Огляд діяльності Музично-драматичної школи М. Лисенка. Функціонування в ній класу гри на бандурі у контексті загальної історії становлення національної освіти в Україні. Справа збереження та популяризації бандури як символу національної культури.

Аналіз синтезу професійного мистецтва із формами народної художньої творчості. Становлення музично-драматичного театру Чернігівщини у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Формування його як симбіозу пісні та народної драми. Визначення регіональної складової.

Музична культура як складний історично обумовлений процес, який своїм корінням йде у глибину віків. Знайомство з музично-просвітницькою та педагогічною діяльністю західноукраїнських композиторів. Аналіз традицій народно-інструментального музикування.

Процес відновлення історичної пам’яті та формування національної самосвідомості як чинників розвитку громадянського виховання, формування політичної культури народу, процес розбудови громадянського суспільства й усієї національної державності України.

Науково-теоретичне обґрунтування сутності, характеру і особливостей музично-просвітницької діяльності О.П. Бажанського як типового представника греко-католицького духовенства. Національно-культурне відродження Галичини в другій половині ХІХ – поч. ХХ ст.

Аналіз постановок ХХІ століття музично-театральних творів ХІХ-ХХ століття в аспекті постмодернізму і бароко. Жанр опери з проблематикою українського оперного мистецтва. Дослідження інформації про інтеграцію танців до французької барокової опери.

Зміст та тематика, дослідження та аналіз постановок ХХІ століття музично-театральних творів ХІХ-ХХ століття в аспекті постмодернізму і бароко. Зміна лібрето, риси побутової комедії та казковості як характерні особливості вистав постмодернового періоду.

Особливості розвитку української музичної культури ХХ ст. Аналіз творчості композитора І. Саца та його внеску у розвиток театрального мистецтва. Пошук нових засобів виразності та універсальних інструментів для вистав драматичного театру ім. М. Горького.

Актуалізовано проблему кореляції термінологічної бази українського та європейського й американського музикознавства. Аналізуються різні підходи до концепції музично-теоретичної системи, яка ще з радянських часів стала своєрідним замінником традиційного.

Взаємозв’язки між проблематикою музично-теоретичних досліджень Середньовіччя, Ренесансу та нашого часу. Відмінність підходів до осмислення музики, які сформувались у добарокових епохах та сучасності. Розуміння "нової музики" та методи її аналізу.

Театральна діяльність Леся Курбаса. Розглянуто джерела і витоки його позицій щодо хореографії та танцювальної пластики на рівні особистих контактів, на прикладах найбільш показових творчих рішень. Взаємодієя митця з провідними реформаторами хореографії.

Дослідження взаємодії принципів, механізмів драматургії, засобів музично-хореографічного мистецтва у межах синтетичного феномену. Вплив "філософії випадкового" на формування унікальних естетичних методів творчої комунікації Дж. Кейджа та М. Каннінгема.

Влияние кинематографических приемов Хржановского на сочинение киномузыки, ее полистилистика. Отражение в музыке к анимационному фильму "В мире басен" исканий полистилистического периода творчества Шнитке. Графическая партитура режиссера для фильма.

Музыкальная составляющая как "высокоорганизованная" часть многослойной структуры городского звукового пространства. Аспекты, связанные с раздвижением границ и трансформацией аудиосреды, и акцентирующие проблему дисгармонизации и шумового загрязнения.

Ценность кинематографического музыкального материала в фильме. Лейтмотив как средство создания эмоциональной атмосферы. Выдающиеся композиторы российского кинематографа. Значение музыки как средства художественной выразительности, воздействия на зрителя.

Изучение медиатекста как социокультурного феномена, репрезентируемого в аудиовизуальных медиажанрах. Определение основных категорий медиа с позиции музыковедения. Специфические особенности и контекстуальная специфика языка музыки в структуре медиатекста.

Определение роли музыки и устнопоэтического слова в традиционной культуре гэлов Шотландии. Изучение механизмов национального осмысления и самоидентификации через музыкальную культуру. Особенности эволюционной жанровой классификации шотландской музыки.

Возникновение искусства, как творческого отражения действительности. Понятие музыки и хореографии как видов искусства. Хронология становления разных стилей музыки и различных направлений хореографии. Значение хореографии в формировании личности ребенка.

Особенности музыкального искусства древности, взаимодействие звуков и жестов, цветов и форм, эмоций и слов. Связь традиционных искусств с философией. Понятие синестезии и творчество К. Сараджева. Индивидуальное и универсальное в духовном творчестве.

Культура России в XIX веке. "Могучая кучка". Понятие "русская музыка". Музыкальное искусство. Взаимодействие музыки и права. Русская опера. Модест Петрович Мусоргский. Характеристика оперы Мусоргского "Хованщина". Опера Мусорского "Хованщина" в театре.

Исследование основных этапов развития советской музыкальной культуры 1917-1920-х годов XX века. Темы патриотизма и войны в период 1920-1941 годов. Изучение музыкального быта 20-х годов. Музыкальное исполнительство и творчество Шостаковича и Прокофьева

Анализ кризиса оперного и балетного жанров XVIII в. на фоне культурного контекста эпохи. Работа композитора и хореографа в балете, утверждение его художественной самостоятельности как жанра музыкального театра с эстетикой, композицией, драматургией.

Органическая связь музыки с психофизиологическими параметрами человека. Дорефлективный, внепонятийный и спонтанный тип восприятия музыкального потока. Сущностная сторона процессов музыкального понимания. Музыкальная культура в современном обществе.

История развития античного музыкального искусства от V века до н.э. по III век н.э. Стили, жанровые и поэтические направления музыки Древней Греции и Древнего Рима, ее синкретическое единение с другими искусствами. Возникновение музыкальных инструментов.

Формирование и история развития профессионального музыкального искусства Башкортостана. Роль музыкальных обществ в развитии и пропаганде музыкальной культуры. Этапы развития башкирских музыкальных коллективов: инструментальные ансамбли, хоры, опера.

Музыкальное влияние на молодое поколение в электронную эпоху. Роль музыки в процессе формирования личности, ее доступность. Негативное и отрицательное влияние поп, рок и классической музыки на молодежь. Использование Интернета в качестве источника музыки.

Специфика деятельности художественной интеллигенции и объектов культуры на Дальнем Востоке в период перехода к советской модели развития. Вытеснение старых форм музыкальной культуры, формирование художественных подходов с позиции классовых интересов.

Опыт межцивилизационных контактов эпохи Великого Шелкового пути. Методологические обоснования для разрешения противоречия между процессами глобализации и сохранением национальных культур. Анализ проблемы преодоления стагнации искусствоведческой мысли.

Культура Кубани второй половины XVIII – первой половины XIX века. Казачество как основное ядро историко-культурного развития края. Фольклор славяноязычного населения Кубани. Особенности песенно-музыкальных традиций Кубанских казаков, казачий хор.

Рассмотрение истории музыкальной культуры Магнитогорска. Если обозначить шесть периодов развития города (предвоенный, военный, послевоенный, конца 50-х- 60-х годов, 70-х начала 80-90-х годов), то каждый из них дает новое проявление этого феномена.