Податкова система
Сутність і види податків. Митні органи України. Основні процедури щодо адміністрування податку на прибуток. Спрощена система оподаткування суб‘єктів малого підприємництва. Збори на формування державних цільових фондів. Плата за ресурси та послуги.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курс лекций |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.09.2011 |
| Размер файла | 362,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Типові структури регіональних державних податкових адміністрацій та податкових інспекцій подані в додатках 2-3.
12.4 Податкова міліція як складова органів податкової служби та її завдання
Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданнями податкової міліції є:
· запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;
· розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;
· запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;
· забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
До складу податкової міліції належать:
1. Центральний рівень:
· Головне управління податкової міліції,
· Слідче управління податкової міліції,
· Управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби Державної податкової адміністрації України;
2. Регіональний рівень:
· управління податкової міліції,
· слідчі відділи податкової міліції,
· відділи по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби
3. Місцевий рівень:
· відділи податкової міліції, слідчі відділення (групи) податкової міліції відповідних державних податкових інспекцій в районах, містах, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.
У складі податкової міліції діє спеціальний структурний підрозділ, який проводить роботу по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Податкову міліцію очолює начальник податкової міліції - Перший заступник Голови Державної податкової адміністрації України. Податкову міліцію в державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі очолюють начальники управлінь податкової міліції - перші заступники голів відповідних державних податкових адміністрацій. Повноваження податкової міліції
Податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань:
1) приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;
2) здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків;
3) виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення;
4) забезпечує безпеку працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними посадових обов'язків;
5) запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби;
6) збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.
12.5 Основні заходи щодо удосконалення організаційної структури органів ДПС України
Удосконалення організаційної структури органів ДПС України здійснюватиметься до 2013 року протягом двох фаз, у першій фазі (2003-2007рр.) буде проведено реорганізацію податкових органів та їх консолідацію, у другій фазі (2008-2012рр.) буде завершено реорганізацію податкових органів та їх консолідацію з виконанням усіх заходів соціально-психологічного захисту, впровадженням модернізованих операційних та управлінських процесів діяльності органів ДПС України.
Розробка та реалізація проекту вдосконалення організаційної структури проводитиметься шляхом виконання наступних заходів:
1. Відповідно до вимог Стратегічного плану передбачається побудувати органи ДПС України на трьох організаційних рівнях з чітким визначенням функціонального призначення кожного з них:
· Стратегічний рівень - розробка стратегічних напрямів діяльності та розвитку ДПС України. Створення методологічного та законодавчого забезпечення процесів, що виконуються всіма рівнями ДПС України.
· Тактичний рівень - поточне планування. Організація та контроль за впровадженням політики та методології виконавчим рівнем ДПС України.
· Виконавчий рівень - надання повного переліку податкових послуг платникам податків, практичне виконання завдань, визначених ДПА України.
2. Трансформувати організаційну структуру з централізованої в децентралізовану. Це передбачає чітке визначення і розподіл функцій між організаційними рівнями та їх можливу передачу на нижчі рівні із делегуванням відповідних повноважень та відповідальності.
3. Реорганізацію органів ДПС України проводити відповідно до критеріїв консолідації, що розроблені на підставі аналізу інформації щодо обстеження місцевості, приміщень органів ДПС України, що підлягають об'єднанню; характеристики діяльності органів ДПС України та їх персоналу, а також середньостатистичних показників для регіональних органів ДПС України.
4. Передбачити в майбутній організаційній структурі органів ДПС України класичні функції, за якими розроблені концепції операційної діяльності:
4.1 основні: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит; погашення податкового боргу; апеляції платників податків; вирішення справ у господарських судах за участю органів ДПС; досудове слідство (кримінальні розслідування); протокольна форма досудової підготовки матеріалів; організація боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом; обслуговування платників податків; розробка проектів нормативно-правових актів та впровадження законодавства; управління документами;
4.2 допоміжні: управління персоналом; правове забезпечення діяльності ДПС; функціонування управлінської інформаційної системи; матеріально-технічне та фінансове забезпечення; внутрішній контроль; антикорупційна діяльність; зв'язки з громадськістю.
