Країни Близького Сходу в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

“Карикатурний конфлікт” виник після публікації карикатур Пророка, опублікованих данійською газетою “Illands Posten” (2005) і підсилився передруком у ЗМІ 50 країн світу. Arson and Death Threats as Muhammad Caricature Controversy Escalates // Spiegel. - 2006. - 4 February. Прем'єр-міністр Данії А. Ф. Расмуссен зазначив, що конфлікт спричинив найбільшу для країни міжнародну кризу з часів ІІ світової війни. 70,000 gather for violent Pakistan cartoons protest // Times. - 2006. - 15 February. Група імамів на чолі А. Аккарі, незадоволена реакцією уряду Данії, підготувала 43-сторінковий документ на основі публікацій у пресі, The imam and the unbelievers of Denmark // Ekstra Bladet. - 2006. - 15 January. з яким здійснила близькосхідне турне для отримання підтримки. Alienated Danish Muslims Sought Help from Arabs // Spiegel. - 2006. - 2 January. Місія Аккарі та імама Абу Лабана знайшла підтримку у представників ЛАД, головного муфтія Єгипту та інших високопосадовців мусульманського світу, у грудні 2005 р. розповсюджене на саміті ОІК досьє стало підставою комюніке з вимогою до ООН запровадити міжнародні санкції проти Данії. Muslims seek UN resolution over Danish prophet cartoons // IslamOnline. - 2006. - 29 January.

Після завершення активної фази “карикатурного скандалу”, данійська медіа-корпорація DR започаткувала портал про іслам і данійських мусульман (2006), який став першим державним е-ЗМІ про іслам в Європі. У 2005 р. корпорація підготувала радіопрограму “Грані ісламу” з 25 тематичних випусків, присвячених ісламським традиціям, культурі та історії. Современная мысль. - март 2006. - №3. З ініціативи корпорації було навіть проведено конкурс “Міс хіджаб-2008”, у якому перемогла данійська іранка Х. Фалах. Проживающая в Дании мусульманка из Ирана стала победительницей конкурса “Мисс хиджаб - 2008” // ИТАР-ТАСС. - 2008. - 18 июня.

It all started with this demand circulating through Arab Internet forums.Досить цікаву позицію під час “карикатурного скандалу” зайняв портал IslamNet. Despite all criticism of the Mohammad caricatures, they are currently being used on websites like Islam Online to underline the fact that the Muslim side needs to do some rethinking.Паралельно Критикуючи карикатури, сайт одночасно підкреслив, що "If people don't feel at home in Europe and don't want to do anything to change the situation here, then the case is clear: Go back where you came from, or wherever you feel at home. For those of us who want to remain in Europe, there's only one thing to do: We have to change. We have to integrate and, even more important, to show the Europeans that Islam is every bit as European as Christianity. We have to demonstrate to them that Muslims are just as European as the original Europeans."”якщо люди не відчули себе в Європі як вдома і не хочуть нічого робити для зміни ситуації тут, то справа ясна - назад, звідки ви прибули, або туди, де ви почуваєтесь як вдома. Для тих з нас, які хочуть залишитись в Європі, є тільки один вихід - ми повинні змінитись”. Nordbruch G. Differentiated Perception // Qantara.de. - 2006. - 2 February.

Свою частку в ескалацію напруги внесли панарабські мережі “Al-Jazeera” та “Al- Arabiya”, які висвітлювали виступи протесту проти данійських карикатур. До панрегіональних медіа долучилися і локальні видання на кшталт єгипетського “Al-Gumhuriya”. Окрім зростання міжнародно-політичного престижу, панарабські медіа отримали комерційні вигоди та збільшення частки аудиторії. “Al-Jazeera” обрала ісламоцентристський підхід у даній справі, тоді як “Al-Arabiya” надала ефірний час для виступу данійського прем'єр-міністра. На наступний день після вибачення А. Ф. Расмуссена на каналі “Al-Arabiya” радикальніша “Al-Jazeera” стверджувала, що вибачення не було. Телеканал ВВС підготував круглий стіл у Катарі за участю обох телеканалів, результатом якого стало визнання необ'єктивності “Al-Jazeera”. Behind the Headlines: How the Arab Media Covered the Danish Cartoon Controversy // Asharq Al-Awsat. - 2006. - 8 February.

Західні медіа охрестили масові виступи на Близькому Сході у лютому 2006 р. “карикатурною інтифадою”. May C. The Cartoon Intifada // Townhall. - 2006. - 9 February. У КСА заклики до бойкоту данійських товарів розташовувались на сайтах, розсилались з допомогою е-пошти і мобільних телефонів. Давыдов П. В знак протеста саудовец взломал тысячу датских сайтов // РИА Новости. - 2008. - 26 февраля. Ключова роль у розпалюванні пристрастей належала салафітському форуму alsaha.com (ОАЕ), популярність якого (100 тис. відвідувачів на день) зумовлена демонстрацією кліпів “Аль-Каїди”.

Мусульманські хакери у рамках е-джихаду атакували понад 1 тис. ізраїльських і європейських сайтів, зокрема, 578 данійських. Згідно з даними данійської газети Politiken Politiken. - 2007. - 25 July. , значна кількість е-версій газет зазнала веб-атак, зокрема, сайт Jyllands-Posten www.jp.dk, berlingske.dk, bt.dk, aok.dk. Робота медіа-конгломерату JP/Politikens Hus, який публікує Jyllands-Posten, була паралізована після відправки на його адресу 75 тис. листів спаму з близькосхідних країн. Данійська блогосфера “правого” спрямування також атакувалась близькосхідними хакерами. Злам найбільшого блогу Uriasposten Uriasposten // http://www.uriasposten.net завершилася зміною його інтерфейсу та встановленням саудівського прапора на головній сторінці. Блог Filtrat Filtrat // http://www.filtrat.dk/ зазнав нападу, проте без зміни його інтерфейсу на арабський.

