Країни Близького Сходу в сучасних міжнародних інформаційних відносинах

Напружені відносини Ірану з КСА склались завдяки аль-Вакхабу, який організував сунітський “хрестовий похід” (1801) проти шиїтських святинь в іракському місті Кербела і вивіз цінності, зібрані протягом тисячоліття. Алиев А. Иран vs Ирак: история и современность. - М.: Изд-во МГУ, 2002. - С. 474. Після революції (1979) суперечності КСА та Ірану загострилися. На противагу саудівським вакхабітам, які вважають шиїтів відступниками, Хомейні звинуватив КСА у культивації “ісламу американського зразка” та закликав країну поділитись нафтовими прибутками, як “даром Аллаха”, з мусульманськими країнами. Сайах И. Иран: соперничество и региональная интеграция. // Матеріали українсько-іранських круглих столів “Україна та Іран: минуле, сьогодення і майбутнє”. - К., 2004. - C. 41. Цю тезу через двадцять років підтримав Усама бін Ладен.

Новий інформаційно-лінгвістичний конфлікт (січень 2008 р.) виник з появою на Earth Google супутникового зображення карти Перської затоки, на якій поряд з усталеною у західних ЗМІ назвою фігурувала арабська назва “Арабська затока”. Дана публікація викликала протест іранської сторони не тільки проти позиції відомого пошуковика, але й спроб арабських країн запровадити у міжнародному лексиконі топонім “Арабська затока”, оскільки історично араби називали дану водойму Китайським морем. Сурдель Д., Сурдель Ж. Цивилизация классического ислама. - Екатеринбург: У-Фактория, 2006. - С. 322. За вживання терміну “Арабська затока” Іран також заборонив продаж атласу National Geographic до внесення редакційних правок. Al Lawati A. Al Khaleej newspaper website hacked // Gulf News. - 2008. - 22 May.

Дана топонімічна проблема пов'язана з періодом виникнення трьох ідеологій: пантюркізму, паніранізму і панарабізму. Згідно з твердженням автора статті “Затока Басри і наші добрі сусіди-одновірці” іранського дослідника Д. Матіні, заміна “Перської затоки” на “Затоку Басри” здійснена у 1917 р. перед розвалом Османської імперії. Дана назва увійшла до семи принципів Статуту партії БААС в Іраку (1947), Тер-Оганов Н. Реакция Ирана на публикацию интернет-сайта Google // Институт Ближнего Востока. - 2008. - 22 апреля. проте після революції (1958) Ірак перейменував Перську затоку на Арабську. Більшість новинних каналів арабського світу називають цю водойму Арабською, у той час як супутниковий канал “Al-Manar” застосовує топонім “Затока”. Іран офіційно перейменував Перську затоку в Ісламську (1979). У контексті цього конфлікту сайт однієї з найстаріших в ОАЕ газет “Al-Halij” (Шарджа) був зламаний іранськими хактивістами (2008), що стало першим подібним нападом у регіоні. На головній сторінці сайту назву “Арабська затока” змінено на Перську.

Протягом останніх років Іран розпочав “наступ зачаруванням”, спрямований на покращення стосунків з країнами Затоки, насамперед, ОАЕ та Бахрейну, та базований на прагматичних економічних відносинах. Відновлення контактів між КСА і Іраном відкрило шляхи для налагодження зв'язків Ірану з іншими країнами Затоки, зокрема, Оману і Кувейту.

ОАЕ виступають головним торгово-економічним партнером Ірану у регіоні. По-перше, у країні, переважно у Дубаї, зосереджена іранська громада чисельністю до 450 тис. осіб. По-друге, обсяг іранських інвестицій складає близько 600 млрд. дол., володіння нерухомістю - 10-30% всього фонду. По-третє, ОАЕ здійснюють реекспорт обладнання для Ірану. Кожанов Н.Торгово-экономические отношения Ирана со странами -- членами ССАГПЗ // Институт Ближнего Востока. - 2008. - 3 августа. Позиція Бахрейну щодо Ірану також детермінується економічними чинниками, зокрема, Меморандумом про взаєморозуміння (2008), на підставі якого королівство отримуватиме іранський газ. В Иран прибывает бахрейнская делегация для переговоров о поставках иранского природного газа на Бахрейн // Iran News. - 2008. - 26 мая. Візит іранського президента (2006) спонукав Кувейт заявити про те, що країна не виступить плацдармом війни проти Ірану, і у подальшому підписати угоду про інвестиції (2008). В Иране утверждено соглашение об избежании двойного налогообложения доходов и инвестиций между Ираном и Кувейтом // Iran News. - 2008. - 25 августа.

Після американсько-іранської конфронтації (січень 2008 р.) КСА закликало США виявити стриманість, що є досить несподіваним кроком для цієї держави, а король Бахрейну, незважаючи на протест США, виступив за покращення арабсько-іранських стосунків. Iran // Public Diplomacy. - Wikia // http://publicdiplomacy.wikia.com/wiki/Iran Незважаючи на те, що Дамаська декларація ЛАД (2008) засудила окупацію Іраном островів у Перській затоці, президенту Ахмадінеджаду запропоновано виступити у Бахрейні, а також на XXVIII саміті РСАДПЗ (Катар), Мелкумян Е. С. Выступление Президента ИРИ М. Ахмадинежада на саммите ССАГЗ // Институт Ближнего Востока. - 2007. - 6 декабря. взяти участь у хаджі (2007).

Ефективність іранської зовнішньополітичної пропаганди підтверджує соціологічне опитування (2005), яке виявило, що 63% респондентів країн Затоки, зокрема, КСА і ОАЕ, негативно сприймають міжнародні санкції проти іранської ядерної програми. Ірану вдалось започаткувати дискусію в арабському світі з приводу ядерного досьє і посилити розкол між прозахідною владою країн Затоки та антизахідно налаштованим населенням. El-Hokayem E., Legrenzi M. The Arab Gulf States in the Shadow of the Iranian Nuclear Challenge // The Henry L. Stimson Center in Washington. - 2006. - 26 May. - P. 8.