5. З метою створення та розвитку відомчих стандартів, створення, координації та узгодження внутрішніх нормативних та методичних документів, контролю за відповідністю відомчих документів відомчим та державним стандартам, визначенням передбачити в організаційній структурі ДПА України службу стандартизації. Такий підрозділ забезпечить єдиний підхід щодо виконання стандартних функцій (процедур, операцій) всіма структурними підрозділами на відповідних рівнях ДПС України, а також єдиний підхід щодо розробки нормативних та методичних документів, що супроводжуватимуть виконання цих функцій. Це дозволить забезпечити загальну керованість службою завдяки адекватному розподілу ресурсів та ефективному плануванню діяльності органів ДПС України.
6. Визначити структурні підрозділи на всіх організаційних рівнях ДПС України та розподілити їх функції для кожного типового органу ДПС України, і таким чином окреслити функціональні обов'язки структурних підрозділів органів ДПС України.
7. Здійснити розрахунок нормативів витрат часу на виконання функцій (процедур, операцій) структурними підрозділами, що дозволить розрахувати штатну чисельність кожного структурного підрозділу.
8. Розробити проект консолідації органів ДПС на регіональному рівні, яким визначатиметься порядок формування податкових округів та визначення їх центрів, а також місць розташування ЦОДів. Консолідація органів ДПС України регіонального рівня передбачає створення податкових округів у результаті територіального об'єднання кількох областей, які мають близьке географічне розташування.
Головне завдання податкового округу - підвищення ефективності роботи органів ДПС України на тактичному та виконавчому рівнях шляхом створення нової організаційно-функціональної структури - адміністрації податкового округу, яка повинна забезпечити оперативну підтримку місцевих податкових органів по всій території округу з посиленням функції організаційної, навчальної та контролюючої роботи її підрозділів.
Стратегічним планом передбачено створення 10-ти податкових округів та створення на їх базі адміністрацій податкових округів. Основним завданням адміністрації податкового округу є забезпечення організації, координації та контролю за роботою МДПІ, які знаходяться на території даного податкового округу.
Розвиток податкової системи, зміни, які плануються в системі податкового адміністрування, неможливі без подальшого удосконалення інформаційних систем та інструментів аналізу, створення інформаційних технологій. Основу цієї роботи забезпечить централізація обробки документів за рахунок створення ЦОД, які будуть вирішувати задачі вводу, обробки і зберігання великого обсягу інформації, отриманої від платників податків.
Крім функцій централізованої обробки документів платників податків та контролю за своєчасністю сплати податків та зборів, на ЦОДи передбачається покласти функції обробки та накопичення даних інших джерел, в тому числі державних та недержавних структур, ведення електронного та паперового архівів.
9. Розробити проект консолідації органів ДПС України, який передбачає проведення розрахунку та місця розташування МДПІ, їх відділень, а також створення телефонного центру та визначення місця його розташування.
Відповідно до Стратегічного плану передбачено одноразове зменшення кількості податкових органів на районному рівні шляхом об'єднання районних ДПІ в 150 МДПІ.
Консолідація передбачає визначення конкретних районних ДПІ, що стануть МДПІ. Основна і найважливіша функція МДПІ - якісне надання послуг платникам податків відповідно до нормативів, стандартів та методологій, затверджених ДПА України, практичне виконання завдань, визначених ДПА України.
Для розширення кола послуг платникам податків в частині надання консультативних послуг, дотримання єдиного підходу до виконання вимог податкового законодавства буде створено телефонний центр.
11. Продовжувати роботу з великими платниками податків. Концепція роботи з великими платниками податків базується на новій філософії партнерських відносин із платниками податків, пріоритетності добровільної сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Основні завдання СДПІ ВПП полягають у зміні методів роботи з великими платниками податків, виявленні та упередженні схем мінімізації та ухилень від оподаткування, впровадженні системи стимулювання підприємств для забезпечення прозорості їх діяльності.
Структура СДПІ ВПП відрізняється від структури державних податкових інспекцій саме тим, що вона має галузеву направленість, застосовує повний діапазон адміністративних функцій і процедур, створює механізм та надає можливість впроваджувати партнерські відносини між органами ДПС України та платниками податків, підвищувати рівень обслуговування платників податків.