На знак протесту проти повторної публікації карикатур у 2008 р. саудівський хакер зламав понад тисячу данійських сайтів, попереджаючи про “жорстку реакцію” на образу ісламу.

Нове інформаційне протистояння спричинив відеофільм “Фітна” (березень 2008 р.), у якому голандський парламентар Г. Вілдерс назвав іслам “фашистською релігією”, Пророка - “варваром” і наголосив, що “у Корані наявні тексти, що закликають людей здійснювати найстрашніші діяння”. Голандські телеканали та е-ЗМІ відмовили Вілдерсу у демонстрації, тому фільм був розміщений на британському сайті любительських відеороликів www.liveleak.com. Незважаючи на його доступність лише протягом доби, копії незабаром розмістили на відеопорталі YouTube та інших відеосервісах. Антиисламский фильм вернулся на сайт LiveLeak // lenta.ru. - 2008. - 31 марта. Із засудженням “Фітна” виступила ОІК, наголошуючи, що “фільм образив почуття 1,3 млрд. мусульман у світі”. Позицію мусульманських країн підтримав Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун. У заяві для ЗМІ міністр закордонних справ ОАЕ шейх Абдалла бен Саїд аль-Нахайян, засудивши стрічку, одночасно закликав мусульман до стриманої реакції. Генсек ООН засудив фільм “Фітна”, що викликав обурення ісламського світу // ИТАР-ТАСС. - 2008. - 28 березня.

Ісламською відповіддю стало розміщення в Інтернеті відеопародії “Шизм” саудівського блогера Раїда ель-Саїда. Шестихвилинний ролик зроблений протягом доби за принципом “Фітна” - висмикнуті з контексту біблійні цитати накладені на криваві документальні кадри з Іраку. Цією роботою 33-річний блогер хотів довести, що не можна засуджувати іслам на підставі маніпуляцій, а священні книги апріорі не закликають до насильства Саудовский блоггер выложил в интернете свой ответ фильму “Фитна” // РИА Новости. - 2008. - 11 апреля. .

Незважаючи на ескалацію міжрелігійної напруженості, Ватикан стає ефективним геополітичним гравцем у близькосхідному регіоні, особливо у контексті політики щодо мусульманських країн, запровадженої Папою Бенедиктом ХVI. Ватикан встановив дипломатичні відносини з усіма близькосхідними державами, за винятком Оману, налагоджені особливі стосунки з ООП. Святой Отец принял премьер-министра Ирака // Annuario Pontificio// http://vaticanstate.ru/tag/diplomatiya/ Однак саме Папа спричинив якісно новий виток інформаційного протистояння, процитувавши під час виступу у Регенсбурзі (2006) вислів візантійського імператора Мануїла ІІ Палеолога: “Покажіть мені, що нового приніс Мухамед, і ви побачите тільки злі і нелюдські речі, такі, як його вказівки мечем поширювати віру, яку він проповідував”.

На радикальних форумах з'явилися відповіді ісламістських ідеологів. Зокрема, Абу Басір ат-Тартусі заявив, що “це зайвий раз доводить злобу, яку відчувають до ісламу, історії ісламу, цілей нашої релігії; це демонструє повне невігластво з боку іудеїв та християн, незнання ними історії власної релігії у минулому і сучасності, які пересичені кривавими побоїщами”. Він зазначив, що “ватиканський папа благословив подальші війни хрестоносців проти мусульманських країн. Це альянс між Ватиканом і лідерами США та Великобританії”. Кувейтський улем Хамед аль-Алі закликав мусульман до “вирішального походу на Ватикан”, однак зосередився на релігійному аспекті заяви, навівши чисельні “викривлення” у християнській та іудейській релігії Нечитайло Д. Заявление некоторых идеологов радикального исламизма на высказывание Папы Римского // Институт Ближнего Востока. - 2006. - 25 сентября..

Проте наслідок інформаційного конфлікту несподівано виявився позитивним, оскільки спричинив екуменічний діалог як з улемами, так і владою Катару, Бахрейну, КСА, що зумовлено багатовіковим досвідом діяльності Ватикану у регіоні. Значення Близького Сходу для Європи зійшло нанівець з поширенням протестантизму, який не визнавав паломництва у Святу землю. Європейський вплив у близькосхідному регіоні до нових часів здійснювався лише з допомогою католицького ордену кармелітів, які з'явились як посли папи Климентія VIII до перського шаха Аббаса І після оголошення свободи проповіді християнства (1599), спричиненої ідеєю антитурецької ліги. Володіючи мовами і місцевими звичаями, кармеліти у 1615 р. відкрили філію у Гоа (Індія), 1623 р. - у Басрі, 1731 р. - у Багдаді, 1754 р. - на о. Харк у Перській затоці. Остання кармелітська місія закрита у 1939 р. в Іраку. Місіонерська діяльність серед мусульман була безрезультатною, проте кармеліти успішно виконували обов'язки папських послів і дипломатичні доручення шаха. Таддеус був скерований шахом до Московії і Польщі (1611), Редемпт - до іспанського короля Філіпа ІІІ, Марія Мнішек після розгрому в Москві відправила кармеліта Фаддея до Аббаса, щоб заручитись підтримкою проти російських військ. При останньому великому шаху Надир-шаху (1736-47) Філіп і Урбан переклали Біблію на фарсі (1740).

