Князівська символіка у монетному карбуванні ХІV - початку XV століття з території Середнього Подніпров’я

Размещено на http://www.allbest.ru/

"КНЯЗІВСЬКА СИМВОЛІКА" У МОНЕТНОМУ КАРБУВАННІ ХІУ -- ПОЧАТКУ XV СТ. З ТЕРИТОРІЇ СЕРЕДНЬОГО ПОДНІПРОВ'Я

Ірина Хромова

У статті пропонується звернути увагу на значення іконографії та основних інструментів іконографічного аналізу у нумізматичних дослідженнях на прикладі монетного карбування руських удільних князівств ХІУ-ХУст. Приклади наведено стисло, оскільки дана тематика має прикладний характер і потребує великого обсягу викладу для кожного конкретного випадку. Практично втілений майже у кожному нумізматичному дослідженні, міждисциплінарний зв'язок іконографії і нумізматики проте не знайшов ще ґрунтовного теоретичного визначення та методологічного оформлення і досі чекає на своїх дослідників. У цьому ключі, по-новому постає проблема атрибуції знакових зображень, які відносять до "князівської символіки" у монетному карбуванні ХІУ -- початку ХУ ст. з території Середнього Подніпров 'я.

Ключові слова: символ, знак, герб, карбування, князівство, знак власності, руна, тамга.

На сьогодні пріоритетним напрямком історичних пошуків є міждисциплінарні дослідження. Залучення кількох взаємодоповнюючих дисциплін дає можливість розширеного аналізу та додаткової аргументації. Обраний хронологічний етап має велике значення для вивчення історії українських земель у складі Великого князівства Литовського, оскільки це не тільки час відновлення власного карбування на окреслених територіях після так званого "безмонетного періоду", а і період, насичений складними історико-політичними процесами, які, однак, мало висвітлені в писемних пам'ятках, проте відбиті у великому масиві нумізматичних джерел, що постійно поповнюється за рахунок нових знахідок. Їх вивчення й аналіз, за допомогою яких відбувається виявлення нових чи якісне доповнення відомих історичних фактів або підтвердження попередніх припущень, і становлять основу будь-якого нумізматичного дослідження.

У процесі попередніх студій з вивчення історії монетної справи на території Середнього Подніпров'я у татарсько-литовську добу, виявлено, що головною особливістю матеріалу, окрім методу виготовлення, є оформлення монет. Зокрема, на монетному полі вказувалося ім'я удільного князя та особливі символи, що на сьогодні визначаються в історіографії як князівські знаки і є чи не найбільш дискусійною стороною вивчення даної теми і досі остаточно не досліджені. Однак, ранні емісії удільних князівств часто не мали легенди, а були лише стилістичною імітацією широковживаних на місцевих грошових ринках джучидських монет, на які поміщалися згадувані вище зображення. Саме ця характерна риса та деякі метрологічні особливості дозволяють проводити атрибуцію монет. Смислове навантаження, яке несли ці знаки достеменно невідоме.

Від початків вивчення монет-наслідувань, символічний зміст матеріалу визначався дослідниками, як залежність від золотоординського панування, а у зв'язці з легендою або "князівськими знаками" -- як факт визнання васалітету, або ж спроба уособлення монетної регалії, тобто прагнення до незалежного політичного становища. Останнє визначення є директивною лінією у атрибуції матеріалів князівського карбування на Подніпров'ї у кінці XIV -- першій чверті XV ст. Проте, вказані зображення за часів Великого князівства Литовського не були частиною символіки а ні державної, а ні регіональної. Більше того, вони не відображені у документальній чи сфрагістичній спадщині князів-емітентів, лише у деяких їх нащадків. Відтак постає питання щодо етимології даних символів і причин, які спонукали володарів земель використовувати їх як центральне зображення на своїх монетах. У цьому полягає значення та актуальність обраного напряму.