Діяльність СДПІ ВПП здійснюється на підставі єдиного методологічного підходу до великих платників податків та базується на таких основних принципах:
· концентрація зусиль щодо контролю за платниками податків, які сплачують значні суми податків;
· індивідуальний підхід до кожного з великих платників податків та підвищення рівня їх обслуговування;
· виявлення та упередження схем мінімізації об'єкта оподаткування та ухилень від сплати податків;
· координування державної політики щодо великих платників податків;
· уникнення неплатоспроможності та забезпечення добровільної сплати податків.
ПЕРЕЛІК ФУНКЦІЙ, які може здійснювати орган державної податкової служби України
|
№ з/п |
Найменування функцій |
|
|
1. |
Загальне керівництво |
|
|
2. |
Керівництво структурним підрозділом |
|
|
3. |
Організація роботи органів державної податкової служби, контроль, планування та координація робіт |
|
|
4. |
Контроль за роботою органів державної податкової служби |
|
|
5. |
Організація роботи та контроль за діяльністю інспекцій з функціями безпосереднього обслуговування та контролю за великими платниками податків |
|
|
6. |
Організація роботи щодо проведення колегій |
|
|
7. |
Робота з кадрами |
|
|
8. |
Фінансова діяльність |
|
|
9. |
Науково-методичне керівництво організацією наукової діяльності закладів та проведення наукових досліджень у системі органів державної податкової служби |
|
|
10. |
Забезпечення виконання міжнародних договорів |
|
|
11. |
Організація протокольних переговорів та зустрічей |
|
|
12. |
Модернізація державної податкової служби |
|
|
13. |
Правове забезпечення |
|
|
14. |
Забезпечення захисту прав і законних інтересів платників податків при оскарженні ними рішень органів державної податкової служби |
|
|
15. |
Методологія впровадження нормативно-правових актів з питань оподаткування |
|
|
16. |
Забезпечення роботи з органами державної влади |
|
|
17. |
Методологічна та контрольна робота зі справляння прямих податків та відрахувань до державних цільових фондів |
|
|
18. |
Методологічна та контрольна робота зі справляння податків підприємствами, що здійснюють свою діяльність у вільних економічних зонах, а також учасниками різного роду економічних експериментів на території України |
|
|
19 |
Методологічна та контрольна робота зі справляння податку на додану вартість |
|
|
20. |
Методологічна та контрольна робота зі справляння акцизного збору |
|
|
21. |
Методологічна та контрольна робота зі справляння місцевих податків і зборів, ресурсних, рентних та неподаткових платежів |
|
|
22. |
Методологічна та контрольна робота за податками з фізичних осіб |
|
|
23. |
Робота з платниками податків |
|
|
24. |
Методологія прогнозування податкових надходжень |
|
|
25. |
Методологія економічного аналізу показників роботи органів державної податкової служби |
|
|
26. |
Методологія проведення аналізу фінансово-економічного стану платників податків |
|
|
27. |
Методологія проведення оперативної роботи регіональних структурних підрозділів прогнозування та економічного аналізу |
|
|
28. |
Моделювання інформаційних технологій економічного аналізу та впровадження їх у податковій сфері |
|
|
29. |
Організація забезпечення надходжень податків, інших платежів у бюджети |
|
|
30. |
Оперативний облік податків і неподаткових платежів |
|
|
31. |
Оперативна звітність |
|
|
32. |
Податкова статистика |
|
|
33. |
Методологія планування та координації контрольно-перевірочної роботи в податковому органі та між контролюючими органами |
|
|
34. |
Методологія та організація документальних перевірок юридичних осіб |
|
|
35. |
Оперативне супроводження Національного плану проведення документальних перевірок юридичних осіб |
|
|
36. |
Методологія та організація контролю за розрахунками у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг |
|
|
37. |
Методологія та організація документального контролю оподаткування у сфері ЗЕД |
|
|
38. |
Методологія та організація документального контролю за банками, страховими компаніями, торговцями цінними паперами, трастами, ломбардами, кредитними спілками, недержавними пенсійними фондами та іншими фінансово-кредитними установами |
|
|
39. |
Методологія та організація документального контролю з питань валютного регулювання |
|
|
40. |
Забезпечення співробітництва з податковими органами інших країн та міжнародними організаціями |
|
|
41. |