Для Ірану пріоритетні стосунки з шиїтськими союзниками у Леванті, першочергово з Сирією. Публічна дипломатія Ірану у Сирії має міцне історичне підґрунтя - переселені за часів Тимура сирійські каджари служили опорою відновленого сефевідського Ірану, а Каджарська династія протягом 200 років правила Іраном. Публічна дипломатія Ірану у Лівані детермінована іранською підтримкою палестинського руху, “Хизбалли”, а також амбівалентністю цих векторів. Роль країни у Лівані зросла з липня 2006 р. завдяки кредитуванню широкої гуманітарної інфраструктури “Хизбалли”, зокрема, у вигляді допомоги Лівану на суму сотень мільйонів доларів, що значно перевищує арабську допомогу. Даний фактор зумовив зростання впливу ліванських шиїтів, проте серед сунітів відношення до Ірану неоднозначне. Далекосяжні наслідки матиме договір про військове співробітництво між Ліваном та Іраном, підписаний під час візиту ліванського президента Сулеймана до Тегерану у листопаді 2008 р. Иран и Ливан заключили военный союз сроком на 5 лет // MIGnews. - 2008. - 1 декабря.

Причина ірансько-іракських суперечностей зумовлена історичним чинником. Незважаючи на те, що саме у Месопотамії араби досягли вершин геополітичної могутності, Ірак завжди залишався лімітрофним геополітичним полем. Тут закінчувався арабський світ і починався персидський, що формувало у місцевого населення загострене національне почуття і активну геополітичну свідомість. Гасло “захисту східних кордонів арабської батьківщини” стало для С. Хусейна визначальним. Спірна територія Арабістан (Хузістан) за підсумком Алжирських угод (1975) закріплена за Іраном, проте арабські держави вважають анексію Арабістану аналогічною до палестинської. Братерский М. Иран и арабские страны: традиционный конфликт и роль США // Мировая экономика и международные отношения. - 2003. - №11. - C. 84.

Публічна дипломатія стосовно Іраку була розроблена після падіння режиму Хусейна, хоча враховує тільки шиїтські прошарки суспільства і уряду. Важливим чинником є те, що духовний лідер іракських шиїтів аятола ас-Сістані походить з Ірану. В Іраку Іран веде тонку інформаційну політику, яка використовує фонд аятоли Хаменеї у Наджафі для поширення літератури та канал “Аl-Alam”, який завоював популярність серед шиїтів своїм професіоналізмом. На відміну від країн Перської затоки, Іран відкрив свої кордони для туристів і паломників з Іраку. Харлинг П., Хамид Ясин - Можно ли считать иракских шиитов “однородной общностью”? // Свободная мисль. - 2006. - №6. - C. 124.

Для Ірану здавна були важливими стосунки з країнами басейну Індійського океану. Протягом останніх років розпочата кампанія публічної дипломатії у Східній Азії, зміцнення стосунків з Китаєм, Індонезією та Малайзією. Під час візиту аятоли Шахріді (березень 2007 р.) Іран, Малайзія та Індонезія проголосили відданість мусульманській єдності. Гусев М. Иран: поиски партнерства в Юго-Восточной Азии // Институт Ближнего Востока. - 2007. - 17 марта. Згідно з малайзійським виданням “Sabah daily”, малайзійці бачать важливу роль Ірану у проекті “Платформа безпеки на Кавказі”. Sabah daily: ”Иран также нужно включить в Платформу безопасности на Кавказе” // THE FIRST NEWS. - 2008. - 22 августа. Виявом особливих стосунків між Іраном і Малайзією є укладення мільярдного контракту між обома країнами в нафтовій сфері. Иран и Малайзия подписали нефтяное соглашение на 1,5 млрд. долларов // Iran News. - 2008. - 23 мая. Просуваючи власні інтереси у Південно-Східній Азії, Іран демонструє нейтралітет щодо придушення мусульманських меншин на Філіпінах, у Таїланді і М'янмі, шиїтської меншини у Малайзії, підкреслюючи, що “пріоритетом країни є економіка”. Гусев М. Иран: поиски партнерства в Юго-Восточной Азии // Институт Ближнего Востока. - 2007. - 17 марта. У той час, як традиційна дипломатія у регіоні Південно-Східної Азії сформована, іранська публічна дипломатія проходить етап первісної імплементації.

Пакистан та Іран, крім традиційного військово-політичного і економічного співробітництва, уклали угоду про співробітництво для боротьби з релігійним екстремізмом, зокрема, у відносинах шиїтів і сунітів. Перший в ісламському світі спільний шиїтсько-сунітський комітет улемів сприятиме зміцненню єдності і гармонії в ісламі. Пакистан и Иран будут бороться с религиозным терроризмом сообща // Newsru.com. - 2008. - 23 июня.

У Центральній Азії іранська політика відзначається виразним афганським вектором. Іран посів четверту позицію серед інвесторів Афганістану, виступаючи в якості координатора міжнародної допомоги, а також фінансує підготовку афганських дипломатів. Політика Ірану стосовно Афганістану розвивається у двох напрямках - сприяння економічному відродженню Афганістану і зміцнення власної присутності на противагу західному альянсу. Внешнеполитическая деятельность Ирана на афганском направлении // АФГАНИСТАН.РУ. - 2008. - 18 ноября.

Завдяки антиамериканському і антизахідному вектору політики Іран отримав нових союзників у Південній і Центральній Африці. Особливого значення набули стосунки з Ірану з ПАР, товарообіг між країнами досягнув 2 млрд. дол. Найбільшим проектом ПАР в Ірані став проект “Іrancell” у сфері ІКТ ИРИ и ЮАР поднимают двухсторонние отношения на новый уровень // Iran News. - 2008. - 30 июля. . Протягом останнього періоду найтісніші стосунки, зокрема, у сфері ІКТ, встановлені з країнами Магрібу (Алжир, Туніс).A The Iranian President Mahmoud Ahmadinejad has been a very busy President. Akleh E. Arabic Media Internet Network: Obstructing the War on Iran // Royal Dutch Shell Digest. - 2007. - 13 August. Як і стосовно Азії, стратегія публічної дипломатії щодо Африки слабо розроблена.

На думку російського дослідника В. Месамеда, пріоритетом іранської зовнішньої політики стає південномериканський континент і, зокрема, Венесуела; підписані з блоком “Боліваріанська альтернатива” угоди торкаються також співпраці у сфері ІКТ. Месамед В. Иран-Венесуэла: совместный антиамериканизм // Институт Ближнего Востока. - 2007. - 9 июля. Ірансько-латиноамериканська геополітична вісь, яка склалась поряд з арабсько-латиноамериканською, може становити серйозну загрозу для Заходу. Тройной кризис на Большом Ближнем Востоке. Материалы Круглого стола // Мировая экономика и международные отношения. - 2007. - №4. - С. 92-95.