Потреба у вивченні монетних зображень як окремому напрямі історичних досліджень постала ще з XIX ст. Про це зауважують, зокрема, польські нумізмати Багіші Е/гепкагґ, НегЬу і хпакі шеппісхе па їгоіакаск роккісИ. -- Wroclaw, 2008. -- 8. 8; Zbigniew КіеіЬ. НегЬу оєоЬієїе па шопеїасИ х czas6w jagiellonskich // Біиіеїуп Хишкшаїусхпу. -- 1/2006. -- 8. 31. .

Саме тут проявляється мультидисциплінарність проблеми, адже предмет дослідження торкається не тільки нумізматики, а і геральдики, сфрагістики, і іконографії. Одним з основних принципів нумізматичного дослідження є типологізація монетних зображень (аверсних та реверсних) з символічним навантаженням, вкладеним у них сучасниками, для визначення особливостей виготовлення і поширення монетних випусків, а також їх місця і ролі в економічній та політичній історії Iconography Of Ancient Coins. -- Electronic text: http://www.alphanumismatics.gr/ coinknow.aspx?id=5&lang=en. Історія такого міждисциплінарного сюжету досить давня і починається від нумізматичних розвідок ХІХ ст., де навіть атрибуція монет часто проводилася головним чином за рахунок аналізу їх зображень. Історіографія цього питання вже була піднята у наших публікаціях Хромова І. Знаки та їх значення в нумізматичному дослідженні / І. Хромова // Матеріали IV Міжнародної конференції “Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії”, Рівне 11-12 грудня 2014 р. -- Рівне, 2014. -- С. 96-97.. У нумізматичному дослідженні методи іконографії спрацьовують за умови наявності об'єктної бази, яка може мати свій канон. Одними з яскравих прикладів є антична та візантійська нумізматики, де методика іконографічного аналізу повністю задіяна при вивченні монет із зображеннями портретів римських або візантійських імператорів (включно із жестикуляцією), релігійних сюжетів (у таких випадках, особливо щодо християнської символіки (антропоморфні образи святих) часто додатково залучаються сфрагістичні джерела) тощо. Головними функціями іконографії у даному випадку виявляються атрибуція і датування джерельного матеріалу, а завдяки аналізу зображень, відбувається також його аутентифікація. Однак не всі монети містять портретні чи сюжетні зображення. Часто їх оформлення обмежується гербовими фігурами, монограмами та іншими знаками власності емітентів, що, звісно, вимагає звернення до геральдики. Однак, саме тут ми підходимо до однієї з найважливіших і найуживаніших завдань іконографії в нумізматичному дослідженні -- побудови класифікації.

Класифікаційна функція у роботі з джерелами була присвоєна іконографії, відколи вона виступала в якості невід'ємного супутника археології задля дослідження стародавніх пам'яток. Такий тандем нерозривно існував до ХІХ ст., а після іконографія виділилась у самостійну галузь науки, сфокусувавшись, головним чином, на значенні релігійної символіки у християнському мистецтві. Це слугувало основою класичної європейської іконографії і у ХХ ст., поступово доповнюючись іншими мистецькими напрямками. Для проведення класифікації важливими стають найменші деталі кожного зображення, супровідні знаки тощо, які мають бути враховані в процесі аналізу. Іконографічний аналіз поверхнево визначають як встановлення значення об' єкту вивчення за часів його створення. Для цього проводиться історична реконструкція із залученням широкого інформаційного спектру Iconography analysis. -- Electronic text: http://writingaboutart.org/pages/

iconographicanalysis.html. На нумізматичному матеріалі основні принципи іконографічного аналізу спрацьовують в класичному значенні. Так само традиційними є тут і "підводні камені". Таким чином, одним з найбільш спірних і неоднозначних питань залишається інтерпретація.