Методологія та організація стягнення податкової заборгованості |
|
|
42. |
Оперативне забезпечення стягнення податкової заборгованості |
|
|
43. |
Розробка методології та організація обліку платників податків |
|
|
44. |
Контроль за повнотою і достовірністю бази даних |
|
|
45. |
ведення інтегрованого банку даних податкової інформації |
|
|
46. |
Розробка й використання програмних засобів оперативного аналізу інформації баз даних обласного та центрального рівнів |
|
|
47. |
Інформаційне забезпечення функціонування автоматизованих інформаційних систем (АІС) |
|
|
48. |
Організація розробки, супроводження, підтримки в робочому стані програмного забезпечення перехідної інформаційної системи |
|
|
49. |
Забезпечення сучасного технічного рівня, створення, розвитку та функціонування інтегрованої автоматизованої інформаційної системи (АІС) державної податкової служби України |
|
|
50. |
Адміністрування Центральної бази даних |
|
|
51. |
Підтримка та розвиток Пошуково-довідкової системи (ПДС) |
|
|
52. |
Впровадження та адміністрування корпоративної мережі |
|
|
53. |
Захист податкової інформації |
|
|
54. |
Забезпечення охорони державної таємниці |
|
|
55. |
Забезпечення відомчого режиму |
|
|
56. |
Забезпечення шифрованого зв'язку |
|
|
57. |
Виявлення, розкриття та упередження кримінальних порушень податкового законодавства |
|
|
58. |
Організація боротьби з незаконним обігом товарів |
|
|
59. |
Організація контролю за обліком, зберіганням та зверненням у власність держави конфіскованого та вилученого майна |
|
|
60. |
Контроль за розслідуванням кримінальних справ і організація досулового слідства |
|
|
61. |
Організація та проведення дослідчих перевірок |
|
|
62. |
Організація та проведення податкових розслідувань |
|
|
63. |
Організація боротьби з приховуванням неоподаткованих доходів та відмиванням доходів, одержаних незаконним шляхом |
|
|
64 |
Організація заходів щодо забезпечення безпеки діяльності працівників Державної податкової служби |
|
|
65 |
Організація роботи по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби |
|
|
66. |
Здійснення заходів щодо військово-мобілізаційної роботи, військового обліку та бронювання військовозобов'язаних |
|
|
67. |
Загальне діловодство |
|
|
68. |
Збереження податкових документів на паперових носіях |
|
|
69. |
Адміністративно-господарська діяльність |
|
|
70. |
Матеріально-технічний розвиток податкової служби |
|
|
71. |
Організація роботи Музею |
|
|
72. |
Виявлення шляхів ухилення від оподаткування в зовнішньоекономічній сфері, банківської системи та фінансово-кредитних установах, а також у сфері валютного регулювання |
ТИПОВА СТРУКТУРА регіональних державних податкових адміністрацій
1. Керівництво.
2. Управління оподаткування юридичних осіб.
3. Управління місцевих, ресурсних (рентних) і неподаткових платежів.
4. Управління оподаткування фізичних осіб.
5. Управління податкового аудиту.
6. Управління валютно-фінансового контролю.
7. Управління (відділ) по роз'ясненню податкового законодавства.
8. Управління стягнення податкової заборгованості.
9. Організаційно-розпорядче управління (відділ).
10. Відділ обліку та звітності.
11. Управління (відділ) економічного аналізу та прогнозування податкових надходжень.
12. Відділ внутрівідомчого контролю.
13. Управління (відділ) автоматизованого адміністрування податків.
14. Відділ апеляцій.
15. Відділ правового забезпечення.
16. Відділ кадрів.
17. Фінансовий відділ.
18. Відділ режимно-секретної роботи.
19. Відділ захисту податкової інформації.
20. Управління справами.
21. Управління податкової міліції.
22.Слідчий відділ податкової міліції.
23. Відділ по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби.
ТИПОВА СТРУКТУРА державних податкових інспекцій у містах без внутріміських інспекцій, районах, районах у містах та об'єднаних державних податкових інспекцій, які не мають відділень
1. Керівництво.
2. Відділ (управління) оподаткування юридичних осіб.
3. Відділ (управління) оподаткування фізичних осіб.
4. Відділ (управління) податкового аудиту.
5. Відділ валютно-фінансового контролю.
6. Відділ по роз'ясненню податкового законодавства.
7. Відділ стягнення податкової заборгованості.
8. Відділ обліку, звітності та оперативного аналізу надходжень.
9. Відділ (управління) автоматизованого адміністрування податків.
10. Відділ правового забезпечення.
11. Відділ кадрів.