З обранням М. Ахмадінеджада президентом Ірану задіяна концепція “Двадцятилітня перспектива”, згідно з якою Іран планує стати лідером ісламського світу і новим цивілізаційним центром. Королев В. Кровь на Святой Землею - М.: АСТ; Астрель, 2007. - C. 229-231, 244-247. Зовнішньополітична доктрина країни синтезувала кілька ідей - досягнення статусу регіонального лідера, економічний прагматизм, послідовну інтеграцію у світову економіку. Крім цього, президент М. Ахмадінеджад запропонував новий принцип іранської “наступальної дипломатії”, згідно з яким усі держави апріорі володіють рівними можливостями і рівним статусом. Виступ Ахмадінеджада на сесії Генеральної Асамблеї ООН (2005) висвітлив нову концептуальну базу роботи із світовою громадськістю - проголошення справедливості, духовності і етики у міжнародних відносинах, що викликало підтримку з боку Руху неприєднання. Аналіз запитів основних пошукових систем Інтернету демонструє, що після виступу у Нью-Йорку інтерес до президента Ірану значно виріс. Ahmadinejad // Google Trends // http://www.google.com/trends?q=Ahmadinejad

В інтерв'ю журналу “Spiegel” (2006) Ахмадінеджад зробив нову резонансну заяву: “говорити про те, що ми маємо прийняти світ таким, який він є - означає, що переможці другої світової війни залишаться переможцями ще тисячу років”. Широку підтримку країн “третього світу” здобула ініціатива іранського духовного лідера аятоли Хаменеї, що з метою захисту ісламського світу одне крісло постійного члена РБ ООН повинно належати ісламській державі. Иран: Исламское государство должно стать постоянным членом СБ ООН // vz.ru. - 2008. - 16 июня.

В іранській зовнішній політиці, особливо у питанні ставлення Заходу до іранської ядерної програми, проявляється месіанська ідеологія доктрини магдизму. Духовний наставник президента аятола Язді окреслив позицію наступним чином: “Найбільшим обов'язком тих, хто чекає на прихід Магді, є боротьба з єретиками та глобальними лідерами Parto-ye Sokhan. - 2006. - 11 October.”. На цих засадах побудовані публічні промови Ахмадінеджада, спрямовані проти Заходу, який декларує шиїтське месіанство як альтернативу до “розпаду і руйнування”, що чекають на Захід. ISNA. - 2006. - 6 September. Разом з тим увага світової громадськості до ядерного досьє зумовила те, що іранські погляди щодо широкого кола питань, від історії міжнародних відносин до напруги у стосунках між Москвою і Тбілісі, отримали максимальне висвітлення у міжнародних ЗМІ.

На противагу політиці Хатамі, спрямованій на проведення міжцивілізаційного діалогу, Ахмадінеджад розглядає ймовірний ядерний конфлікт із Заходом як частину ідеологічної боротьби і передумову повернення Магді. Rooz. - 2006. - 16 October. Його активно підтримує спікер парламенту Ірану Алі Ларіджані, математик-програміст з кандидатським ступенем, який є сином популярного шиїтського аятоли Амолі і зятем аятоли Мотахарі. Він уособлює зростаючу страту технократів-прагматиків, фанатично відданих ісламу, що наглядно демонструється при вирішенні широкого спектру питань міжнародної політики. Месамед В. Али Лариджани - технократ-исламист во главе Высшего Совета Национальной Безопасности Ирана // Институт Ближнего Востока. - 2007. - 23 мая.

Стосунки Ірану з Європою мають вікову історію. Дипломатична діяльність Ірану в Європі була спрямована на укладення антитурецького союзу. Зміцнення Ірану сприяло зацікавленню ним з боку європейських країн - Португалії, Іспанії (1580), Британії (1615), Голандії (1623), Франції (1628). Проте рівноправні стосунки з європейськими державами закінчились після фірману Керім-хана англійській Ост-Індській компанії (1763). Туманович Н. Европейские державы в Персидском заливе в 16-19 вв. - М.: Наука, 1982. - С. 34, 44-45, 50, 54, 58-59.

На сучасному етапі європейські країни і ЄС дещо згорнули співробітництво з Іраном. На противагу такій політиці Швейцарія підписала газовий контракт з Іраном на 25-річний термін (2008). При цьому країна відкинула звинувачення з боку США у фінансовій підтримці тероризму, у зв'язку з чим глава швейцарського зовнішньополітичного відомства М. Кальмі-Рей відзначила, що “Швейцарія не потерпить нав'язування принципу екстериторіальності американських законів”. Швейцарско-иранский контракт на поставки газа не может быть расценен как поддержка терроризма - МИД Швейцарии // Prime-Tass. - 2008. - 10 апреля.

Незважаючи на негативний контекст політичних стосунків з Заходом, Іран надалі виступає за розвиток міжрелігійного діалогу. Свідченням цього є прийняття вірчих грамот президентом країни від папського нунція в Ірані монсеньора Ж.-П. Глобеля (квітень 2008 р.), причому, згідно з повідомленням “Радіо Ватикан”, розмова між ними носила “сердечний характер”. Президент Ирана призвал к сотрудничеству между религиями во имя мира на Земле // NEWSru.com. - 2008. - 8 апреля. Варто зазначити, що на міжнародну конференцію у Тегерані, присвячену сектору Газа, було запрошено вірменського католікоса Арама I. Католикос Арам I приглашен на конференцию по сектору Газа в Иране. // Российское информационное агентство Iran News. - 2009. - 6 марта.

Приємною несподіванкою для Ірану став “круглий стіл”, проведений у США 27 березня 2008 р., на якому п'ять колишніх держсекретарів США - Г. Кіссінджер, Д. Бейкер, У. Кристофер, М. Олбрайт і К. Пауел дійшли до спільної думки щодо початку переговорів з Іраном по ядерному досьє Ахмадинежад в Дели: новая точка отсчета // Фонд стратегической культуры. - 2008. - 19 мая. .

Розробці нового курсу іранської публічної дипломатії був присвячений форум, проведений Державною консультативною радою (березень 2008 р.) за участю вчених у сфері інформації, журналістики і дипломатії, зокрема, К. Moхaмeднeджaда, В. Аквілі, М. Реза і В. Гараві. К. Мохамеднеджад зазначив, що іранська традиційна дипломатія, яка відзначалась закритістю, на даному етапі трансформувалась у “відкриту і публічну дипломатію”, підкресливши основну роль ЗМІ у цьому процесі. На думку проректора Ісламського університету А. Навабакша, ЗМІ стали інструментами дипломатії, які сприяють підвищенню ефективності зовнішньої політики держави. Дослідник М. Реза з Університету Шахід Бехешті наголосив, що на зміну геополітиці приходить геодискурс, який впливає як на дипломатів, так і громадську думку. Dehqan S. Media Diplomacy Reviewed // Iran Daily. - 2007. - 7 March.

