgn/5309.htm Судансько-єгипетський альянс має давні корені, Сатановский Е. “Новый Ближний Восток”// Международная жизнь. - 2005. - №5. - С. 136. крім цього, Судан лежить на шляху хаджу із Західної Африки до Мекки, що зумовлює стратегічний вплив країни в Африці. Страны и народы. Том Африка. Общий обзор. Северная Африка. - М.: Мысль, 1982. - С. 172,189. Однак варто враховувати, що малікітський махдизм і джихад у Судані (1881) були спрямовані проти єгиптян-ханафітів. Хорри К., Чиппиндейл П. Что такое ислам: история и действительность. - С.-П.: Амфора, 2008. - С. 165.
Єгипет за допомогою ЛАД підтримав ідею “Великого Сомалі” і трансформацію Червоного моря в “Арабське озеро.” Блищенко В., Солнцева М. Региональные конфликты и международное право (вторая половина ХХ-начало ХХІ века). - М.: Издательский дом Городец, 2005. - С. 361, 364. Варто зауважити, що Північне Сомалі належало Єгипту до 1869 р., Большой словарь географических названий. - Свердловск: У-Фактория, 2003. - С. 599. сомалійці становили формоутворюючу націю університету Аль-Азхар, духовенство якого 21 вересня 1798 р. проголосило джихад проти Наполеона. Тойнби А. Цивилизация перед судом истории. - М.: Айрис-пресс, 2003. - С. 548. На даний час багато сомалійців присутні у лавах єгипетських ісламістських угруповань.
Під егідою Єгипту створено Союз країн басейну Нілу (1998). Egypt and Nile Basin Countries // Egypt State Information Service // http://www.sis.gov.eg/En/Politics/Foreign/EAfrica/ENileBasin/040310040000000001.htm Єгипет ратифікував угоду субрегіональної організації сахельсько-сахарських країн КОМЕССА (2006), одним з пріоритетів якої проголошено розвиток ІКТ. Egypt and Community of Sahel-Saharan States// Egypt State Information Service // http://www.sis.gov.eg/En/Politics/Foreign/EAfrica/sahel/040310050000000001.htm
Американсько-єгипетські відносини, започатковані Договором про торгівлю (1830), базуються на двох осях - партнерстві щодо близькосхідного врегулювання і стратегічному військовому співробітництві. Єгипет вважає США ключовою стороною, що гарантує мирний процес на Близькому Сході, а США визнають величезний вплив Єгипту на арабський світ і регіон. Egyptian-US relations // Egypt State Information Service // http://www.sis.gov.eg/En/Politics/Foreign/EgyptUS/040309000000000001.htm Зв'язки з європейськими країнами сфокусовані на двох домінантах: європейській економічній підтримці Єгипту і ролі європейських країн у близькосхідному врегулюванні Egyptian-European policies // Egypt State Information Service // http://www.sis.gov.eg/En/Politics/Foreign/EEurope/EEurope/040311010000000001.htm, а останнім часом - на Середземноморському Союзі. Країна виступає арабським модератором стосунків з мусульманськими державами Європи, зокрема, Косово.