Головним об'єктом іконографічного аналізу у нумізматичному дослідженні, природно, виступають зображення на сторонах монет, які часто є єдиними прив'язками до локалізації емісій та визначення емітента, в разі відсутності іншої інформації. Як уже зазначалося вище, найбільш "вдячним" є матеріал із портретними зображеннями. Як приклад можна навести іконографічний аналіз давньотюркських монет -- там за канон були взяті портретні зображення тюркської знаті у прикладному мистецтві та настінному живописі. До того ж -- із залученням палеоантропологічного аналізу Баратова Л. С. Древнетюркские монеты Средней Азии УІ-Х вв. (типология, иконография, историческая интерпретация) / Автореф. дисс. на получ. уч. степени канд. ист. наук. -- Ташкент, 1995 / Л. Баратова // Человек и наука. Електронный ресурс. -- Електронный текст. -- Режим доступа: http://cheloveknauka.com/drevnetyurkskie-monety- sredey-azii-vi-x-vv-tipologiya-ikonografпya-istoricheskaya-interpretatsiya#ixzz3qyeTSiui.

На відміну від попередніх епох, іконографія удільних середньовічних монет ХІУ-ХУ ст. досі залишається однією з найменш розроблених та водночас і однією з найбільш суперечливих тем у нумізматиці. Тут найяскравіше проступають основні "підводні камені" іконографічного аналізу. Атрибуція знаків на монетах ускладнюється обмеженістю джерельної бази, яка не дає чітких визначень цих зображень в інших джерелах, а відтак немає можливості точно розрізнити символи від простого візерунка, або його частини. Проте, така проблема стосується не тільки удільного карбування, а навіть достатньо вивчених і представлених кількісно нумізматичних джерел іноземного походження, зокрема, польських трояків Багіші Щіепкагі. Ор. ск. -- 8. 14.. Історіографія даного питання неодноразово піднімалася у попередніх дослідженнях, тому не бачимо особливої потреби повторювати її у пропонованій статті.

Прикладом залучення іконографічного аналізу до історії удільного карбування можна вважати студії з вивчення так званих подільських півгрошиків Костянтина Коріатовича, карбованих у 80-х рр. XIV ст. На сьогодні дослідниками вже розроблена їх класифікація Крыжанивский Андрий. Влияние галицкой монетной системы последней четверти 14 века на метрологические показатели монет подольского князя Константина Кориа- товича / Андрій Кріжанивский // ХИМКМАТІКА. -- № 6. -- Metrastis 2005. -- С. 49-62; Погорілець О., Саввов Р. До питання карбування монети на Поділлі в другій половині ХІУ ст. / О. Погорілець, Р. Саввов // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. -- Київ, 2004. -- Вип. 13. -- С. 144-156; Їх же. Карбування «Подольских полугрошиков» на Поділлі в другій половині ХІУ ст. / О. Погорілець, Р. Саввов // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Літописний Губин в кон-тексті історії Болохівської землі”. -- Київ-Хмельницький-Кам'янець-Подільський- Старокостянтинів, 2004. -- С. 202-207; Их же. Монеты подольского князя Константина Кориатовича (вторая половина ХІУ века) / О. Погорілець, Р. Саввов // ХІІІ всероссийская нумизматическая конференция. Тезисы докладов и сообщений. -- Москва, 2005, -- С. 109-110; Их же. Монета Константина Кориатовича в денежном обращении Подоль-ского княжества / О. Погорілець, Р. Саввов // Современные вехи и актуалии в нумиз-матике, фалеристике и сфрагистике. Тракай, 2005 -- С. 22-24; Їх же. Історія Поділь-ського князівства в монетах литовських князів Коріатовичів / О. Погорілець, Р. Саввов //