У контексті нової стратегії іранської публічної дипломатії президент Ірану М. Ахмадінеджад у 2008 р. вперше виступив з різдвяним привітанням на IV каналі британського телебачення, який передає альтернативні вітання від відомих осіб. М. Ахмадінеджад зазначив, що проблеми у людському житті виникають тоді, коли забувають проповіді Пророків, зокрема, Ісуса Христа. Президентське послання виголошувалось на фарсі, але супроводжувалось англійськими субтитрами. Президент Ирана поздравит британцев с Рождеством по ТВ // REGNUM. - 2008. - 25 декабря.

Визначальну роль у здійсненні публічної дипломатії країни відіграє Корпус стражів ісламської революції (КСІР). До складу КСІР входять сили спеціального призначення “Кодс”, які здійснюють інформаційно-пропагандистську діяльність з територіальною прив'язкою (Туреччина і Закавказзя; Ірак; Ліван; Центральна Азія, СНД, Пакистан, Індія, Афганістан; Магріб; Центральна і Південна Африка; Європа, Північна і Південна Америка; країни Перської затоки). КСІР налагодив стосунки з Сальвадором та Нікарагуа, які регулярно запрошуються до Тегерану на сесії Міжнародної організації з проведення п'ятничних намазів. Ушаков В. Исламский фактор во внешней политике Ирана // Исламский фактор в международных отношениях в Азии (1970-е-первая половина 1980-х гг.). - М., 1987. - C. 134 -136.

Роль ЗМІ у країні значно зросла в епоху президента Хатамі, який брав участь в організації антишахської пропаганди в Ірані, керував Ісламським центром у Гамбурзі, очолював видавничу групу “Кейхайн”, займав пост начальника управління пропаганди і культури збройних сил ІРІ. Зокрема, значення Інтернету у шиїтському суспільстві продемонстрували президентські вибори (1997), під час яких Хатамі (http://www.khatami.com) і Натех-Нурі (http://nategh.co.ir) вели боротьбу у Мережі. Rahimi B. Internet and the State: The Rise of Cyberdemocracy in Revolutionary Iran // ISA Conference, Brisbane. - January 2003.

Президент М. Ахмадінеджад у 2006 р. застосував на власному блогу практику інтерактивного голосування. Питання, винесене на загальне голосування, звучало так: “Чи не є напад на Ліван виразом наміру США та Ізраїлю розв'язати третю світову війну?”. Протягом перших тижнів у голосуванні взяло участь понад 8 тис. Інтернет-користувачів, 82% з яких відповіли на питання ствердно. Ахмадинежад открыл свой сайт в Интернете. Там он ведет дневник и спрашивает посетителей о намерениях США и Израиля // Институт религии и политики. - 2006. - 14 августа.

Основним інструментом іранської публічної дипломатії виступає міжнародне радіо- і телемовлення. Іран створив радіостанції і супутникові канали, орієнтовані на різні цільові аудиторії Близького Сходу, від високотехнологічного “Аl-Alam” до низки радіостанцій на івриті, дарі, пушту, курдською, узбецькою, турецькою, туркменською і азербайджанською мовами. На підставі рішення ОІК розробляється проект супутника мусульманських держав, який буде виведений на орбіту Іраном, оскільки інші країни близькосхідного регіону поки не спроможні виводити супутники на орбіту. Некоторые подробности об иранских спутниках в интервью с руководителем Аэрокосмической организации Ирана // Iran News. - 2008. - 22 августа.

Державна телекомпанія IRIB почала міжнародне телемовлення на фарсі каналі “Jaam-е Jam” (1997) і багатомовному каналі “Sahar ТV” (1997). “Jaam-е Jam”, започаткований для потреб діаспори і пропаганди культурно-цивілізаційної спадщини Ірану, складається з трьох каналів: IRIB1 (Європа, Близький Схід), IRIB2 (Європа, Північна Америка), IRIB3 (Близький Схід, Азія, Океанія і Австралія). Канал володіє веб-сайтом www.jjtvn.ir. Guide to Iranian Media and Broadcasts to Iran // Arab Media & Society. - March 2007. - P. 11. З метою інтенсифікації релігійного впливу у жовтні 2006 р. з IRIB виділено канал “Qur'an”, доступний також на http://qurantv.irib.ir.

На даному етапі Іран відмовився від заснування власного телеканалу у Латинській Америці (Болівія) і проводить переговори щодо обміну контентом (документальні фільми, випуски новин). IRNA продукує програми іспанською мовою, що полегшує співробітництво з телеканалами континенту. Иран начал производить новости и фильмы для телевидения Боливии // NEWSru. - 2008. - 30 сентября.

“Sahar TV”, створений з метою “донести послання іранської революції до зовнішнього світу”, здійснює трансляцію англійською, французькою, курдською, боснійською, урду, азербайджанською мовами, задіяно сайт www.saharirib.ir. Англомовна версія каналу орієнтована на Європу і пропонує релігійно-політичні програми. На базі “Sahar TV” виник арабомовний канал “Аl-Kawthar” (2006), на якому, крім релігійно-культурних програм, готуються шість щоденних інформаційних випусків, а також політичні дискусії. Окремі програми модеруються у Бейруті і транслюються на Європу та Близький Схід, задіяний веб-сайт www.alkawthartv.ir. Guide to Iranian Media and Broadcasts to Iran // Arab Media & Society. - March 2007. - P. 10.

Арабомовний канал “Al-Alam” отримав міжнародну популярність за висвітлення захоплення британських моряків в іранських водах (2007). На даному етапі канал використовується для протидії політичному впливу КСА. Dajani J. The Arab Media Revolution // Frontline World: News War. - 2008. - 3 June. У липні 2008 р. Єгипет закрив представництво “Al-Alam” після демонстрації неоднозначного фільму про екс-президента Єгипту А. Садата. Египет // Novoteka // http://novoteka.ru/r/World/MidEast/Egypt Сайт каналу http://www.alalam.ir відзначається широкою новинною базою у сфері політики, економіки, науки та технологій, серед Інтернет-ресурсів представлені також http://live.irib.ir/alalam.asx та http://www.alalam.ir/livetv.ram.