За активного сприяння бразильського президента Лули да Сілва арабсько-американський саміт на найвищому рівні у Бразилії (2005) за участю 22 арабських і 12 латиноамериканських країн започаткував арабсько-латиноамериканську стратегічну вісь. Egypt and Arab-Latin dialogue // Egypt State Information Service // http://www.sis.gov.eg/En/Politics/Foreign/LatinAmerica/ALDialogue/040312010000000001.htm Єгипетсько-латиноамериканські зв'язки започатковані у 1945 р., коли єгипетська дипломатія підтримала латиноамериканські країни у Русі неприєднання, і каталізуються арабськими іммігрантами. Egypt and Arab-Latin dialogue // Egypt State Information Service // http://www.sis.gov.eg/En/Politics/Foreign/LatinAmerica/ELAmerica/040312020000000001.htm
Єгипет розглядає групу G-15 як промоутера єгипетсько-азійського економічного співробітництва. Інший напрям співпраці полягає у відкритті єгипетських ЗМІ в азійських країнах. Egypt policy on Asia // Egypt State Information Service // http://www.sis.gov.eg/En/Politics/Foreign/EAsia/EAsia/040314010000000001.htm Пріоритетом вважаються єгипетсько-малайзійські відносини, започатковані у рамках Британської імперії (1930), що набули особливого значення після виключення Єгипту з ОІК. В університеті Аль-Азхар навчаються 7 тис. малайзійських студентів, у Малайзії відкритий Центр малайзійських досліджень Каїрського університету (2003). Підписані Меморандум про взаєморозуміння між інститутами дипломатичних досліджень (2001) та Меморандум про взаєморозуміння у сфері ЗМІ (2002). Egyptian-Malaysian relations // Egypt State Information Service // http://www.sis.gov.eg/En/Politics/Foreign/EAsia/EMties/040314030000000001.htm
Китайсько-єгипетська публічна дипломатія декларує ефективність геополітичної осі “Південь-Південь”. Єгипетсько-китайський альянс базується на тому, що обидві країни вважають себе спадкоємцями великих цивілізацій, а тому займають привілейоване місце у сучасному світі. Пекін підтримує амбіції Єгипту на постійне представництво у РБ ООН, а також розглядається Єгиптом в якості партнера, спроможного підняти статус єгипетсько-американських відносин і надати допомогу при реалізації ядерної програми, призупиненої у 1986 р. Zambelis Ch. Public Diplomacy in Sino-Egyptian Relations // China Brief. - 2007. - 5 April. - Volume 7. - Issue 7. Єгипет і Сінгапур виступили ініціаторами діалогової структури “Азія-Близький Схід”. Листопадов Н. Страна, где произойдет следующая исламская революция? // Международная жизнь, 2005. - № 5. - С. 212.
Посол Єгипту у ФРН М. аль-Орабі зазначив, що публічна дипломатія становить важливу складову “мультитрекової дипломатії” і визначається як інформаційний обмін між урядом, громадянами даних держав і представниками інших країн. Al-Orabi M. Diplomacy: An Ever Developing Set of Concepts // Concepts of Diplomacy Seminar Series Berlin. - 2002. - 31 October. На його думку, основними інструментами публічної дипломатії виступають інформація, освіта і культура.
За свідченням посла ОАЕ у США Н. Фахмі, у передачі поточної інформації дипломатичні звіти значно програють глобальним агенціям новин, зокрема, CNN, оскільки приходять через дипломатичні канали з великим запізненням. Фахмі відмовився від дипломатичного кодування більшості інформації за допомогою конфіденційного трафіку, оскільки завдяки глобальним інформаційним потокам вона могла вважатися загальнодоступною, зберігши гриф секретності для аналітичних документів та особистого звіту дипломатичного персоналу.
Єгипетським державним органом, уповноваженим здійснювати публічну дипломатію, виступає Єгипетське інформаційне бюро, яке надає інформацію щодо єгипетської культури, історії, релігії, політики і економіки. Дана діяльність доповнюється Міністерством закордонних справ. Платформою єгипетської публічної дипломатії стали міжнародні освітні обміни, започатковані у 1960-х рр. для вихідців з африканських та арабських країн через систему навчальних грантів. З ініціативи президента Х. Мубарака задіяна ініціатива якісної освіти для майбутніх африканських лідерів. Третьою складовою виступають культурні презентації Культурно-освітнього центру єгипетських посольств.