Кармеліти сприяли представникам європейських країн, надаючи аналітичну інформацію, перекладацькі і медичні послуги, виконували роль посередників у стосунках з місцевою владою. Посол Франції в Османській імперії поклав обов'язки консула на главу кармелітської місії у Басрі (1679), Климента призначили віце-консулом протестантської голандської Ост-Індської компанії у Басрі (1759), кармеліти отримали частку в англійській Ост-Індській компанії (1695). Семенова Л. Орден кармелитов как орудие проникновения европейцев в Иран (по материалам “Хроники кармелитов”). В кн. Ближний и Средний Восток. Сборник статей. - М.: Издательство восточной литературы, 1962. - С. 95, 97, 105-107.

Сучасна діяльність католицької церкви у близькосхідному регіоні - відкриття храмів, проведення форумів, подолання конфліктних ситуацій, є найефективнішою серед усіх інституцій Заходу.

Інформаційне протиборство з залученням християнської церкви породило дискусію щодо міжцивілізаційних відносин у самій церкві. Єпископ Рочестерський Майкл Назір-Алі, єдиний англіканський єпископ з ісламськими коренями, звинуватив мусульман у наявності подвійних стандартів - коли мусульмани жертви, втручання завжди законне, а якщо мусульмани гнобителі - завжди незаконне. Єпископ висловився проти носіння хіджабу. Англиканский епископ с исламскими корнями призвал мусульман отказаться от двойных стандартов // Интерфакс-религия. - 2006. - 7 ноября. Одночасно архиєпископ Кентерберійський Р. Уільямс виступив на підтримку права мусульманок на хіджаб, а християн - на хрести. Тим самим глава Англіканської церкви, якому підпорядковані 77 млн. вірних у світі, виступив проти позиції уряду Великобританії з даного питання. Глава Англиканской церкви архиепископ Кентерберийский выступил в поддержку ношения мусульманками чадры // ИТАР-ТАСС. - 2006. - 30 октября.

Великобританія активізувалась у регіоні після Семилітньої війни. У 1770-х рр. Ост-Індська компанія, виявившись на грані банкрутства, пролобіювала прийняття законів “Про краще управління Ост-Індською компанією” як підстави нової колоніальної політики Англії. У результаті її реалізації Османська імперія була витіснена з Перської затоки (1776). Бодянский В. Восточная Аравия. - М.: Наука, 1986. - С. 10-15. У сфері британських інтересів, крім Єгипту і Леванту, опинились Катар, Оман і Кувейт, як опора у боротьбі проти арабського націоналізму. О'Коннор Х. Империя нефти. - М.: Издательство иностранной литературы, 1958. - С. 420, 474.

Після відходу з регіону (1971) Великобританія здійснювала зважену зовнішню політику. Країна зосередилась на культурологічному напрямі на кшталт Оксфордського фонду ісламських досліджень (1996), заснованого за підтримки принца Чарльза. За його особистого сприяння функціонує Центр традиційних ісламських мистецтв, виділено 10 млн. фунтів стерлінгів для будівництва Мусульманського центру у Лондоні. У 2001 р. принц вперше в історії країни дав прийом для мусульман у королівському палаці з нагоди Рамадану. Харун Я. Европа обращается к Исламу. Принц Чарльз // Современная аналитика, Пресс клуб. - 2004. - 11 декабря.

Поміркований підхід підтримує екс-прем'єр-міністр М. Тетчер, застерігаючи від активного впровадження західних цінностей у регіоні: “у невеликих більш традиційних державах Перської затоки давні системи влади працюють дуже добре… Заходу не варто вчити мусульманські країни, як підтримувати баланс між дотриманням безпеки і правами людини - правителі і місцева політична еліта знають це краще, ніж ми”. Тэтчер М. Искусство управления государством. Стратегии для меняющегося мира. - М.: Альпина Паблишер, 2003. - С. 253-255.

Інтенсивна політично-інформаційна присутність Великобританії у регіоні сформувалась від початку іракської кампанії (2003), для протидії негативному висвітленню якої розпочата контрпропагандистська кампанія, зокрема, інтерв'ю прем'єр-міністра Т. Блера кільком арабським виданням. У МЗС Великобританії був створений спеціальний “штаб з ісламських ЗМІ”, відповідальний за взаємодію з арабськими мас-медіа. Аналіз заходів інформаційного забезпечення військової операції проти Іраку свідчить, що, незважаючи на високий потенціал і досвід ведення інформаційної війни, ефективність виявилася нижчою від запланованої. Однак у результаті активного інформаційно-психологічного забезпечення уряд Великобританії отримав стабільну підтримку війни в Іраку громадськістю країни. Толстобров А. Информационная война США и Великобритании в ходе военной операции против Ирака // Институт Ближнего Востока. - 2004. - 15 ноября.

Великобританія вступила у суперництво за іракський медіа-простір доволі пізно, створивши на півдні Іраку телеканал “Al Mirbad TV” (2005), базований на ВВС. За словами засновників, мета проекту полягала у створенні регіонального каналу, незалежного від багдадоцентричних медіа Pallister D. Media mogul accused of running Saudi-funded propaganda campaign // The Guardian. - 2005. - 26 January. .

Враховуючи сучасні геополітичні реалії, країна протягом 2007-2008 рр. продемонструвала потужну, але коректну інформаційну експансію, координаційний центр якої розташувався в ОАЕ. Враховуючи арабський пієтет до преси, Великобританія, на відміну від “супутникової політики” США, започаткувала близькосхідні версії впливових видань “The Times” і “The Sunday Times” (травень 2007 р.), що спричинило значний вплив на регіональний ринок ЗМІ. Ліцензії на дані видання у регіоні придбано просаудівським холдингом SAB Media, хоча газети друкуються у Дубаї.