12. Бухгалтерія.
13. Адміністративно-господарський відділ.
14. Головний відділ (відділ) податкової міліції.
15. Слідче відділення (група) податкової міліції.
13. Подотковий менеджмент
13.1 Поняття податкового менеджменту
З переходом до ринкової економіки суттєво зростає роль і значення управлінських рішень, які приймаються на всіх рівнях у галузі оподаткування. Це пов'язано з тим, що податки виступають головним економічним інструментом регулювання суспільних відносин. Оподаткування у найбільш загальному вигляді виступає як економіко-правова система податкових відносин, оформлених у законі держави. Суб'єктами цих відносин витсупають з одного боку держава в особі контролюючих органів (податкові органи, митні органи, органи Пенсійного фонду, органи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування), з іншого боку - платники податків, а об'єктом є податки, збори, обов'язкові платежі до бюджетів і державних цільових фондів.
Складність і багатогранність податкових відносин потребує високоефективного управління фінансами. Таке управління фінансами окремих господарюючих суб'єктів виділилося на початку ХХ століття у спеціальну галузь знань, яка отримала назву “фінансовий менеджмент”.
Фінансовий менеджмент представляє собою процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів і оптимізації обігу грошових коштів.
Податковий менеджмент є складовою фінансового менеджнету. Його предметом є процес взаємодії державних контролюючих органів і суб'єктів господарської діяльності - платників податків щодо своєчасного нарахування і сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюжетів; своєчасного надання необхідної податкової звітності і т.і. Цю взаємну діяльність називають податковою роботою.
Отже, податковий менеджмент представляє собою процес управління податковою роботою - своєчасним нарахуванням і сплатою податків, зборів, інших обов'язкових платежів та своєчасним наданням необхідної податкової звітності.
Виходячи із основних цілей та функцій контролюючих органів і платнників податків щодо своєчасного нарахування і сплати податків та надання необхідної податкової звітності, розрізняють податковий менеджмент контролюючих органів і податковий менеджмент на підприємстві.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 13.1. Структура податкового менеджменту
13.2 Правове регламентування встановлення і справляння податків
Податкове право - це сукупність юридичних норм, що визначають види податків в державі, порядок їх утримання, пов'язаний з виникненням, функціонуванням і припиненням податкових відносин. Виникнення податкових взаємовідносин можливе тільки при наявності податкового закону.
Податковий закон - це нормативно-правовий акт вищого органу законодавчої влади, який зобов'язує юридичних і фізичних осіб сплачувати в бюджет платежі в вигляді податків в визначеному розмірі і в точно фіксовані терміни.
Податкове законодавство регулює:
відносини, пов'язані із встановленням та скасуванням податків;
відносини, які виникають у процесі виконання обов'язків щодо сплати податків;
здійснення податкового контролю та притягнення до відповідальності за вчинення правопорушень у сфері оподаткування
До нормативно-правових актів з питань оподаткування належать:
закони України з питань оподаткування;
укази Президента України з питань оподаткування;
акти з питань оподаткування, прийняті КМ України;
акти з питань оподаткування, прийняті ВР АР Крим у межах визначених повноважень;
акти з питань оподаткування, прийняті органами місцевого самоврядування у межах визначених повноважень;
Податкові правовідносини - суспільні фінансові відносини, що виникають у зв'язку із справлянням податків з юридичних та фізичних осіб , інших категорій платників податків
Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до Закону України “Про систему оподаткування в Україні”, інших законів України про оподаткування.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.
Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.
Розмір та механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію встановлюються Кабінетом Міністрів України разом з Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Встановлення і скасування спеціального збору до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, розмір та механізм справляння цього збору здійснюються відповідно до Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб".
Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України “Про систему оподаткування в Україні”, сплаті не підлягають.
Зміни і доповнення до законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків, зборів (обов'язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб'єктам підприємницької діяльності або фізичним особам.
Будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до Закону України “Про систему оподаткування в Україні”. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.
13.3 Податковий менеджмент контролюючих органів
Діяльність державних контролюючих органів спрямовується стосовно таких податків, зборів і обов'язкових платежів:
митних органів - стосовно акцизного збору та ПДВ (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України;
органів Пенсійного фонду України - стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;
органів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування - стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у межах компетенції цих органів, встановленої законом;
податкові органи - стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім тих, які адмініструються іншими котролюючими органами.