Країна здійснює активне міжнародне співробітництво у сфері ІКТ, створивши спільні комісії з Євросоюзом, Фінляндією, Індією (2008), Францією, Азербайджаном, Індонезією, В'єтнамом, Узбекистаном, Казахстаном, Монголією, Гамбією, Бахрейном, Грецією (2007) MoUs and Protocols // Ministry of Communications and Information Technology of Egypt // http://www.mcit.gov.eg/International_Relations1.aspx?id=K3JOsteln/k=&x=aUtGjcydRv8= , Кувейтом, Лівією, Сирією, Китаєм, Пакистаном, Індією, Йорданією, Мавританією, Сирією, Мозамбіком, Південною Кореєю (2006) MoUs and Protocols // Ministry of Communications and Information Technology of Egypt // http://www.mcit.gov.eg/International_Relations1.aspx?id=K3JOsteln/k=&selitem=4AiXNAy4t2k= , Суданом, Ганою (2005), Нігерією (2004), Тунісом (2002) What's New // Ministry of Communications and Information Technology of Egypt // http://www.mcit.gov.eg/International_Relations1.aspx?id=BawiY/eTJhQ=&x=5yBwBg+oqQY. Трирічна угода, укладена Міністерством інформаційних технологій і телекомунікацій з Американським університетом у Каїрі (листопад 2006 р.), передбачає співробітництво у сфері фундаментальних ІКТ.
Одним з основних шляхів розвитку ІКТ в Єгипті, на відміну від решти арабських країн, розглядається співпраця з міжнародними організаціями. International Relations // Ministry of Communications and Information Technology of Egypt // http://www.mcit.gov.eg/International_Relations.aspx З часу створення “Хельсінкського процесу з глобалізації і демократії” (2002) Єгипет увійшов до групи “Друзі Хельсінкського процесу” і призначений координатором діяльності з ІКТ Хельсінкської конференції (вересень 2005 р.). International Initiatives // Ministry of Communications and Information Technology of Egypt // http://www.mcit.gov.eg/International_Relations1.aspx?id=vlZe9Gyx0hU=&x=BawiY/eTJhQ= Єгипетська інформаційна політика спрямована на пріоритетну присутність EUROMED в ІКТ-секторі країни. Єгипет позиціонується як одна з шести країн - не членів ЄС, що працює з європейським співтовариством у цій сфері, єгипетська делегація презентувала арабську стратегію співробітництва з EUROMED (2007). MCIT Missions Abroad // Ministry of Communications and Information Technology of Egypt // http://www.mcit.gov.eg/International_Relations1.aspx?id=zlkvQxSZgjY=&x=a2GSpnDbruI= Платформою у діалозі з міжнародним співтовариством ІКТ виступає Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). What's New // Ministry of Communications and Information Technology of Egypt // http://www.mcit.gov.eg/International_Relations1.aspx?id=BawiY/eTJhQ=&x=5yBwBg+oqQY
Єгипет ініціював впровадження арабського контенту Інтернету у рамках Комітету зв'язку та інформаційних технологій ЛАД (грудень 2006 р.), виступив засновником Арабської організації ІКТ і очолив комісію ЛАД з ІКТ (січень 2007 р.) Cooperation with Regional Organizations // Ministry of Communications and Information Technology of Egypt // http://www.mcit.gov.eg/International_Relations1.aspx?id=9yPCAOqba4I=&x=zlkvQxSZgjY=. Країна презентувала “Арабську стратегію у сфері ІКТ, створення інформаційного суспільства (2007-2012)” на саміті арабських міністрів зв'язку і інформації у Дамаску MCIT Missions Abroad // Ministry of Communications and Information Technology of Egypt // http://www.mcit.gov.eg/International_Relations1.aspx?id=zlkvQxSZgjY=&x=a2GSpnDbruI=.
Співробітництво з Африканським союзом базується на зобов'язанні Єгипту поширювати досвід і заохочувати використання ІКТ. Єгипет висунув ініціативу щодо створення у країні супутникового каналу Африканського союзу (2005). Egypt and African Union // Egypt State Information Service //
http://www.sis.gov.eg/En/Politics/Foreign/EAfrica/EgyptAU/040310020000000001.htm Перша конференція міністрів африканських країн з ІКТ (квітень 2006 р.) в Єгипті зібрала представників з 36 країн, з березня 2007 р. здійснюється підготовка ІКТ-персоналу з 14 африканських країн Cooperation with Regional Organizations // Ministry of Communications and Information Technology of Egypt // http://www.mcit.gov.eg/International_Relations1.aspx?id=9yPCAOqba4I=&x=zlkvQxSZgjY=.