Прикметно, що перший близькосхідний випуск “The Times” був присвячений Всесвітньому економічному форуму у Йорданії. Нове видання володіє кореспондентською мережею у ключових арабських містах - Аммані, Бейруті, Єрусалимі, Багдаді. The Times and Sunday Times launch in the Middle East // Asharq Al Awsat. - 2007. - 16 May. Не менш впливова “Financial Times” у квітні 2008 р. розпочала випуск близькосхідної версії в Абу-Дабі (2008) як симетричної відповіді на англомовну еміратську газету “National”, очолену екс-редактором “Daily Telegraph” М. Ньюландом. Financial Times запускает ближневосточную версию // K2Kapital. - 2008. - 27 апреля. На сайті www.independent.co.uk. британського видання “The Independent” з 2009 р. розміщуються новинні відеорепортажі “Al-Jazeera International”. Media and advertising daily news // AME Info. - 2009. -15 January // http://www.ameinfo.com/news/Media_and_Advertising/

У цьому фарватері здійснює діяльність британська телекомунікаційна компанія Vodafone. Vodafone володіє найбільшою у регіоні філією в Єгипті, яка обслуговує близько 18 млн. абонентів, Telecoms and IT daily news // AME Info. - 2009. - 4 February // http://www.ameinfo.com/news/Telecoms_and_IT/ отримала другу телекомунікаційну ліцензію у Катарі Telecoms and IT daily news // AME Info. - 2009. - 1 March // http://www.ameinfo.com/news/Telecoms_and_IT/ та уклала партнерську угоду з еміратським оператором Du. Telecoms and IT daily news // AME Info. - 2009. - 28 January // http://www.ameinfo.com/news/Telecoms_and_IT/

Британська інформаційна експансія відчасти пояснюється втратою Лондоном статусу столиці панарабських ЗМІ. Лондонський етап, започаткований громадянською війною у Лівані (1975), спричинив появу офшорних ЗМІ - саудівської “Asharq Al Awsat”, лівійської “Al-Arab”, палестинської “Al-Quds Al-Аrabi”, ліванської “Al Hayat”, а також кувейтської “Аl-Qabas” після іракської окупації (1991) і просаудівського іракського видання “Аz-Zaman” після окупації Іраку (2003). У Лондоні були задіяні перша арабська е-газета “Elaph”, телеканал MBC, арабомовне ВВС і “Al-Jazeera”, однак розвиток медіа-технологій в арабському світі зумовив репатріацію панарабських видань і одночасно саудизацію лондонських видань. “Asharq Al Awsat” запровадила окреме саудівське видання, на яке припадає основний наклад, прибуток від реклами і прихильність аудиторії післявоєнного Іраку. “Al Hayat” у 2000 р. перебазувалась до Бейруту, але розширилась за рахунок саудівського видання, припинивши новинне партнерство з ліванським каналом LBC (2002). У Лондоні залишилась єдина панарабська газета “Al-Quds Al-Arabi”, яка піддається остракізму у низці арабських країн, хоча її сайт у цих країнах є достатньо популярним. Jarrah N. The rise and decline of London as a pan-Arab media hub // Arab Media & Society. - January 2008. У британській столиці базується і близько 50 арабомовних сателітарних каналів. Ermes A. The Arab Media in Britain // BRIMES Conference. - 2004. - 7 July.

У 2007 р. центральний офіс ВВС припинив радіотрансляцію десятьма європейськими мовами, натомість розпочав мовлення першою іноземною мовою - арабською (“Muslim Television Ahmadiyya”). Аудиторія арабської версії ВВС склала 14-15 млн. осіб (2007), тому з метою її збільшення до 40 млн. осіб у березні 2008 р. задіяно арабомовний канал безпосередньо на Близькому Сході. Попередня спроба ВВС завершилася провалом у 1996 р., коли просаудівський канал “Orbit” (Рим) відмовився продовжити мовлення після критичної щодо КСА програми “Панорама”. На даному етапі BBC Arabic фінансується британським Міністерством закордонних справ. Jaafar A. BBC returns to Arab TV // Variety. - 2008. - 4 April. Близькосхідна версія каналу, розрахована на 22 країни і понад 300 млн. осіб, El Qudsy H. Q & A with BBC Arabic's Salah Najm // Asharq Al-Awsat. - 2006. - 7 October. володіє інтегрованою мультимедійною платформою “тріада медіа” (радіостанція, Інтернет-портал, телеканал) та інтерактивним контентом, Pintak L. BBC Arabic TV: A “Unique Experience” Hosam El Sokkari talks to Arab Media and Society // Arab Media & Society. - February 2007. кореспондентською мережею в Єрусалимі, Каїрі і Вашингтоні BBC запустила телеканал на арабском языке // Lenta.ru. - 2008. - 12 марта. та нарощуватиме присутність у регіоні (Багдад, Бейрут). Pintak L. BBC Arabic TV: A “Unique Experience” Hosam El Sokkari talks to Arab Media and Society // Arab Media & Society. - February 2007. У 2009 р. укладено контракт з MSN Arabia щодо розширення присутності у всьому арабському регіоні з допомогою залучення онлайн-аудиторії. Media and Advertising daily news // AME Info. - 2009. - 3 May // http://www.ameinfo.com/news/Media_and_Advertising/3.05.09

Редакційна стратегія базується на тому, що “Al-Jazeera” і “Al-Arabiya” є регіональними ЗМІ, що повідомляють про Близький Схід для місцевого населення, а ВВС повідомлятиме на Близькому Сході про світ. У Бахрейні з червня 2007 р. на FM-каналі транслюється англомовна ВВС International, яка доповнює арабомовний сервіс. Media and advertising daily news // AME Info. - 2007. - 6 June // http://www.ameinfo.com/news/Media_and_Advertising/Experienced BBC journalists will share their knowledge and experience with media students, encouraging them to complete short video packages of stories they believe will be of wide interest.