Матеріали Другої наукової -- практичної конференції “Місто Хмельницький в контексті історії України”. -- Хмельницький. 2007. -- С. 100-106; Их же. “Подольский полу- грошок” и упоминания о нем в литовско-русских летописях / О. Погорілець, Р. Саввов // Матеріали VIII міжнародної нумізматичної конференції PTN, Бялосток-Августов - 2008. Варшава, 2008, -- С. 52-59; Их же. Чеканка монеты в Подольском княжестве во второй половине XIV в. / О. Погорілець, Р. Саввов // Крьініцазнаувства і спецыяльныя гіста- рычныя дьісцьіпліньї. Навуковы зборнік. Выпуск 4. -- Мінск, 2008. -- С. 114-120; Их же. Монета и счетная единица Подольского княжества князей Кориатовичей (вторая половина 14 в.) / О. Погорілець, Р. Саввов // Международная нумизматическая конфе-ренция. Тезисы докладов. -- Вильнюс, 2012. -- С. 116-119; Церковник В. Каталогізація монет Подільського князівства карбованих наприкінці XIV ст.: (подільський денарій, півгрошики “Смотрич” та “Поділля”) / В. Церковняк // Нумізматика і Фалеристика. -- 2014. -- № 2. -- С. 9-11.. На аверсах всі вони мають зображення герба Коріатовичів -- Св. Юрія-змієборця в оточенні кругової легенди. На реверсі -- зображення герба угорських королів з династії Анжу або у іншому варіанті типу, за визначенням дослідників, -- "композицію з коронами". Ці зображення розрізняються по декількох групах зі спільною стилістикою виконання кожна, хоча всі вони об'єднанні слідуванням різчиком штемпелів монет єдиним канонам -- традиційне зображення образу святого та гербу. Оскільки даний тип монет містить легенду із зазначенням володаря монетної регалії і уділу, то іконографічний аналіз може сприяти лише побудові типологічної класифікації.

Звернення до класичної християнської іконографії (знакових чи символічних сюжетів) помічене і у працях з аналізу монет київського карбування (60-90-ті рр. XIV ст.) Володимира Ольгердовича Ремецас Э. Новые данные о киевских монетах Владимира Ольгердовича (по но-вым находкам монет в Литве) / Э. Ремецас // Pieni^dz I systemy monetame wspolne dziedzictwo Europy. Studia I Materialy. Bialorus-Bulgaria-Litwa-Lotwa-Moldawia-Polska- Rosja-Rumunia-Slowacja-Ukraina / Pod redakj K. Filipowa, B. Kuklik. -- Augustow- Warszawa, 2012. -- С. 94-107.. Е. Ремецасом проведений іконографічний аналіз як аверсних так і реверсного зображень. Так, у висновках дослідника на аверсі монет зображені такі християнські символи як плетінка (визначений як символ вузла -- охорони та опікунства Христа), літери "І8" або "ІС" (скорочені літери від імені Ісус Христос) та хрест (символ Христа) Ремецас Э. Указ. соч. -- С. 106-107.. Знак на реверсі монет автор також визначає як символ влади, однак вважає його запозиченим Володимиром Ольгердовичем також з візантійської традиції. В якості прикладу наводиться вживання Хорогви на візантійських монетах Там же. -- С. 106. Хромова І. Атрибуція монет Чернігово-Сіверського князівства: проблеми та здо-бутки / І. Хромова // Сіверянський літопис. -- Чернігів, 2008. -- № 3. -- С. 22-28; ЇЇ ж. До проблеми атрибуції зображення родового знаку князів Ольгердовичів / І. Хромова // Спеціальні історичні дисципліни: Питання теорії та методики. Зб. наук. пр. / Відп. ред. Г.В. Боряк. -- К.: Інститут історії України, 2008. -- Число 15. -- С. 304-315; ЇЇ ж. До питання про вплив джучидської монетної традиції на формування місцевої монетної справи в українському Подніпров'ї середини -- другої половини XIV ст. / І. Хромова // Український історичний збірник (2009) / Гол. ред. Т. Чухліб. Вип. 12. -- К.: Інститут історії України НАН України, 2009. -- С. 49-59; Ее же. К иконографии киевских и северских монет второй половины Х^ в. / И. Хромова // Нумизматические чтения 2009 года. К 80-летию А.С. Мельниковой и 90-летию В.В. Узденикова. Тезисы докладов и сообщений. -- М.: ГИМ, 2009. -- С. 28-31; Ее же. Вопросы атрибуции находок местных монет-подражаний второй половины 14 в. на территориях литово-ордынского при-граничья / И. Хромова // Международная нумизматическая конференция. Тезисы докла-дов. Вильнюс 23-25 мая 2012 г. Национальный музей Литвы. -- С. 108-111; Її ж. Монетне карбування на території Середнього Подніпров'я. Від наслідувань до офі-ційних емісій. Питання іконографії / І. Хромова // Український історичний збірник. К.: НАН України, Інститут історії України, 2012. -- Випуск 15. -- С. 229-237; Її ж. До історії розвитку карбування на українських землях: місцеві наслідування джучидських монет XIV ст. / І. Хромова // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та мето-дики. Збірка наукових праць / Відп. ред. Г.В. Боряк; Упорядники: В.В. Томозов, І.К. Хромова. -- К.: НАН України, Інститут історії України, 2013. -- Число 22-23. -- С. 462-470; Її ж. Місцеві монети-наслідування другої половини Х^ ст. на литовсько- ординських прикордонних територіях / І. Хромова // икгаіпа Ьіїиапіса: студії з історії Великого князівства Литовського. -- К., Інститут історії України НАН України, 2015. -- Т. ІІІ. -- С. 191-203. (у співав. з К. Хромовим); Її ж. Сіверське карбування другої половини XIV ст. / І. Хромова // IV Міжнародна наукова конференція „Україна і Велике князівство Литовське в Х^-Х'УШ ст.: політичні, економічні, міжнаціональні та соціо- культурні відносини в загальноєвропейському вимірі” -- Кам'янець-Подільский націо-нальний університет імені Івана Огієнка 16-19 вересня 2015 р. Тези доповідей. -- К., 2015 -- С. 16-19..