Соціологічне опитування у Лівані, проведене IRIB після закінчення ізраїльсько-ліванського конфлікту (вересень 2006 р.) засвідчило, що 22% складають глядацьку аудиторію “Al-Alam”, 13% - “Аl-Kawthar”, 2,5% - англо- чи франкомовних версій “Sahar TV”. Press TV // Public Diplomacy. - Wikia // http://publicdiplomacy.wikia.com/wiki/Press_TV Проте, на думку керівника Центру арабських і іранських досліджень (Лондон) Алі Рези Нурі-заде, спроби міжнародного мовлення “Sahar TV” і “Al-Alam” виявились невдалими, і лише “Press TV” можна вважати гравцем регіонального медіа-ринку. Press TV // Public Diplomacy. - Wikia // http://publicdiplomacy.wikia.com/wiki/Press_TV

Перший міжнародний англомовний канал “Press TV” (липень 2007 р.) започаткований з метою протидії західним і регіональним ЗМІ, які “очорнюють імідж Ірану”. Завданням каналу, за висловом М. Ахмадінеджада, є “надання підтримки гнобленим у всьому світі”. ПК и электронная промышленность // Российское информационное агентство Iran News // http://www.iran.ru/rus/pkielektronnayapromishlennost.php “Press TV” виступає кращим іранським новинним джерелом на кшталт ВВС і “Reuters”, використовуючи в якості джерел інформації “The station attributes some of its stories to sources such as Haeretz, AFP and the Xinhua news agency.Haeretz”, AFP і “Sinchua”. Kassim A. A Commentary on Iranian Media // Global Press Watch. - 2008. - 27 March. Наявні веб-сайти каналу www.presstv.ir і www.presstv.com.

Новинний канал (IRINN), або “Khabar”, за форматом аналогічний BBC World і CNN. Канал задіяний через мережу кількох супутників (1999), що уможливлює прийняття передач на Близькому Сході, в Європі і Північній Америці. У листопаді 2006 р. він інкорпорований у платформу AsiaSat3S, що приєднало аудиторію на Кавказі, у Центральній Азії та Індійському субконтиненті.

Відкриття телеканалу на фарсі стало центральним моментом візиту глави ІРНА С. І. Заркомі (2009) до Таджикистану. В Душанбе прибывает глава организации радио и телевидения Ирана. // Российское информационное агентство Iran News. - 2009. - 16 февраля.

З тридцяти провінційних телеканалів половина є супутниковими, окремі з них доступні в Інтернеті, Guide to Iranian Media and Broadcasts to Iran // Arab Media & Society. - March 2007. - P. 5. що розширює рамки пропагандистської діяльності Ірану на мультинаціональних прикордонних територіях. Більшість передач здійснюється на фарсі, проте випуски новин транслюються російською, у провінціях також азербайджанською, курдською і арабською мовами.

Міжнародне радіо “Voice of Iran” мовить тридцятьма мовами, застосовуючи супутники і подкаст. Особлива увага звертається на район Леванту. Радіо на івриті “Голос Давида” (2002) і арабомовний “Голос Палестини” зосереджені на палестинському питанні. Guide to Iranian Media and Broadcasts to Iran // Arab Media & Society. - March 2007. - P. 16

В Ірані налічується п'ять інформаційних агенцій, які охоплюють повний спектр новин і інтерв'ю, а IRNА, “Fars” і “Мehr” готують коментарі та аналітичні огляди. З їхніми матеріалами, крім архіву ІRNА, можна ознайомитись в Інтернеті без реєстрації та підписки. ІRNА (1979) є офіційною інформаційною агенцією, створеною на базі найстарішої у регіоні агенції Pars (1934). Основні цілі ІRNА полягають у захисті національних інтересів Ірану, сприянні ісламській культурі і протидії “культурному тиску ворогів ісламської революції”. Агенція співпрацює з 70 інформаційними агенціями і надає інформацію англійською, арабською, російською, китайською, французькою, турецькою, сербською, хорватською мовами та фарсі.

Під егідою ІRNA видається арабомовна газета “Іran Al-Wefagh”, Guide to Iranian Media and Broadcasts to Iran // Arab Media & Society. - March 2007. - P. 25 як видання для “ефективного зв'язку між арабами та іранцями”, яке на даний час ліцензується у Бахрейні та Омані. Media and advertising daily news // AME Info. - 2008. - 16 September // http://www.ameinfo.com/news/Media_and_Advertising/ Особливе місце займає газета для незрячих “Іране рафід”, що отримала спеціальну премію ЮНЕСКО та є єдиним виданням такого ґатунку на Близькому Сході. ПК и электронная промышленность // Российское Информационное Агентство Iran News // http://www.iran.ru/rus/pkielektronnayapromishlennost.php

Перша приватна інформаційна агенція “Fars” (2002) створена з метою “заохочення принципів ісламської революції і захисту національних інтересів”. “Fars” готує матеріали на фарсі, англійською мовою, доступний сайт www.farsnews.com. Завдяки точності і оперативності інформація широко використовується періодичними виданнями. У 2009 р. “Fars” відкрив регіональне представництво у Центральній Азії, Афганістані та Індостані, яке може стати “мостом, що поєднує країни стратегічного регіону, які володіють спільними культурними і цивілізаційними коренями”. Иранское информационное агентство «Фарс» открывает свое региональное представительство по Центральной Азии, Афганистану и Индийскому полу острову // Российское Информационное Агентство Iran News. - 2009. - 17 апреля.

Інформаційна агенція “Мehr” (2003) є органом Організації поширення ісламу (IPO), яка співпрацює з Міністерством культури, її редактор Первез Есмаалі очолює Асоціацію мусульманських журналістів Ірану. Метою діяльності агенції проголошено “забезпечення правильної та оперативної інформації для громадськості, з акцентом на новини з Ірану і ісламського світу”, інформація подається на фарсі, англійською, арабською, урду, німецькою і турецькою мовами. Доступний сайт www.mehrnews.com. Щоденно на фарсі видається близько 700 повідомлень, іноземними мовами - близько 300 повідомлень. “Mehr” володіє представництвами у 30 країнах світу. Азербайджанское информационное агентство TREND и Иранское агентство Mehr подписали Партнерское соглашение. // Российское информационное агентство Iran News. - 2009. - 25 февраля.

Інформаційна агенція іранських студентів ISNA (1999) лояльна до екс-президента Хатамі, двомовні матеріали широко використовуються іранськими і закордонними ЗМІ. Агенція надає безплатний доступ до фотоархіву на сайті www.isna.ir. List of Iranian news agencies // Wikipedia // http://www.en.wikipedia.org/wiki/List_of_Iranian_news_agencies

Значнішу роль у реалізації завдань публічної дипломатії відіграють іранські Інтернет-ресурси. За державної підтримки створено англомовний сайт Irpedia.com під гаслом “Іран - земля цивілізації і дружби”, розрахований на іноземну аудиторію. Аналогічні заходи вживаються іранськими посольствами, зокрема, у Канаді. Iran // Public Diplomacy. - Wikia // http://publicdiplomacy.wikia.com/wiki/Iran Прикладом вдалого використання Інтернет-ресурсів із зовнішньополітичною метою можна вважати збір підписів англійською мовою на захист населення сектору Газа (2009), організований іранським сайтом www.reihane.ir. Иранский сайт проводит сбор подписей в защиту населения сектора Газа // Новости-Армения. - 2009. - 11 января.