BBC Arabic проводить в університетах ОАЕ, КСА, Палестини, Єгипту і Марокко серію інтерактивних семінарів, присвячених ролі телебачення у формуванні світогляду арабської спільноти. Media and advertising daily news // AME Info. - 2007. - 8 November // http://www.ameinfo.com/news/Media_and_Advertising/

Однак під час конфлікту у секторі Газа (2009) саме ВВС відіграло негативну роль у реалізації завдань британської публічної дипломатії. Агенція спровокувала скандал у британських ЗМІ, відмовившись транслювати заклик Британського товариства з надання надзвичайної допомоги (DEC), до якого належать найбільші британські благодійні організації Оксфам і Червоного Хреста, допомогти населенню сектору Газа. Його конкуренти - ITV, приватні канали Channels4 та Channels5 від трансляції не відмовились, хоча на початках не підтримали акцію. З вимогою відмовитись від непопулярного рішення до ВВС звернулась друга особа Англіканської церкви Архиєпископ Йоркський Джон Сентаму: “Це не заклик до зброї з ХАМАС, але заклик про допомогу” Al-Oraibi M. BBC Caught in a Media Storm over Gaza Ad // Asharq Al-Awsat. - 2009. - 26 January..

BBC Persian (PTV) задіяний 14 січня 2009 р., розглядається на Близькому Сході як прояв м'якої сили, оскільки фінансується министерства закордонних справ і у справах Співдружності та є додатком до 50 приватних фарсі телеканалів, які мовлять на Іран з Лос-Анджелеса, названого "Teгранджелесом". Хоча VOA задіяв перські новини з супутника у 1999 р., втручання іноземних держав на іранський телеринок редкісне.

У кінці жовтня 2008 іранське міністерство культури заявило, що BBC Persian створює програми на підозрілі теми, у січні 2009 р. оголошено про заборону ліцензії для PTV, кореспондентської мережі каналу, обміну кадрами з каналом.

На думку редакції, “ми спробували зробити PTV кращим, ніж BBC Arabic TVз його новинним спрямуванням. Тут новини складають половину контенту, але з годинними випусками.” PTV володіє бюро у Лондоні, Вашингтоні, Стамбулі, Бейруті, Душанбе, Кабулі, кореспондентом в Єрусалимі, представництвами у Лос-Анджелесі й Ісламабаді. Канал уник помилок базованих у США непрофесійних каналів, орієнтованих на розваги і з антидержавною риторикою. Протягом першого місяця діяльності BBC Persian отримав 300 тис. повідомлень у блогах і півмільйона відвідувань на Google Farsi.

Однак, якщо на протязі півтора року не буде задіяна кореспондентська мережа в країні, канал чекатиме провал.

Канал також призначено для фарсі мовних мешканців Таджикистану й Афганістану, тому канал не названо “BBC IranTV”. Передбачається залучити аудиторію 100 млн. глядачів, зокрема, 70 млн. в Ірані, 20 млн. в Афганістані і 10 млн. у Таджикистані. Однак серед 100 журналістів переважно представлені молоді іранці, тому Таджикистан не висвітлений у програмах PTV. У той же час обидві держави охоплені офіційним іранським телебаченням IRIB, що свідчить про позиційну перевагу іранської інформаційної політики Cochrane P. BBC Persian television launches // Arab Media & Society. - Spring 2009. - Issue 8. .

Відповідно до доповіді Незалежного центру зовнішньої політики при Британській Раді, з метою нівелювання шкоди, завданої британській репутації внаслідок акції в Іраку, Великобританія повинна здійснити широкомасштабні заходи.

На даному етапі багато арабів вважають, що “ВВС Arabic” створено як досконаліший замінник “Al-Hurra”, тобто як інструмент субпідрядної публічної дипломатії. Jarrah N. First Look: Watching BBC Arabic TV // Arab Media & Society. - May 2008. Британські дослідники М. Леонард і К. Смевінг вважають, що у короткотерміновій перспективі необхідно дистанціюватись від американської зовнішньої політики і розвіяти стереотип, що війна розпочата у результаті “зіткнення цивілізацій”, боротьби ісламу і “хрестоносців”. На їх думку, потрібно оспорювати стереотип щодо взаємозамінності зовнішньої політики США і Великобританії та наголошувати на різних підходах до ізраїльсько-палестинського конфлікту, відкритіше критикуючи Ізраїль. Мета британської публічної дипломатії полягає у переконанні регіональної аудиторії щодо ролі Великобританії як самостійного гравця, який зберігає старий досвід і любов до регіону. Buchan J. Middle East Public Diplomacy Working Paper: Saudi Arabia // Financial Times Series. - 2003. - 24 March.

У довготерміновій перспективі необхідно співпрацювати з арабською спільнотою з метою сприяння суспільно-політичним реформам. Розширення британської публічної дипломатії у регіоні передбачає прямі контакти Британської Ради з кожним двадцятим мешканцем Близького Сходу, охоплення аудиторії арабомовним ВВС та надання всієї допомоги через структури ООН. Доповідь також стверджує про необхідність жорсткої протидії антиісламським виступам у країні. Стратегія публічної дипломатії на Близькому Сході вимагає від британських посольств висвітлення позиції британського уряду щодо неадекватного уявлення арабської спільноти про Великобританію. Britain Must Fund “Strategy for Hearts and Minds” in Middle East // The Foreign Policy Center Press Release. - 2003. - February.

На думку британського посла в ОАЕ Д. Уілкса, зусилля британської публічної дипломатії полягають у приверненні уваги арабського світу - з допомогою Інтернету, радіо чи телебачення, новин чи розваг, англійською чи арабською мовою. Він вважає, що супутникові телеканали пріоритетні з точки зору охоплення аудиторії, але Інтернет і блогінг відіграють унікальну роль під час неочікуваних подій. British Middle East representative, Jon Wilks: Fluent Arabic spokesmen can “promote a freer media in the Arab World” // Arab Media & Society. - May 2007.