Інша ситуація склалася, приміром, із монетами-наслідуваннями, які нами неодноразово розглядались у попередніх публікаціях11. Початково такі монети не містили легенд і антропоморфних зображень, які б можна було б атри- бутувати за вже існуючими канонами. Натомість аналіз унікальних знаків (власності) на цих монетах, які були додані до візуально скопійованих з поширених у місцевості ординських монет легенд, і порівняння з монетами пізніших, іменних випусків дав можливість встановити емітента і приблизну хронологію випусків. Це стосується, зокрема, карбування сіверських монет (70- 80-ті рр. XIV ст.) Корибутом Ольгердовичем. Таким чином, аналіз подібних знакових зображень з невідомим достеменно символічним змістом (що у свою чергу зумовлює спірну інтерпретацію) часто стає інструментом атрибуції або типологічної класифікації монет за відсутності (або у поєднанні) інших ви- різняльних ознак іконографічного чи метрологічного значення. іконографія нумізматичний герб князівство

Щодо символічного навантаження так званих "князівських знаків", то звернення до геральдичних і сфрагістичних джерел лише поглибили зміст означеної проблеми. Природнім є пошук витоків таких зображень у тогочасних литовській і польській геральдиці. І там подібні знаки є достатньо розповсюдженими. Відомо, що на формування геральдичної системи ВКЛ великий вплив справила Городельська унія 1413 р., коли литовським знатним родам були надані польські шляхетські герби. Однак, незважаючи на це, деякі родини і далі послуговувалися старими родинними гербами, оздобивши їх новими елементами відповідно до вимог польської геральдики Калякцыйная спадчына Вялжага княства / Д. Гулецкш, Р. Галоучанка, А. Гра- мыка. -- Мшск, 2008. -- С. 163..