Мозковий центр іранського МЗС, Інститут політичних і міжнародних досліджень (IPIS) представлений двомовним сайтом, Міжнародний інститут по вивченню Каспію (IICS) - сайтом з інформаційним бюлетенем, Центр доктринального аналізу безпеки (ANDISHKADEH) - кількома онлайн-виданнями. Інститут економічних і міжнародних досліджень (RIEIS), заснований дипломатом Х. Аделі для стимулювання транснаціонального дискурсу і міжнародного співробітництва в регіоні, публікує аналітичні огляди і бюлетні. List of Iranian news agencies // Wikipedia // http://publicdiplomacy.wikia.com/wiki/Iran

Найстаріший інформаційний сайт http://www.irna.com/welcom.html, що належитьThis site of the state countenanced news agency, the oldest in Iran, with broad international connections, provides English, Farsi and Arabic news and radio reports. ІRNA, підтримується фарсі, англійською і арабською мовами.Khorsheed (http://www.khorsheed.com) Новинні сайти, як правило, ідентифікуються як “інформаційні агенції”, хоча офіційно не визнані урядом. Сайт www.aftabnews.ir фінансується НДЦ Консультативної ради, яку очолює екс-президент Рафсанджані, реформістський сайт www.advarnews.com охоплює прихильників світських реформ у рамках ісламського суспільства, сайт www.ansarnews.com поширює проурядову інформацію, сайт www.arefnews.com надає ексклюзивні новини, зумовлені контактами із Службою розвідки Ірану. Guide to Iranian Media and Broadcasts to Iran // Arab Media & Society. - March 2007. - P. 27

Шиїтський джафаритський мазхаб поширений в Іраку, Лівані, Кувейті, Ємені, Бахрейні, КСА, Йорданії, Афганістані, тому шиїтська пропаганда на ці країни найбільш ефективна. Шиїтські інформаційні ресурси представлені порталом hawzah.net (фарсі, арабською, англійською мовами) і міжнародним порталом Аhl-ul-bayt (фарсі, арабською, англійською, французькою, німецькою, російською, індонезійською, тайською мовами і урду). У Мережі діє близько 50 сайтів релігійних закладів (основна мова - арабська, меншою мірою фарсі, англійська, французька, урду), 83 сайти релігійних центрів (основна мова англійська), 12 сайтів преси (основна мова англійська, є французько- і арабомовні), 14 сайтів мечетей (основна мова англійська, є арабомовні).

Інформаційне протиборство у телепросторі Ірану на даному етапі реально здійснює BBC Persian. Глобальні гравці “Al-Jazeera” і CNN не володіють фарсі каналами, готується лише франшиза CNN аналогічно до CNN Turk. Країни Перської затоки здійснюють експансію завдяки розважальному сегменту, зокрема, “МВС Persia” та базованому у Дубаї Persian Music Channel. Проте у квітні 2009 р. газета “Аl-Hayat” повідомила, що Саудівська Аравія планує задіяти п'ятий супутниковий канал на фарсі і турецькою мовами з метою ознайомлення з саудівським суспільством у соціально-економічній, політичній і оборонній сферах Cochrane P. BBC Persian television launches // Arab Media & Society. - Spring 2009. - Issue 8..

Як випливає з вищенаведеного, Іран виступає домінуючим гравцем публічної дипломатії близькосхідного регіону. Цьому сприяє та обставина, що країна здійснює інформаційне протиборство у двох форматах - з арабським світом і Заходом, що вимагає застосування відмінних технологій. У першому випадку Іран проводить ”дипломатію зачарування”, в іншому - “наступальну дипломатію”. Унаслідок тривалих напружених стосунків із значною частиною міжнародної спільноти країна покладається на власні технології і фахівців. Іран використовує найширший інформаційний інструментарій, а також, на відміну від арабських країн, послуговується широким мовним спектром. Завдяки цим чинникам можна прогнозувати, що, незалежно від міжнародної ситуації, Іран утримуватиме чисельну цільову аудиторію, причому головна увага концентруватиметься на формуванні позитивної міжнародної громадської думки.

Саудівська Аравія - відносно молода, але одна з найвпливовіших держав близькосхідного регіону, чия роль зумовлена не лише стратегічними запасами вуглеводнів, але й святими містами Мекка і Медина. Саудівська Аравія є прикладом держави, створеної не за етнічною ознакою, а на основі транснаціональності ісламу История Востока. - Т. 6. Восток в новейший период (1945-2000 гг.). - М: Восточная литература, 2008. - С. 21..

З ХVІІІ ст. близькосхідний регіон належав до сфери впливу Великобританії, яка підтримувала баланс сил між Іраном, Іраком та Аравією на підставі стратегії “потрійного стримування”, що унеможливлювало домінування однієї з них. Після відходу Великобританії з регіону (1971) адміністрація Президента США Р. Ніксона порушила рівновагу, зробивши ставку на Іран та Саудівську Аравію. Братерский М. Иран и арабские страны: традиционный конфликт и роль США // Мировая экономика и международные отношения. - 2003. - №11. - C. 81-83.

Інтеграція Саудівської Аравії у глобальну систему окреслюється терміном “асиметричної взаємозалежності”: хоча нафта залишається основним чинником інтеграції у міжнародні економічні та військово-політичні процеси, значна роль відведена участі в афілійованій групі мусульманських держав. Значення Саудівської Аравії як глобального актора визначається енергетично-стратегічним і релігійно-пропагандистським факторами.

- міжнародний рівень, який визначається стратегічним альянсом з США та статусом головного експортера нафти;

- близькосхідний регіональний вимір, у якому КСА прагне до балансу сил з територіально більшими та впливовішими сусідами;

- аравійський рівень, де КСА відіграє вирішальну роль на противагу Ємену і малим монархічним державам. Alanazi A. Public Relations in the Middle East: The Case Study for Saudi Arabia // International Public Relations: A Comparative Analysis. - Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, 2002. - P. 46.