Можна стверджувати, що Великобританія здійснює самостійну інформаційну політику у регіоні, ігноруючи вимір ЄС і Середземноморського союзу, що зближує її з США.

Вплив Франції на Близький Схід виник після зближення короля Франциска І з турецьким султаном Сулейманом (1535), Бродель Ф. Средиземное море и средиземноморский мир в эпоху Филиппа ІІ. Ч.3. События. Политика. Люди. - М.: Языки славянской культуры, 2004. - C. 22. проте інтереси країни переважно зосереджувались у Магрібі. Киссинджер Г. Дипломатия. - М.: Ладомир, 1997. - C. 478. У ХХ ст. Франція ворожо сприймалась на Близькому Сході через проголошення непорушності кордонів близькосхідних країн, які, на думку арабських націоналістів, розрізали арабську націю і відкинули спільність арабської культури.

На відміну від Великобританії, Франція діє як на двосторонній основі (у Лівані та Іраку), так і у багатосторонніх рамках, переважно використовуючи інструментарій Євросоюзу. Політика Франції відзначається чітко артикульованою зовнішньополітичною складовою, кожен близькосхідний конфлікт оцінюється, виходячи з міжнародної ситуації та власних колишніх відносин з країнами-учасниками. У 1995 р. укладено оборонні угоди з Кувейтом, Катаром та ОАЕ, і країна ретельно стежить за їх виконанням. France and the Arabian Gulf. - The Emirates Center for Strategic Studies and Research, 2007. - P. 127 - 130. Франція прагне обмежити вплив шиїтів у Іраку, Лівані та опосередковано - у Палестині, Vaisse J. The Arab-Israeli Conflict as a Franco-American Challenge // The Brookings Institution. - 2007. - 18 November. зрівноважити традиційну проарабську та пропалестинську політику зміцненням зв'язків з Ізраїлем. Слід зауважити, що у Франції, окрім 5 млн. мусульман переважно магрибського походження, мешкає найчисельніша в Європі єврейська спільнота у складі 600 тис. осіб. Sollich R. France Looks to the Middle East // Deutsche Welle. - 2008. - 25 June.

Викликом близькосхідній політиці США після подій 11 вересня стала заява прем'єр-міністра Франції Ж.-П. Рефарена у парламенті (2002), що “Саладдін звільнив Єрусалим від хрестоносців”. Американська військова інтервенція в Іраку також не підтримана Францією. Guinness World Records, Largest Anti-War Rally // Guinness World Records. - 2004. - 4 September. Країна викликала роздратування США спробами досягнути порозуміння з президентом Сирії Б. Асадом з метою налагодження сирійсько-ізраїльського діалогу, а також встановленням відносин з ХАМАС. Проте дотичними до близькосхідної політики США є гарантування безпеки Ізраїлю і осуд діяльності палестинських радикальних організацій. Президент Н. Саркозі, на відміну від Ж. Ширака, у публічних заявах висловився проти ядерної програми Ірану, що отримало схвалення в американських урядових колах.

За ініціативою Франції після нафтової кризи 1973 р. ЄЕС інтенсифікував відносини з арабським світом шляхом створення форуму європейсько-арабського діалогу (ЄАД). Саміти ЄАД у Венеції (1977) та Гамбурзі (1983) сприяли популяризації арабської мови та культури, створенню арабських культурних центрів в європейських столицях, зокрема, Інституту арабського світу у Парижі (1980). Oriana Fallaci, La Force de la Raison. - Paris: Editions du Rocher, 2004. - P. 125-126. Доповідь Єврокомісії “Діалог народів і культур в Європейсько-Середземноморському регіоні” (2003) Barroso Commission Reports // http://www.europa.eu.int/comm/commissioners/prodi/pdf/spirit_report_fr.pdf передбачала створення “середземноморських” каналів на кшталт ArabSat та текстову реформу європейських підручників. Програма євро-арабського співробітництва представлена у доповіді “Діалог між народами і культурами в Європейсько-середземноморському регіоні” (2005), укладеній У. Еко і Т. Рамаданом.

Телеканал “Al-Manar” після укладення угоди з Французькою вищою радою радіо і телебачення розпочав мовлення на Європу за допомогою європейського супутника Eutelsat (листопад 2004 р.), хоча пізніше на американську вимогу ліцензія була скасована. У розпал конфлікту щодо хіджабу міністерство культури Франції відкрило у Луврі відділ мусульманського мистецтва (2004), Малашенко А. Почему бояться ислама? // Свободная мысль. - 2006. - №2. - C. 110. а під час візиту президента Франції до ОАЕ досягнуло згоди про відкриття філії Лувру в Абу-Дабі (2008).

У 2007 р. Франція інтенсифікувала інформаційну політику на Близькому Сході, започаткувавши арабську версію каналу “France24”, більш відкритого за стилем подання інформації і змістом, ніж американські, але менш радикального, ніж “Al-Jazeera”. Україна молода. - 2006. - 8 грудня. Проект каналу був ініційований ще екс-президентом Ж. Шираком на знак протесту проти упередженого висвітлення CNN і ВВС позиції Франції щодо іракської війни (2002). Потенційна аудиторія каналу становить близько 20 млн. осіб у Магрібі, Леванті та Європі. Najjar O. New Trends in Global Broadcasting: “Nuestro Norte es el Sur” // Global Media Journal. - Spring 2007. - Volume 6. - Issue 10. - P. 29. “France24” наголошує на особливій місії Франції, що не брала участі в іракській війні. Heil A. Rate of Arabic language TV start-ups shows no sign of abating // Arab Media & Society. - May 2007. Директор каналу М. Парадон підкреслює ідентичність новинного контенту для англомовної, франкомовної та арабомовної версій. Heil A. Rate of Arabic language TV start-ups shows no sign of abating // Arab Media & Society. - May 2007. “France24” збільшив мовлення арабською мовою до 10 годин на добу у квітні 2009 р., задіявши програму з Каїру ”Місце Франції в арабському світі”. Проте, незважаючи на ”зміцнення присутності в географічно стратегічній зоні”, France 24 TV ups daily Arabic broadcasting // AFP. - 2009. - 24 April. канал не зміг досягнути цілодобового мовлення, передбаченого на кінець 2008 р.