Єгипет - найстаріший центр арабської видавничої діяльності. Перша газета на арабомовному Близькому Сході “Courier de l'Egypte” заснована у 1798 р. адміністрацією Наполеона, перше арабомовне видання “Хавадіт аль-Яумія” - наприкінці XVIII століття Amin H. Freedom as Value in Arab Media: Perceptions and Attitudes among Journalists // Media Ethics in the Dialogue of Cultures. Journalistic Self-Regulation in Europe, the Arab World, and Muslim Asia. - Hamburg: Deutsches Orient-Institut 2003. - P. 104-105.. Дієвість єгипетської пропаганди уособлювала панарабська радіостанція “Voice of Arabs” (1955), яка транслювалась на весь арабський світ. Єгипет володіє розвинутою мережею транснаціональних ЗМІ у складі 48 радіостанцій, що мовлять 35 мовами світу, і 11 супутникових каналів. СІА. Центральное разведывательное управление. Информационно-аналитические справочники для Правительства США. Том Страны мира. - Екатеринбург: У-Фактория, 2001. - C. 179, 182. Поштовхом до запуску єгипетського супутникового каналу стала операція “Буря у пустелі” (1990). Канал, пізніше відомий як ESC1, був створений з метою медіа-забезпечення єгипетської армії та нівелювання впливу іракських медіа. Його створенню передувала угода з конторольованою КСА Арабською організацією сателітарних комунікацій (Arabsat) про лізинг передавачів Arabsat Amin H. The development of Spacenet and its impact //Media in the Midst of War: The Gulf War from Cairo to the Global Village. - Cairo, 1992. - P. 17.. У підсумку Єгипет став першою арабською державою, яка використала Arabsat для трансляції власного телевізійного каналу Amin H., Boyd D. The development of direct broadcast television to and within the Middle East // Journal of South Asian and Middle East Studies. - Winter 1994. - № VlII/2. - Р. 42.. Єгипет вперше в арабському світі використав національний супутник “Nilesat 101” (1998) та канали “Egyptian Space Channel”, “NileTV” і “Nile Thematic Channel” з метою пропаганди двох найпотужніших культурних продуктів регіону: домінантної єгипетської культури та найвідомішого арабського єгипетського діалекту. ESC заімпонував урядам Кувейту та Бахрейну, що поширили сигнал на територію власних країн за допомогою національних телевізійних мереж State Information Service // Arab Republic of Egypt Yearbook 1994. - Cairo, 1995. - P. 238., запропонував альтернативу для саудівців, не задоволених саудівським мовленням, а також склав конкуренцію французьким сателітарним каналам в Алжирі та Марокко. Через вісім років після створення глядацька аудиторія досягла 200 млн. осіб.
Супутникова мережа NileSat охоплює арабський регіон, Туреччину, Іран, Магріб, Грецію, Італію, Центральну Африку, а також виступає платформою десяти телеканалів, які належать Єгипту, Лівії, Іраку, Оману, Палестині. Cairo International Children Book Fair // Egypt State Information Service //
http://www.sis.gov.eg/En/Arts&Culture/CairoInternational/Introduction/073801000000000001.htm Єгипетський канал ESCІ охоплює арабські, більшість африканських і азійських країн, а також Францію, канал ESCII (2002) - східне узбережжя США. Перший єгипетський міжнародний канал “NileTV International” (1994) мовить англійською, французькою мовами та івритом (2002), охоплює арабські країни, США і Європу. Новий телеканал “Blue Nile” створений спільно з ART та суданським телебаченням для охоплення суданської діаспори на Близькому Сході. Sullivan S. ART Wins STAR Select; Showtime Launches SmartTV // TBS. - Fall/Winter 2001. - № 7. Проте у 2006 р. Єгипет, який надає велику увагу розвитку національних медіа, розглядаючи їх як геостратегічний інструмент, зіштовхнувся із зменшенням їх впливу як локально, так і у загальноарабському контексті. Національна інформаційна агенція складається з 32 закордонних бюро, у т. ч. дев'ять філій в Європі, чотири - у Північній Америці, три - в Африці, одинадцять - в арабському регіоні. Year Book 2007 // Egypt State Information Service //
