Виявлення імплозивних ефектів миттєвої комунікації у сучасних музичних і парамузичних формах, маркерів віральності сучасних музичних форм. Проблематизація теми вірусності в інформаційному полі культури. Поняття медіавірусу як чистого сингулярного смислу.

Імплозивні ефекти миттєвої комунікації у сучасних музичних і парамузичних формах. Тема вірусності в інформаційному полі культури. Концептуалізація поняття медіавірусу як чистого сингулярного смислу, поверхневого ефекту, вільного від усякого значення.

Визначення факторів формування світоглядних орієнтирів А. Буцького. Характеристика композиторської, виконавської, просвітницької діяльності А. Буцього в період перебування у Києві. Аналіз напрямків педагогічної і музично-громадської роботи митця.

Простеження режисерських експериментів Вс.Е. Мейєрхольда першого періоду творчості. Артикуляція положень, що лягли в основу його режисерського методу, а також пошуки базових режисерських прийомів з відпрацювання принципів умовного театру режисера.

Музика як вид мистецтва, що відбиває дійсність і впливає на людину за допомогою особливим образом організованих звукових послідовностей. Нові принципи музичного мислення. Хор, гімн, романс, арія, опера, соната, симфонія, реквієм, концерт, ораторія.

Висвітлення творчої і дослідницької праці українського композитора, диригента, педагога Антіна Рудницького (1902-1975). Творча діяльність митця у галузі музикознавства і музичної публіцистики. Естетичний аналіз окремих фортепіанних творів композитора.

Особливості діалогу культур XX ст., внаслідок якої набула значущості джазова, рок- і поп-музика. Музична культура Америки. Популярна музика Північноамериканського континенту. Арт-рок – напрям рок-музики. Диско – один із напрямів танцювальної музики.

Музичну культуру України першої половини XIX ст. характеризує збирання творчих сил, перехід мистецтва на нові, демократичні засади. Розвиток професійної музики зосереджується головним чином у містах, що швидко зростали як політичні і культурні центри.

Відомості про музичну культуру релігійних та освітніх центрів у столиці Волинського воєводства - Луцьку. Боротьба поміж Хрестовоздвиженським братством, останньою опорою православних лучан та місцевими єзуїтами. Запровадження інструментальної капели.

Музична культура України у 14-16 ст. Інструментальний ансамбль 17 ст. - інструментарій цехових музик. Музика в українському театрі 17-18 ст. Сфери розвитку української інструментальної музики. Вокальна, інструментальна музика в запорізькому війську.

Проблеми формування культури молодого українця у світлі євро-інтеграційних стандартів. Болонський процес: шляхи до мобільності студентів, академічного та адміністративного персоналу в рамках загальноєвропейського простору сучасної музичної освіти.

Музичні традиції арабів, персів і тюркських народів, сформовані в період середньовіччя. Формування музичних стилей: арабського (західного) та перського (східного). Арабо-перський музичний синтез у 6-7 ст. Музика при дворах халіфів, музичні інструменти.

Староукраїнська барокова культура. Сакральні мотиви та співи Київської Русі. Пісня у часи козаччини та Гетьманщини. Вокальний характер церковного хору. Микола Лисенко і його вклад у музичну культуру України. Національне відродження музики в ХХ столітті.

Дослідження музичної творчості М.Л. Кропивницького як важливої складової формування професійного українського театру як синкретичного мистецтва. Доведення, що Кропивницький, створюючи п'єси, сам добирав до них музику з українських народних пісень.

Розгляд проблеми становлення музичної терапії в українському освітньому просторі з метою оздоровчої рекреації, перспектив її розвитку, засобів, які полегшують експресію емоцій. Особливості музичної терапії для оздоровчої рекреації здобувачів вищої освіти.

Теоретичні засади дослідження музичного виконавства. Сутнісні ознаки і структура музичного виконавства, особливості його будови і функціонування як художньої системи. Музичне виконавство як художньо-творча діяльність, основні види інтерпретації творів.

Модифікація ідеї музичного виховання в контексті історії розвитку мистецької практики. Аналіз впливу музики на людину з розвитком філософсько-естетичної та музикознавчої думки. Трансформація уявлень, пов’язаних з функціонуванням музичного мистецтва.

Особливості розвитку культурно-мистецьких процесів Галичини на локальному прикладі регіону Стрийщини. Діяльність стрийського музично-драматичного театру ім. М. Старицького. Музично-концертне життя регіону та діяльність провідних хорових колективів.

Тенденції формування музичної культури Катеринославщини середини ХIХ – початку ХХ ст. Взаємозв'язки української та інших національних культур. Особливості концертного та музично-театрального виконавства краю. Становлення та розвиток музичної освіти.

Аналіз діяльності освітньо-виховних та музично-мистецьких інституцій як інспіраторів культуро-творчих процесів. Етапи становлення та розвитку українського хорового товариства "Станіславівський Боян". Діяльність загальноосвітніх навчальних закладів.

В умовах сьогодення, початку XXI ст., національна музична культура набула чимало нових форм соціально-економічного, організаційного та творчого наповнення та функціонування. Впровадження сучасних медіаційних методів навчально-виховного процесу.

Дослідження семіозису музичної творчості в інтермедіальному контексті творення дигітального дискурсу художньої культури. Аналіз появи блокчейнізованих текстів, що потребує започаткування наукової дискусії щодо впровадження технологій арт-блокчейну.

Розгляд історії музичної культури України. Інструментальний ансамбль XVII ст. (музична діяльність цехових братчиків). Інструментарій цехових музик. Вокально-інструментальна музика у Запорізькому війську. Музика в українському театрі XVII-XVIII ст.

Розгляд музичної творчості етнічних меншин міста Ніжина. Аналіз форм й тенденцій розвитку музичних традицій в закладах освіти міста. Вивчення діяльності представників ніжинського виконавського мистецтва (хорового, вокального, інструментального).

Дослідження музичного обдарування українського генія Тараса Шевченка. Характеристика вокальних здібностей поета, його фольклористичної діяльності, музикознавчого хисту та композиторських інтенцій. Аналіз музичних інтерпретацій Шевченкової поезії.

Місце музичної освіти доби Бароко на прикладі Могилянської академії та інших українських колегіумів XVII-XVIII ст. Наведено уривки з академічних статутів та інструкцій, де йдеться про музичну освіту, надано низку яскравих та інформативних прикладів.

Огляд музично-театральної культури Вікторіанської епохи в історичному контексті англійської "моделі світу". Визначення ціннісно-смислових настанов даного соціально-культурного періоду Британської імперії ХІХ століття та їхньої імплементації в мистецтві.

Музичний зміст театральної вистави. Неодмінні онтологічні зв’язки, гносеологічна та аксіологічна спорідненість сучасного театру й музики. Театралізація релігійно-храмового дійства. Становлення музичного театру. Засоби створення театральної умовності.

Усна нематеріальна традиційна культура українців. Музичний фольклор календарного циклу. Багатогранність фольклорних жанрів, досконалість його форм. Купальські пісні та обряди. Поетичність і ліризм народної творчості. Язичницькі мотиви в обрядових піснях.

Аналіз поглядів Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка на музичне мистецтво через призму різних напрямків його творчої діяльності. Значущість духовного спадку поета для різноманітних галузей музичної науки: фольклористики, історії освіти й педагогіки.