Ексклюзивним чинником французької публічної дипломатії на Близькому Сході виступає особиста популярність Ж. Ширака. Згідно з даними опитувань, екс-президент посів перше місце як популярний політичний лідер у трьох арабських країнах - Йорданії (61%), Лівані (81%) і Марокко (65%), третє - у Палестині (32%). Під час опитування агенцій Telhami і Zogby International (2006), Ширак виявився другим (8%) за популярністю іноземним лідером в Єгипті, Йорданії, Лівані, Марокко, КСА і ОАЕ, розташувавшись між лідером “Хизбалли” Х. Насраллою (14%), президентом Ірану М. Ахмадінеджадом (4%) і венесуельським президентом У. Чавесом (3%) New Telhami/Zogby Arab public opinion survey // Abu Aardvark: a blog by Marc Lynch. - 2007. - 9 February..

Платформою для співпраці франкомовних держав світу виступає Міжнародна організація Франкофонії, що об'єднує 68 держав (члени, асоційовані члени та спостерігачі). У сучасному вигляді Франкофонія існує з 1970 р. На відміну від Французького співтовариства, організація базується на спільності етнокультурної спадщини, а не належності до колишньої колоніальної імперії. Основним критерієм для вступу до організації вважаються культурні зв'язки з Францією.

Політизація діяльності МОФ зумовлена її активною участю у міжнародній політиці. Знаковим у цьому контексті можна вважати Бейрутський саміт (2002), під час якого була прийнята декларація щодо діалогу культур як основного фактору встановлення миру і боротьби з тероризмом. МОФ підтримала арабську мирну ініціативу, зокрема, стосовно “територій в обмін на мир”, потрактувавши її як “найприйнятніший план для досягнення адекватного, стабільного і глобального рішення у регіоні Чернов И. Принятие международных политических решений в Совете Безопасности ООН (интерпретация позиции Франции по иракской проблеме) // Россия в глобальном мире. - 2003. - №4. - C. 51.”. Цей крок, а також підтримка Лівану та Іраку у подоланні геополітичних викликів, залучення на орбіту МОФ Алжиру зміцнили зв'язки Франкофонії з арабським світом.

Україна, набувши статусу держави-спостерігача на саміті Франкофонії у Бухаресті (2006), Україна та Франкофонія // Франція в Україні // http://www.ambafrance-ua.org/spip.php?article737#MOF-Miizhnarodna-organiizaciiya отримала ефективний інституційний інструмент для здійснення діалогу з арабським світом. Щоправда, на державному рівні цей чинник недооцінюється.

У фарватері створення інформаційного простору Середземноморського Союзу здійснює просування у близькосхідному регіоні Італія. Римський онлайн-журнал Babelmed, присвячений культурі обидвох берегів Середземного моря, започаткував арабомовну версію для подолання упереджень стосовно ісламу (2008). Babelmed.net вважається одним з найавторитетніших незалежних веб-сайтів з питань Середземномор'я і сфокусований на усуненні негативних стереотипів у взаєминах європейської і арабської цивілізацій.It is free, totally independent and put together by a multicultural network of journalists from the whole Mediterranean. Babelmed.net // http://www.babelmed.net/index.php?l=en Італійський інформаційний портал www.arabmonitor.info (2006) висвітлює новини і події на Близькому Сході і в арабському світі. Arab Monitor // http://www.arabmonitor.info

Зовнішня політика Німеччини у регіоні здійснюється у контексті політики ЄС і основних союзників. Роль Німеччини у переговорах стосовно іранської ядерної програми детермінується участю у “трійці ЄС” (Великобританія, Франція, Німеччина) та відсутністю політичної мотивації стосовно одноосібної ролі у перемовинах. Stein Sh. Germany's Middle East Policy from the Israeli Perspective // German Foreign Policy in Dialogue. - May 2002. - Vol. 3. - № 7. - P. 30-33. Європейський консенсус щодо необхідності залучення іранського керівництва до переговорів cприяв збереженню політичного співробітництва і економічних зв'язків Німеччини та Ірану, однак політика “критичного діалогу” демонструє незначні результати.

В Іраку Німеччина відмовилася від традиційної ролі посередника між незалежною французькою близькосхідною політикою і британською позицією співпраці з США. Активізація відносин з країнами Перської затоки обмежується військовою присутністю США та їх впливом на політичні еліти арабських держав. Hubel H., Berger L. Heise M. German Foreign Policy in the Gulf. - The Emirates Center for Strategic Studies and Research, 2005. - P. 68 - 71.

Слід зауважити, що Німеччина виступає найбільшим серед держав ЄС донором Палестинської автономії, підтримуючи концепцію “двох держав” у вирішенні арабсько-ізраїльського конфлікту. Frangi A. Germany and the Middle East Peace Process: The Palestinian Perspective // German Foreign Policy in Dialogue. - May 2002. - Vol. 3. - № 7. - P. 34.