Зовнішня політика Саудівської Аравії у регіоні та її інформаційне забезпечення зумовлюються важливими для Близького Сходу концепціями арабізму та ісламізму. Внаслідок їх мобілізуючої спроможності саудівські розрахунки щодо можливих загроз власному лідерству дещо відмінні від традиційних теорій балансу сил. Саламах Г. “Аль-сіяса аль-харіджія аль-са'удія мункх `ам 1945” (Зовнішня політика Саудівської Аравії від 1945 р.). - Бейрут: Ма'хад аль-`інма' аль-?арабі, 2005. - C. 31. Для досягнення ісламської солідарності створена система урядових і неурядових організацій, у т. ч. ВМЛ (1962) і ОІК (1969), причому у КСА знаходяться їх штаб-квартири.

Делікатність стосунків з більшістю арабських сусідів зумовлена не стільки відсутністю демаркації чи делімітації кордонів, скільки історико-психологічним фактором. По-перше, Саудівська Аравія - відносно молода держава порівняно з Сирією чи Єгиптом, по-друге, правителі країни не належать до нащадків Пророка, як у Йорданії. Тому основним союзником КСА виступає наймолодша держава регіону - ОАЕ.

Коріння саудівсько-єменської ворожнечі (та єгипетсько-єменської співпраці) має глибокі корені. Перші халіфи опиралися на сирійських (єменських) кальбітів - освіченіших завдяки традиційним стосункам з візантійською культурою, а північноаравійські кайсити вийшли на історичну сцену щойно в 724 р. Кальбітами заснований емірат в іспанській Кордові (756) Фильштинский И. История арабов и Халифата (750-1517). - М.: Муравей, 2001. - С. 6-8,19. та завойований Єгипет. Фильштинский И. История арабов и Халифата (750-1517). - М.: Муравей, 2001. - С. 196. Під час війни вакхабітського Неджду і світського Хіджазу (1925) на боці останнього воювали, поряд з сирійцями і палестинцями, і єменці. Саудівсько-єменським комюніке (1973) визнана непорушність державних кордонів, хоча за Таїфською угодою (1934) Ємен погоджувався передати Асір, Наджран і Джизан під контроль КСА лише на 20 років.

Єгипетсько-саудівське історичне протистояння закінчилось після смерті Г. Насера (1971) - Єгипет визнав Аравію зоною впливу КСА в обмін на фінансову допомогу. Васильев А. История Саудовской Аравии (1745-1973). - М.: Институт востоковедения, 1982. - С. 292, 296, 434, 440, 442.

Інший супротивник - Сирія вважається культурною колискою арабів, тому сирійці з давньою урбаністичною цивілізацією зверхньо ставляться до саудівських “бедуїнів”. Salamandra Ch. Television and the Ethnographic Endeavor: The Case of Syrian Drama // Arab Media & Society. - Spring, 2005. На початку 1950-х рр., коли 95% населення КСА було неписьменним, король був вимушений звернутись до діячів Сирії з пропозицією зайняти пости у Кабінеті міністрів. О'Коннор Х. Империя нефти. - М.: Издательство иностранной литературы, 1958. - С. 412. На відміну від Ємену, сирійсько-саудівська полеміка широко використовує Інтернет. Електронні ЗМІ Сирії широко висвітлили створення у Парижі саудівської опозиційної партії М. Талаль аль-Рашида (2008). Badran T. Syrian-Saudi Media Wars // Mideast Monitor. - September-October 2006.- Vol. 1. - № 3.

У випадку Бахрейну присутні стосунки “постачальник-клієнт” - Саудівська Аравія постачає нафту для стабілізації бахрейнської економіки та зменшення шиїтського впливу, однак з проголошенням Королівства Бахрейн (2002) і номінальним зрівнянням у правах їх монархів ці стосунки стали складнішими.

У відносинах з Кувейтом наявні територіальні суперечки щодо островів Карух і Умм аль-Марадим. КСА прагне мінімізувати суперечності з Оманом щодо делімітації кордонів та зменшити регіональні претензії оманців, засновані на імперській історії. У катарських взаєминах відчутне намагання КСА зрівноважити самостійність країни з територіальними проблемами, хоч кордон демарковано (1999). СІА. Центральное разведывательное управление. Информационно-аналитические справочники для правительства США. Том Страны мира. - Екатеринбург: У-Фактория, 2001. - C. 441. Не афішується, однак на практиці наявне суперництво Саудівської Аравії та Йорданії, що зумовлюється рядом чинників - Хашимітське правління у Мецці до 1924 р., йорданський нейтралітет щодо війни у Затоці (1991) та йордансько-американське стратегічне партнерство (2001). Модестов С. Геополитика ислама. - М.: Молодая гвардия, 2003. - С. 94.

КСА не зазнає прямої загрози з боку Ізраїлю, який зараховано до країн “ані союзників, ані ворогів”. Саудівська Аравія визнає його існування, але не включення Палестини, тому запропонувала мирну ініціативу за формулою: визнання арабами Ізраїлю в обмін на звільнення окупованих територій (1967) Примаков Е. Мир после 11 сентября и вторжения в Ирак. - Запорожье, 2004. - C. 40..

Відносини КСА з арабськими країнами Магрібу мінливі, оскільки регіональний баланс сил переважає над ідеями панарабізму. Стосунки Саудівської Аравії з Тунісом, Алжиром та Лівією, що погіршилися внаслідок нейтралітету під час кувейтської кризи (1991), нормалізовані не у повному обсязі, оскільки дипломатичною нішею активно скористався Іран, для якого відносини з Магрібом пріоритетні. СІА. Центральное разведывательное управление. Информационно-аналитические справочники для Правительства США. Том Страны мира. - Екатеринбург: У-Фактория, 2001. - С. 182.

Стратегічним суперником країни у близькосхідному регіоні виступає Іран. Декларацією антиіранських настроїв став Дамаський саміт ЛАД, на якому міністр закордонних справ КСА С. аль-Фейсал зазначив, що арабська мирна ініціатива не є “внутрішньоарабською”, оскільки йдеться “про іноземну, ізраїльську окупацію арабських територій”, але арабська ініціатива стосовно Лівану “може стати зразком вирішення міжарабської кризи всередині спільного арабського дому”. Оскільки Саудівська Аравія раніше привітала зусилля ЄС, зокрема, Франції, щодо відновлення внутрішньоліванської стабільності, то позицію КСА стосовно “арабського дому” слід розуміти як усунення Ірану з числа зовнішніх акторів на внутрішньоліванській арені Косач Г. Саммит ЛАГ в Дамаске: развитие событий // Институт Ближнего Востока. - 2008. - 1 апреля. .