Знак Володимира Ольгердовича, розміщений на денаріях, карбованих під час його князювання у Києві, вже розглядався нами як поєднання двох геральдичних фігур, увінчаних зверху хрестами. Однак їх значення та історію виникнення прослідкувати дуже важко. Свідчення про давню литовську геральдику вкрай малоінформативні. Однак відомою є печатка, яку ще М. Ліхачов відносив до литовського короля Міндовга (1251-1263) Лихачев Н.П. Избранные труды. Т. 1: Материалы для истории византийской и русской сфрагистики. -- Вып. II. Печати с изображением тамги или родового знака / Н.П. Лихачев. -- М.: Языки славянской культуры, 2014. -- С. 247., зображення на одній зі сторін якої ідентичне нижній частині знаку на київських денаріях. У 2015 році це питання розглянув у своїй праці Ю. Борейша, оперуючи данними вже про 3 відомі йому подібні екземпляри печаток (рис. 3) Борейша Юрий. Волынские монеты Федора Любартовича в свете кладовых дан-ных и реконструкции символики Галицко-Волынского государства / Юрий Борейша. -- Минск, 2015. -- С. 121-123; Табл. Х.. Однак відкритим для нас лишається питання ймовірного успадкування такого символу Володимиром Ольгердовичем.

Що ж до традицій польського герботворення, то прослідкувати історію виникнення гербу, а тим більше його складових дуже важко. Ще Ф. Пеко- сінський вказував на місцеві особливості, коли, на відміну від іноземних геральдичних систем, назва герба не ототожнювалась з ім'ям роду, який ним послуговувався. Більше того, одним гербом могли послуговуватися до кількаста родів Piekosinski Franciszek. Heraldyka polska wiekow srednich / Franciszek Piekosinski. -- Krakow, 1899. -- S. 9.. Ту саму думку продовжує Альфред Знамеровський, зауважуючи, що якщо у випадку іноземних геральдичних систем, будь яка зміна складових гербового зображення означає появу нового герба, тоді як у польській геральдиці це може бути лише однією з видозмін існуючого герба Znamierowski Alfred. Herbarz rodowy. Kompedium / Alfred Znamierowski. -- Wars-zawa, 2004. -- S. 20.. Для прикладу, герб Абданк у відомому нам вигляді Пекосинський пропонував називати Адванцем і вважав пізнішою і похідною формою від герба Сирокомлі. Саму фігуру (яка схематично схожа з нижньою частиною "князівського знаку" на монетах Володимира Ольгердовича) він називав ленкавицею і, посилаючись на сфрагістичні джерела XIII ст. доводив, що початково вона була розвернута у вигляді латинської літери М, а не ". Однак, їх витоки він пов'язував із скандинавськими рунами Piekosinski Franciszek. Op. cit. -- S. 22-24.. З цього приводу А. Знамеровський зауважує, що чи не чверть польських родинних гербів походить від схематичних знаків власності, що прийшли з догеральдичних часів. Подібні протогеральдичні символи автор якщо не ототожнює, то вважає близькими до тамгових зображень, вживаних на території від Сибіру до Кавказу і Криму в якості розпізнавальних та власницьких символів. Останні певним чином усталено оформилися геральдично, або були застосовані відповідно до вимог геральдичного мистецтва у ХІП-ХІУ ст. Одним з таких знаків вважається згадана вище ленкавиця Znamierowski Alfred. Op. cit. -- S. 21-22, 69-70.. Таким чином, теорії появи даного знаку як протогеральдичного символу розгортаються від впливу скандинавської рунічної писемності до тамгових знаків власності, що походили від кочових цивілізацій.

Верхня частина князівського знаку на київських монетах Володимира Ольгердовича схожа зі знаком на сіверських монетах Дмитра Ольгердовича Брянського та Дмитра Корибута (вже видозмінений і у цьому вигляді успадкований його сином -- Федором Корибутовичем). Схожі символи карбувалися на монетах й інших уділів. Пошук подібної фігури у литовській чи то пак польській геральдиці видається нам найменш перспективним. Візуально він найбільш наближений до фігури котвиця. Її походження і передумови можливого побутування на сіверських чи стародубських землях нами не виявлені. Термін "проквітлий хрест", який вживався у історіографії сіверського карбування не позбавлений сенсу. Однак у такому випадку, згідно християнської традиції, фігура може бути вживана лише хрестом зверху. Однак факти побутування подібних зображень у польській середньовічній геральдиці свідчать про випадки, коли він розміщений внизу (особова печатка під документом 1309 р. -- "котвиця двораменна, перевернута і знизу перехрещена") Sfragistyka. Opracowali M. Gumowski, M. Haising, S. Mikucki. -- Warszawa, 1960. -- S. 174. вона ж наведена у пізнішому каталозі (рис. 4) Hlebionek Marcin. Katalog piecz^ci przy dokumentach samoistnych w zasobie Archiwum Panstwowego w Bydgoszczy / Marcin Hlebionek. -- Warszawa, 2012. -- S. 395.. Таким чином, зображення на кшталт котвиці з перехрещеним верхом могли бути запозичені вірогідніше з тамгової традиції, ніж з християнської.

