Образование Древнерусского государства. Роль князей и княжеской администрации в "политической" сфере жизни общества IX – XII вв. Великий князь на вершине государственной власти. Дружина и Боярская дума. Десятичная и дворцово-вотчинная система управления.

Исследование на основе анализа древнерусских летописей практики княжеских даров в древнерусском обществе ХІ-ХІІ веков. Дар и дарообмен как один из ключевых факторов социальной коммуникации и репрезентации власти в период древнерусской государственности.

Изучение причин и предпосылок феодальной войны (межкняжеских усобиц) во второй половине XV в. в русском государстве. Борьба за власть в Галицком княжестве. Правление Ивана Грозного. Присоединение Новгорода к Москве. Свержение монголо-татарского ига.

Дослідження унікального зображення на фресках і в графіті Софії Київської княжих тризубів. Стилізація тризубів Володимира Великого, визначення часу спорудження собору і його князя-власника. Висвітлення значущих сцен фрескового декору "митрополії руської".

Дослідження історії князів Глинських із середини XV до початку XVI ст. В період діяльності двох поколінь роду - синів та онуків першого достовірно відомого князя Глинського. Обґрунтування помилковості тези Ю. Вольфа, прийнятої і в сучасній історіографії.

Дослідження історії роду князів Мстиславських, які були відгалуженням династії Ґедиміновичів і найближчими родичами володарів Великого князівства Литовського, протягом XV ст. Мстиславське князівство у складі, встановленому 1499 р., проіснувало недовго.

Комплексне дослідження долі роду князів Суздальських - правлячої династії Нижегородсько-Суздальської землі, протягом того складного періоду, коли цей регіон пройшов шлях від самостійного державного утворення до звичайної провінції Московської держави.

Значення роду князів Сангушків в історії Великого князівства Литовського, Польщі, Волині, Російської імперії та її Заславського повіту. З’ясування витоків та особливості походження древнього роду, дослідницькі традиції. Шлях Литви до православ’я.

Аналіз походження першого князя Стародубського у складі Великого князівства Литовського - Патрикія Давидовича. Характеристика діяльності Олександра Звенигородського з Карачевської лінії чернігівських Ольговичів. Дослідження володіння Звенигородом царями.

Дослідження головних особливостей здійснення одноосібної влади князівською династією Рюриковичів на Русі упродовж Х-ХІІ століть. Характеристика основних напрямків діяльності представників даного роду з консолідації східнослов’янських племінних союзів.

Визначення основних понять дослідження князівської добродійності в Київській Русі. Зародження системи охорони здоров’я. Форми соціальної підтримки населення. Формування високого духовно-етичного вектора суспільства. Розвиток благодійної діяльності.

Значення іконографії та основних інструментів іконографічного аналізу у нумізматичних дослідженнях на прикладі монетного карбування гербів руських удільних князівств. Проблеми атрибуції знакових зображень "князівської символіки" у монетному карбуванні.

Виявлення основних рис, які були притаманні князівському патронату українських земель держави Ягеллонів у ранньомодерну добу. Розгляд розвитку цього специфічного виду права як характерного засобу взаємодії різних категорій світських та духовних еліт.

Роль категорії позаджерельного знання в дослідженнях, пов’язаних із тематикою сепаратистських виступів князів на територіях Великого князівства Литовського. Питання, пов’язані із повстанням Свидригайла, змовою князів 1481 р. і повстанням М. Глинського.

Дослідження персонального складу всіх гілок Рюриковичів та Гедиміновичів. Специфічні особливості демографії князівської верстви. Міжкнязівські взаємини і стосунки князів з іншими верствами суспільства. Їх вплив на вдосконалення державних інституцій.

Дослідження верхівки правлячої еліти Східної Європи: князівських династій Рюриковичів та Гедиміновичів, а також князів іншого походження, їх персональний склад, демографія, спадкове право, шлюбна політика. Роль князівської верстви у розвитку суспільства.

Становление А. Невского как военачальника, его роль в жизни государства. Особенности полководческой деятельности А. Невского в отношении Запада и политики в отношениях с монголо-татарами. Административно-территориальное деление Древнего Новгорода.

Главный проводник государственной линии князь Черкасский, использование для реализации своих проектов административного ресурса. Подрыв господства католицизма и наделение одинаковыми правами национальным меньшинствам, не исповедующим католицизм.

Краткий очерк жизни и личностного становления князя Голицына, знакомство и взаимоотношения с царевной Софьей. Участие идей Голицына в государственной жизни. Подготовка и программа реформы, ее историческое значение и оценка результатов преобразований.

Происхождение князя Владимира. Бегство в Скандинавию, возвращение в Новгород, осада Киева. Реформация языческого культа. Принятие православия и крещение Руси. Начало распространения грамотности на Руси. Масштабное каменное строительство на Руси.

Попытка князя Владимира официально перейти к единобожию на основе культа Перуна. Принятие христианской веры как государственной религии Руси с 988 года. Учреждение "Церковного Устава св. Владимира". Процесс уничтожения кумира Марены-Маржены-Марцаны.

Деятельность Князя Киевского Владимира. Масштабность крещения Древней Руси, его многообразное и сложное значение для всего дальнейшего хода истории. Изменение государственного управления после принятия христианства. Формирование права в Киевской Руси.

Исследование характера славянских племен, населявших Киевскую Русь. Изучение жизни и правления князя Владимира до крещения. Выбор веры, крещение князя и киевлян. Крещение других русских земель. Политические и культурные последствия принятия христианства.

Краткая характеристика образа киевского князя Владимира в народном эпосе и летописях. Описание основных событий политической биографии князя Владимира: борьба за престол, выбор веры, политика в области культуры и градостроительства. Личная жизнь князя.

Фигура святого равноапостольного великого князя Владимира в истории. Киевское княжение Владимира Святославовича. Восстановление владений Рюриковичей. Обеспечениее экономических и политических интересов Руси. Путь самоусовершенствования князя Владимира.

Князь Владимир как одна из самых неоднозначных фигур в истории Руси. История его княжения в русских землях. Летописные свидетельства о крещении Руси Владимиром. Предпосылки и исторические причины проведения христианизации. Последствия этого процесса.

Причины морально-этического и религиозного кризиса языческого мира и культуры славян. История зарождения и развития христианства на Руси. Становление государственности древних славян и наследие Византии. Поход князя Владимира на Киев, Крещение Руси.

Короткий нарис життя та правління князя Володимира. Спроби релігійного відродження в Київській державі. Шляхи зближення з могутніми візантійськими імператорами, вступ з ними в родинні зв'язки. Прийняття християнства. Розквіт і піднесення Київської Русі.

Прихід князя Володимира Великого до влади. Політичні реформи та управління державою. Військова політика країни, будівництво фортифікаційних споруд для захисту земель. Налагодження партнерських відносин із сусідами. Історія хрещення Київської Русі.

Початок етапу піднесення історії Київської Русі під час князювання Володимира Великого у 980-1015 роках. Зміцнення розхитаної системи в період поділу і міжусобної боротьби Києва. Спрямування військової реформи як посилання обороноздатності країни.