http://www.sis.gov.eg/En/Pub/yearbook/book2007/110105000000000021.htm Єгипет здійснює активну експансію у закордонному телекомунікаційному просторі. Найбільший мобільний оператор Близького Сходу Orascom здійснює діяльність на Близькому Сході, у Магрібі, Азії і віднедавнa в Європі. Telecom Reform Milestones // Ministry of Communications and Information Technology of Egypt // http://www.mcit.gov.eg/tele_Mileston.aspx Зокрема, компанія стала другою фіксованою мережею в Алжирі, відкрила філію у Йорданії, Пакистані і Бангладеш, Telecoms and IT daily news // AME Info. - 2008. - 10 December // http://www.ameinfo.com/news/Telecoms_and_IT/ запровадила єгипетську модель “безплатного Інтернету” у Палестині. При цьому Orascom проникає у “гарячі точки”, свідченням чого стала перша мережа мобільного зв'язку в Іраку (2004), південному Курдистані, Telecoms and IT daily news // AME Info. - 2007. - 4 September // http://www.ameinfo.com/news/Telecoms_and_IT/ Північній Кореї. Telecoms and IT daily news // AME Info. - 2008. - 31 January // http://www.ameinfo.com/news/Telecoms_and_IT/ Єгипет перетворився на найбільший Інтернет-ринок і третій за величиною ринок мобільного зв'язку в Африці, що дає підставу для позиціонування в якості глобального і регіонального центру. Однак у країні тільки створюється перша транзитна телекомунікаційна вільна зона. Conte D. The influence of satellite television on freedom of the press and global flows of information // The ninth annual conference on “Al-Jazeera and the new Arab media”. - 2007. - 4-5 May. - P. 9. На сучасному етапі Єгипет втратив домінуючу роль у здійсненні публічної дипломатії на Близькому Сході, хоча й залишився ключовим гравцем. Не володіючи достатніми ресурсами для реалізації нової медіа-політики на кшталт КСА чи ОАЕ, країна зосередилась на активній промоції у міжнародних інституціях, часто виступаючи у ролі “посла арабського світу”, що чітко артикулюється у взаєминах із ЄС та Африканським Союзом. Роль Єгипту в арабському інформаційному просторі зумовлюється контролем над панарабською сателітарною платформою NileSat та впливовою єгипетською пресою.
5.5 Держави-реформатори
Кувейт, як і більшість країн східного узбережжя Перської затоки, належав до Бахрейнської держави карматів (899-1077). Исаев В., Филоник А., Шагаль В. Кувейт и кувейтцы в современном мире. - М.: Восточная литература, 2003. - C. 206. На межі XVII-XVIII ст. аравійські роди ас-Сабах і аль-Халіфа прийшли до Кувейту і Басри, започаткувавши дві правлячі династії - кувейтську (1756) і бахрейнську. У ХХ ст. британці приєднали викуплений у Туреччини Кувейт до Британської Індії, перетворивши на аванпост впливу на Ірак та Іран. Від часу проголошення незалежності Іраку (1922) кожний іракський уряд пред'являв територіальні претензії до Кувейту, який керувався з Басри протягом двох тисяч років. Али Т. Столкновение цивилизаций: крестовые походы, джихад и современность. - М: АСТ, Астрель, 2006. - C. 202. Кувейт володіє значним культурним потенціалом, однак часті політичні кризи, на думку оглядача “Asharq Al Awsat” Х. Шабакші, призводять до того, що “Кувейт замість того, щоб стати Францією Затоки, перетворюється в Італію Затоки”. Мелкумян Е. Очередной политический кризис в Кувейте // Институт Ближнего Востока. - 2008. - 23 марта.