Відповідно до активізації зовнішньополітичних зусиль Німеччина демонструє активну публічну дипломатію у регіоні. Після об'єднання Німеччини (1989) інтенсифікувався міжкультурний діалог як фіксована складова німецької зовнішньої політики. Після подій 11 вересня країна усвідомила важливість діалогу з арабсько-мусульманським світом, про що свідчить виступ міністра закордонних справ Й. Фішера в ООН 12 вересня 2001 р. У МЗС країни запроваджена посада уповноваженого з діалогу з ісламом/міжцивілізаційному діалогу (2002), яку обійняв екс-посол Німеччини у Кувейті і Бахрейні Гюнтер Mулак. Німеччина застосувала дієві підходи щодо довготривалого порозуміння з арабськими та ісламськими спільнотами і активізувала культурно-освітні програми обміну. Mulack G. Beim Dialog mit dem Islam zum Umdenken aufgefordert // Hib-Meldung of the German Bundestag,. - 2003. - № 056.

Публічна дипломатія Німеччини також модерується організаціями, афілійованими з політичними партіями, та неурядовими культурними і науковими інституціями на кшталт ДААД, Інституту Гете і Федерації німецьких торгово-промислових палат Stein Sh. Germany's Middle East Policy from the Israeli Perspective // German Foreign Policy in Dialogue. - May 2002. - Vol. 3. - № 7. - P. 30-33. . Більшість політичних відносин з країнами регіону здійснюється на двосторонній основі, у той час як культурна політика Німеччини охоплює весь арабський світ, а також Ізраїль та Іран. Grohe H., Moosbauer Ch., Perthes V., Sterzing Ch. Evenhanded, not Neutral: Points of reference for a German Middle East Policy // Germany and the Middle East. - Berlin: German Institute for International and Security Affairs, 2002. - P. 11.

Здійснення публічної дипломатії обмежується наступними чинниками:

- домінуючим американським впливом у регіоні;

- зростаючою інтеграцією німецької культурної політики в інституційні рамки ЄС;

- особливими відносинами з Ізраїлем, зумовленими морально-етичним фактором Al-Hamad J. European Foreign Policy and the American Determinant // Middle East Studies Journal. - Spring 2005. - № 31. - P. 1. .

Країна застосовує концепцію “дипломатії діалогу”, яка відповідає третьому типу публічної дипломатії за Д. Наєм та здійснюється з використанням міжнародного мовлення, культурних заходів, освітніх обмінів, стипендій, конференцій. На відміну від звичних форм дипломатії, які концентруються переважно на міжурядових стосунках, дипломатія діалогу спрямована на недержавних суб'єктів громадянського суспільства - НУО, ЗМІ і громадськість.

Дипломатія діалогу модерується Інститутом закордонних справ, одним з напрямів діяльності якого виступає координація німецьких міжнародних культурних зв'язків. Іншою ключовою структурою вважається Інститут Гете, кредо діяльності якого полягає у “діалозі і партнерстві”.

Мета дипломатії діалогу передбачає побудову довготривалих відносин, тому базується на двосторонній консультативній основі. Зокрема, на Франкфуртському книжковому ярмарку (2004) арабська спільнота отримала статус почесного гостя і платформу для промоції не тільки у Німеччині, але у всій Європі Ibahrine M. Communicating with the Arab and Islamic World: US Public Diplomacy and German Diplomacy of Dialogue // Arab Media in the Information Age. - The Emirates Center for Strategic Studies and Research: Abu Dhabi, 2006. - P. 312-314.. Розвиваючи дану тенденцію, ХVII міжнародний книжковий ярмарок Абу-Дабі проведено спільно з Франкфуртським книжковим ярмарком. Media and advertising daily news // AME Info. - 2007. - 3 March // http://www.ameinfo.com/news/Media_and_Advertising/ Організатор ІТ-ярмарків “Deutsche Messe Hannover” (Ганновер) відкрив регіональну філію у Дубаї та проводить виставки Domotex на Близькому Сході. Media and advertising daily news // AME Info. - 2007. - 4 April // http://www.ameinfo.com/news/Media_and_Advertising/ Форум “Cityscape Abu Dhabi-2007” визначив як офіційного медіа-партнера німецький журнал “Мiddle Еast Real Estate”, який спеціалізується на ринку нерухомості, зокрема, на Близькому Сході. Media and advertising daily news // AME Info. - 2007. - 16 January // http://www.ameinfo.com/news/Media_and_Advertising/ Виступаючи на першому Форумі арабсько-німецького культурного діалогу у Дубаї, віце-президент Дубайської адміністрації культури і мистецтва Мохаммед аль-Мур заявив, що Німеччина ніколи не брала участі у конфлікті арабів і Європи, і ніколи араби не виступали проти німецького народу.

Інтенсифікація наукових обмінів з арабськими університетами і бібліотеками сприяла відкриттю Німецького університету у Каїрі (2003). Ibahrine M. Communicating with the Arab and Islamic World: US Public Diplomacy and German Diplomacy of Dialogue // Arab Media in the Information Age. - The Emirates Center for Strategic Studies and Research: Abu Dhabi, 2006. - P. 312-314.

2000 + // Deutsche Welle // http://www.dw-world.de/dw/0,2142,4133,00.html У Єгипті також започатковано німецький інформаційний центр з арабомовним сайтом (2005) та Інтернет-портал Qantara.de, що модерується англійською, арабською і німецькою мовами (2003). Підтримка порталу німецьким урядом здійснюється з метою тіснішої співпраці з мусульманськими діаспорними спільнотами та близькосхідною аудиторією. Qantara.de виступає дискусійним форумом між мусульманськими лібералами та традиціоналістами з питань хіджабу. Проте сайту притаманна певна секуляристська спрямованість, що ілюструє пропаганда концепції головного муфтія Марселю щодо відокремлення держави від церкви Saad I. Presentation at Center for the Study of Islam and Democracy (CSID) Conference. - Washington, D.C. - 2005. - 22 April..