Основные особенности древнегреческой и древнеримской цивилизаций и их культуры. Космогонические представления греков. Римский пантеон богов. Развитие литературы, поэзии и театра. Создание алфавитного письма как величайшего достижения греческой культуры.

Изучение специфики отношения народа Израиля к собственной культуре и традициям. Характеристика менталитета израильтян, их язык, религия, пища. Традиционные дни отдыха, особенности календаря и ритуальных обычаев Израиля. Национальные праздники страны.

Рассмотрение биографий известных гитарных-виртуозов рок-музыки ХХ века: Джими Хендрикса, Ричи Блэкмора, Едварда Ван Халена, Джона Петруччи. Примеры использования в роковых композициях музыкальных инструментов. Изучение основных признаков рок-музыки.

Культурология как система знаний. Философия, социология, история культуры, культурантропология. Авторские типологические модели. Культура и глобальные проблемы современности. Мифология и религия. Европейская культура. Современный период культуры России.

Исторические аспекты теории культуры. Миф, религия, искусство, философия, наука и идеология как духовные и материальные составляющие. Понятие, структура и виды культуры, сущность ее элитарной, народной и массовой форм. Субкультура и контркультура.

Понятие культуры, ее структура и функции. Предпосылки формирования теории и истории культуры. Характеристика теорий единства и многообразия культурно-исторического процесса, культурного полицентризма. Анализ территориальных особенностей развития культуры.

Характеристика основных подходов к определению категории "культура". Зарождение представлений о ней в европейской философии. Понятие культуры как специфического человеческого способа бытия. Кризис рационалистических основ новоевропейской культуры.

Роль культурної революції в умовах формування демократичної держави, здійснення економічних і соціальних реформ. Проблематика визначення поняття культури та межа відділення від натури. Сутність цінностей, їх складові: ідеал, мета, точка спрямування.

Понятие культуры, её теории (культурный релятивизм, многолинейная эволюция) и типология. Исторические типы культуры: первобытная, культура рабовладельческого общества, эпохи феодализма. Роль информационных технологий в культурном развитии общества.

Возникновение и основные характеристики элитарной культуры. Определение элиты в разных социологических и культурологических теориях. Становление на рубеже XIX-XX веков массового общества. Изучение народной культуры как истока культурного творчества.

Автором даны определения понятиям "культуральной ниши" и "этнологической ниши". Рассмотрен аксиологический статус содержания культуральной-этнологической ниш, представлено описание и оценка их составляющих. Анализ иллюстративного вербального материала.

Эволюция модели культуры России в работах историка С. Соловьева. Характеристика критериев культуристорического направления в культурологии. Проведение анализа культуры России на основе культургенетического, геокультурного и этнокультурного подходов.

Значення "Молоту на відьом" Шпренгера та Інситориса для розуміння свідомості часів Реформації. Реконструкція інквізиторського світобачення. Опис способів позбавлення чаклунських чар. З'ясування особливостей поглядів німецьких інквізиторів на жінку.

Використання культурної дипломатії як інструменту бренд-стратегії. Формування позитивних асоціацій з Україною та вплив на думку закордонної аудиторії про державу. Включення культурної дипломатії до покрокової реалізації політики національного брендингу.

Аналіз культурної дипломатії у східноєвропейському контексті в аспекті ролі культурних відносин у розвитку міжнародних зв’язків. Розуміння культурної дипломатії як поліфункціональної системи. Промоція мови й літератури. Орієнтація на європейські цінності.

Поняття та основні правові засади культурної дипломатії. Її можливості донести до закордонної аудиторії специфіку рідної культури мовою науки, освіти, мистецтва, створити сприятливий імідж держави з метою реалізації провідні задач міжнародної політики.

Сутність поняття "культурна дипломатія" на сучасному етапі та трансформація його дефініції в контексті розвитку світової спільноти протягом ХХ - перших десятиліть ХХІ ст. Поширення інформаційно-комунікаційних технологій, значення культурної дипломатії.

Особливості культурної дифузії як явища соціокультурного простору на основі аналізу культурологічного дискурсу перших десятиліть ХХІ ст. Дослідження факторів, що впливають на процес дифузії, її види: пряма, непряма, примусова та дифузія стимулів.

Поняття культурної ідентифікації, його зв'язок з етапами розвитку етносу, системою його символічно-знакових уявлень та оцінок щодо навколишнього світу та формами культурно-історичного буття. Способи фіксування соціокультурної ідентичності людей.

Дослідження націологічної концепції Монтсеррат Гібернау, викладеної у праці "Ідентичність націй". Аналіз тлумачення нею співвідношення національної ідентичності та ідентичності культурної. Характеристика сучасних процесів у національній сфері світу.

Глокальність як регіональний сценарій глобалізаційних процесів, а також процеси трайболізації, актуалізують проблему збереження культурної матриці. Феноменологічність культурної матриці, її нерозривний взаємозв’язок з так званою базовою культурою.

Суть культурної парадипломатії, що є інструментом поглиблення взаємодії регіонів, як складник "м’якої сили" субнаціональних акторів. Досягнення якості взаємодії через мотивацію акторів до економічної співпраці, підтримку етнічних діаспор за кордоном.

Документи китайської правлячої верхівки щодо збереження культурних цінностей. Ідеологічні засади, завдання та пріоритети китайського уряду в галузі культурної політики. Зростання ролі культурної сфери в політиці Китаю періоду "реформ та відкритості".

У статті показано стратегічний принцип культурної політики країн ЄС який полягає в тому, що сама культура осмислена як сукупність багатьох соціальних, політичних, економічних, ідеологічних чинників, тобто як увесь спосіб життя і сприйняття дійсності.

Розкриття особливостей культурної політики України у контексті становлення в сучасних умовах із врахуванням світового досвіду. Мета діяльності Європейського Союзу - підтримка та збереження спільної спадщини європейців (матеріальної та духовної).

Дослідження історії участі (а також ігнорування) італійських футуристів у Венеційській бієнале. Порівняння виставкової мегаінституції з молодим мистецьким рухом. Значення "футуристичного уроку" для нашого сьогодення. Декларування мистецької суверенності.

Найбільш важливі етапи становлення державної культурної політики Франції, перспективні напрямки її реалізації в умовах розширення масштабів глобалізації сучасного світу. Аналіз доктринальних основ і зовнішньополітичних механізмів Франції в сфері культури.

Розгляд актуальної проблемі сучасності - питання щодо ролі і місця культури у визначенні національного інтересу. Наукові підходи до розуміння поняття "національний інтерес". Ознаки, фактори і елементи, які мають вплив на визначення предмета дослідження.

Поняття та основи формування національних інтересів як оптимальної форми виразу консенсусу, досягнутого владою і суспільством. Світовий та європейський досвід практичної реалізації культурних прав та свобод людини. Українська культурна реальність.

Ефективність культурної функції держави, що передбачає: створення умов для дотримання встановленого законодавством доступу до культурних послуг; споживання культурних послуг і реалізацію культурних практик задля забезпечення суспільного розвитку