Згідно з визначенням еміра Кувейту Сабаха аль-Ахмеда аль-Джабера ас-Сабаха, “Кувейт живе ісламом як релігією, арабізмом як оселею, співробітництвом як шляхом”. У 1980-х рр. кувейтська влада, побоюючись “експорту” революції з Ірану, оголосила програму ісламізації країни, Хорри К., Чиппиндейл П. Что такое ислам: история и действительность. - С.-П.: Амфора, 2008. - C. 242. осередком формування якої виступив найбільший у Затоці Кувейтський університет (1966). Большой словарь географических названий. - Свердловск: У-Фактория, 2003. - C. 344.
Активна нафтова політика Кувейту сприяла тому, що ще до отримання політичної незалежності (1961) країна набула членства у дев'яти міжнародних організаціях і відкрила власні представництва у низці арабських країн. История Востока. - Т. 6. Восток в новейший период (1945-2000 гг.). - М: Восточная литература, 2008. - С. 289. На сучасному етапі Кувейт проводить зважену, проте незалежну зовнішню політику, базовану на балансі сил між Саудівською Аравією та мусульманськими лідерами Південно-Східної Азії.
Кувейтська зовнішня політика здійснюється на кількох рівнях - у рамках РСАДПЗ, ЛАД і на міжнародному рівні у рамках ООН. Кувейт, як і інші країни РСАДПЗ, здійснює консультації і координацію дій з Єгиптом, відповідно до Дамаської декларації ЛАД працює щодо зміцнення арабської національної безпеки. Як активний член ЛАД (1961), Кувейт виступає основним кредитором Ліги. Кувейтський фонд арабського економічного розвитку (1961) створений для надання допомоги арабським державам і країнам, що розвиваються, одним з пріоритетів фонду проголошено розвиток комунікаційних технологій. Foreign Policy // Ministry of Information of Kuwait // http://www.kuwait-info.com/sidepages/inter_over.asp
Зацікавлення Кувейту у розвитку відносин з Іраном зумовлене прагненням зрівноважити вплив Іраку. Кувейт активно діє у мусульманських країнах Європи, зокрема, в Албанії. На відміну від інших арабських країн, країна активно підтримує ООН, що зумовлено роллю цієї організації під час окупації Кувейту, зокрема, участю миротворчого контингенту з представників вісімнадцяти країн світу.
Кувейт помітно випереджує сусідів, особливо Бахрейн, за ступенем розвитку преси, що зумовлено належністю до Османської імперії (єгипетсько-левантійська школа). З цієї ж причини у Кувейті прийнята одна з перших в арабському світі Конституцій, стаття 34 якої гарантує свободу слова. Кувейтська періодика (1926) відіграє вирішальну роль у формуванні громадської думки на міжарабському рівні, оскільки поширюється у всіх арабських країнах. Редактор провідної газети “Аl-Watan” Мухамед Абдель Кадер аль-Джасем є головним редактором арабських версій “Newsweek”, “Foreign Policy” і автором політичних бестселерів “Кувейт: трикутник демократії” та “Бахрейн: історія політичної боротьби”. Arab Media in the Information Age. - The Emirates Center for Strategic Studies and Research: Abu Dhabi, 2006. - P. 597.
Прикметно, що образ всесильного С. Хусейна під час іраксько-іранської війни сформувала поетеса Суад ас-Сабах із правлячої династії країни, яка очолила пропагандистську кампанію у пресі Кувейту і Бахрейну. Али Т. Столкновение цивилизаций: крестовые походы, джихад и современность. - М: АСТ, Астрель, 2006. - C. 198.
Кувейтське видавництво коміксів “Teshkeel Media Group” є основним постачальником арабської масової літератури у Малайзії та Індонезії. Media and advertising daily news // AME Info. - 2007. - 5 August // http://www.ameinfo.com/news/Media_and_Advertising/ “Teshkeel Media Group” також співпрацює з онлайн-видавництвом Qmags, яке поширює продукцію через онлайн-книгарню.
Кувейтське радіо здійснює мовлення арабською, англійською мовами, фарсі та урду. Англомовна програма, розрахована на слухачів європейських, азійських і африканських країн, не тільки поширює інформацію про Кувейт та інші арабські країни, але й інформує про арабську точку зору щодо світових проблем. Окрема програма орієнтована на європейську діаспору та є політично заангажованою. Інформація мовою фарсі пропагує арабський світ серед іранців.