Разом з тим саудівська еліта намагається уникнути конфесійного протистояння з шиїтами. Після антишиїтської фетви улема Абдаллаха ібн Джибріна, опублікованої на вакхабітському сайті “Світло ісламу” (липень 2006 р.), автор зазнав тиску. Саудовский ваххабитский улем Ибн-Джибрин никак не может поступиться антишиитскими принципами: “Хизбаллу” мусульманам поддерживать нельзя, она не является “партией Аллаха” // Институт религии и политики. - 2006. - 15 августа. Вже 8 серпня 2006 р. саудівські улеми виступили з заявою про відсутність будь-якої фетви, що оголошує шиїтів кафірами (невірними), після чого шейх ібн Джибрін був вимушений опублікувати нову фетву, яка дезавуювала попередню. У подальшому канал “Al-Arabiya” оприлюднив підбірку висловлювань шиїтських вчених - саудитів А. Абу Хамсина, Х. ас-Сафара, Х. ан-Наміра, Д. ан-Наміра, а також ліванського шиїтського філософа Х. Фахса про те, що між сунітами і шиїтами існує більше об'єднуючих, ніж роз'єднуючих моментів. Шиитские улемы отреагировали на заявление суннитских коллег // IslamNews. - 2006. - 10 августа.

Незважаючи на суперництво Ірану та Саудівської Аравії у близькосхідному регіоні, вони виступають ситуативними союзниками у Тропічній Африці. У Сенегалі обидві країни надавали фінансову винагороду жінкам, які носять хіджаб, у Занзібарі фінансували рух за відокремлення від Танзанії. Згідно з твердженням іранського дослідника А. Тахері, КСА та Іран відмовились від взаємної контрпропаганди, а також об'єднались для боротьби з християнськими церквами, суфізмом та секуляристськими рухами. Taheri A. Iran and Saudi Arabia, Two Zealots of Islamism // Nameh Farhang, Tehran. - 2001. - 22 April. Разом з тим, на противагу ірансько-південоафриканському альянсу, КСА налагодило особливі відносини з “форпостом ісламу” і лідером ІКТ у Тропічній Африці - Замбією, де мусульманська діаспора, наявна з часів гірничого буму 1920-30 рр., становить до половини населення. СІА. Центральное разведывательное управление. Информационно-аналитические справочники для Правительства США. Том Страны мира. - Екатеринбург: У-Фактория, 2001. - С. 182.

У боротьбі за регіональне лідерство Саудівська Аравія вимушена запозичувати ініціативи Ірану. Слідом за шиїтським лідером КСА активно розвиває “наступальну дипломатію”, яка передбачає відмову від “поміркованої політики” і реалізацію рішення Ер-Ріядського саміту ЛАД щодо врегулювання конфліктів в арабському світі на підставі арабського консенсусу. Косач Г. Саудовско-сирийские разногласия: продолжение темы // Институт Ближнего Востока. - 2007. - 28 июля.

Посилаючись на теорію рольових моделей Брума і Досьєра (1986), Broom G., Dozier D. Advancement for public relations role models // Public Relations Review. - 1986. - № 7(1). - Р. 37-56. а також теорію Брума і Сміта (1979), С. Хусейн довів їх практичне застосування у діяльності саудівського уряду (1991). Hussein S., Mohammed K. The public relations departments in the governmental organizations in the Kingdom of Saudi Arabia. - Riyadh: Public Administration Institute, 1991. - Р. 186 - 191. Системні публічні відносини у КСА зазнали значних змін з приходом американської компанії “АRAMCO” (1935), широкомасштабна присутність іноземців у країні зумовила застосування західних комунікаційних моделей. Одним з першочергових завдань саудівського уряду після світової нафтової кризи (1973) стало покращення іміджу Королівства на Заході та формування позитивної громадської думки. Початок активної і системної діяльності у міжнародних публічних відносинах припадає на початок 1990-х рр., коли пріоритет отримали зовнішньополітичні цілі публічних кампаній. Spiers P. Public relations in Egypt and the Middle East // Communication World. - February 1992. - P. 42.

Для досягнення внутрішньополітичних цілей залучаються саудівці, які мають досвід проведення внутрішніх піар-кампаній, для здійснення міжнародної публічної діяльності запрошуються закордонні експерти. Ефективним інформаційним забезпеченням нафтової дипломатії країна зобов'язана досвіду та інструментам, запозиченим у “АRAMCO” та “SABIC”. Hussein S., Mohammed K. The public relations departments in the governmental organizations in the Kingdom of Saudi Arabia. - Riyadh: Public Administration Institute, 1991. - Р. 186 - 191. Як приклад вдалої зовнішньої інформаційної діяльності після війни у Затоці (1991) можна назвати діяльність Міністерства хаджу.

Саудівський дослідник аль-Хазмі, дослідивши багатофакторність саудівських міжнародних публічних відносин, визначив методологічні засади кампаній з оптимізації іміджу Саудівської Аравії на міжнародній арені та ефективних бізнес-відносин із закордонними партнерами. На початку 1990-х рр. інструментом публічних кампаній були дипломатичні листи і меморандуми, на початку ХХІ ст. до них долучилися мультимедійні засоби. У дослідженні міжнародної публічної діяльності уряду КСА, здійсненому Сієні (2005), зазначено, що всі міністерства проводять активну зовнішню політику. Міжнародні публічні кампанії передбачають інтерв'ю, міжнародні конференції, відкриття інформаційних центрів та бібліотек, фандрайзинг, стипендії для іноземних студентів, програми підтримки саудівської діаспори. Саудівське суспільство зазнало значного культурного впливу, спричиненого двома основними факторами - збільшенням кількості хаджі у Західній провінції та зростанням кількості іммігрантів, задіяних на нафтопромислах у Східній провінції.

Міністерство хаджу у 2003 р. уперше використало Інтернет з метою “поглиблення духовних переживань тисяч хаджі”. Сайт YaHajj.com демонструє урядову базу інформації щодо надання візи, транспортного сполучення та бронювання готелів онлайн Hajj pilgrimage to benefit from internet technology // International Technology Publishing. - 2002. - 4 June..

Термін “публічна дипломатія” своєрідно трактується у випадку Саудівської Аравії, яка є абсолютною монархією. Саудівські дипломатичні відносини з Заходом, як правило, тактовні, а публічна дипломатія переважно стосується ісламської пропаганди в Африці, Індії, Центральній Азії та Далекому Сході. Для саудівської громадської думки палестинське питання виступає суттєвішим, ніж іракське чи іранське. Buchan J. Middle East Public Diplomacy Working Paper: Saudi Arabia // Financial Times Series. - 2003. - 24 March.