Одним з проблемних питань є поява подібних знаків на монетах синів Ольгерда, за умови відсутності таких у їхніх родових гербах. Натомість, сини і Володимира Ольгердовича і Дмитра Корибута Ольгердовича запозичили подібну символіку (повністю чи частково), що відображене на їх особових печатках Для прикладу, знак на печатці сина Володимира Ольгердовича -- Андрія дуже подібний до знаку на монетах батька. Рис. 5. Див.: Archiwum Glowne Akt Dawnych w Warszawie. Zespol nr. 358. Archiwum Zamoyskich inventarium. Nr. Mikrofilmu A-93033, s. 668.

²² Piech Zenon. Ikonografia pieczзci Piastow / Zenon Piech. -- Krakow, 1993. -- S. 38.

²³ http://www.auctiones.ch/browse.html?auction=43&lot=9167#!prettyPhoto

²⁴ Монета князя Володимира Ольгердовича(1363-1394 рр.). Національний музей історії України (НМІУ). Нумізматична колекція. Інв. № АР-6537/22.

²⁵ Монета князя Дмитра-Корибута Ольгердовича (1381-1404 рр.). Музей історичних коштовностей. Нумізматична колекція. Інв. № -- 6537/4.

²⁶ Борейша Юрий. Волынские монеты Федора Любартовича в свете кладовых дан-ных и реконструкции символики Галицко-Волынского государства / Юрий Борейша. -- Минск, 2015. -- С. 186.. Невідомим лишається джерело запозичення цих зображень синами Ольгерда. Характеризуючи процес родинного успадкування іконографічних типів у сфрагістиці, Зенон Пех наголошував на його особливостях для іконографії П'ястів. Так, ступінь рецепції іконографічної репрезентативності варіювався від точного копіювання зразка і до віддалено схожої модифікації, за якої, однак, зберігалися характерні вирізняльні риси, необхідні для підтвердження спадковості. Однак, траплялися випадки, коли запозичення відбувалося не напряму (від батька до сина), а від дядька до племінника, або навіть між різнимилініями роду22. Таке пояснення не позбавлене сенсу і в нашому випадку, зважаючи на відоме зображення знаку на сфрагістичних джерелах, які відносять до часів правління Міндовга. Проте шлях і причини такого варіанту запозичення лишаються невідомими, як, власне, і ідея запозичення тамгового знаку власності за умови наявності власного родового гербу у литовського правлячого князівського роду.

Тим більше загострюється це питання, якщо взяти до уваги те, що поряд із досить широким побутуванням таких знаків не лише на кордоні руських удільних князівств і Орди, а і далі на заході -- у польській, литовській середньовічній геральдиці майже в одному хронологічному зрізі, подібні зображення зустрічаються набагато раніше -- зокрема у VII ст., у монетній традиції Меро- вінгів23 (рис. 6.).

Таким чином, якщо питання атрибуції знакових зображень, які відносять до "князівської символіки" у монетному карбуванні XIV -- початку XV ст. з території Середнього Подніпров'я виявляється достатньою мірою з'ясованим, то проблема їх походження і причини обрання литовськими князями в якості своїх "|знаків власності" на монетах, лишаються відкритими і вимагають подальших досліджень із залученням геральдичних та сфрагістичних джерел.

Ілюстрації

Размещено на Allbest.ru