Компетенція контролюючих органів. Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції. Порядок контролю з боку митних органів за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору встановлюється спільним рішенням центрального податкового органу та центрального митного органу. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі за запитами правоохоронних органів.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції. Ці дії регламентуються Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
Закон установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Починаючи з 1.04.01 р. платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації - документу, що подається платником податків до контролюючого органу у строки та за формою, встановленими законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу)
Податкові декларації подаються за базовий податковий період, що дорівнює:
а) календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця;
б) календарному кварталу (півріччю) - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя);
в) календарному року - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми - неузгоджене зобов'язання.
Визначення суми податкового зобов'язання за непрямими методами.
Починаючи з 1.01.02 р., якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку.
Податкова звітність може бути надана за добровільним рішенням платника податків податковому органу в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Починаючи з 1.04.01 р. після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
У разі, коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків такої суми;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно - у розмірі двадцяти відсотків такої суми;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів - у розмірі п'ятдесяти відсотків такої суми.
Коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, він додатково сплачує штраф у розмірі ста відсотків суми податкового боргу, щодо якого виникло право податкової застави.
У разі, коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.
Починаючи з 1.10.01 р., коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом -, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Податкове повідомлення виставляється за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем). Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень щодо окремого платника податків. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги - письмові вимоги податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
Податкові вимоги мають містити суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (Підпункт 6.2.2.).
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Вона містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Вона додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Коли сума податкового боргу, визначена у першій податковій вимозі, самостійно погашається платником податків до виставлення другої податкової вимоги, друга податкова вимога не надсилається.
Податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем). У разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу.
Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (арбітражним судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Перелік джерел самостійної сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу:
· будь-які власні кошти;
· шляхом заліку непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
· будь-якої іншої особи, на яку покладено обов'язок сплати.
Джерела погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення:
· будь-які активи платника податків
· Додаткові джерела погашення податкового боргу:
- продаж активів платника податків;
- активи юридичної особи.
Починаючи з 1.10.01 р. з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк.
Право податкової застави виникає у разі:
· неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації;
· несплати у строки суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку;
· несплати у строки суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.
Платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.
Податковий орган зобов'язаний відмовитися від права податкової застави активів платника податків у разі коли банк-резидент поручається за нього.
Адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.
Арешт активів може бути застосовано:
а) платник податків порушує правила відчуження активів;
б) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
в) платника податків, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, визнано неплатоспроможним;
г) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування;
д) відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальні дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем;
е) відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби.
Скасування рішення про продаж активів
Якщо платник податків у будь-який момент до укладення договору купівлі-продажу його активів повністю погашає суму податкової заборгованості, податковий орган приймає рішення щодо звільнення його активів з-під податкової застави та скасовує рішення про проведення їх продажу.
Починаючи з 1.10.01 р. розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти.
Відстроченням податкових зобов'язань є перенесення сплати основної суми податкових зобов'язань платника податків без урахування сум пені під проценти на пізніший термін.
Платник податків, який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов'язання.
Підставою для розстрочення податкових зобов'язань платника податків є надання ним достатніх доказів щодо існування загрози виникнення податкового боргу, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення податкових зобов'язань та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення.
Підставою для відстрочення податкових зобов'язань платника податків є надання ним достатніх доказів щодо дії обставин, що призвели до загрози виникнення податкового боргу та/або банкрутства такого платника податків, а також економічного обгрунтування, яке свідчить про можливість погашення податкових зобов'язань та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення.
Розстрочення податкових зобов'язань надається на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані на неї проценти погашаються рівними частками, починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання такого кредиту.
Відстрочення податкових зобов'язань надається на умовах, за якими основна сума податкових зобов'язань та нараховані на неї проценти сплачуються рівними частками, починаючи з будь-якого податкового періоду, визначеного відповідним податковим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який затверджує рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з моменту виникнення такого податкового зобов'язання або одноразово у повному обсязі.
Рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань у межах одного бюджетного року приймається:
· стосовно загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів) - керівником податкового органу та має бути затверджене керівником податкового органу (його заступником) вищого рівня;
· стосовно місцевих податків і зборів - керівником податкового органу (його заступником) та має бути затверджене фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.