Для країни пріоритетним регіоном виступає Індостан. Програми мовою урду спрямовано як на пакистанську діаспору, так і мешканців Індостану. У Кувейті транслюється “Radio of India” та “Radio of Pakistan”. Кувейтський інформаційний офіс в Індії вважається найбільшим англомовним ресурсом, присвяченим Кувейту.
Телеканал KTV1 здійснює арабомовне новинне мовлення. Друга програма кувейтського телебачення призначена для трансляції матеріалів на закордонну тематику, причому передачі іноземного виробництва складають 75%. Кувейтське телебачення використовує три супутники - над Атлантичним та Індійським океанами і один над арабськими державами. Исаев В., Филоник А., Шагаль В. Кувейт и кувейтцы в современном мире. - М.: Восточная литература, 2003. - C. 313, 321, 323.
Подобные документы
Загальна характеристики Великої двадцятки, причини та передумови її створення. Діяльність та роль Великої двадцятки в сучасних міжнародних відносинах. Роль даної організації в подоланні проблем економічної кризи, її місце в архітектурі світової політики.
контрольная работа [27,1 K], добавлен 15.12.2012Перенесення локальних конфліктів з регіону Близького Сходу до Середнього Сходу на початку 80-х років. Основні передумови до Ірано-іракської війни 1980-1988 років. Перші спроби врегулювання конфлікту. Виникнення загрози війни для суспільних держав.
контрольная работа [22,0 K], добавлен 08.09.2011Рівень економічного розвитку України, її місце в світовій економіці та міжнародних економічних відносинах. Участь країни в процесах міжнародної міграції капіталу та торгівлі. Удосконалення системи міжнародних економічних відносин та співробітництва.
курсовая работа [206,2 K], добавлен 10.12.2009Концептуальні засади зовнішньополітичної стратегії України у регіоні Близького Сходу. Роль України як інвестиційно привабливого об'єкта за аналізом компанії "Heritage Foundation". Значення ісламських банків в механізмах економічного співробітництва.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 12.02.2012Характерні риси науково-технічної революції. Форми реалізації науково-технічних зв’язків на світовому ринку. Іноземне інвестування в системі міжнародних економічних відносин (МЕВ). Види та характерні особливості сучасних МЕВ та їх розвиток в Україні.
контрольная работа [32,7 K], добавлен 13.11.2010Поява інституту держави як якісний рубіж становлення явища міжнародних відносин. Фактори, які спричинили формування першої системи у міжнародних відносинах. Головні результати розвитку капіталізму. Принцип національного (державного) суверенітету.
доклад [14,6 K], добавлен 21.10.2011Міжнародний кредит, його особливості. Форми та види міжнародного кредиту. Роль міжнародного кредиту в міжнародних економічних відносинах. Вплив міжнародних кредитів на інвестиційну привабливість країни. Тенденції розвитку міжнародного кредитування.
курсовая работа [119,4 K], добавлен 25.10.2014Культурна та політична позиція Ірану в умовах глобалізації. Культурно-релігійне розмаїття історії Ірану. Обмеження консервативної політико-правової системи, соціально-економічне становище країни. Головні події в сучасних міжнародних відносинах Ірану.
курсовая работа [477,0 K], добавлен 11.12.2011Формування поняття й принципів миротворчої діяльності та умови проведення миротворчих операцій ООН. Операції з підтримання миру та операції примусу до миру. Фінансування та етапи проведення операцій з підтримання миру. Нововведення та перспективи.
реферат [51,4 K], добавлен 15.05.2008Основні витоки дестабілізуючих факторів політичної системи країн Близького Сходу. Аналіз головних етапів та тенденцій розвитку революційних заворушень. Країни-учасниці ліги арабських держав: Алжир, Єгипет, Ірак, Лівія, Саудівська Аравія, Сирія, Сомалі.
курсовая работа [55,0 K], добавлен 22.06.2015