Граничні строки для подання податкової декларації підлягають продовженню керівником податкового органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:
· перебував за межами України;
· перебував у плаванні на морських судах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;
· перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
· мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або через інші обставини непереборної сили, підтверджені документально;
· був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законодавством.
Самостійне узгодження податкового зобов'язання
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Апеляційне узгодження податкового зобов'язання
Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання, він має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
Керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку.
Підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
Під терміном "безнадійний" слід розуміти:
а) податковий борг платника податків, визнаного у встановленому порядку банкрутом;
б) податковий борг фізичної особи, яка:
визнана у судовому порядку безвісно відсутньою або померлою;
померла;
понад 720 днів перебуває у розшуку;
в) податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності;
г) податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок форс-мажорних обставин;
д) податковий борг юридичних осіб, визнаних фіктивними відповідно до закону
В сучасних умовах господарювання податки є суттєвим фактором впливу на фінансово-господарську діяльність підприємств. Тому забезпечити нормальне функціонування суб'єктів господарської діяльності (СГД) у нестабільному соціально-економічному середовищі та якісне управління фінансовими ресурсами можливо лише при наявності розробленої концепції управління податками.
Обсяг формування власних фінансових ресурсів СГД за рахунок прибутку у значній мірі залежить від суми його податкових платежів. За джерелами сплати податки, збори і інші обов'язкові платежі СГД поділяються на три основні групи:
податкові платежі, які відносяться на собівартість продукції (основні серед них - це нарахування на фонд оплати праці);
податкові платежі, які включаються у ціну продукції (основні серед них - ПДВ, акциз, мито);
податкові платежі, які сплачуються за рахунок прибутку (основне місце займає податок на прибуток).
Усі вещеперераховані податкові платежі, на якій би стадії господарської діяльності підприємства вони не здійснювалися, у кінцевому підсумку зменшують розмір чистого прибутку, а відповаідно і можливості формування власних фінансових ресурсів, які напрвляються на розвиток виробництва. Тому кожне підприємство прагне активно використовувати законні можливості мінімізації податкових платежів з тим, щоб забезпечити зростання темпів свого економічного зростання. Однак, податкові платежі необхідно не просто мінімізувати, а і оптимізувати.
Проблема оптимізації податкових платежів з метою збільшення власних фінансових ресурсів у значній мірі вирішується за допомогою ефективного податкового менеджменту на підприємстві. Ефективна податкова політика підприємства здатна суттєво сприяти удосконаленню методів господарювання, підвищенню рентабельності виробництва. Основна мета податкового менеджменту на підприємстві полягає у виборі найбільш ефективного варіанту сплати податкових платежів при альтернативних напрямах його господарської діяльності. В окремих випадках розроблена податкова політика підприємства сама може бути критерієм корегування напрямів господарської діяльності підприємства.
Формування ефективної податкової політики підприємства має базуватися на таких основних принципах:
Суворе дотримання діючого податкового законодавства. Реалізація цього принципу обумовлює виключення можливостей ухилення від сплати податків, які мають бути сплаченими відповідно з реальними результатами господарської діяльності. Ні одна із форм ухилення від сплати податків (приховування реального прибутку, підробка бухгалтерської звітності, затримка платежів і т.і.) не повинна бути використана підприємством, яке турбується про свою високу репутацію.
Пошук і використання найбільш ефективних господарських рішень, які забезпечують мініиізацію бази оподаткування. В процесі реалізації загальної стратегії свого економічного розвитку підприємство у своїх тактичних господарських рішеннях має широко використовувати можливості мінімізації бази оподаткування у відповідності з діючим податковим законодавством, в першу чергу, запроваджену систему прямих і непрямих пільг і преференцій.
Цілеспрямована дія на різноманітні елементи бази оподаткування в залежності від груп податків за джерелами їх сплати. Це визначає потребу диференціованого підходу до управління сплатою податків за рахунок ціни продукції, собівартості і прибутку підприємства.
Оперативний облік змін у діючій податковій системі. Роброблена податкова політика підприємства має оперативно корегуватися з врахуванням останніх змін у системі оподаткування (поява нових податкових платежів, зміна ставок оподаткування, наданням підприємствам нових пільг чи відміною діючих і т.і.). При цьому має корегуватися не тільки податкова політика, а й види господарських операцій, а в окремих випадках і напрями господарської діяльності підприємства.
Планування сум податкових платежів. В основу такого планування має бути покладена сума чистого прибутку (чи рівень рентабельності власного капіталу), яка потрібна буде для реалізації розробленої політики формування власних фінансових ресурсів підприємства, а також передбачуваний обсяг його господарської діяльності. Планування податкових відрахувань передбачається при складанні бізнес-плану підприємства.
Розробка ефективної податкової політики підприємства вимагає високої кваліфікації виконавців і комплексної участі різних служб підприємства, зокрема, планової, фінансової, юридичної, бухгалтерії і т.п.
Основими методами податкового менеджменту на підприємстві є поточний фінансовий контроль, попередня податкова експертиза, порівняльний аналіз.
Поточний фінансовий контроль (короткострокове (оперативне) податкове планування) передбачає контроль за податковими платежами при періодичному складанні прогнозів їх зміни, моніторинг відповідності прогнозних і реальних платежів. У випадку суттєвих розбіжностей між прогнозними і реальними платежами розробляються заходи щодо їх усунення.
Попередня податкова експертиза (середньострокове (тактичне) податкове планування) передбачає експертизу нових проектів і найважливіших управлінських рішень.
Порівняльний аналіз (довгострокове (стратегічне) податкове планування) передбачає аналіз нових проектів і напрямів діяльності підприємства вцілому. Проводиться порівняльний аналіз різних варіантів діяльності підприємства з метою визначення їх податкової ефективності.
Подобные документы
Обчислення податку на прибуток за звітний період. Податок з доходів фізичних осіб. Фіксований сільськогосподарський податок. Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва. Плата за ресурси та послуги. Строки оплати податку в бюджет.
контрольная работа [36,0 K], добавлен 08.04.2012Сутність оподаткування підприємств і податкова система. Оподаткування прибутку підприємств. Платежі та ресурси. Непрямі податки, збори і цільові відрахунки які сплачують підприємства. Місцеві податки і збори. Оподаткування суб'єктів малого підприємництва.
лекция [570,1 K], добавлен 15.11.2008Податкова система — сукупність податків, зборів та обов'язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів. Основні функції податків. Характеристика акцизу, мита, балансового прибутку. Організація податкової системи України, її проблеми.
контрольная работа [250,1 K], добавлен 16.03.2011Система оподаткування суб’єктів малого бізнесу. Використання спрощеної системи на сучасному етапі розвитку ринкової економіки. Особливості бухгалтерського обліку за умов застосування спрощеної системи оподаткування та пропозиції щодо її вдосконалення.
курсовая работа [61,8 K], добавлен 14.05.2009Сутність збору на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства. Особливості оподаткування суб'єктів малого підприємництва за спрощеною системою. Обчислення суми єдиного податку, яку необхідно сплатити за результатами роботи звітних періодів.
контрольная работа [22,5 K], добавлен 08.11.2011Сутність і класифікація податків, їх різновиди та значення в формуванні бюджетів всіх рівнів. Характеристика податкової системи та політики України. Особливості податку на прибуток підприємств, акцизного збору та ін. Спрощені системи оподаткування.
курс лекций [489,8 K], добавлен 06.12.2009Система оподаткування в Україні. Державні цільові фонди, суб’єкт податку та об'єкт оподаткування. Джерело податку, податкова ставка та податкові пільги. Платники податків і зборів, ставки податків і зборів. Розрахунок та сплата акцизного збору в Україні.
контрольная работа [40,3 K], добавлен 21.10.2010Податкове законодавство України. Види податків та зборів. Обов’язки платника податків. Строк сплати податку та збору. Порядок визначення доходів та їх склад. Визначення вартості об’єктів амортизації. Віднесення сум податку до податкового кредиту.
курс лекций [152,1 K], добавлен 11.11.2013Організація податкового обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва – юридичних та фізичних осіб. Спрощена система оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва. Ведення книги обліку доходів і витрат, заповнення розділів.
реферат [24,7 K], добавлен 25.05.2014Становлення французької національної податкової системи. Організація адміністрування податків, податкові доходи центрального бюджету, місцеві податки і збори. Боротьба з ухиленням від сплати податків. Накопичення та перерозподіл податкових надходжень.
реферат [34,5 K], добавлен 06.03.2010
